Алергікам | |
Водіям | |
Вагітним | |
Годуючим матерям | |
Дітям | |
Температура зберігання | |
Рецептурний відпуск |
Діюча речовина | |
Торгівельна назва | Тенохоп |
Категорія | |
GTIN | 8901463096062 |
Країна виробник | Індія |
Імпортний | Так |
Дозування | 300 мг |
Міжнародне найменування | Tenofovir disoproxil |
Температура зберігання | від 5 °С до 25 °С |
Термін придатності | 2 роки |
Код АТС/ATX | |
Рецептурний відпуск | за рецептом |
Форма випуску | Таблетки |
Кількість в упаковці | 30 |
Первинна упаковка | Флакон |
Код Моріон | 236988 |
Спосіб введення | орально |
Виробник |
Алергікам | з обережністю |
Водіям | з обережністю |
Вагітним | з обережністю |
Годуючим матерям | заборонено |
Дітям | з 12 років |
Перед публікацією Ваш відгук може бути відредагований для виправлення граматики, орфографії або видалення неприйнятних слів і контенту. Відгуки, які, як нам здається, створені зацікавленими сторонами, не будуть опубліковані. Намагайтеся розповідати про власний досвід, уникаючи узагальнень.
діюча речовина: tenofovir;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить тенофовіру дизопроксилу фумарату 300 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, Opadry II Blue 30K505002: лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид (E 171), триацетин, індигокармін (Е 132).
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, блакитного кольору з написом «CL 77» з одного боку та гладенькі з іншого.
Противірусні засоби для системного застосування. Нуклеозидні і нуклеотидні інгібітори зворотної транскриптази. Код АТХ J05A F07.
Тенофовіру дизопроксилу фумарат – це фумаратна сіль пропрепарату тенофовіру дизопроксилу. Тенофовіру дизопроксил всмоктується та перетворюється на активну речовину тенофовір, що є аналогом нуклеозидмонофосфату (нуклеотид). Тенофовір перетворюється на активний метаболіт, тенофовіру дифосфат, що є обов’язковим закінченням ланцюжка, за допомогою конструктивно експресованих клітинних ферментів. Тенофовіру дифосфат має внутрішньоклітинний період напіввиведення 10 годин в активованому стані та 50 годин в стані спокою в мононуклеарних клітинах периферійної крові (peripheral blood mononuclear cells – PBMCs). Тенофовіру дифосфат інгібує ВІЛ‑1 зворотну транскриптазу і HBV полімеразу шляхом конкуренції прямого зв’язування з природним субстратом діоксирибонуклеотиду та обривом ДНК-ланцюжка після приєднання до ДНК. Тенофовіру дифосфат є слабким інгібітором клітинних полімераз α, β та γ. В аналізах in vitro тенофовір у концентраціях до 300 мкмоль/л також впливав на синтез мітохондріальної ДНК або утворення молочної кислоти.
Інфекція ВІЛ-1
Лікування ВІЛ-1-інфікованих пацієнтів, у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами.
Лікарський засіб призначають для лікування ВІЛ-1-інфікованих підлітків з резистентністю до нуклеозидних інгібіторів зворотньої транскриптази (НІЗТ) або токсичністю, що виключають застосування лікарських засобів першої лінії пацієнтам у віці від 12 до < 18 років.
Вибір препарату Тенохоп для лікування ВІЛ-1-інфікованих пацієнтів, які проходили лікування антиретровірусними препаратами, повинен засновуватися на індивідуальній історії проведення тестування резистентності / або історії лікування пацієнтів.
Гепатит В
Лікарський засіб призначений для лікування хронічного гепатиту B у дорослих із:
Тенохоп призначений для лікування хронічного гепатиту B у підлітків віком від 12 до < 18 років з:
Підвищена чутливість до діючої речовини чи до будь-якої з допоміжних речовин. Дитячий вік до 12 років.
Лікарський засіб за напрямками лікування (доза в мг) |
Вплив на рівні препарату, середня відсоткова зміна AUC, Cmax, Cmin |
Рекомендація стосовно одночасного застосування з тенофовіру дизопроксилу фумаратом 300 мг |
ПРОТИІНФЕКЦІЙНІ |
||
Антиретровірусні |
||
Інгібітори протеази |
||
Атазанавір/ритонавір (300 q.d./100 q.d./300 q.d.) |
Атазанавір: AUC: ↓ 25 % Cmax: ↓ 28 % Cmin: ↓ 26 % Тенофовір: AUC: ↑ 37 % Cmax: ↑ 34 % Cmin: ↑ 29 % |
Коригування дози не рекомендується. Збільшена експозиція тенофовіру може посилювати пов’язані з тенофовіром несприятливі явища, включаючи ниркові порушення. Слід уважно спостерігати за функцією нирок (див. розділ «Особливості застосування»). |
Лопінавір/ритонавір (400 b.i.d./100 b.i.d./300 q.d.) |
Лопінавір/ритонавір. Немає істотного впливу на параметри ФК лопінавіру/ритонавіру. Тенофовір: AUC: ↑ 32 % Cmax: ↔ Cmin: ↑ 51 % |
Коригування дози не рекомендується. Збільшена експозиція тенофовіру може посилювати пов’язані з тенофовіром несприятливі явища, включаючи ниркові порушення. Слід уважно спостерігати за функцією нирок (див. розділ «Особливості застосування»). |
Дарунавір/ритонавір (300 /100 b.i.d./300 q.d.) |
Дарунавір. Немає істотного впливу на параметри ФК дарунавіру/ ритонавіру. |
Коригування дози не рекомендується. Збільшена експозиція тенофовіру може посилювати пов’язані з |
Тенофовір: AUC: ↑ 22 % Cmin: ↑ 37 % |
тенофовіром несприятливі явища, включаючи ниркові порушення. Слід уважно спостерігати за функцією нирок (див. розділ «Особливості застосування»). |
|
Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (nucleoside reverse transcriptase inhibitors – NRTIs) |
||
Диданозин |
Одночасне застосування тенофовіру дизопроксилу фумарату та диданозину призводить до 40‑60 % підвищення системної експозиції диданозину, що може збільшувати ризик пов’язаних з диданозином несприятливих явищ. Повідомлялося про нечасті, іноді летальні випадки панкреатиту та лактатацидозу. Одночасне застосування тенофовіру дизопроксилу фумарату та диданозину в дозі 400 мг на добу було пов’язане зі значним зменшенням кількості клітин CD4, можливо у зв’язку з міжклітинною взаємодією, що підвищує фосфорильований (тобто активний) диданозин. Зменшене дозування (250 мг) диданозину, що застосовується разом з тенофовіру дизопроксилу фумаратом, було пов’язане з повідомленнями про високу частоту вірусологічно невдалого лікування при кількох досліджених комбінаціях для лікування ВІЛ-1-інфекції. |
Одночасне введення тенофовіру дизопроксилу фумарату та диданозину не рекомендується. (див. розділ «Особливості застосування»). |
Адефовіру дипівоксил |
AUC: ↔ Cmax: ↔ |
Тенофовіру дизопроксилу фумарат не слід приймати одночасно з адефовіру дипівоксилом (див. розділ «Особливості застосування»). |
Ентекавір |
AUC: ↔ Cmax: ↔ |
Не було клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій, якщо тенофовіру дизопроксилу фумарат приймали одночасно з ентекавіром. |
Антивірусні препарати при гепатиті С |
||
Ледіпасвір/софосбувір (90 мг /400 мг q.d.) + атазанавір/ритонавір (300 мг q.d. /100 мг q.d.) емтрицитабін/тенофовіру дизопроксилу фумарат (200 мг/ 300 мг q.d.) |
Ледіпасвір: AUC: ↑ 96% Cmax: ↑ 68% Cmin: ↑ 118% Софосбувір: AUC: ↔ Cmax: ↔ GS-3310072: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↑ 42% Атазанавір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↑ 63% |
Підвищена концентрація тенофовіру в плазмі внаслідок одночасного застосування тенофовіру дизопроксилу фумарату, ледіпасвіру/софосбувіру та атазанавіру/ритонавіру може посилювати побічні реакції, пов’язані з тенофовіру дизопроксилу фумаратом, включаючи ниркові розлади. Безпечність тенофовіру дизопроксилу фумарату при застосуванні з ледіпасвіром/софосбувіром та фармакокінетичним інтенсифікатором (наприклад, ритонавіром або кобіцистатом) не встановлено. |
Ритонавір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↑ 45% Емтрицитабін: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Тенофовір: AUC: ↔ Cmax: ↑ 47% Cmin: ↑ 47% |
Цю комбінацію потрібно застосовувати за умови частого моніторингу функції нирок, якщо альтернативи недоступні (див. розділ «Особливості застосування») |
|
Ледіпасвір/софосбувір (90 мг /400 мг q.d.) + дарунавір/ритонавір (300 мг q.d. /100 мг q.d.) емтрицитабін/тенофовіру дизопроксилу фумарат (200 мг/ 300 мг q.d.) |
Ледіпасвір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Софосбувір: AUC: ↓ 27% Cmax: ↓ 37% GS-3310072: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Дарунавір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Ритонавір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↑ 48% Емтрицитабін: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Тенофовір: AUC: ↑ 50% Cmax: ↑ 64% Cmin: ↑ 59% |
Підвищена концентрація тенофовіру в плазмі внаслідок одночасного застосування тенофовіру дизопроксилу фумарату, ледіпасвіру/софосбувіру та дарунавіру/ритонавіру може посилювати побічні реакції, пов’язані з тенофовіру дизопроксилу фумаратом, включаючи ниркові розлади. Безпечність тенофовіру дизопроксилу фумарату при застосуванні з ледіпасвіром/софосбувіром та фармакокінетичним інтенсифікатором (наприклад, ритонавіром або кобіцистатом) не встановлено. Цю комбінацію потрібно застосовувати за умови частого моніторингу функції нирок, якщо альтернативи недоступні (див. розділ «Особливості застосування») |
Ледіпасвір/софосбувір (90 мг /400 мг q.d.) + ефавіренц/емтрицитабін/ тенофовіру дизопроксилу фумарат (600 мг/200 мг/ 300 мг q.d.) |
Ледіпасвір: AUC: ↓ 34% Cmax: ↓ 34% Cmin: ↓ 34% Софосбувір: AUC: ↔ Cmax: ↔ GS-3310072: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Афавіренз:: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ |
Коригування дози не рекомендується. Збільшення дози тенофовіру може посилити побічні реакції, пов’язані з тенофовіру дизопроксилу фумаратом, включаючи порушення з боку нирок. Функцію нирок слід ретельно контролювати (див. розділ «Особливості застосування») |
Емтрицитабін: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Тенофовір: AUC: ↑ 98% Cmax: ↑ 79% Cmin: ↑ 163% |
||
Ледіпасвір/софосбувір (90 мг/ 400 мг q.d.) + емтрицитабін/рилпівірин/ тенофовіру дизопроксилу фумарат (200 мг / 25 мг/ 300 мг q.d.) |
Ледіпасвір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Софосбувір: AUC: ↔ Cmax: ↔ GS-3310072: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Емтрицитабін: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Рилпивірін AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Тенофовір: AUC: ↑ 40% Cmax: ↔ Cmin: ↑ 91% |
Коригування дози не рекомендується. Збільшення дози тенофовіру може посилити побічні реакції, пов’язані з тенофовіру дизопроксилу фумаратом, включаючи порушення з боку нирок. Функцію нирок слід ретельно контролювати (див. розділ «Особливості застосування») |
Ледіпасвір/софосбувір (90 мг/ 400 мг q.d.) + долутегравір (50 мг ) емтрицитабін/тенофовіру дизопроксилу фумарат (200 мг/ 300 мг q.d.) |
Софосбувір: AUC: ↔ Cmax: ↔ GS-3310072: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Ледіпасвір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Долутегравір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Емтрицитабін: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Тенофовір: AUC: ↑ 65% Cmax: ↑ 61% Cmin: ↑ 115% |
Коригування дози не рекомендується. Збільшення дози тенофовіру може посилити побічні реакції, пов’язані з тенофовіру дизопроксилу фумаратом, включаючи порушення з боку нирок. Функцію нирок слід ретельно контролювати (див. розділ «Особливості застосування») |
Софосбувір/велпатасвір (90 мг/ 400 мг q.d.) + атазанавір/ритонавір (300 мг q.d./ 100 мг q.d.) емтрицитабін/тенофовіру дизопроксилу фумарат (200 мг/ 300 мг q.d.) |
Софосбувір: AUC: ↔ Cmax: ↔ GS-3310072: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↑ 42% Велпатасвір: AUC: ↑ 142% Cmax: ↑ 55% Cmin: ↑ 301% Атазанавір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↑ 39% Долутегравір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↑ 29% Емтрицитабін: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Тенофовір: AUC: ↔ Cmax: ↑ 55% Cmin: ↑ 39% |
Підвищена концентрація тенофовіру в плазмі внаслідок одночасного застосування тенофовіру дизопроксилу фумарату, софосбувіру/велпатасвіру та атазанавіру/ритонавіру може посилювати побічні реакції, пов’язані з тенофовіру дизопроксилу фумаратом, включаючи ниркові розлади. Безпечність тенофовіру дизопроксилу фумарату при застосуванні з софосбувіром/велпатасвіром та фармакокінетичним інтенсифікатором (наприклад ретонавіром або кобіцистатом) не встановлено. Цю комбінацію потрібно застосовувати за умови частого моніторингу функції нирок, якщо альтернативи недоступні (див. розділ «Особливості застосування») |
Софосбувір/ велпатасвір (400 мг / 100 мг q.d.) + дарунавір/ ритонавір (800 мг q.d./ 100 мг q.d.) + емтрицитабін/тенофовіру дизопроксилу фумарат (200 мг/ 300 мг q.d.)1 |
Софосбувір: AUC: ↓ 28% Cmax: ↓ 28% GS-3310072: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Велпатасвір: AUC: ↔ Cmax: ↓ 24% Cmin: ↔ Дарунавір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Ритонавір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Емтрицитабін: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Тенофовір: AUC: ↑ 39% Cmax: ↑ 55% Cmin: ↑ 52% |
Підвищена концентрація тенофовіру в плазмі внаслідок одночасного застосування тенофовіру дизопроксилу фумарату, дарунавіру/велпатасвіру та дарунавіру/ритонавіру може посилювати побічні реакції, пов’язані з тенофовіру дизопроксилу фумаратом, включаючи ниркові розлади. Безпечність тенофовіру дизопроксилу фумарату при застосуванні з софосбувіром/велпатасвіром та фармакокінетичним інтенсифікатором (наприклад, ритонавіром або кобіцистатом) не встановлено. Цю комбінацію потрібно застосовувати за умови частого моніторингу функції нирок, якщо альтернативи недоступні (див. розділ «Особливості застосування») |
Софосбувір/велпатасвір (400 мг/ 100 мг q.d.) + лопінавір/ритонавір (800 мг/ 200 мг q.d.) + емтрицитабін/тенофовіру дизопроксилу фумарат (200 мг/ 300 мг q.d.) |
Софосбувір: AUC: ↓ 29% Cmax: ↓ 41% GS-3310072: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Велпатасвір: AUC: ↔ Cmax: ↓ 30% Cmin: ↑ 63% Лопинавір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Ритонавір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Емтрицитабін: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Тенофовір: AUC: ↔ Cmax: ↑ 42% Cmin: ↔ |
Підвищена концентрація тенофовіру в плазмі внаслідок одночасного застосування тенофовіру дизопроксилу фумарату, софосбувіру/велпатасвіру та лопінавіру/ритонавіру може посилювати побічні реакції, пов’язані з тенофовіру дизопроксилу фумаратом, включаючи ниркові розлади. Безпечність тенофовіру дизопроксилу фумарату при застосуванні з софосбувіром/ велпатасвіром та фармакокінетичним інтенсифікатором (наприклад, ритонавіром або кобіцистатом) не встановлено. Цю комбінацію потрібно застосовувати за умови частого моніторингу функції нирок, якщо альтернативи недоступні (див. розділ «Особливості застосування») |
Софосбувір/велпатасвір (400 мг/ 100 мг q.d.) + ралтегравір (400 мг q.d.) + емтрицитабіну/тенофовіру дизопроксилу фумарат (200 мг/ 300 мг q.d.) |
Софосбувір: AUC: ↔ Cmax: ↔ GS-3310072: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Велпатасвір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Ралтегравір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↓ 21% Емтрицитабін: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Тенофовір: AUC: ↑ 40% Cmax: ↑ 46% Cmin: ↑ 70% |
Коригування дози не рекомендується. Збільшення дози тенофовіру може посилити побічні реакції, пов’язані з тенофовіру дизопроксилу фумаратом, включаючи порушення з боку нирок (див. розділ «Особливості застосування») |
Софосбувір/велпатасвір (400 мг/ 100 мг q.d.) + ефавіренц/емтрицитабін/тенофовіру дизопроксилу фумарат (600 мг/ 200 мг/ 300 мг q.d.) |
Софосбувір: AUC: ↔ Cmax: ↑ 38% GS-3310072: AUC: ↔ Cmax: ↔ |
Очікується, що одночасне застосування софосбувіру/велпатасвіру та ефавіренцу знизить концентрацію в плазмі велпатасвіру. Не рекомендується супровідне |
Cmin: ↔ Велпатасвір: AUC: ↓ 53% Cmax: ↓ 46% Cmin: ↓ 57% Ефавіренц: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Емтрицитабін: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Тенофовір: AUC: ↑ 81% Cmax: ↑ 77% Cmin: ↑ 121% |
введення софосбувіру/ велпатасвіру як частини схем лікування, що містять ефавіренц. |
|
Софосбувір/велпатасвір (400 мг/ 100 мг q.d.) + емтрицитабін/рилпівірин/тенофовіру дизопроксилу фумарат (200 мг/ 25 мг/ 300 мг q.d.) |
Софосбувір: AUC: ↔ Cmax: ↔ GS-3310072: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Велпатасвір: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Емтрицитабін: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Рилпивірін: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Тенофовір: AUC: ↑ 40% Cmax: ↑ 44% Cmin: ↑ 84% |
Коригування дози не рекомендується. Збільшення дози тенофовіру може посилити побічні реакції, пов’язані з тенофовіру дизопроксилу фумаратом, включаючи порушення з боку нирок. Функцію нирок слід ретельно контролювати (див. розділ «Особливості застосування») |
Софосбувір (400 мг q.d.) + ефавіренц/емтрицитабін/тенофовіру дизопроксилу фумарат (600 мг/ 200 мг/ 300 мг q.d.) |
Софосбувір: AUC: ↔ Cmax: ↓ 19% GS-3310072: AUC: ↔ Cmax: ↓ 23% Ефавіренц: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ Емтрицитабін: AUC: ↔ Cmax: ↔ Cmin: ↔ |
Коригування дози не потрібне. |
Тенофовір: AUC: ↔ Cmax: ↑ 25% Cmin: ↔ |
Не було проведено досліджень впливу на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами. Проте пацієнти мають бути поінформовані, що можливе виникнення запаморочення під час лікування тенофовіру дизопроксилу фумаратом.
Безпека та ефективність застосування тенофовіру дизопроксилу фумарату дітям віком до 12 років та з масою тіла < 35 кг не встановлені. Дані відсутні.
У разі передозування за пацієнтом необхідно спостерігати для виявлення ознак токсичності (див. Розділи «Побічні реакції»), в разі необхідності слід застосувати стандартне підтримуючу терапію.
Тенофовір може віддалятися за допомогою гемодіалізу, медіанне значення кліренсу тенофовір становить 134 мл / хв. Виведення тенофовіру за допомогою перитонеального діалізу не досліджувалась.
Класи систем органів та частота |
Побічні реакції |
Метаболічні порушення |
|
Дуже часто |
Гіпофосфатемія1 |
Нечасто |
Гіпокаліємія1 |
Рідко |
Лактоацидоз |
З боку нервової системи |
|
Дуже часто |
Запаморочення |
Часто |
Головний біль |
З боку травного тракту |
|
Дуже часто |
Діарея, блювання, нудота |
Часто |
Біль у животі, здуття живота, метеоризм |
Нечасто |
Панкреатит |
З боку гепатобіліарної системи |
|
Часто |
Підвищений рівень трансаміназ |
Рідко |
Жирова дегенерація печінки, гепатит |
З боку шкіри та підшкірної целюлярної тканини |
|
Дуже часто |
Висипання |
Рідко |
Ангіоневротичний набряк |
З боку кістково-м’язової системи |
|
Нечасто |
Рабдоміоліз1, м’язова слабкість1 |
Рідко |
Остеомаляція (проявляється болем у кістках та нечасто є однією з причин переломів)1, 2, міопатія |
З боку сечовидільної системи |
|
Нечасто |
Підвищений креатинін, проксимальна ниркова тубулопатія (у тому числі синдром Фанконі) |
Рідко |
Гостра ниркова недостатність, ниркова недостатність, гострий тубулярний некроз, проксимальна ниркова тубулопатія (у тому числі синдром Фанконі), нефрит (у тому числі гострий інтерстиціальний нефрит)2, нефрогенний нецукровий діабет |
Системні порушення та порушення, пов’язані зі способом прийому |
|
Дуже часто |
Астенія |
Часто |
Втома |
2 роки.
Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 30 таблеток у флаконі, по 1 флакону у картонній упаковці.
За рецептом.
МАКЛЕОДС ФАРМАСЬЮТИКАЛС ЛІМІТЕД, Індія.
Зверніть увагу!
Опис лікарського засобу на цій сторінці носить виключно інформаційний характер. Для того, щоб вірно вибрати препарат для лікування вашого захворювання, звертайтесь до лікаря.
Самолікування може зашкодити вашому здоров'ю!
ᐉ Онлайн-аптека Подорожник • Замовлення ліків онлайн з доставкою • Мережа аптек по всій Україні не несе відповідальності за некоректне використання інформації, розміщеної на сайті, та можливі негативні наслідки цього. Детальніше про відмову від відповідальності.