Пантопраз ліофілізат для розчину для ін’єкцій у флаконі, 40 мг

Діюча речовина - пантопразол (1 флакон містить пантопразол натрію сесквігідрату еквівалентно пантопразолу 40 мг).

Допоміжна речовина - натрію гідроксид.

Ліофілізат для приготування розчину для ін'єкцій «Пантопраз» застосовується при наступних показаннях:

• рефлюкс-езофагіт;
• виразка дванадцятипалої кишки;
• виразка шлунку;
• синдром Золлінгера-Еллісона та інші гіперсекреторні патологічні стани.

Досвід застосування препарату вагітними жінками обмежений. В ході досліджень репродуктивної функції на тваринах спостерігалася репродуктивна токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. В якості запобіжного заходу, слід уникати застосування препарату «Пантопраз» вагітним жінкам.

Дослідження на тваринах показали виведення пантопразолу з грудним молоком. Є дані про екскреції пантопразолу з грудним молоком людини. Рішення про припинення годування груддю або припинення / утримання від лікування препаратом «Пантопраз» слід приймати з урахуванням користі від годування грудьми для дитини та користі від лікування даним препаратом для жінки.

Пантопразол не порушував фертильність в дослідженнях на тварин.

Препарат застосовувати дорослим за призначенням і під безпосереднім наглядом лікаря.

Внутрішньовенне застосування препарату рекомендується тільки в разі неможливості перорального застосування. Є дані тривалості внутрішньовенного лікування до 7-ми днів. Тому при клінічній можливості здійснюється перехід від внутрішньовенного введення препарату «Пантопраз» на пероральний.

Рефлюкс-езофагіт, виразка дванадцятипалої кишки, виразка шлунка

Рекомендована доза становить 40 мг пантопразолу (1 флакон) на добу.

Лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших гіперсекреторних патологічних станів

Для тривалого лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших гіперсекреторних патологічних станів рекомендована доза препарату «Пантопраз» становить 80 мг на добу. У разі необхідності дозу можна титрувати, збільшуючи або зменшуючи в залежності від показників секреції кислоти в шлунку. Дози, що перевищують 80 мг на добу, необхідно розділити на два введення. Можливо тимчасове збільшення дози пантопразолу до понад 160-ти мг, але тривалість застосування повинна обмежуватися тільки періодом, який необхідний для адекватного контролю секреції кислоти.

У разі, якщо необхідно швидке зменшення кислотності, для більшості пацієнтів досить початкової дози 2х80 мг для досягнення бажаного рівня (<10 мЕкв / год) протягом однієї години.

Підготовка до застосування

Препарат розчиняти в 10-ти мл 0,9% розчину хлориду натрію, який додається в флакон. Розчин можна вводити безпосередньо або після змішування з 100 мл 0,9% розчину хлориду натрію або 5% розчину глюкози в пластикових або скляних флаконах.

Після розведення хімічна і фізична стабільність препарату зберігається протягом 12-ти годин при температурі 25 °C. З мікробіологічної точки зору розведений препарат необхідно використовувати негайно.

«Пантопраз» не можна готувати або змішувати з іншими розчинниками, крім зазначених вище.

Введення препарату необхідно проводити протягом 2-15 хвилин.

Флакон призначений тільки для одноразового використання. Перед застосуванням необхідно візуально перевірити флакони з препаратом (зокрема на зміну кольору, наявність осаду).

Розведений розчин повинен мати прозорий жовтуватий колір.

«Пантопраз» не рекомендується застосовувати дітям (віком до 18-ти років), оскільки дані з безпеки та ефективності препарату для цієї вікової категорії обмежені.

Симптоми передозування невідомі.

Дози до 240 мг, введені внутрішньовенно протягом 2-х хвилин, добре переносилися. Оскільки пантопразол екстенсивно зв'язується з білками, він не відноситься до препаратів, які можуть бути легко виведеними за допомогою діалізу.

У разі передозування з появою клінічних ознак інтоксикації застосовувати симптоматичну і підтримуючу терапію. Рекомендацій по специфічної терапії немає.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C, в недоступному для дітей місці.