Сангвірітрин розчин для зовнішнього застосування 0,2%, 50 мл

діюча речовина: сангвірітрин;

1 мл розчину містить 2 мг сангвірітрину;

допоміжні речовини: етанол 96 %, вода очищена.

Розчин для зовнішнього застосування.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина оранжевого кольору з запахом спирту.

Сангвірітрин одержують з трави маклеї серцеподібної (Macleaya cordata (Willd.) R.Br.) та маклеї дрібноплодної (Macleaya microcarpa (Maxim.) Fedde) родини макових (Papaveraceae). Сангвірітрин – це суміш бісульфатів двох близьких за структурою та властивостями четвертинних бензофенантридинових алкалоїдів сангвінарину та хелерітрину.

Сангвірітрин володіє широким спектром антимікробної активності, діє на грампозитивні та грамнегативні бактерії, дріжджоподібні та міцелярні гриби. Активний по відношенню до атибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів. У терапевтичних дозах діє бактеріостатично. В основі механізму антимікробної дії препарату Сангвірітрин лежить пригнічення бактеріальної нуклеази, порушення процесів проникності стінок клітини, перегородок ділення, будови нуклеотиду.

Препарат застосовувати зовнішньо та місцево.

Новонародженим обробляти препаратом шкірні складки 2 рази на добу протягом перших 5-6 днів життя за допомогою стерильного ватного тампона.

Лікування парадонтиту проводиться після видалення зубних відкладень та вичищення патологічних ясенних карманів. У ясенні кармани вводити на 20 хвилин тонкі турунди, рясно змочені препаратом або його водним розчином. Водний розчин препарату готовити безпосередньо перед застосуванням. Для приготування водного розчину препарат розвести в 40 разів (1 чайна ложка на 200 мл теплої кип’яченої води). Процедуру повторювати щоденно або через день. Курс лікування становить 4-6 процедур.

При стоматитах різної етіології на зону ураження слизової оболонки ротової порожнини робити аплікацію препарату 2-3 рази на добу протягом 2-5 діб. Дітям віком від 5 років призначати полоскання теплим водним розчином препарату. Дітям віком до 5 років при стоматиті слизову оболонку ротової порожнини змащувати водним розчином препарату.

При ангіні мигдалики обробляти препаратом 1 раз на добу протягом 2-5 днів. Крім того, дорослим і дітям віком від 5 років щоденно 3-5 разів на добу призначати полоскання теплим водним розчином препарату. Дітям віком до 5 років цим розчином змащувати слизову оболонку ротової порожнини 3-4 рази на добу. Тривалість курсу лікування – 3-7 днів.

При зовнішньому отиті у слуховий прохід вводити турунди, змочені препаратом, на 10-15 хвилин 2-3 рази на добу. Мінімальний курс лікування – два тижні. При хронічному гнійному середньому отиті препарат закапувати дорослим по 5-8 крапель 2-3 рази на добу, дітям – по 1-2 краплі 3-4 рази на добу.

Для профілактики гнійно-запальних ускладнень рану щоденно обробляти стерильним марлевим тампоном, рясно змоченим препаратом, покрити стерильною серветкою, змоченою ним же, і накласти фіксуючу пов’язку. Через 3-4 доби рану повторно обробити препаратом і накласти суху стерильну пов’язку. Курс визначити перебігом загоєння рани, при неускладненому перебігу термін застосування становить 7-10 днів.

Для лікування інфікованих опіків, ран і виразок, що тривалий час не загоюються, відкритих інфікованих переломів, застосовувати водний розчин препарату. Водним розчином препарату промити рани та виразки, а також накласти пов’язки з розчином на ранову поверхню. При інфікованих опіках перев’язки робити через день, при інших ранах – щоденно 1-2 рази на добу. Тривалість лікування залежить від характеру та тяжкості захворювання.

При ендоцервіциті, кольпіті, вагініті, ерозіях шийки матки робити спринцювання, зрошення та примочки теплим водним розчином препарату щоденно 1-2 рази на добу. Курс лікування – 5-10 процедур.

При піодерміях, поверхневому бластомікозі та дерматомікозах, у тому числі ускладнених змішаною флорою, препарат призначати у вигляді пов’язок або змащувань вогнища ураження щоденно 1-2 рази на добу. Тривалість лікування визначається характером та тяжкістю захворювання.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи почервоніння.

При застосуванні на слизових оболонках ротової порожнини – відчуття гіркоти, а при застосуванні на ранову поверхню – короткочасне відчуття печіння.

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — Державного реєстру лікарських засобів України.