Лімзер капсули, 30 шт.

діючі речовини: 1 капсула містить омепразолу 20 мг, домперидону 30 мг;

допоміжні речовини: нейтральні мікропелети*, гіпромелоза, тальк, метакрилатного сополімеру дисперсія, натрію гідроксид, кремнію діоксид колоїдний безводний, етилцелюлоза, титану діоксид (Е 171), триацетин, гліцерол моностеарат, полісорбати, магнію стеарат, гіпромелози фталат, дибутилсебацинат, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172);

оболонка капсули: желатин, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), понсо 4 R (Е 124), жовтий захід FCF (E 110), титану діоксид (Е 171);

*нейтральні мікропелети: сахароза, крохмаль кукурудзяний, повідон, гіпромелоза.

Фармакодинаміка. комбінований препарат, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу.

Омепразол належить до противиразкових засобів, які пригнічують базальну та стимульовану секрецію соляної кислоти в обкладальних клітинах шлунка внаслідок специфічного блокування H ⁺ / K ⁺ -АТФази (протонного насоса). Антисекреторний ефект омепразолу розвивається протягом першої години після прийому і зберігається протягом доби. Омепразол завдяки своїй високій ліпофільності легко проникає в парієтальні клітини шлунка, концентрується в них і надає захисну дію. Інгібуючий ефект підвищується в перші 4 дні прийому. Омепразол не впливає на моторику шлунково-кишкового тракту.

Домперидон блокує периферичні дофамінові рецептори, усуває інгібуючий вплив допаміну на моторну функцію шлунково-кишкового тракту, зокрема стимулює моторно-евакуаторну активність шлунка. Усуває нудоту і гикавку, надає протиблювотну дію. Погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр, практично не впливає на допаміновиє рецептори головного мозку.

Антацидні препарати уповільнюють і знижують абсорбцію лімзера, тому їх слід застосовувати не раніше ніж через 2 години після його прийому.

Оскільки метаболізм омепразолу здійснюється в печінці через систему цитохрому P450, необхідно з обережністю приймати його разом з діазепамом, фенітоїном, варфарином, пропранололом, преднізолоном, теофіліном (при цьому омепразол може зменшувати їх елімінацію, що потребує зниження доз цих препаратів). При одночасному застосуванні омепразолу і кларитроміцину їх концентрація в плазмі крові підвищується.

Циметидин і натрію гідрокарбонат знижують біодоступність домперидону.

Антихолінергічні препарати нейтралізують дію домперидону.

Перед початком і після завершення терапії омепразолом необхідно провести ендоскопічне дослідження для виключення випадків недіагностованого злоякісного процесу, оскільки лікування омепразолом може замаскувати симптоми та відстрочити правильну діагностику.

Пацієнтам з хронічними захворюваннями печінки необхідно постійно (не рідше 1 разу на 2 тижні) проводити лабораторне дослідження крові для визначення активності печінкових ферментів. У разі змін цих показників прийом препарату слід припинити.

В період лікування препаратом необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами.

Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

Капсули приймають внутрішньо цілими, не розкриваючи та не розжовуючи. рекомендована доза і тривалість курсу лікування залежать від перебігу захворювання та встановлюються індивідуально. середня рекомендована доза для дорослих і дітей у віці старше 12 років - 1 капсула 1 раз на добу за 10-15 хв до їди (запити стаканом води).

У пацієнтів похилого віку і пацієнтів з нирковою недостатністю необхідний індивідуальний підхід у підборі дози, однак у багатьох випадках зміна дозування не потрібна.

Симптоми: сонливість, дезорієнтація, блювота, тахікардія, екстрапірамідні порушення.

Лікування: застосування активованого вугілля, симптоматична терапія.