Серетид Евохалер аерозоль для інгаляцій 25 мкг/50 мкг, 120 доз

діючі речовини: сальметерол (у формі сальметеролу ксинафоату), флютиказону пропіонат;

1 доза препарату містить 25 мкг сальметеролу (у формі сальметеролу ксинафоату) та 50 мкг флютиказону пропіонату; 

допоміжна речовина: пропелент HFA 134a.

Аерозоль для інгаляцій, дозований.

Основні фізико-хімічні властивості: суспензія білого або майже білого кольору.

Протиастматичні засоби. Адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Адренергічні засоби у комбінації з кортикостероїдами або іншими препаратами, за винятком антихолінергічних засобів. Сальметерол і флютиказон. Код АТХ R03A К06.

Серетид™ Евохалер™ містить сальметерол та флютиказону пропіонат, що мають різні механізми дії. 

Сальметерол

Сальметерол – це селективний агоніст b2-адренорецепторів тривалої (12 годин) дії, що має довгий боковий ланцюжок, пов’язаний із зовнішнім доменом рецептора. 

Сальметерол забезпечує більш тривалу бронходилатацію (не менше 12 годин), ніж рекомендовані дози традиційних агоністів b2-адренорецепторів короткої дії. 

Флютиказону пропіонат

Флютиказону пропіонат при його інгаляційному застосуванні у рекомендованих дозах чинить виражену глюкокортикоїдну протизапальну дію у легенях, що призводить до зменшення клінічних симптомів та частоти загострень бронхіальної астми без появи побічних реакцій, що спостерігаються при системному застосуванні кортикостероїдів.

При комбінованому застосуванні сальметеролу та флютиказону пропіонату інгаляційним шляхом фармакокінетика кожного компонента залишається такою, як при застосуванні цих компонентів окремо, тому їхні фармакокінетичні характеристики наведено окремо.

Сальметерол

Сальметерол діє місцево у легеневій тканині, тому його кількість у плазмі крові не корелює з терапевтичним ефектом. Крім того, дані з фармакокінетики сальметеролу обмежені, оскільки існують технічні складнощі визначення дуже низьких концентрацій препарату у плазмі крові (приблизно 200 пікограмів/мл і менше) після його інгаляційного застосування у терапевтичних дозах. 

Флютиказону пропіонат

Абсолютна біодоступність флютиказону пропіонату після інгаляційного введення у здорових добровольців становить приблизно 5–11 % від номінальної дози, залежно від інгаляційного пристрою, що використовується. У хворих на бронхіальну астму спостерігаються нижчі рівні системної експозиції при інгаляційному застосуванні флютиказону пропіонату. Системна абсорбція відбувається переважно у легенях, спочатку швидко, потім сповільнюється. Частина інгаляційної дози може бути проковтнута, але системна дія її є мінімальною внаслідок слабкої розчинності флютиказону пропіонату у воді та інтенсивного метаболізму «першого проходження» у печінці. Біодоступність флютиказону пропіонату при його всмоктуванні зі шлунково-кишкового тракту становить менше 1 %. Спостерігається лінійне збільшення системної експозиції флютиказону пропіонату зі збільшенням інгаляційної дози препарату. Розповсюдження флютиказону пропіонату характеризується високим плазмовим кліренсом (1150 мл/хв), великим об’ємом розподілу (приблизно 300 л) та кінцевим періодом напіввиведення, що становить приблизно 8 годин. Ступінь зв’язування з білками плазми крові є порівняно високим (91 %). Флютиказону пропіонат швидко виводиться із системної циркуляції, головним чином шляхом метаболізму до неактивного карбоксильного метаболіту за допомогою ензиму CYP3A4 системи цитохрому Р450. З фекаліями виводяться інші неідентифіковані метаболіти. Нирковий кліренс флютиказону пропіонату є дуже незначним, менше 5 % дози виводиться із сечею, головним чином у формі метаболітів. Більша частина дози виводиться з фекаліями у формі метаболітів та незміненого препарату.

Регулярне лікування бронхіальної астми у пацієнтів, яким показана комбінована терапія b2-агоністом тривалої дії та інгаляційним кортикостероїдом:

• пацієнтів з незадовільним контролем бронхіальної астми на тлі терапії інгаляційними кортикостероїдами та b2-агоністами короткої дії за вимогою або
• пацієнтів з адекватним контролем бронхіальної астми на тлі терапії інгаляційними кортикостероїдами та b2-агоністами тривалої дії у різних інгаляторах.

Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.

b-адреноблокатори можуть послабити або нівелювати ефект сальметеролу. Слід уникати застосування неселективних і селективних бета-блокаторів пацієнтам з астмою, окрім випадків, коли для цього є серйозні підстави. Застосування b2-агоністів може спричинити потенційно небезпечну гіпокаліємію. З особливою обережністю лікарський засіб призначають пацієнтам з гострою тяжкою астмою, оскільки одночасне застосування похідних ксантину, стероїдів та діуретиків може посилювати побічні реакції.

Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять інші b-адренергічні засоби, може мати потенційний адитивний ефект.

Флютиказону пропіонат

У звичайних умовах після інгаляційного введення досягаються низькі концентрації флютиказону пропіонату у плазмі крові завдяки екстенсивному метаболізму першого проходження та високому системному кліренсу препарату, опосередкованого цитохромом CYР3А4 у печінці та кишечнику. Тому імовірність клінічно значущої медикаментозної взаємодії, обумовленої флютиказону пропіонатом, є дуже малою.

За даними дослідження медикаментозних взаємодій за участю здорових добровольців із застосуванням інтраназального флютиказону пропіонату, ритонавір (сильний інгібітор цитохрому CYР3А4) у дозі 100 мг двічі на день підвищує концентрацію флютиказону пропіонату у плазмі крові у кілька сотень разів, що призводить до істотного зменшення концентрації кортизолу в сироватці крові. Щодо інгаляційного флютиказону пропіонату відповідна інформація відсутня, але очікується суттєве збільшення рівня флютиказону пропіонату у сироватці крові. Повідомляли про випадки синдрому Кушинга та пригнічення функції надниркових залоз. Сумісного застосування слід уникати, окрім випадків, коли користь від застосування перевищуватиме потенційний ризик системних глюкокортикоїдних побічних реакцій. 

За даними невеликого дослідження взаємодії з менш потужним інгібітором CYP3A кетоконазолом за участю здорових добровольців, експозиція флютиказону пропіонату після 1 інгаляції збільшувалася на 150 %, що спричиняло більше зменшення рівня кортизолу у плазмі крові порівняно із застосуванням флютиказону пропіонату самостійно. Очікується, що сумісне застосування з іншими сильними інгібіторами CYP3A, такими як ітраконазол, кобіцистатовмісними препаратами та з помірними інгібіторами CYP3A, такими як еритроміцин, збільшить системну експозицію флютиказону пропіонату та ризик виникнення системних побічних реакцій.

Таких комбінацій слід уникати, окрім випадків, коли очікувана користь переважатиме потенційний ризик розвитку системних побічних реакцій на кортикостероїди. У таких випадках стан пацієнтів слід контролювати щодо розвитку системних небажаних явищ.

Сальметерол

Сильні інгібітори CYP3A4 

Сумісне застосування кетоконазолу (400 мг перорально 1 раз на добу) та сальметеролу (50 мкг інгаляційно 2 рази на добу) у 15 здорових добровольців протягом 7 днів спричинило суттєве збільшення плазмової експозиції сальметеролу (у 1,4 раза – максимальна концентрація (Cmax) та у 15 разів – площа під кривою концентрація–час (AUC)). Це може призводити до збільшення частоти інших системних реакцій на сальметерол (наприклад, подовження інтервалу QT та пальпітація) порівняно із застосуванням сальметеролу або кетоконазолу самостійно (див. розділ «Особливості застосування»).

Клінічно вираженого впливу на артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, рівень глюкози крові та рівень калію у крові не зафіксовано. Сумісне застосування з кетоконазолом не збільшувало період напіввиведення сальметеролу або кумуляцію сальметеролу при повторному застосуванні.

Сумісного застосування з кетоконазолом слід уникати, окрім випадків, коли очікувана користь переважає потенційний ризик виникнення системних побічних реакцій на сальметерол. Імовірно, існує схожий ризик взаємодії з іншими сильними інгібіторами CYPA4 (наприклад з ітраконазолом, телітроміцином, ритонавіром).

Помірні інгібітори CYP3A4

Сумісне застосування еритроміцину (500 мг перорально 3 рази на добу) та сальметеролу (50 мкг інгаляційно 2 рази на добу) у 15 здорових добровольців протягом 6 днів спричинило невелике та статистично несуттєве збільшення плазмової експозиції сальметеролу (у 1,4 раза Cmax та в 1,2 раза AUC). Сумісне застосування з еритроміцином не асоціювалося з виникненням будь-яких серйозних побічних реакцій.

Серетид™ Евохалер™ не впливає або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Вагітність

Численні дані щодо застосування препарату Серетид™ Евохалер™ вагітним жінкам (понад 1000 випадків) засвідчили відсутність порушення ембріонального розвитку або токсичного впливу на плід і новонародженого.

Результати ретроспективного епідеміологічного дослідження не виявили підвищеного ризику великих вроджених вад розвитку після експозиції флютиказону пропіонату протягом І триместру вагітності порівняно з іншими інгаляційними кортикостероїдами. 

Під час досліджень на тваринах після введення β2-агоністів адренорецепторів та глюкокортикостероїдів спостерігалася репродуктивна токсичність.

Серетид™ Евохалер™ слід застосовувати вагітним лише у разі, коли очікувана користь для жінки суттєво переважає потенційні ризики для плода. Для лікування вагітних слід призначати найнижчі ефективні дози флютиказону пропіонату, необхідні для адекватного контролю над симптомами бронхіальної астми.

Годування груддю

Невідомо, чи виділяється сальметерол та флютиказону пропіонат, а також їхні метаболіти у грудне молоко жінки. 

Дослідження на щурах показали, що сальметерол, флютиказону пропіонат та їхні метаболіти екскретуються у молоко самки. Отже, не можна виключити ризик для немовляти від годування груддю під час лікування матері даним лікарським засобом. Зваживши користь від грудного вигодовування дитини та очікувані переваги від лікування для матері, слід вирішити, відмовитися від грудного вигодовування чи припинити застосування препарату Серетид™ Евохалер™.

Фертильність

Дані щодо впливу на фертильність людини відсутні. Досліди, проведені на тваринах, не показали впливу сальметеролу або флютиказону пропіонату на фертильність.

• 2 інгаляції 25 мкг сальметеролу/50 мкг флютиказону пропіонату 2 рази на добу
• або 2 інгаляції 25 мкг сальметеролу/125 мкг флютиказону пропіонату 2 рази на добу;
• або 2 інгаляції 25 мкг сальметеролу/250 мкг флютиказону пропіонату 2 рази на добу.

1. Зняти ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків.
2. Переконатися, що всередині та ззовні інгалятора, включаючи мундштук, немає сторонніх предметів.
3. Старанно струсити інгалятор, щоб видалити з інгалятора будь-який сторонній предмет і для того, щоб вміст інгалятора був рівномірно змішаний.
4. Взяти інгалятор у руку вертикально між великим та іншими пальцями, причому великий палець має бути на корпусі інгалятора нижче мундштука.
5. Зробити максимально глибокий видих, потім взяти мундштук у рот між зубами і охопити його губами, не прикушуючи.
6. Роблячи вдих через рот, натиснути на верхівку інгалятора, щоб виконати розпилення препарату, при цьому продовжувати повільно і глибоко вдихати. 1 натискання на верхівку інгалятора відповідає 1 дозі.
7. Затримати дихання, витягнути інгалятор з рота і зняти палець з верхівки інгалятора. Продовжувати затримувати дихання стільки, скільки це можливо.
8. Якщо необхідно виконати подальші розпилення, зачекати приблизно 30 секунд, тримаючи інгалятор вертикально. Після цього виконати дії, описані у пунктах 3–7.
9. Згодом прополоскати рот водою та сплюнути її.
10. Насадити ковпачок мундштука на місце шляхом натискання до клацання у необхідному напрямку.

1. Зняти ковпачок мундштука.
2. Не виймати металевий балон з пластикового футляра.
3. Протерти зовнішню та внутрішню поверхню ковпачка мундштука та пластиковий футляр сухою серветкою.
4. Помістити ковпачок мундштука на місце до характерного клацання, не докладаючи надмірних зусиль.
5. НЕ КЛАСТИ МЕТАЛЕВИЙ БАЛОН У ВОДУ.

Немає даних щодо застосування лікарського засобу Серетид™ Евохалер™ дітям віком до 4 років, тому застосовувати препарат цій віковій категорії не рекомендується.

За даними клінічних досліджень немає інформації щодо випадків передозування препаратом Серетид™ Евохалер™, однак дані щодо передозування обох діючих речовин наводяться нижче.

Ознаки і симптоми, які можна очікувати при передозуванні сальметеролу, є типовими для надмірної стимуляції β2-агоністами, включаючи запаморочення, тремор, головний біль, тахікардію, підвищення систолічного артеріального тиску. Якщо лікування препаратом Серетид™ Евохалер™ необхідно припинити у результаті передозування b2-агоніста, що входить до складу препарату, слід призначити відповідну замісну стероїдну терапію. Додатково може виникнути гіпокаліємія, тому слід контролювати рівні калію у сироватці крові та зважити необхідність замісної терапії калієм.

Гостре передозування

Інгаляція флютиказону пропіонату у дозах, що перевищують рекомендовані, може спричиняти тимчасову супресію функції надниркових залоз. Це не потребує невідкладних заходів, оскільки функція надниркових залоз відновлюється через кілька днів, що може бути перевірено визначенням кортизолу у плазмі крові.

Хронічне передозування є ризик виникнення супресії функції надниркових залоз при застосуванні вищих за затверджені доз препарату Серетид™ Евохалер™ протягом тривалого часу.

Повідомлялося дуже рідко про гострі адреналові кризи, що траплялися головним чином у дітей, яким застосовували вищі за рекомендовані дози протягом тривалого часу (декілька місяців або років). При цьому спостерігали гіпоглікемію, що пов’язана зі сплутаністю свідомості та судомами. До чинників, що потенційно можуть провокувати гострий адреналовий криз, належать травма, хірургічне втручання, інфекція та будь-яке швидке зниження дози інгаляційного флютиказону пропіонату.

Рекомендується проводити контроль резервної функції кори надниркових залоз. У разі передозування флютиказону пропіонату при застосуванні препарату Серетид™ Евохалер™ терапію можна продовжувати у відповідних дозах, що забезпечують контроль симптомів.

Специфічного лікування передозування сальметеролу та флютиказону пропіонату немає, необхідно застосовувати підтримуючу терапію із контролем за станом пацієнта.

Оскільки Серетид™ Евохалер™ містить сальметерол та флютиказону пропіонат, можна очікувати побічних реакцій типів та ступеня тяжкості, характерних для кожного компонента. Додаткові побічні реакції, обумовлені одночасним застосуванням двох компонентів, не спостерігаються. 

Побічні дії, що спричиняються застосуванням сальметеролу/флютиказону пропіонату, наведені нижче (таблиця) і класифіковані за органами та системами, а також за частотою виникнення. Частота визначена як: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та < 1/1000) та невідомо (не можна визначити за наявними даними). Інформація щодо частоти виникнення отримана за результатами клінічних випробувань. Інформація щодо випадків, зафіксованих у групі плацебо, не взята до уваги.

1 - Зафіксовані як «часто» у групі плацебо.

2 - Зафіксовані як «дуже часто» у групі плацебо.

3 - Були зафіксовані протягом 3 років під час дослідження ХОЗЛ.

4 - Див. розділ «Особливості застосування».

Опис деяких побічних реакцій

Повідомлялося про фармакологічні побічні реакції лікування β2-агоністами, такі як тремор, відчуття серцебиття, головний біль, проте вони зазвичай минущі і зменшуються при регулярному застосуванні.

Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, після інгаляції може виникнути парадоксальний бронхоспазм зі стрімким посиленням сухих хрипів та задишки. Парадоксальний бронхоспазм піддається лікуванню швидкодіючими бронходилататорами, лікування необхідно розпочинати відразу. В таких випадках застосування препарату Серетид™ Евохалер™ слід негайно припинити, пацієнта обстежити та у разі потреби призначити альтернативну терапію.

Завдяки вмісту флютиказону пропіонату у складі препарату у деяких пацієнтів спостерігаються захриплість голосу, кандидоз рота і горла, рідко - стравоходу. 

Частоту проявів захриплості та кандидозу рота і горла можна зменшити полосканням рота водою та/або чищенням зубів після інгаляції. Симптоматичне лікування кандидозу рота і горла можна здійснювати місцевими протигрибковими засобами, не припиняючи при цьому застосування препарату Серетид™ Евохалер™.

Пацієнти дитячого віку

У дітей та підлітків можливі системні реакції,  включаючи синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримку росту. У дітей може також виникати  тривожність, порушення сну та зміни поведінки, включаючи гіперактивність і дратівливість.

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Не заморожувати. 

Захищати від впливу прямих сонячних променів. 

Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 120 доз в аерозольному балоні з алюмінієвого сплаву, що має внутрішнє покриття та дозуючий клапан. Кожен балон має пластиковий розпилювач та пилозахисний ковпачок. Балон поміщений у картонну коробку.

За рецептом.

Глаксо Веллком Продакшн, Франція.

Зон Індустріель №2, 23, рю Лавуаз’є, 27000 Евре, Франція.