Візкью розчин для ін'єкцій 120 мг/мл у флаконі 0,23 мл з голкою

діючі речовини: бролуцизумаб;

1 мл розчину містить 120 мг бролуцизумабу;

допоміжні речовини: цитрат натрію, сахароза, полісорбат 80, вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий або злегка опалесцентний водний розчин від безбарвного до слабкого коричнювато-жовтого кольору.

Засоби, що застосовуються при судинних захворюваннях очей. Антинеоваскуляризаційні засоби. Код АТС: S01LA06.

Механізм дії

Бролуцизумаб являє собою одноланцюговий Бу-(5сБу)-фрагмент гуманізованого моноклонального антитіла з молекулярною масою ~26 кДа.

Підвищений рівень передачі сигналу через шлях фактора росту ендотелію судин A (VEGF- А) асоціюється з патологічним очним ангіогенезом та набряком сітківки. Бролуцизумаб має високу спорідненість з ізоформами VEGF-A (наприклад, VEGFno, VEGF121 та VEGF165) і, таким чином, запобігає прикріпленню VEGF-A до його рецепторів VEGFR-1 та VEGFR-2. Шляхом пригнічення прикріплення VEGF-A бролуцизумаб пригнічує проліферацію ендотеліальних клітин, таким чином, знижуючи патологічну неоваскуляризацію та проникність судин.

Вплив на фармакодинаміку

Неоваскулярна (ексудативна) вікова макулярна дегенерація (ВМД) характеризується патологічною хороїдальною неоваскуляризацією (ХНВ). Витік крові та рідини з ХНВ може спричинити потовщення сітківки або набряк та/або суб/інтраретинальний крововилив, що призводить до втрати гостроти зору.

Під час досліджень HAWK та HARRIER пов'язані анатомічні параметри були частиною оцінки активності захворювань, що використовувались для прийняття рішень щодо лікування. Зниження показників товщини в центральному секторі сітківки (central subfield thickness - CST) та за наявності інтраретинальної/субретинальної рідини (IRF/SRF) або рідини під пігментним епітелієм (sub-RPE) (sub-RPE) спостерігалось у пацієнтів, які отримували бролуцизумаб, вже через 4 тижні після початку лікування та до 48-го і 96-го тижня.

На 16-му тижні зниження CST було статистично значущим при прийомі бролуцизумабу порівняно з афліберсептом в обох дослідженнях (HAWK: -161 проти -134 мікрон; HARRIER: -174 проти -134 мікрон). Таке зниження CST також було статистично значущим на 48-му тижні у порівнянні з вихідним рівнем (HAWK: -173 проти -144 мікрон; HARRIER: -194 проти -144 мікрон) та зберігалась до кінця кожного дослідження на 96-му тижні (HAWK:-175 проти -149 мікрон; HARRIER: -198 проти -155 мікрон).

На 16-му тижні різниця в процентному відношенні між пацієнтами з IRF та/або SRF рідиною була статистично значущою при прийомі бролуцизумабу порівняно з афліберсептом в обох дослідженнях (HAWK: 34% проти 52%; HARRIER: 29% проти 45%), Така різниця також була статистично значущою на 48-му тижні (HAWK: 31% проти 45%; HARRIER 26% проти 44%) та зберігалась до кінця кожного дослідження на 96-му тижні (HAWK: 24% проти 37%; HARRIER: 24% проти 39%).

На 16-му тижні різниця в процентному відношенні між пацієнтами з sub-RPE рідиною була статистично значущою при прийомі лікарського засобу Візкью порівняно з афліберсептом в обох дослідженнях (HAWK: 19% проти 27%; HARRIER: 16% проти 24%). Така різниця також була статистично значущою на 48-му тижні (HAWK: 14% проти 22%; HARRIER: 13% проти 22%) та зберігалась до кінця кожного дослідження на 96-му тижні (HAWK: 11 % проти 15%; HARRIER: 17% проти 22%).

У цих дослідженнях для пацієнтів, які отримували лікування бролуцизумабом, зменшення розміру ураження ХНВ спостерігалося вже на 12-му тижні та на 48-му і 96-му тижні після початку лікування.

Клінічна ефективність та безпека

Безпеку та ефективність бролуцизумабу оцінювали вході двох рандомізованих, багатоцентрових, подвійних сліпих досліджень фази III з активним контролем (HAWK та HARRIER) у пацієнтів з неоваскулярною (ексудативною) ВМД. Загалом у двох дослідженнях протягом двох років брали участь 1817 пацієнтів (1088 отримували лікарський засіб Візкью та 729 отримували препарат порівняння афліберсепт). Вік пацієнтів був у діапазоні від 50 до 97 років, середній вік - 76 років.

В обох дослідженнях після перших трьох помісячних доз (0-й, 4-й та 8-й тиждень) пацієнти приймали бролуцизумаб кожні 12 тижнів з можливістю коригування до 8 тижнів а підставі активності захворювання. Активність захворювання оцінювалась лікарем протягом першого 12-тижневого періоду (на 16-му та 20-му тижні від рандомізації) та кожного наступного планового візиту кожні 12 тижнів. Кратність ін’єкцій у пацієнтів, у яких виявлена активність захворювання (наприклад, зниження гостроти зору, збільшення товщини центральної ділянки сітківки (CST) та/або наявність інтраретинальної та субретинальної рідини (IRF/SRF, sub-RPE)) при будь-якому візиті, обмежувалась8- тижневим періодом. Препарат порівняння афліберсепт вводився кожні 8 тижнів після перших З місячних доз.

Результати

Первинною кінцевою точкою ефективності в обох дослідженнях була зміна від вихідного рівня показника максимально коригованої гостроти зору (best corrected visual acuity - BCVA) до 48-го тижня згідно з таблицею оцінки гостроти зору ETDRS (early treatment diabetic retinopathy study - ETDRS). Первинною метою була демонстрація не меншої ефективності бролуцизумабу проти афліберсепту. В обох дослідженнях бролуцизумаб (введення препарату кожні 12 тижнів/8 тижнів) продемонстрував не меншу ефективність, ніж афліберсепт в дозі 2 мг (введення препарату кожні 8 тижнів). Покращення гостроти зору, що спостерігалась в перший рік досліджень, зберігалась впродовж другого року досліджень.

Детальні результати обох досліджень представлені в Таблиці 1.

Таблиця 1 Результати оцінки гостроти зору на 48-му та 96-му тижні під час досліджень фази III - HAWK та HARRIER

Лікарський засіб Візкью вводять безпосередньо у склисте тіло для виявлення місцевих ефектів в оці.

Абсорбція та розподіл

Після інтравітреальної ін’єкції 6 мг бролуцизумабу в око пацієнтам з нВМД, середнє геометричне Стах вільного бролуцизумабу в плазмі крові становило 49,0 нг/мл (діапазон: 8,97 - 548 нг/мл) та досягалося за 1 день.

Метаболізм та виведення

Бролуцизумаб являє собою фрагмент моноклонального антитіла. Дослідження метаболізму лікарського засобу не проводились. Як одноланцюговий фрагмент антитіла вільний бролуцизумаб виводиться шляхом мішень-опосередкованого розподілу за рахунок зв’язування з вільним ендогенним VEGF, пасивного виведення нирками та метаболізму шляхом протеолізу.

Після інтравітреальних ін’єкцій бролуцизумаб виводиться при уявному системному періоді напіввиведення 4,4 дні. Приблизно через 4 тижні після введення дози більшості пацієнтам концентрація загалом відповідала або була нижче межі кількісного визначення (<0,5 нг/мл). Бролуцизумаб не накопичувався в сироватці крові при інтравітреальному введенні кожні 4 тижні.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Під час дослідження за участю 22 пацієнтів віком від 65 до 74 років, 18 пацієнтів віком від 75 до 84 років та 3 пацієнти віком старше 85 років достовірної різниці у системній фармакокінетиці після інтравітреального введення виявлено не було.

Порушення функції нирок

Системну фармакокінетику бролуцизумабу оцінювали у пацієнтів з нВМД та нормальною функцією нирок (> 90 мл/хв [п=21]), з легким (від 60 до <90 мл/хв [п=22]) або помірним (від ЗО до <60 мл/хв [п=7]) порушенням функції нирок. Незважаючи на те, що середні значення системного кліренсу у пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок були, як правило, нижчими, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок, значного впливу легкого та помірного порушення функції нирок на загальну системну експозицію бролуцизумабу не спостерігалося. Пацієнти з тяжким (<30 мл/хв) порушенням функції нирок не вивчались.

Порушення функції печінки

Бролуцизумаб не вивчався у пацієнтів з порушенням функції печінки. Легке або тяжке порушення функції печінки не чинить негативного впливу на загальну системну експозицію бролуцизумабу, оскільки метаболізм здійснюється шляхом протеолізу та не залежить від функції печінки.

Лікарський засіб Візкью показаний дорослим для лікування неоваскулярної (ексудативної) вікової макулярної дегенерації (ВМД).

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
• Активна або підозрювана очна або періокулярна інфекція.
• Активне внутрішньоочне запалення.

Офіційні дослідження взаємодії не проводились.

Реакції, нов ’язсіні з інтравітреальною ін ’єкцісю

Інтравітреальні ін’єкції, включаючи ін’єкції лікарського засобу Візкью, були асоційовані з ендофтальмітом, інтраокулярним запаленням, травматичною катарактою та відшаруванням сітківки ока (див. розділ «Побічні реакції»). На фоні застосування лікарського засобу Візкью повідомлялось про оклюзію вен сітківки (див. розділ «Побічні реакції»). Належна асептична техніка проведення ін’єкцій повинна бути обов’язковою при введенні лікарського засобу Візкью. Пацієнти повинні знати про необхідність негайно повідомляти про появу будь-яких ознак, вказаних вище.

Підвищення внутрішньоочного тиску

Транзиторне підвищення внутрішньоочного тиску відмічали впродовж ЗО хвилин після інтравітреального введення інгібіторів фактору росту ендотелію судин (VEGF), включаючи бролуцизумаб (див. розділ «Побічні реакції»). Особлива обережність потрібна у пацієнтів з некомпенсованою глаукомою (якщо внутрішньоочний тиск >30 мм рт.ст., лікарський засіб Візкью вводити не слід). Показники внутрішньоочного тиску та перфузії диска зорового нерва слід перевірити і відповідно скоригувати.

Білатеральна терапія

Безпека та ефективність бролуцизумабу, введеного в обидва ока одночасно, не вивчались.

Імуногенність

Оскільки бролуцизумаб є терапевтичним білком, існує потенціал для імуногенності (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти повинні знати про необхідність негайно повідомляти про появу будь-яких ознак, таких як біль у очах або підвищений дискомфорт, посилення почервоніння очей, розмитість або зниження гостроти зору, збільшення кількості дрібних часток у полі зору або підвищена чутливість до світла (див. розділ «Побічні реакції»).

Одночасне застосування з іншими препаратами анти-VEGY

Немає даних про одночасне застосування лікарського засобу Візкью з іншими лікарськими засобами анти-VEGF в одне і те саме око. Візкью не слід одночасно застосовувати з іншими лікарськими засобами анти-VEGF (при введенні препарату в системний кровообіг або око).

Припинення застосування лікарського засобу

При інтравітреальному введенні лікарських засобів анти-VEGF введення препарату припиняють та не поновлюють раніше, ніж наступне заплановане введення у разі виникнення:

• зниження гостроти зору за найкращої корекції (BCVA) на > ЗО літер порівняно з попереднім обстеженням гостроти зору;
• розриву сітківки;
• субретинального крововиливу, який досягнув центру ямки сітківки, або якщо розмір крововиливу становить > 50 % загальної ураженої ділянки;
• виконаного або запланованого хірургічного втручання на очах протягом 28 днів до або після ін’єкції.

Розрив пігментного епітелію сітківки

Фактори ризику, пов’язані з розривом пігментного епітелію сітківки, після терапії інгібіторами VEGF для лікування ексудативної ВМД включають широке та/або високе відшаровування пігментного епітелію сітківки. На початку терапії бролуцизумабом слід бути обережним пацієнтам з факторами ризику розривів пігментного епітелію сітківки.

Регматогенне відшаровування сітківки або макулярні розриви

Лікування слід відмінити пацієнтам з регматогенним відшаровуванням сітківки або з макулярними розривами 3-4-го ступеня.

Системні ефекти після інтравітреального застосування

Системні небажані явища, в тому числі позаочні крововиливи та артеріальні тромбоемболічні явища, іноді спостерігалися після інтравітреальних ін’єкцій інгібіторів VEGF. Існує теоретичний ризик, що вони можуть мати відношення до інгібування VEGF. Недостатньо даних щодо безпеки лікування пацієнтів з ВМД, які мають в анамнезі інсульт або транзиторні ішемічні атаки чи інфаркт міокарда протягом останніх 3 місяців. При лікуванні таких пацієнтів необхідно проявляти обережність.

Жінки репродуктивного віку

Жінки репродуктивного віку повинні застосовувати ефективну контрацепцію впродовж лікування бролуцизумабом і протягом не менше одного місяця після прийому останньої дози у разі припинення лікування бролуцизумабом.

Лікарський засіб Візкью чинить незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами через можливі тимчасові зорові розлади після інтравітреального введення та асоційовані з офтальмологічним дослідженням. Пацієнтам не слід керувати автотранспортним засобом або працювати з іншими механізмами, доки зорові функції не відновляться.

Дані щодо застосування бролуцизумабу в період вагітності відсутні або обмежені.

Досліджень на тваринах недостатньо для оцінки репродуктивної токсичності. Незважаючи на те, що системна експозиція після введення в око є дуже низькою, бролуцизумаб може застосовуватись в період вагітності, тільки якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Невідомо, чи виділяється бролуцизумаб із грудним молоком. Ризик для новонародженого/дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні, виключати не слід. Бролуцизумаб не рекомендується застосовувати в період годування груддю. Годування груддю не рекомендується щонайменше протягом одного місяця після прийому останньої дози у разі припинення лікування бролуцизумабом. Слід прийняти рішення про припинення годування груддю або про відміну бролуцизумабу, беручи до уваги важливість грудного вигодовування для дитини та користь від лікування для матері.

Фертильність

Дослідження репродуктивної токсичності або фертильності не проводились. Інгібування VEGF негативно впливає на розвиток фолікулів, функцію жовтого тіла та фертильність. Враховуючи механізм дії інгібіторів VEGF, існує потенційний ризик впливу на репродуктивну систему жінок та на ембріо/фетальний розвиток

Для інтравітреального застосування. Вміст кожного флакона використовують для лікування тільки одного ока.

Введення лікарського засобу Візкью повинен виконувати лише кваліфікований лікар- офтальмолог, який має досвід проведення інтравітреальних ін’єкцій.

Дози

Рекомендована доза становить 6 мг бролуцизумабу (0,05 мл розчину) у вигляді одноразової інтравітреальної ін’єкції кожні 4 тижні (щомісяця) для перших 3 доз. Після цього, інтервали між введеннями препарату повинні визначатися лікарем залежно від активності захворювання, що оцінюється на основі гостроти зору та/або за анатомічними параметрами. Пропонується проводити оцінку активності захворювання через 16 тижнів (4 місяці) після початку лікування. У пацієнтів, у яких не спостерігається активність захворювання, лікування слід проводити кожні 12 тижнів (3 місяці). У пацієнтів, у яких спостерігається активність захворювання, лікування слід проводити кожні 8 тижнів (2 місяці). Інтервали між введеннями препарату повинні визначатися лікарем залежно від активності захворювання.

Якщо показники гостроти зору та анатомічні параметри вказують на відсутність користі від продовження лікування для пацієнта, застосування лікарського засобу Візкью слід припинити.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Для пацієнтів віком старше 65 років корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).

Порушення функції нирок

Для пацієнтів з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).

Порушення функції печінки

Бролуцизумаб не вивчався у пацієнтів з порушенням функції печінки. Для пацієнтів з порушенням функції печінки корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).

Діти

Безпека та ефективність застосування бролуцизумабу у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені. Дані відсутні.

Спосіб застосування

Лікарський засіб Візкью призначений тільки для інтравітреального застосування.

Перед застосуванням розчин для ін’єкцій потрібно візуально перевірити.

Процедуру інтравітреального введення проводять у стерильних умовах, які включають: дезінфекцію рук як при хірургічному втручанні, стерильні рукавички та серветки, стерильний повікорозширювач (чи еквівалент). В якості запобіжного заходу стерильний інструмент для парацентезу також повинен бути у наявності. Перед виконанням інтравітреальної ін'єкції слід уважно переглянути медичний анамнез пацієнта на наявність реакцій гіперчутливості (див. розділ «Протипоказання»). Відповідна анестезія та бактерицидний засіб широкого спектра дії, щоб продезінфікувати шкіру навколо ока, повіки та поверхню ока, повинні бути визначені до проведення ін'єкції.

Одразу після інтравітреального введення стан пацієнтів слід перевіряти на предмет підвищення внутрішньоочного тиску. Відповідний моніторинг може складатися з перевірки перфузії диска зорового нерва або тонометрії. При необхідності, в наявності має бути стерильний інструмент для парацентезу.

Після інтравітреального введення пацієнти повинні знати про необхідність негайно повідомляти про появу будь-яких ознак, які можуть нагадувати ендофтальміт (наприклад, біль в оці почервоніння ока, світлобоязнь, розмитість зору).

Флакон

Флакон призначений тільки для одноразового використання. Вміст кожного флакону використовують для лікування тільки одного ока.

Оскільки об’єм, що міститься у флаконі (0,23 мл), перевищує рекомендовану дозу (0,05 мл), частину об’єму, що міститься у флаконі, слід видалити перед введенням.

Введення всього об'єму флакону може призвести до передозування. Щоб витиснути бульбашки повітря разом із надлишком лікарського засобу, повітря слід обережно витиснути зі шприца та відрегулювати дозу до позначки 0,05 мл на корпусі шприца (що відповідає 50 мкл, а саме, 6 мг бролуцизумабу).

Інструкції щодо приготування лікарського засобу перед введенням Візкью:

Використовуйте асептичні засоби для приготування інтравітреальної ін'єкції.

• Один флакон Візкью (в комплекті);
• Одна стерильна 5-мікронна тупа голка фільтрувальна (18 калібру х \Уі дюйма, 1,2 мм х 40 мм) (в комплекті);
• Одна стерильна 30-каліброва х / дюймова ін'єкційна голка (не входить у комплект);
• Один стерильний 1 мл шприц із позначкою дози 0,05 мл (не входить);
• Спиртовий тампон (не входить у комплект).
  

КРОК 2

Зачекайте поки флакон нагріється до кімнатної температури і огляньте розчин. Якщо видно частинки, помутніння або знебарвлення, не використовуйте флакон і отримайте новий флакон.

КРОК З

Зніміть кришку флакону і протріть перегородку флакона (наприклад, спиртовим тампоном).

КРОК 4

Зафіксуйте 5-мікронну голку фільтрувальну (18 калібру х РЛ дюйма) на шприц 1 мл в асептичних умовах.

КРОК 5

Просуньте голку фільтрувальну в центр пробки флакона, поки голка не торкнеться дна флакона.

КРОК 6

Щоб вивести рідину, тримайте флакон трохи нахиленим і повільно наберіть всю рідину з флакона та голки фільтрувальної.

Переконайтеся, що шток плунжера відведений достатньо назад при спорожненні флакона, щоб повністю випорожнити фільтруючу голку.

КРОК 7

Від'єднайте голку фільтрувальну від шприца асептично та утилізуйте її. Голку фільтрувальну не слід використовувати для інтравітреального введення.

КРОК 8

Асептично і міцно надягніть на шприц 30-каліброву 4 дюймну ін'єкційну голку.

КРОК 9

Перевірте наявність повітряних бульбашок, тримаючи шприц з голкою вгору. Якщо є бульбашки повітря, обережно торкніться шприца пальцем, поки бульбашки не піднімуться до верху.

КРОК 10

Обережно виведіть повітря з шприца і відрегулюйте дозу до позначки 0,05 мл. Шприц готовий до ін’єкції.

Голку для ін'єкцій потрібно ввести на 3,5-4 мм позаду від лімба у склисте тіло, відхиляючись від горизонтального меридіана і направляючи голку у напрямі до центру очного яблука. Потім повільно ввести 0,05 мл розчину; місце проколу склери потрібно змінювати при подальших ін'єкціях.

Безпека та ефективність введення препарату Візкью в обидва ока одночасно не вивчались.

Безпека і ефективність застосування бролуцізумаба у дітей і підлітків у віці до 18 років не встановлені. Дані відсутні.

Передозування при застосуванні більшого об’єму ін’єкції може призвести до підвищення внутрішньоочного тиску. Таким чином, у разі передозування необхідно стежити за рівнем внутрішньоочного тиску і в разі потреби розпочати відповідне лікування, рішення про яке приймає лікар.

Найчастішими побічними реакціями були зниження гостроти зору (7,3%), катаракта (7,0%), крововиливи під кон’юнктиву (6,3%) та плаваючі помутніння склистого тіла (5,1%).

Найсерйознішими побічними реакціями були сліпота (0,8%), сндофгальміт (0,7%), оклюзія вен сітківки (0,8%) та відшарування сітківки ока (0,7%).

Перелік побічних реакцій, наведений нижче.

Побічні реакції {Таблиця 2) подані за класами систем органів MedDRA. В межах кожного класу системи органів побічні реакції на лікарський засіб класифіковано за частотою, де на першому місці йдуть побічні реакції, що зустрічаються найчастіше. Частоту виникнення кожної побічної реакції визначено таким чином: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (від >1/1 000 до <1/100), рідко (від >1/10 000 до <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000). У кожній групі частоти побічні реакції представлено у порядку зменшення серйозності.

Порушення з боку імунної системи - часто - гіперчутливість (включаючи кропив’янку, висип, свербіж, еритему).

Порушення з боку органів зору - часто - зниження гостроти зору, крововиливи в сітківку ока, увеїт, ірит, відшарування склистого тіла, розрив сітківки, катаракта, крововиливи в кон’юнктиву , плаваючі помутніння склистого тіла, біль в очах, підвищення внутрішньоочного тиску, кон’юнктивіт, розрив пігментного епітелію сітківки, розмитість зору, ерозія рогівки, точковий кератит; нечасто - сліпота, ендофтальміт, оклюзія вен сітківки, відшарування сітківки ока, гіперемія кон’юнктиви, підвищене сльозовиділення, відчуття стороннього тіла в оці, відшарування пігментного епітелію сітківки, вітриїт, запалення передньої камери ока, іридоцикліт, клітинна опалесценція у передній камері ока, набряк рогівки, крововиливи в склисте тіло.

Опис окремих побічних реакцій

Імуногенність

У пацієнтів, які отримують лікарський засіб Візкью, існує можливість імунної відповіді. 

Після прийому лікарського засобу Візкью протягом 88 тижнів спричинені лікуванням антитіла до бролуцизумабу були виявлені у 23-25% пацієнтів. У пацієнти з антитілами, утвореними після початку лікування, спостерігається більш висока частота розвитку такої побічної реакції, як запалення в оці. Клінічна значущість антитіл, утворених після початку лікування, щодо безпеки наразі неочевидна. Антитіла, утворені після початку лікування, не асоціювались із впливом на клінічну ефективність.

Небажані реакції, лов ’язані з класом препарату

Існує теоретичний ризик появи артеріальних тромбоемболічних ускладнень після інтравітреального введення інгібіторів VEGF, включаючи інсульт та інфаркт міокарда. В клінічних дослідженнях бролуцизумабу за участю пацієнтів з ВМД спостерігалася низька частота появи артеріальних тромбоемболічних ускладнень. Не було суттєвих відмінностей між групами, які отримували бролуцизумаб та препарат порівняння.

2 роки.

Зберігати у холодильнику при температурі від 2°С до 8°С. Не заморожувати. Зберігати флакон у зовнішній упаковці для захисту від дії світла.

Перед застосуванням закритий флакон можна зберігати при кімнатній температурі (25°С) протягом до 24 годин.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 1 флакону та по одній стерильній фільтрувальній голці в коробці з картону.

За рецептом.

Алкон-Куврьор/Alcon-Couvreur.

Рійксвег 14, В-2870 Пуурс, Бельгія/ Rijksweg 14, В-2870 Puurs, Belgium.