Колхівін таблетки по 0,6 мг, 30 шт.

діюча речовина: колхіцин (colchicine);

1 таблетка містить колхіцину 0,6 мг;

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, Opadry II Purple 40L500002 (гіпромелоза, полідекстроза, титану діоксид (Е 171), триацетин, індигокарміну алюмінієвий лак (Е 132), алюри червоного АС алюмінієвий лак (Е 129), макрогол (Е 1521), віск карнаубський).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, фіолетового кольору, капсулоподібної форми, зі скошеним краєм, двоопуклі, з написом «H» з одного боку та «С2» і роздільною рискою – з іншого, «С» і «2» розділені рискою.

Засоби, що застосовуються для лікування подагри, які не впливають на метаболізм сечової кислоти. Код ATХ M04A C01.

Механізм дії колхіцину повністю не з’ясований, проте дані свідчать про те, що колхіцин може заважати внутрішньоклітинній збірці інфламасомного комплексу, наявного в нейтрофілах і моноцитах, який опосередковує активацію інтерлейкіну-1β. Крім того, колхіцин порушує функції цитоскелету за рахунок пригнічення полімеризації β-тубуліну в мікротрубочки, тому запобігає активації, дегрануляції та міграції нейтрофілів, які, як вважається, опосередковують деякі симптоми подагри.

Абсорбція. У здорових дорослих добровольців колхіцин абсорбувався при пероральному застосуванні, досягаючи середньої максимальної концентрації 2,5 нг/мл (діапазон від 1,1 до 4,4 нг/мл) за 1-2 години (діапазон від 0,5 до 3 годин) після одноразового прийому натще.

Після перорального прийому колхіцину у вигляді 1,8 мг колхіцину протягом однієї години здоровим молодим добровольцям в умовах голодування колхіцин легко всмоктувався, досягаючи середньої максимальної концентрації у плазмі крові 6,2 нг/мл в середньому протягом 1,81 години (діапазон від 1,0 до 2,5 годин). Після введення нерекомендованого режиму високих доз лікарського засобу (4,8 мг протягом 6 годин) середня максимальна концентрація в плазмі крові становила 6,8 нг/мл, в середньому 4,47 години (діапазон від 3,1 до 7,5 годин). Через 10 днів при режимі прийому 0,6 мг 2 рази на добу максимальна концентрація (Cmax) становить 3,1-3,6 нг/мл (діапазон 1,6-6,0 нг/мл), що спостерігається через 1,3-1,4 години після прийому дози (діапазон 0,5-3 години). Абсолютна біодоступність становить приблизно 45 %.

Введення колхіцину з їжею не впливає на швидкість всмоктування колхіцину, але знижує кількість колхіцину приблизно на 15 %. Це не має клінічного значення.

Розподіл. Середній видимий об’єм розподілу у здорових молодих добровольців становить приблизно від 5 до 8 л/кг. Зв’язування колхіцину з білками сироватки крові низьке (39 ± 5 %). Колхіцин зв’язується головним чином з альбуміном, незалежно від концентрації. Колхіцин проникає через плаценту (встановлено, що рівень плазми у плода становить приблизно 15 % від материнської концентрації). Колхіцин також розподіляється у грудне молоко в концентраціях, подібних до концентрацій, виявлених у материнській сироватці.

Біотрансформація. Колхіцин деметилюється до двох первинних метаболітів, 2-О-деметилколхіцину (2-ДМК) та 3-О-деметилколхіцину (3-ДМК) та одного незначного метаболіту, 10-О-деметилколхіцину (також відомого як колхіцеїн). Дослідження in vitro з використанням мікросом печінки людини показали, що CYP3A4 бере участь у метаболізмі колхіцину до 2-ДМК та 3-ДМК. Рівень цих метаболітів у плазмі крові мінімальний (менше 5 % вихідного препарату).

Виведення. У здорових добровольців (n = 12) від 40 до 65 % 1 мг перорально введеного колхіцину виділяється зі сечею у незміненому вигляді. Також передбачається, що ентерогепатична рециркуляція та виведення з жовчю відіграють певну роль у виведенні колхіцину. Після багаторазового застосування колхіцину перорально (0,6 мг 2 рази на добу) середній період напіввиведення у молодих здорових добровольців (середній вік від 25 до 28 років) становить 26,6 – 31,2 години. Колхіцин є субстратом P-глікопротеїну (P-gp). Колхіцин не виводиться за допомогою гемодіалізу.

Особливі групи пацієнтів

Немає різниці між чоловіками та жінками у фармакокінетичному розподілі колхіцину.

Педіатричні пацієнти

Фармакокінетика колхіцину не оцінювалась у педіатричних пацієнтів.

Пацієнти літнього віку

В опублікованому звіті описано фармакокінетику 1 мг пероральної таблетки колхіцину у чотирьох жінок літнього віку порівняно з шістьма молодими здоровими чоловіками. Середній вік чотирьох жінок літнього віку становив 83 роки (від 75 до 93 років), середня маса тіла ― 47 кг (від 38 до 61 кг), а середній кліренс креатиніну ― 46 мл/хв (діапазон від 25 до 75 мл/хв). Середня максимальна концентрація у плазмі крові та площа під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) колхіцину були у 2 рази вищими у пацієнтів літнього віку порівняно з молодими здоровими чоловіками.

Фармакокінетичне дослідження з використанням одноразової пероральної дози 1 таблетки колхіцину 0,6 мг проводилось у молодих здорових добровольців (n = 20) віком від 18 до 30 років та осіб літнього віку (n = 18) віком від 60 до 70 років. Пацієнти літнього віку мали середній вік 62 роки та середній вік (± SD) 62,83 ± 2,83 року. Статистично значуща різниця у кліренсі креатиніну (середнє значення ± SD) була виявлена між двома віковими групами (132,56 ± 23,16 мл/хв для молодих та 87,02 ± 17,92 мл/хв для осіб літнього віку відповідно). Наступні значення фармакокінетичних параметрів (середнє значення ± SD) спостерігались для колхіцину у молодих та осіб літнього віку відповідно: AUC0-inf (нг/год/мл) 22,39 ± 6,95 та 25,01 ± 6,92; максимальна концентрація (Cmax) (нг/мл) 2,61 ± 0,71 та 2,56 ± 0,97; час до досягнення максимальної концентрації (Tmax) (год) 1,38 ± 0,42 та 1,25 ± 0,43; очевидний період напіввиведення (год) 24,92 ± 5,34 та 30,06 ± 10,78; кліренс (мл/хв) 0,0321 ± 0,0091 та 0,0292 ± 0,0071.

Клінічні дослідження зі застосуванням колхіцину для профілактики та лікування спалаху подагри та лікування сімейної середземноморської лихоманки (ССЛ) не включали достатньої кількості пацієнтів віком від 65 років, щоб визначити, чи реагують вони інакше, ніж молоді пацієнти. Дози для пацієнтів літнього віку з подагрою необхідно підбирати обережно, враховуючи більшу частоту зниження функції нирок, наявність супутніх захворювань або проведення іншої лікарської терапії у таких пацієнтів.

Порушення функції нирок

Фармакокінетика колхіцину у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня невідома. В опублікованій доповіді описано розподіл колхіцину (1 мг) у молодих дорослих чоловіків та жінок із ССЛ з нормальною функцією нирок або які мали кінцеву стадію ниркової хвороби, що потребує діалізу. Пацієнти з термінальною стадією ниркової недостатності мали на 75 % нижчий кліренс колхіцину (0,17 проти 0,73 л/год/кг) та подовжений період напіввиведення з плазми крові (18,8 проти 4,4 години) порівняно з пацієнтами зі ССЛ та нормальною функцією нирок.

Порушення функції печінки

Опубліковані звіти про фармакокінетику внутрішньовенно введеного колхіцину у пацієнтів з тяжкими хронічними захворюваннями печінки, а також з алкогольним або первинним жовчним цирозом та нормальною функцією нирок свідчать про широку варіабельність у пацієнтів. У деяких пацієнтів з легким та середнім цирозом кліренс колхіцину значно зменшується, а період напіввиведення з плазми крові подовжується порівняно зі здоровими добровольцями. У пацієнтів із первинним біліарним цирозом не спостерігалося жодних послідовних тенденцій. Немає даних про фармакокінетику щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас C за класифікацією Чайлда-П’ю).

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Пацієнтам з нирковою або печінковою недостатністю не слід застосовувати лікарський засіб Колхівін разом із P-gp або сильними інгібіторами CYP3A4 (у тому числі з інгібіторами протеази, крім фосампренавіру). Застосування таким пацієнтам колхіцину в терапевтичних дозах може бути небезпечним для життя та призвести до смертельної токсичності.

Колхіцин є субстратом переносника відтоку P-gp. З протестованих ферментів цитохрому P450 CYP3A4 в основному бере участь у метаболізмі колхіцину. Якщо колхіцин вводиться з препаратами, які пригнічують P-gp, більшість із яких також інгібують CYP3A4, ймовірно підвищення концентрації колхіцину. Повідомлялося про смертельні лікарські взаємодії.

Лікар повинен переконатися, що пацієнту можна застосовувати колхіцин. Під час застосування лікарського засобу слід ретельно спостерігати за пацієнтом. При виникненні перших ознак і симптомів токсичності, пов’язаних з підвищеним впливом колхіцину в результаті лікарської взаємодії, прийом препарату Колхівін слід негайно припинити.

У таблиці 1 наведено інформацію щодо сильних і помірних інгібіторів CYP3A4 та інгібіторів P-gp.

Таблиця 1

Взаємодія колхіцину з деякими лікарськими засобами, якщо немає альтернативи*

* За ступенем впливу на концентрацію колхіцину в плазмі крові.

† Пацієнтам із нирковою або печінковою недостатністю не слід застосовувати препарат Колхівін разом зі сильними інгібіторами CYP3A4 або P-gp (див. розділ «Протипоказання»).

‡ При застосуванні у комбінації з ритонавіром див. «Рекомендації щодо дозування сильних інгібіторів CYP3A4» (див. розділ «Протипоказання»).

Пацієнтам з нирковою або печінковою недостатністю не слід призначати колхіцин з такими інгібіторами протеази: атазанавіру сульфат, дарунавір, фосампренавір з ритонавіром, фосампренавір, індинавір, лопінавір/ритонавір, нелфінавіру мезилат, ритонавір, саквінавіру мезилат, типранавір. Для коригування дози таблеток для одночасного введення з інгібіторами протеази див. розділ «Спосіб застосування та дози».

У таблиці 2 наведено рекомендації як результат інших потенційно значущих лікарських взаємодій.

Таблиця 2

Інші потенційно значущі лікарські взаємодії

In vitro взаємодія

У процесі досліджень in vitro на мікросомах печінки людини встановлено, що колхіцин не є інгібітором або індуктором активності CYP1A2, CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 або CYP3A4.

In vivo взаємодія

Ефекти спільного прийому інших препаратів із колхіцином на C_max, AUC та мінімальну концентрацію (C_min) узагальнені в таблиці 3 (вплив інших препаратів на колхіцин) та таблиці 4 (вплив колхіцину на інші препарати).

Таблиця 3

Взаємодія з лікарськими засобами: фармакокінетичні параметри Колхіцину при сумісному застосуванні з лікарськими засобами

Естрогенвмісні оральні контрацептиви. У здорових жінок-добровольців, яким вводили етинілестрадіол та норетиндрон одночасно з колхіцином (0,6 мг 2 рази на добу протягом 14 днів), концентрація гормонів не змінювалась.

У здорових добровольців, яким вводили теофілін одночасно з колхіцином (0,6 мг 2 рази на добу протягом 14 днів), концентрація теофіліну не змінювалась.

Таблиця 4

Взаємодія з лікарськими засобами: фармакокінетичні параметри лікарського засобу, що вводиться одночасно з лікарським засобом Колхіцин, таблетки

* Проводилось на здорових дорослих жінках.

† AUCτ.

Смертельне передозування

Повідомлялося про передозування (як випадкове, так і навмисне), що призвело до летального наслідку у дорослих та дітей, які застосовували колхіцин (див. розділ «Передозування»). Препарат Колхівін слід зберігати у недоступному для дітей місці.

Дискразія крові

Зафіксовано мієлосупресію, лейкопенію, гранулоцитопенію, тромбоцитопенію, панцитопенію та апластичну анемію при застосуванні колхіцину в терапевтичних дозах.

Взаємодії лікарських засобів

Колхіцин ― субстрат P-gp та CYP3A4. Повідомлялося про небезпечну для життя та летальну взаємодію у пацієнтів, які застосовували колхіцин із P-gp та сильними інгібіторами CYP3A4. Якщо пацієнтам із нормальною функцією нирок та печінки необхідно застосовувати P-gp або сильний інгібітор CYP3A4, можливо, доведеться зменшити дозу колхіцину або перервати застосування лікарського засобу Колхівін (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Застосування препарату Колхівін спільно з P-gp або сильними інгібіторами CYP3A4 (включаючи інгібітори протеази, крім фосампренавіру) протипоказане пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки (див. розділ «Протипоказання»).

Нервово-м’язова токсичність

Зафіксовано індуковану колхіцином нервово-м’язову токсичність та рабдоміоліз при тривалому застосуванні лікарського засобу в терапевтичних дозах. Пацієнти з порушеннями функції нирок та пацієнти літнього віку навіть з нормальною функцією нирок та печінки схильні до підвищеного ризику. У разі одночасного застосування аторвастатину, симвастатину, правастатину, флувастатину, ловастатину, гемфіброзилу, фенофібрату, фенофібринової кислоти або бензафібрату (вони пов’язані з міотоксичністю) або циклоспорину з лікарським засобом Колхівін можливе посилення розвитку міопатії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Після припинення прийому колхіцину симптоми зазвичай зникають протягом періоду від тижня до кількох місяців.

Застосування дітям

Безпека та ефективність застосування колхіцину дітям будь-якого віку зі ССЛ оцінювались у неконтрольованих дослідженнях. Не зафіксовано несприятливого впливу на ріст у дітей із ССЛ, які застосовували колхіцин протягом тривалого періоду. Безпека та ефективність колхіцину у педіатричних хворих на подагру не встановлені.

Застосування пацієнтам літнього віку

Клінічні дослідження щодо застосування колхіцину для профілактики та лікування нападів подагри та лікування ССЛ не включали достатньої кількості пацієнтів віком від 65 років, щоб визначити, чи вони реагують інакше, ніж пацієнти молодшого віку. Однак необхідно з обережністю підбирати дози для пацієнтів літнього віку з подагрою, враховуючи більшу частоту зниження функції нирок, супутнього захворювання або іншої лікарської терапії (див. розділи «Фармакологічні властивості» та «Спосіб застосування та дози»).

Порушення функції нирок

Колхіцин значною мірою виводиться зі сечею у здорових добровольців. Кліренс колхіцину зменшується у пацієнтів із порушеннями функції нирок. Загальний кліренс колхіцину в організмі зменшується на 75 % у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на діалізі.

Профілактика нападів подагри

Для профілактики нападів подагри у пацієнтів від легкого (розрахунковий кліренс креатиніну (Cl_cr) 50 – 80 мл/хв) до помірного (Cl_cr 30 – 50 мл/хв) порушення функції нирок коригування рекомендованої дози не потрібно, але пацієнтів слід ретельно контролювати щодо побічних ефектів колхіцину. Однак у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок початкова доза лікарського засобу повинна становити 0,3 мг на добу, а будь-яке збільшення дози слід ретельно контролювати. Для профілактики виникнення подагри у пацієнтів, які перебувають на діалізі, початкова доза лікарського засобу Колхівін повинна становити 0,3 мг, яку вводять 2 рази на тиждень, під ретельним контролем.

Лікування нападів подагри

Для лікування нападів подагри у пацієнтів із легкими (Cl_cr 50 – 80 мл/хв) та помірними (Cl_cr 30 – 50 мл/хв) порушеннями функції нирок коригування рекомендованої дози не потрібно, але пацієнтів слід ретельно контролювати на наявність побічних реакцій колхіцину. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок дозу лікарського засобу для лікування нападів подагри не потрібно коригувати, однак лікувальний курс слід повторювати не частіше одного разу на два тижні. Для пацієнтів із нападами подагри, які потребують повторних курсів, потрібно розглянути можливість альтернативної терапії. Для пацієнтів, які перебувають на діалізі, загальну рекомендовану дозу для лікування нападу подагри слід зменшити до одноразової дози 0,6 мг (1 таблетка). Для цих пацієнтів курс лікування не повторювати частіше одного разу на два тижні.

Сімейна середземноморська лихоманка

Хоча фармакокінетика колхіцину у пацієнтів із легкими (Cl_cr 50 – 80 мл/хв) та помірними (Cl_cr 30 – 50 мл/хв) порушеннями функції нирок невідома, цих пацієнтів слід ретельно контролювати щодо побічних ефектів колхіцину. Може знадобитися зменшення дози лікарського засобу. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (Cl_cr < 30 мл/хв) та кінцевою стадією захворювання нирок, що потребує діалізу, застосування лікарського засобу Колхівін можна розпочинати з дози 0,3 мг на добу. Будь-яке збільшення дози слід постійно контролювати щодо виникнення побічних реакцій колхіцину.

Печінкова недостатність

Кліренс колхіцину може бути значно зменшений, а період напіввиведення із плазми крові може бути подовжений у пацієнтів із хронічною печінковою недостатністю порівняно зі здоровими добровольцями.

Профілактика нападів подагри

Для профілактики нападів подагри у пацієнтів із порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня коригування рекомендованої дози не потрібне, однак пацієнти повинні ретельно спостерігати за побічними ефектами колхіцину. Слід враховувати зменшення дози для профілактики нападів подагри у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки.

Лікування нападів подагри

Для лікування нападів подагри у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня не потрібно коригувати рекомендовану дозу колхіцину, однак пацієнти повинні ретельно спостерігати за побічними ефектами колхіцину.

Для лікування нападів подагри у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки також не потрібно коригувати рекомендовану дозу колхіцину, однак курс лікування слід повторювати не частіше одного разу на два тижні. Для пацієнтів, які потребують повторних курсів для лікування нападів подагри, слід розглянути альтернативну терапію.

Сімейна середземноморська лихоманка

У пацієнтів з тяжкою формою захворювання печінки необхідно розглянути можливість зменшення дози під ретельним контролем (див. розділи «Фармакологічні властивості» та «Спосіб застосування та дози»).

Допоміжні речовини.

Колхівін містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов’язаними із непереносимістю галактози, недостатністю лактази Лаппа або порушеннями всмоктування глюкози/галактози не слід призначати цей лікарський засіб.

Немає детальних відомостей щодо впливу колхіцину на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами, однак слід враховувати можливість виникнення сонливості та запаморочення.

Вагітність

У наявних даних з опублікованої літератури про застосування колхіцину під час вагітності протягом декількох десятиліть не зафіксовано жодного ризику, пов’язаного з лікарськими засобами, для основних вроджених вад розвитку, викидня або несприятливих наслідків для матері та плода. Колхіцин проникає через плаценту людини. Незважаючи на те, що дослідження репродукції та розвитку тварин, яким застосовували колхіцин, не проводились, опубліковані дослідження репродукції та розвитку тварин вказують на те, що колхіцин викликає ембріофетальну токсичність, тератогенність та змінений постнатальний розвиток при впливі в межах клінічного терапевтичного діапазону або вище.

Оцінений фоновий ризик серйозних вроджених вад розвитку і викидня для зазначеної популяції невідомий.

Наявні дані опублікованих спостережних досліджень, серій випадків та повідомлень про захворювання протягом декількох десятиліть не свідчать про підвищений ризик серйозних вроджених вад розвитку або викидня у вагітних з ревматичними захворюваннями (ревматоїдний артрит, хвороба Бехчета або ССЛ), які приймали колхіцин у терапевтичних дозах під час вагітності. Обмеження цих даних включають відсутність рандомізації та неможливість контролювати наявність таких факторів, як основні захворювання матері та застосування матері супутніх лікарських засобів.

Зважаючи на опубліковані дослідження, що вказують на ембірофетальну токсичність, тератогенність та змінений постнатальний розвиток при впливі в межах клінічного терапевтичного діапазону або вище, використання колхіцину під час вагітності не рекомендовано.

Період годування груддю

Колхіцин виділяється у грудне молоко. Не зафіксовано побічних явищ у немовлят, які перебували на грудному вигодовуванні після застосування колхіцину матерям, які годують груддю. Немає даних про вплив колхіцину на виділення грудного молока. Слід враховувати переваги грудного вигодовування для розвитку і здоров’я дитини, а також клінічну потребу матері у застосуванні колхіцину та будь-який потенційний несприятливий вплив колхіцину на дитину, яка перебуває на грудному вигодовуванні, або початковий стан матері.

У процесі клінічних досліджень не зафіксовано побічних ефектів у 149 дітей, які перебували на грудному вигодовуванні. У проспективному спостережному когортному дослідженні не було зареєстровано ніяких шлунково-кишкових або інших симптомів у 38 немовлят, які піддавалися впливу колхіцину.

Зважаючи на недостатню кількість досліджень щодо застосування препарату у період годування груддю та його впливу на здоров’я дитини, його використання в цей період доцільно при переважанні потенційної користі над потенційним ризиком для дитини.

Фертильність

У процесі досліджень встановлено, що у чоловіків, які застосовували колхіцин, безпліддя від колхіцину є рідкісним та може бути оборотним. У повідомленні про випадки вказується, що азооспермія була зупинена після припинення терапії. Повідомлення про випадки захворювання та епідеміологічні дослідження у жінок, які застосовували колхіцин, не дали змогу встановити чіткого зв’язку між застосуванням колхіцину та жіночим безпліддям. Однак, оскільки прогресування ССЛ без лікування може призвести до безпліддя, застосування колхіцину необхідно зважити з потенційним ризиком.

Довготривале застосування колхіцину встановлено при ССЛ та профілактиці нападів подагри, проте безпека та ефективність повторного лікування при подагрі не оцінена. Схеми дозування Колхівіну різні для кожного показання і повинні бути індивідуальними.

Рекомендована доза лікарського засобу Колхівін залежить від віку пацієнта, функції нирок, функції печінки та застосування одночасно введених препаратів.

Колхівін застосовують перорально, незалежно від вживання їжі.

Колхівін не є знеболювальним препаратом, тому його не слід застосовувати для лікування болю з інших причин.

Напади подагри

Профілактика нападів подагри

Рекомендована доза препарату Колхівін для профілактики нападів подагри для дорослих та підлітків віком від 16 років становить 0,6 мг 1 або 2 рази на добу.

Максимальна рекомендована доза для профілактики нападів подагри становить 1,2 мг на добу.

Збільшення нападів подагри можливе після початку терапії, що знижує рівень сечової кислоти, включаючи пеглотиказу, фебуксостат та алопуринол, через зміну рівня сечової кислоти в сироватці крові, що призводить до мобілізації уратів з відкладень у тканинах. Лікарський засіб Колхівін рекомендується застосовувати на початку профілактики нападів подагри за допомогою терапії, яка знижує рівень сечової кислоти. Профілактична терапія може бути корисною як мінімум протягом перших шести місяців терапії, що знижує рівень сечової кислоти.

Лікування нападів подагри

Рекомендована доза препарату Колхівін для лікування нападу подагри становить 1,2 мг (2 таблетки) при перших ознаках нападу, а потім 0,6 мг (1 таблетка) через годину. Вищі дози не виявилися більш ефективними. Максимальна рекомендована доза для лікування нападу подагри становить 1,8 мг протягом 1 години. Препарат Колхівін можна приймати для лікування нападу подагри під час профілактики в дозах, що не перевищують 1,2 мг (2 таблетки) при перших ознаках нападу, а потім 0,6 мг (1 таблетка) через годину. Потрібно зачекати 12 годин, а потім відновити профілактичну дозу.

Сімейна середземноморська лихоманка

Рекомендована доза препарату Колхівін при ССЛ у дорослих становить від 1,2 мг до 2,4 мг на добу. Препарат Колхівін слід збільшувати у разі необхідності для контролю захворювання та переносимості з кроком 0,3 мг на добу до максимальної рекомендованої добової дози. Якщо розвиваються нестерпні побічні ефекти, дозу слід зменшувати з кроком 0,3 мг на добу. Загальну добову дозу препарату Колхівін можна вводити в 1-2 прийоми.

Рекомендована доза для дітей

Профілактика і лікування нападів подагри

Препарат Колхівін не рекомендується застосовувати в педіатрії для профілактики або лікування нападів подагри.

Сімейна середземноморська лихоманка

Рекомендоване дозування препарату Колхівін при ССЛ у педіатричних пацієнтів віком від 4 років залежить від віку. Наступні добові дози можна застосовувати одноразово або розділити на два прийоми:

• Діти віком від 4 до 6 років: від 0,3 мг до 1,8 мг на добу.
• Діти віком від 6 до 12 років: від 0,9 мг до 1,8 мг на добу.
• Підлітки віком від 12 років: від 1,2 мг до 2,4 мг на добу.

Модифікація дози для спільного введення взаємодіючих препаратів

Супутня терапія

Спільне введення препарату Колхівін із препаратами, які, як відомо, інгібують CYP3A4 та/або P-gp, збільшує ризик токсичних ефектів, викликаних колхіцином. Якщо пацієнти застосовують або нещодавно закінчили застосування лікарських засобів, перелічених у таблиці 5, протягом попередніх 14 днів, корегувати дозу потрібно так, як зазначено в таблиці 5 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Таблиця 5

Корегування дози колхіцину для одночасного введення із взаємодіючими препаратами, якщо немає альтернативи*

* За ступенем впливу на концентрацію колхіцину в плазмі крові.

† Пацієнтам із нирковою або печінковою недостатністю не застосовувати колхіцин разом зі сильними інгібіторами CYP3A4 або P-gp (див. розділ «Протипоказання»).

‡ При застосуванні у комбінації з ритонавіром див. «Рекомендації щодо дозування сильних інгібіторів CYP3A4» (див. розділ «Протипоказання»).

Таблиця 6

Корегування дози таблеток колхіцину для одночасного введення з інгібіторами протеази

Не рекомендується застосовувати лікарський засіб Колхівін для лікування нападів подагри пацієнтам, які отримують профілактичну дозу таблеток Колхівін та інгібіторів CYP3A4.

Модифікація дози при нирковій недостатності

Дозування колхіцину повинно бути індивідуальним відповідно до функції нирок пацієнта (див. розділ «Особливі групи пацієнтів»).

Cl_cr у мл/хвилину можна оцінити на основі визначення рівня креатиніну в сироватці крові (мг/дл) за такою формулою:

Напади подагри

Профілактика нападів подагри

Для профілактики нападів подагри у пацієнтів від легкого (розрахунковий Cl_cr 50 – 80 мл/хв) до помірного (Cl_cr 30 – 50 мл/хв) порушення функції нирок коригування рекомендованої дози не потрібно, але пацієнтам слід уважно стежити за побічними ефектами колхіцину. Для пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок початкова доза лікарського засобу повинна становити 0,3 мг на добу, а будь-яке збільшення дози потрібно ретельно контролювати. Для профілактики спалахів подагри у пацієнтів, які перебувають на діалізі, початкова доза лікарського засобу повинна становити 0,3 мг, яку вводять 2 рази на тиждень під ретельним контролем (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Лікування нападів подагри

Для лікування нападів подагри у пацієнтів від легкого (Cl_cr 50 – 80 мл/хв) до помірного (Cl_cr 30 – 50 мл/хв) порушення функції нирок коригування рекомендованої дози не потрібно, але пацієнтів слід ретельно контролювати на наявність побічних реакцій колхіцину. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок для лікування нападів подагри коригувати дозу не потрібно, однак лікувальний курс слід повторювати не частіше одного разу на два тижні. Для пацієнтів із спалахом подагри, які потребують повторних курсів, слід розглянути можливість альтернативної терапії. Для пацієнтів, які перебувають на діалізі, загальну рекомендовану дозу для лікування спалаху подагри потрібно зменшити до одноразової дози 0,6 мг (1 таблетка). Для цих пацієнтів курс лікування не слід повторювати частіше одного разу на два тижні (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Не рекомендується застосовувати лікарський засіб Колхівін для лікування нападів подагри пацієнтам із порушеннями функції нирок, які застосовують Колхівін для профілактики нападів подагри.

Сімейна середземноморська лихоманка

Слід бути обережними при дозуванні лікарського засобу для пацієнтів з помірною та тяжкою нирковою недостатністю та для пацієнтів, які перебувають на діалізі. Для цих пацієнтів дозу слід зменшити (див. розділ «Фармакологічні властивості»). За пацієнтами з легкою (Cl_cr 50 – 80 мл/хв) та помірною (Cl_cr 30 – 50 мл/хв) нирковою недостатністю слід ретельно спостерігати щодо побічних ефектів колхіцину. Може знадобитися зменшення дози. Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (Cl_cr < 30 мл/хв) застосування лікарського засобу слід починати з дози 0,3 мг на добу, будь-яке збільшення дози проводити під постійним контролем пацієнта щодо несприятливих ефектів колхіцину. Для пацієнтів, які проходять діаліз, загальна рекомендована початкова доза лікарського засобу Колхівін повинна становити 0,3 мг (половина таблетки) на добу. Дозування можна збільшити під пильним контролем. Будь-яке збільшення дози слід проводити під постійним контролем пацієнта щодо побічних ефектів колхіцину (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Модифікація дози при печінковій недостатності

Напади подагри

Профілактика нападів подагри

Для профілактики нападів подагри у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня коригування рекомендованої дози не потрібне, однак пацієнти повинні ретельно спостерігати за побічними ефектами колхіцину. Слід враховувати зменшення дози для профілактики нападів подагри у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки.

Лікування нападів подагри

Для лікування нападів подагри у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня коригування рекомендованої дози не потрібно, однак пацієнтів слід ретельно контролювати щодо побічних ефектів колхіцину. Для лікування нападів подагри у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки коригувати дозу не потрібно, однак курс лікування слід повторювати не частіше одного разу на два тижні. У пацієнтів, які потребують повторних курсів для лікування нападів подагри, слід розглянути альтернативну терапію.

Не рекомендується застосовувати лікарський засіб Колхівін для лікування нападів подагри пацієнтам із порушеннями функції печінки, які застосовують Колхівін для профілактики.

Сімейна середземноморська лихоманка

За пацієнтами з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня слід ретельно стежити щодо побічних ефектів колхіцину. Необхідно розглянути можливість зменшення дози у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю.

Лікарський засіб Колхівін не рекомендується застосовувати в педіатрії для профілактики або лікування нападів подагри. Безпека та ефективність колхіцину у педіатричних хворих на подагру не встановлені.

Рекомендоване дозування препарату Колхівін при сімейній середземноморській лихоманці у педіатричних пацієнтів віком від 4 років залежить від віку.

Точна доза колхіцину, що викликає значну токсичність, невідома. Летальні випадки зафіксовано після прийому дози всього 7 мг протягом чотирьох днів, в той час як інші пацієнти вижили після прийому препарату в дозі понад 60 мг. Огляд 150 пацієнтів, у яких зафіксовано передозування колхіцину, показав, що ті, хто приймав менше 0,5 мг/кг, вижили і зазвичай мали більш легкі токсичні ефекти, такі як шлунково-кишкові симптоми, тоді як ті, хто приймав 0,5-0,8 мг/кг, мали більш серйозні реакції, такі як мієлосупресія. У тих, хто прийняв більше 0,8 мг/кг препарату, зафіксовано 100 % смертність.

Перша стадія гострої токсичності колхіцину зазвичай починається протягом 24 годин після прийому внутрішньо і включає шлунково-кишкові симптоми, такі як біль у животі, нудота, блювання, діарея і значна втрата рідини, що веде до виснаження. Також може спостерігатися периферичний лейкоцитоз. Небезпечні для життя ускладнення виникають на другому етапі, який настає через 24-72 години після прийому лікарського засобу, що пов’язано з поліорганною недостатністю і її наслідками. Смерть зазвичай настає в результаті пригнічення дихання і серцево-судинної недостатності. Якщо пацієнт виживає, відновлення поліорганної травми може супроводжуватися повторним лейкоцитозом і алопецією, які починаються приблизно через тиждень після початкового прийому лікарського засобу внутрішньо.

Лікування отруєння колхіцином слід починати з промивання шлунка і проведення заходів щодо запобігання шоку. В іншому лікування симптоматичне і підтримуюче. Специфічний антидот не відомий. Колхіцин ефективно не видаляється діалізом.

Профілактика нападів подагри

У клінічних випробуваннях колхіцину для профілактики подагри найчастіше повідомлялося про діарею.

Лікування нападів подагри

Найпоширенішими побічними реакціями, про які повідомляли у клінічному дослідженні застосування колхіцину для лікування нападів подагри, були діарея та фаринголарингеальний біль.

Сімейна середземноморська лихоманка

Побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту є найпоширенішими побічними реакціями у пацієнтів, які починають приймати таблетки колхіцину. Зазвичай вони проявляються протягом 24 годин і спостерігаються у пацієнтів, які отримують терапевтичні дози лікарського засобу. Типові симптоми включають судоми, нудоту, діарею, біль у животі та блювання. Ці симптоми слід розглядати як обмежуючі дозу, якщо вони тяжкі, оскільки вони можуть бути передвісниками більш значної токсичності.

Післяреєстраційний досвід

Серйозні токсичні прояви, пов’язані з колхіцином, включають мієлосупресію, дисеміновану внутрішньосудинну коагуляцію та пошкодження клітин ниркової, печінкової, кровоносної та центральної нервової систем. Найчастіше вони трапляються при надмірному накопиченні або перевищенні дозування.

У разі застосування колхіцину були виявлені нижчезазначені побічні реакції. Вони зазвичай є оборотними після тимчасового переривання лікування або зниження дози колхіцину. Оскільки про ці реакції повідомляється добровільно від невизначеної кількості популяції, не завжди можна достовірно оцінити їх частоту або встановити причинно-наслідковий зв’язок із впливом лікарського засобу.

З боку нервової системи: сенсорна рухова нейропатія.

З боку шкіри: алопеція, макулопапульозні висипання, пурпура, висипання.

З боку травної системи: судоми в животі, біль у животі, діарея, непереносимість лактози, нудота, блювання.

Гематологічні: лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, апластична анемія.

Гепатобіліарні: підвищений рівень АСТ, АЛТ.

З боку кістково-м’язової системи: міопатія, підвищений рівень креатинфосфокінази, міотонія, м’язова слабкість, біль у м’язах, рабдоміоліз.

З боку репродуктивної системи: азооспермія, олігоспермія.

Повідомлення про побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

2 роки.

Зберігати в оригінальній щільно закритій упаковці при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

По 30 таблеток у контейнері; по 1 контейнеру в картонній коробці.

За рецептом.

Гетеро Лабз Лімітед / Hetero Labs Limited.

Юніт-V, Блок V і V-A, ТСІІС - Формулейшн СЕЗ, С. №№ 439, 440, 441 і 458, Полепаллі Віледж, Джадчерла Мандал, Телангана Стейт, 509301, Індія.

Unit-V, Block V and V-A, TSIIC - Formulation SEZ, S. Nos 439, 440, 441 & 458, Polepally Village, Jadcherla Mandal, Telangana State, 509301, India.

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — Державного реєстру лікарських засобів України.