Медетром краплі очні у флаконі, 5 мл

діючі речовини: тобраміцин, дексаметазон;

1 мл суспензії містить тобраміцин 3 мг та дексаметазону 1 мг;

інші складові: тилоксапол, гіпромелоза, натрію сульфат безводний, натрію хлорид, динатрію едетат, бензалконію хлорид, кислота сірчана або натрію гідроксид, вода очищена.

Краплі очні, суспензія.

Основні фізико-хімічні властивості: суспензія білого або майже білого кольору, можлива присутність осаду, який зникає при легкому збовтуванні.

Протизапальні та протимікробні засоби в поєднанні. Кортикостероїди та протимікробні засоби у поєднанні. Код ATX S01C A01.

Дексаметазон

Дексаметазон належить до групи глюкокортикоїдних засобів. Ефективність кортикостероїдів для лікування протизапальних станів ока добре відома. Кортикостероїди досягають своєї протизапальної дії шляхом пригнічення адгезії молекул до ендотеліальних клітин судин, циклооксигенази I або II, та виділення цитокінів. У результаті цього зменшується утворення медіаторів запалення та пригнічується адгезія циркулюючих лейкоцитів до судинного ендотелію, що запобігає їхньому проникненню в запалені тканини ока. Дексаметазон чинить виражену протизапальну дію зі зменшеною мінералокортикоїдною активністю порівняно з деякими іншими стероїдами і є одним із найбільш сильнодіючих протизапальних засобів.

Тобраміцин

Тобраміцин - це високоактивний швидкодіючий бактерицидний антибіотик групи аміноглікозидів, що протидіє як грампозитивним, так і грамнегативним мікроорганізмам. Його механізм дії пов'язаний із пригніченням комплексу поліпептидів і синтезу в рибосомах бактеріальних клітин.

Загалом дія тобраміцину описана in vitro шляхом визначення мінімальної пригнічувальної концентрації (МПК), що визначає активність антибіотика щодо кожного виду бактерій. Оскільки МПК тобраміцину дуже низька проти більшості очних патогенних організмів, він вважається антибіотиком широкого спектра дії. Були визначені критичні значення МПК, що визначають чутливість або резистентність бактеріальної культури до певного антибіотика. Існуюче критичне значення МПК для тобраміцину відносно відповідних видів бактерій враховує чутливість видів, а також максимальну концентрацію та фармакокінетичні значення залежності час/концентрація, виміряні у плазмі крові після перорального застосування. Визначення цих критичних значень, що розділяють мікроорганізми на чутливі та резистентні, використовували для визначення клінічної ефективності антибіотиків, які застосовували системно. Однак при місцевому застосуванні антибіотика у високих концентраціях безпосередньо до місця інфекції визначення критичних значень не використовується. Більшість мікроорганізмів, які можна було б класифікувати як стійкі шляхом визначення критичних значень при системному застосуванні, насправді добре реагують на місцеве лікування. З метою профілактики є можливість призупинити розвиток таких мікроорганізмів, що спричиняють інфекцію.

Під час клінічних досліджень розчин тобраміцину, що застосовувався місцево, виявив ефективність проти багатьох існуючих патогенних штамів для очей організмів у пацієнтів, які брали участь у дослідженнях. Вважається, що деякі з цих патогенних для очей організмів стійкі, ґрунтуючись на визначенні критичних значень при системному застосуванні. У ході клінічних досліджень було продемонстровано, що тобраміцин ефективний для лікування поверхневих інфекцій ока, спричинених нижчезазначеними патогенними мікроорганізмами.

Грамнегативні бактерії

Staphylococcus aureus (чутливі до метициліну або резистентні*)

Staphylococcus epidermidis (чутливі до метициліну або резистентні*)

Інші коагулазонегативні види Staphylococcus

Streptococcus pneumoniae (чутливі до пеніциліну або резистентні*)

Інші види Streptococcus

Грамнегативні бактерії

Acinetobacter spp.

Citrobacter spp.

Enterobacter spp.

Escherichia coli

Haemophilus influenzae

Klebsiella pneumoniae

Moraxella spp.

Morganella morganii

Proteus mirabilis

Pseudomonas aeruginosa

Serratia marcescens


* - Фенотип резистентності бета-лактамів (тобто метициліну; пеніциліну) не пов'язаний із фенотипом резистентності аміноглікозидів, і обидва не пов'язані з вірулентністю та фенотипами патогенних організмів. Виявлено, що багато стафілококів, стійких до метициліну, стійкі до тобраміцину (та інших аміноглікозидних антибіотиків). Однак ці стійкі стафілококові культури (як визначено критичними значеннями МПК) зазвичай з успіхом реагують на лікування місцево застосовуваним тобраміцином.


Дослідження чутливості бактерій показали, що в деяких випадках мікроорганізми, стійкі до гентаміцину, залишаються чутливими до тобраміцину. У значної частини мікрофлори резистентність до тобраміцину ще не розвинулася; однак бактеріальна резистентність може розвинутися при тривалому застосуванні.

Можливе виникнення перехресної чутливості до інших аміноглікозидних антибіотиків. У разі підвищеної чутливості при застосуванні препарату слід припинити його застосування та провести відповідне лікування.

Діти

Безпека та ефективність комбінації тобраміцин/дексаметазон у дітей встановлені в результаті значного клінічного досвіду, однак доступні лише обмежені дані. У клінічному дослідженні суспензії тобраміцин/дексаметазон для лікування бактеріального кон'юнктивіту 29 дітей віком від 1 до 17 років отримували 1 або 2 краплі суспензії тобраміцин/дексаметазон кожні 4 або 6 годин протягом 5 або 7 днів. У цьому дослідженні відмінностей у профілі безпеки у дорослих та дітей не спостерігалося.

Дексаметазон

Системний вплив дексаметазону після місцевого офтальмологічного застосування очних крапель низький. Рівні пікових концентрацій у плазмі крові коливаються від 220 до 888 пг/мл (у середньому 555 ± 217 пг/мл) після закапування однієї краплі у кожне око 4 рази на добу послідовно протягом двох днів.

Дексаметазон приблизно на 77-84% зв'язується з альбуміном плазми крові. Період напіввиведення з плазми крові відносно короткий - 3-4 години. Кліренс коливається від 0,111 до 0,225 л/год/кг та об'єм розподілу коливається від 0,576 до 1,15 л/кг.

Дексаметазон виводиться з організму методом метаболізму. Приблизно 60% дози виділяється в сечу у вигляді 6-β-гідроксидексаметазону. Незмінений дексаметазон у сечі не був виявлений.

Біодоступність при пероральному застосуванні становить близько 70%.

Тобраміцин

Системний вплив тобраміцину після місцевого офтальмологічного застосування очних крапель низький. Його концентрація у плазмі крові після дводенного застосування у більшості випадків була нижчою за межу кількісного визначення (≤0,25 мкг/мл).

Зв'язування білка плазми крові незначне - менше 10%. Період напіввиведення з плазми крові становить близько 2 годин із кліренсом 0,04 л/год/кг та об'ємом розподілу 0,26 л/кг.

Тобраміцин швидко і активно екскретується в сечу гломерулярною фільтрацією, головним чином у незміненому стані.

Біодоступність при пероральному застосуванні тобраміцину низька (<1%).

Запалення очей у пацієнтів, чутливих до стероїдів, при яких показано застосування кортикостероїдів та існує поверхнева бактеріальна інфекція або ризик розвитку бактеріальної інфекції ока. Ці запальні процеси можуть виникнути після хірургічного втручання або можуть бути спричинені інфекцією, потраплянням в око стороннього тіла або очною травмою.

Одночасне застосування стероїдів для місцевого застосування та НПЗП для місцевого застосування може збільшити ризик виникнення ускладнень при загоєнні ран рогівки.

Одночасне та/або послідовне застосування антибіотиків групи аміноглікозидів (включаючи тобраміцин) та інших системних пероральних або лікарських засобів для місцевого застосування, що чинять токсичний (шкідливий) вплив на нервову систему, органи слуху або нирки, може призвести до адитивної токсичності, тому, якщо це можливо, слід уникати такого застосування.

Дексаметазон метаболізується системою цитохрому P450 3A4 (CYP3A4). Інгібітори CYP3A4 (включаючи ритонавір та кобісцитат) можуть знижувати кліренс дексаметазону, що призводить до посилення ефектів та пригнічення функції надниркових залоз/синдрому Кушинга. Слід уникати таких взаємодій, якщо перевага не перевищує підвищений ризик розвитку системних побічних ефектів, пов'язаних із застосуванням кортикостероїдів. У цьому випадку слід спостерігати за розвитком системних ефектів кортикостероїдів.

Якщо місцево застосовується більше офтальмологічного засобу, інтервал між їхнім застосуванням має становити щонайменше 5 хвилин. Очні мазі слід застосовувати в останню чергу.

Під час застосування препарату у деяких пацієнтів можливий розвиток підвищеної чутливості до аміноглікозидів, що застосовуються місцево. Тяжкість реакцій підвищеної чутливості може варіюватися від локальних ефектів до генералізованих реакцій, таких як еритема, свербіж, кропив'янка, шкірний висип, анафілаксія, анафілактоїдні реакції або бульозні реакції. При виникненні реакції підвищеної чутливості слід припинити застосування препарату.

Можливе також виникнення перехресної підвищеної чутливості до інших аміноглікозидів. Слід розглянути ймовірність того, що пацієнти з підвищеною чутливістю до тобраміцину при місцевому застосуванні можуть бути також чутливими і до інших аміноглікозидів, що призначаються місцево або системно.

Повідомлялося про серйозні побічні реакції, включаючи нейротоксичність, ототоксичність і нефротоксичність, у пацієнтів, які отримували системну терапію аміноглігозидами. При одночасному застосуванні препарату із системними аміноглікозидами слід дотримуватися обережності.

При застосуванні системних або місцевих препаратів кортикостероїдів можуть траплятися випадки розладу зору. Якщо у пацієнта спостерігаються такі симптоми, як затуманення зору або інші порушення зору, йому слід звернутися до лікаря-офтальмолога для встановлення можливих причин, серед яких можуть бути катаракта, глаукома або рідкісні захворювання, такі як центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХ), випадки якої були після застосування системних або місцевих препаратів кортикостероїдів.

Тривале лікування (довше 24 днів) кортикостероїдами для місцевого офтальмологічного застосування (включаючи дексаметазон) може призвести до очної гіпертензії та/або глаукоми з ушкодженням зорового нерва, погіршенням гостроти зору та поля зору, а також до утворення субкапсулярної катаракти задньої камери ока. У пацієнтів, яким терапію кортикостероїдами застосовують довготривало, необхідно регулярно та багаторазово контролювати внутрішньоочний тиск. Особливо це важливо для дітей, оскільки ризик виникнення підвищеного внутрішньоочного тиску, спричиненого кортикостероїдами, може бути більшим у дітей і з'явитися раніше, ніж у дорослих. Ризик виникнення підвищеного внутрішньоочного тиску, спричиненого кортикостероїдами, та/або ризик утворення катаракти, зумовленої застосуванням кортикостероїдів, збільшується у схильних до цього пацієнтів (наприклад, у хворих на цукровий діабет).

Синдром Кушинга та/або пригнічення функції надниркових залоз, пов'язані із системною абсорбцією офтальмологічного дексаметазону, можуть з'явитися після інтенсивної або довготривалої безперервної терапії у схильних до цього пацієнтів, включаючи дітей і пацієнтів, які приймають інгібітори CYP3A4 (зокрема ритонавір і кобіци). У таких випадках лікування слід припиняти поступово.

Тривале застосування може сприяти розвитку вторинних очних інфекцій через пригнічення відповіді організму.

Кортикостероїди (включаючи дексаметазон) можуть зменшувати резистентність до бактеріальної, вірусної, грибкової або паразитарної інфекції та завадити виявленню таких інфекцій і маскувати клінічні ознаки інфекції.

При стійкому утворенні виразок рогівки слід враховувати можливість грибкової інфекції. При виникненні грибкової інфекції слід припинити застосування препарату.

Тривале застосування антибіотиків (включаючи тобраміцин), може спричинити надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів, включаючи гриби. При виникненні суперінфекції необхідно приступити до відповідної терапії.

Кортикостероїди для офтальмологічного застосування (включаючи дексаметазон) можуть уповільнювати загоєння ран рогівки. Також відомо, що НПЗП для місцевого застосування уповільнюють або затримують загоєння ран. Одночасне призначення НПЗП для місцевого застосування та стероїдів для місцевого застосування може збільшити ризик виникнення ускладнень при загоєнні ран (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).

За наявності захворювань, що призводять до потоншення рогівки або склери, застосування місцевих стероїдів (включаючи дексаметазон) може спричинити перфорацію.

Не рекомендується носити контактні лінзи при лікуванні запалення або інфекції ока.

Препарат містить хлорид бензалконію, що може спричинити подразнення ока та, як відомо, знебарвлювати м'які контактні лінзи. Слід уникати контакту з м'якими контактними лінзами. Якщо пацієнту дозволено носити контактні лінзи, його слід попередити про те, що необхідно знімати контактні лінзи перед застосуванням очних крапель та зачекати щонайменше 15 хвилин, перш ніж знову вдягнути контактні лінзи.

Комбінація дексаметазон/тобраміцин не має або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Тимчасове затуманення зору або інші порушення зору можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами. Якщо затуманення зору виникає під час закапування, пацієнту необхідно зачекати, поки зір проясниться, перш ніж керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Вагітність

Дані щодо застосування тобраміцину або дексаметазону вагітним жінкам відсутні або їх кількість обмежена. Після введення вагітним жінкам тобраміцин проникає через плаценту і впливає на плід. In utero тобраміцин не призводить до ототоксичності. Тривале або повторне застосування кортикостероїдів у період вагітності асоціюється зі збільшеним ризиком затримки внутрішньоутробного розвитку. За грудними дітьми, матері яких отримували великі дози кортикостероїдів під час вагітності, слід уважно спостерігати щодо появи ознак гіпоадреналізму. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність після місцевого застосування дексаметазону та системного застосування дексаметазону і тобраміцину. Препарат не рекомендується застосовувати у період вагітності.

Годування груддю

Після системного застосування тобраміцин проникає у грудне молоко. Дані про проникнення дексаметазону у грудне молоко відсутні. Невідомо, чи проникає тобраміцин і дексаметазон у грудне молоко при місцевому офтальмологічному застосуванні. Малоймовірно, що після місцевого застосування препарату тобраміцин і дексаметазон виявлятимуться у грудному молоці або спричинятимуть клінічні ефекти у новонароджених. Однак ризик для дитини, яка годує груддю, виключати не можна.

Необхідно прийняти рішення щодо припинення годування груддю або припинення/утримання від лікування з урахуванням користі від годування груддю для дитини та користі від терапії для жінки.

Препарат призначений для офтальмологічного застосування.

При застосуванні препарату рекомендується постійно контролювати внутрішньоочний тиск.

Дозування

Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку, та діти від 2 до 18 років

Препарат застосовувати по 1 або 2 краплі в кон'юнктивальний мішок (кожні 4-6 годин). У перші 24-48 годин дозу можна збільшувати до 1 або 2 крапель кожні 2 години. Частоту застосування препарату слід поступово зменшувати при поліпшенні клінічних ознак. Слід бути уважним і не припиняти терапію передчасно.

При тяжких захворюваннях препарат застосовувати по 1 або 2 краплі щогодини, доки запалення не стане контрольованим, та поступово зменшувати частоту застосування до 1 або 2 крапель щогодини протягом 3 днів; після цього закапувати по 1-2 краплі щогодини 4 години протягом 5-8 днів та врешті-решт - по 1-2 краплі кожного дня протягом 5-8 останніх днів за необхідності.

Після операції з видалення катаракти доза становить по 1 краплі 4 рази на добу, починаючи з дня операції і продовжуючи протягом 24 днів. Лікування можна розпочати за день до операції по 1 краплі 4 рази на добу, продовжуючи закапувати по 1 краплі після операції, а потім 4 рази на добу протягом 23 днів. За необхідності частоту застосування препарату можна збільшити до 1 краплі кожні 2 години протягом перших двох днів терапії.

Діти

Препарат можна застосовувати дітям віком від 2 років у дозуванні для дорослих. Доступні дані описані в розділі "Фармакодинаміка".

Пацієнти з порушенням функції печінки та нирок

Комбінація дексаметазон/тобраміцин не досліджувалася для цієї категорії пацієнтів. Однак через низьку системну абсорбцію тобраміцину і дексаметазону після місцевого застосування препарату немає необхідності в корекції дози.

Спосіб застосування

1. Вимити руки перед застосуванням препарату.
2. Добре струсити флакон і відкрутити ковпачок.
3. Взяти флакон вертикально між великими та іншими пальцями.
4. Відхилити голову назад.
5. Відтягнути чистим пальцем нижню повіку для утворення мішечка між повікою та оком (крапля має потрапити саме туди).
6. Підняти край флакона до ока. Можна використовувати дзеркало.
7. Не торкатися крапельницею ока або повік, прилеглих ділянок чи інших поверхонь. Це може контамінувати краплі.
8. Акуратно натиснути на флакон для вивільнення 1 краплі за один раз.
9. Не стискайте флакон, потрібно лише злегка натиснути на його дно.
10. Після застосування крапель відпустити нижню повіку, заплющити очі та обережно натиснути пальцем на внутрішній куточок ока біля носа щонайменше протягом 1 хвилини.
11. Це запобігає дії препарату на інші частини тіла.

У разі необхідності слід повторити таку саму процедуру для іншого ока. Одразу після застосування щільно закрутити ковпачок на флаконі.
Якщо крапля не потрапила в очі, слід повторити процедуру.

Якщо ви забули закапати препарат, слід закапати разову дозу, щойно про це згадали. Але якщо настав час для наступної дози, то слід пропустити ту, про яку забули, і повернутися у звичайний режим. Не слід застосовувати подвійну дозу.

Якщо закапано більшу дозу препарату, ніж потрібно, необхідно промити око теплою водою.

Безпека та ефективність дітям до 2 років не встановлені, доступні дані відсутні. Препарат можна застосовувати дітям віком від 2 років.

Зважаючи на характеристики цього препарату, призначеного для місцевого застосування, не очікується будь-якого токсичного ефекту як при його застосуванні в офтальмології в рекомендованих дозах, так і при випадковому проковтуванні вмісту флакона. Можливі клінічні ознаки та симптоми передозування препаратом (точковий кератит, еритема, підвищена сльозотеча, набряк та свербіж повік) можуть бути подібними до побічних ефектів, що спостерігалися у деяких пацієнтів. При передозуванні препаратом при місцевому застосуванні вимити надлишок препарату з ока (очей) теплою водою.

Під час проведення клінічних досліджень комбінації тобраміцин/дексаметазон найчастішими побічними реакціями були біль в очах, підвищений внутрішньоочний тиск, подразнення очей та свербіж очей, що виникали у менш ніж 1% пацієнтів.

Під час проведення клінічних досліджень та у постмаркетинговий період повідомляли про нижченаведені побічні реакції, які оцінювали за такою частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 - < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 - < 1/100); рідко (≥ 10000 - < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (частоту не можна визначити за наявними даними). У кожній групі побічні реакції зазначені в порядку зменшення їхнього ступеня тяжкості.

З боку імунної системи: невідомо - реакції гіперчутливості, анафілактичні реакції.

З боку ендокринної системи: невідомо - синдром Кушинга, пригнічення функції надниркових залоз (див. розділ "Особливості застосування").

З боку нервової системи: нечасто - головний біль; невідомо - запаморочення.

З боку органів зору: нечасто - біль в очах, свербіж очей, дискомфорт в очах, очна гіпертензія, набряк кон'юнктиви, підвищення внутрішньоочного тиску, подразнення очей; рідко - кератит, алергія очей, затуманення зору (див. розділ "Особливості застосування"), сухість очей, гіперемія очей; невідомо - набряк повік, еритема повік, свербіж повік, мідріаз, підвищена сльозотеча.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто - ринорея, ларингоспазм.

З боку травного тракту: рідко - дисгевзія; невідомо - нудота, блювання, дискомфорт у шлунку.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: невідомо - мультиформа еритема, висипання, набряк обличчя, свербіж.


Побічні реакції, які спостерігалися при застосуванні окремих компонентів

Дексаметазон

З боку нервової системи: часто - головний біль.

З боку органів зору: часто - подразнення очей, гіперемія очей, набряк повік, аномальна чутливість очей; невідомо - кератокон'юнктивіт, забарвлення рогівки, фотофобія, утворення лусочок по краях повік, зниження гостроти зору, ерозія рогівки, птоз.

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: часто - носоглоткові краплинні виділення.


Тобраміцин

З боку органів зору: часто - гіперемія очей, біль в очах; нечасто - свербіж очей, відчуття дискомфорту в очах, алергія очей, набряк повік, кон'юнктивіт, підвищена чутливість до яскравого світла, підвищена сльозотеча, кератит; невідомо - абразія рогівки, погіршення зору, набряк кон'юнктиви, порушення з боку повік, виділення з очей, свербіж повік, кропив'янка, дерматит, мадароз, лейкодерма, сухість шкіри.


Опис деяких побічних реакцій

Тривале застосування кортикостероїдів місцево в око може призвести до підвищення внутрішньоочного тиску з подальшим ушкодженням зорового нерва, погіршенням гостроти зору та порушенням поля зору, а також до утворення задньої субкапсулярної катаракти та уповільнення загоєння ран (див. розділ "Особливості застосування").

Оскільки препарат містить кортикостероїд, то за наявності захворювань, що призводять до потоншення рогівки або склери, підвищується ризик перфорації, особливо після тривалого застосування (див. розділ "Особливості застосування").

Можливий розвиток вторинних інфекцій після застосування комбінацій, що містять кортикостероїди та антимікробні речовини. Грибкові інфекції рогівки особливо активно розвиваються при тривалому застосуванні стероїдів (див. розділ "Особливості застосування").

У пацієнтів із системною терапією тобраміцину виникали серйозні побічні реакції, включаючи нейротоксичність, ототоксичність та нефротоксичність (див. розділ "Особливості застосування").

У деяких пацієнтів можлива реакція підвищеної чутливості до аміноглікозидів при місцевому застосуванні (див. "Особливості застосування").


Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, надзвичайно важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за балансом користь/ризик лікарського засобу. Працівників системи охорони здоров'я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

3 роки.

Після відкриття флакона препарат можна використовувати протягом 4 тижнів.

Зберігати за температури не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.

По 5 мл препарату в пластикових флаконах-крапельницях, по 1 флакону-крапельниці в картонній коробці.

За рецептом.

К.А. Ромфарм Компані С.Р.Л.

Отопень, вул. Ероілор №1А, 075100, округ Ілфов, Румунія.

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — Державного реєстру лікарських засобів України.