Ліменда супозиторії вагінальні, 7 шт.

діючі речовини: метронідазол, міконазол;

1 супозиторій містить 750 мг метронідазолу та 200 мг міконазолу нітрату;

допоміжна речовина: вітепсол S55.

Cупозиторії вагінальні.

Основні фізико-хімічні властивості: жовтувато-білі торпедоподібні супозиторії.

Протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються у гінекології. Комбінації похідних імідазолу. Код АТХ G01A F20.

Лікарський засіб містить міконазол з протигрибковою дією та метронідазол з антибактеріальною та антитрихомонадною дією.

Міконазол є протигрибковим засобом; має широкий спектр активності та особливо ефективний проти патогенних грибів, включаючи Candida albicans. Крім того, ефективний проти грампозитивних бактерій. Механізм дії міконазолу полягає в інгібуванні біосинтезу ергостеролу, пошкодженні клітинних мембран грибків, порушенні ліпідного складу мембрани та проникності клітинної стінки, що спричиняє загибель клітини гриба. У грибів видів Candida він змінює проникність клітин та пригнічує утилізацію глюкози in vitro.

Метронідазол є протипротозойним та антибактеріальним засобом; ефективний проти декількох інфекцій, спричинених факультативними аеробними бактеріями, зокрема Gardnerella vaginalis, найпростішими, такими як Trichomonas vaginalis, та анаеробними бактеріями, включаючи анаеробні стрептококи.

Міконазолу нітрат і метронідазол не мають синергічних та антагоністичних ефектів.

Частота клінічного виліковування, яку було досягнуто у відкритому, багатоцентровому, неконтрольованому клінічному дослідженні ефективності та безпеки комбінації метронідазол/міконазол при 7-денному лікуванні 104 пацієнтів із клінічним/мікробіологічним діагнозом вагініту становила 96,6 % при кандидозному вульвовагініті, 98,1 % при бактеріальному вагінозі, 97,3 % при трихомонадному вагініті та 98,5 % при змішаних вагінальних інфекціях. Частота мікробіологічного виліковування становила 89,8 %, 96,2 %, 100 %, 91,7 % для кожного виду інфекції відповідно.

У рандомізованому відкритому порівняльному дослідженні ефективності, безпеки та переносимості комбінації метронідазол/міконазол частота клінічного та мікробіологічного виліковування становила 84 % та 76 % відповідно.

Абсорбція

Абсорбція міконазолу при інтравагінальному введенні дуже низька (приблизно 1,4 % від дози). Після інтравагінального введення міконазол у плазмі крові не визначався.

Біодоступність метронідазолу при інтравагінальному введенні становить 20 % порівняно з пероральним шляхом введення. Рівноважна концентрація метронідазолу у плазмі крові становила від 1,1 до 5 мкг/мл після інтравагінального введення у добовій дозі.

Розподіл

Зв’язування міконазолу з білками плазми крові становить 90–93 %. Його проникнення у спинномозкову рідину низьке, але він широко розповсюджується в інших тканинах. Об’єм розподілу становить 1400 л.

Метронідазол проникає у тканини та рідини тіла, включаючи жовч, кістки, молочні залози, грудне молоко, церебральні абсцеси, спинномозкову рідину, печінку та печінкові абсцеси, слину, сім’яну рідину і вагінальний секрет, та сягає концентрацій, подібних до тих, що є у плазмі крові. Він долає плацентарний бар’єр та швидко проникає у кровотік плода. З білками плазми крові зв’язується не більше 20 %. Об’єм розподілу становить 0,25–0,85 л/кг.

Метаболізм

Міконазол метаболізується у печінці. Визначаються два неактивні метаболіти (2,4-дихлорофеніл-1 H імідазол етанол та 2,4-дихлоромигдалева кислота).

Метронідазол метаболізується у печінці шляхом окиснення, гідроксильний метаболіт є активним. Основні метаболіти метронідазолу, гідроксильні та метаболіти оцтової кислоти, виділяються із сечею. Гідроксильний метаболіт має 30 % біологічної активності метронідазолу.

Виведення

Період напіввиведення міконазолу становить 24 години. Менше 1 % виводиться із сечею. Приблизно 50 % виводиться з калом, зазвичай у незміненому вигляді.

Період напіввиведення метронідазолу становить 6–11 годин. Приблизно 6–15 % дози метронідазолу виводиться з калом, 60–80 % не змінюється і виводиться із сечею, як і його метаболіти. Приблизно 20 % метронідазолу виводиться із сечею у вигляді незміненої речовини.

Дані доклінічних досліджень

Результати стандартних доклінічних досліджень токсичності при багаторазовому застосуванні, генотоксичності, канцерогенності та репродуктивної токсичності не вказують на існування специфічного ризику для людського організму.

У мікробіологічному дослідженні in vitro не було виявлено синергічної або антагоністичної взаємодії між діючими речовинами, що входять до складу лікарського засобу, при дії проти Candida albicans, Streptococcus (грам B за Lancefield), Gardnerella vaginalis та Trichomonas vaginalis.

Доклінічні дослідження комбінації 750 мг метронідазолу та 200 мг міконазолу показали, що немає посилення або синергізму летальних чи токсичних ефектів обох складових у самиць щурів.

У дослідженні подразнення слизової оболонки піхви у самиць собак породи бігль тією ж самою комбінацією препаратів було визначено, що вона не спричиняє подразнення слизової оболонки піхви і не призводить до клінічних, біохімічних та гематологічних порушень. У тому ж дослідженні місцевих і системних токсичних ефектів виявлено не було.

• Кандидозні вульвовагініти, спричинені Candida albicans;
• бактеріальні вагінози, спричинені анаеробними бактеріями та Gardnerella vaginalis;
• трихомонадні вагініти, спричинені Trichomonas vaginalis;
• змішані вагінальні інфекції.

• Гіперчутливість до будь-якої з діючих речовин препарату або до їх похідних;
• вживання алкогольних напоїв під час лікування або впродовж 3 днів після лікування;
• прийом дисульфіраму під час лікування або протягом 2 тижнів після лікування;
• перший триместр вагітності;
• порфірія;
• епілепсія;
• тяжкі порушення функції печінки.

Вживання алкоголю

Слід попередити пацієнта про те, що не можна вживати алкоголь протягом лікування та упродовж 3 діб після його завершення через можливість виникнення реакцій з боку центральної нервової системи, аналогічних дії дисульфіраму.

Застосування протягом тривалого часу та у високих дозах

Застосування лікарського засобу протягом тривалого часу та у високих дозах може спричиняти периферичну нейропатію та судоми.

Одночасне застосування з іншими інтравагінальними засобами

Основа супозиторія може небажаним чином взаємодіяти з гумою або латексом, з яких виготовляються контрацептивні діафрагми та презервативи, тому їх одночасне застосування з лікарським засобом не рекомендується.

Інші засоби для інтравагінального застосування (наприклад, тампони, спринцювання або сперміциди) не слід застосовувати одночасно з лікарським засобом.

Застосування при трихомонадному вагініті

Статеві партнери пацієнтів, хворих на трихомонадний вагініт, також мають пройти курс лікування.

Застосування пацієнтам різних вікових груп

Лікарський засіб не рекомендується застосовувати незайманим дівчатам.

Рекомендації щодо застосування лікарського засобу пацієнтам літнього віку (віком від 65 років) такі ж, як і для решти пацієнтів.

Ризик реакцій гіперчутливості

Під час застосування лікарського засобу можливий розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи анафілаксію та ангіоневротичний набряк. У разі розвитку реакцій гіперчутливості лікування слід припинити.

Застосування пацієнтам із порушеннями функції печінки

При тяжкій печінковій недостатності може бути змінений кліренс метронідазолу. Підвищення рівня метронідазолу у плазмі крові може посилювати симптоми енцефалопатії. Таким чином, метронідазол слід застосовувати з обережністю пацієнтам із печінковою енцефалопатією. Добову дозу метронідазолу для таких пацієнтів слід зменшити до 1/3.

Системне застосування метронідазолу може мати вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Порівняно зі системним застосуванням, при вагінальному введенні абсорбція метронідазолу значно нижча. Існує можливість виникнення запаморочення, атаксії, психоемоційних розладів. У разі розвитку таких симптомів не рекомендується керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат не рекомендується застосовувати дітям.

Немає даних щодо передозування метронідазолу при вагінальному введенні у людини. При введенні у піхву метронідазол може всмоктуватися у кількості, достатній для того, щоб спричинити системні ефекти.

Якщо випадково у травну систему потрапить велика кількість препарату, у разі необхідності слід застосувати відповідний метод промивання шлунка. Лікування слід проводити у випадках, коли у травну систему потрапило від 12 г метронідазолу. Специфічного антидоту не існує, рекомендується симптоматичне лікування. При передозуванні метронідазолу спостерігаються такі симптоми: нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея, свербіж, металевий присмак у роті, атаксія, вертиго, парестезія, судоми, лейкопенія, потемніння сечі.

При передозуванні міконазолу нітрату спостерігаються такі симптоми: нудота, блювання, запалення горла та ротової порожнини, анорексія, головний біль, діарея.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

По 7 супозиторіїв вагінальних у блістері, по 1 блістеру у комплекті з 7 напальчниками одноразового використання.

За рецептом.

Зентіва Саглик Урунлері Сан. ве Тідж. А.Ш.

Кючюккариштиран Махаллеші, Меркез Сокак, № 223/А 39780 Буюккариштиран/Люлебургаз-Киркларелі, Туреччина.