Цетиризин таблетки по 10 мг, 30 шт.

действующее вещество: цетиризина дигидрохлорид;

1 таблетка содержит цетиризина дигидрохлорида 10 мг;

другие составляющие: целлюлоза микрокристаллическая, лактоза моногидрат, кремния диоксид коллоидный безводный, магния стеарат;

оболочка: гипромелоза (гидроксипропилметилцеллюлоза), титана диоксид (Е 171), полиэтиленгликоль (макрогол) 6000, пропиленгликоль (1,2 пропандиол).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, з рискою для поділу з одного боку, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.

Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину.

Код АТХ R06A Е07.

Цетиризин, метаболіт гідроксизину, що утворюється в організмі людини, є потужним селективним антагоністом периферичних H1-рецепторів. При зв’язуванні з рецепторами іn vitro не спостерігалося спорідненості з іншими рецепторами, відмінними від H1-рецепторів. Окрім антагоністичного впливу на H1-рецептори, цетиризин чинить антиалергічну дію: при застосуванні 10 мг 1 або 2 рази на добу препарат інгібує пізню фазу залучення у процес клітин запалення, особливо еозинофілів, у шкірі та кон’юнктиві осіб, яким вводили антиген, а у дозі 30 мг на добу інгібує приплив еозинофілів у бронхоальвеолярній рідині протягом пізньої фази звуження бронхів, спричиненої вдиханням алергенів у хворих на бронхіальну астму. Крім того, цетиризин інгібує пізню фазу реакції запалення, індуковану у пацієнтів із хронічною кропив’янкою внутрішньошкірним введенням калікреїну. Також зменшує вираженість адгезії молекул, таких як ICAM-1 та VCAM-1, що є маркерами алергічного запалення.

Повідомлялося, що цетиризин у дозах 5 та 10 мг інгібує виникнення пухирців та почервоніння, спричинених дуже високими концентраціями гістаміну в шкірі. Початок дії після разового прийому дози 10 мг наступає у межах 20 хвилин — 1 години. Дія триває як мінімум 24 години після разового прийому. У дітей віком від 5 до 12 років толерантності до антигістамінної дії цетиризину (пригнічення виникнення пухирців та почервоніння) не спостерігалося. Коли лікування цетиризином припиняють після повторного прийому, нормальна реактивність шкіри до гістаміну відновлюється протягом 3 днів.

У пацієнтів з алергічним ринітом та таким супутнім захворюванням, як бронхіальна астма (легкої чи помірної тяжкості) прийом цетиризину у дозі 10 мг 1 раз на добу покращував стан при симптомах риніту та не впливав на функцію легень. Це підтверджує безпеку застосування цетиризину хворим на бронхіальну астму легкого та помірного ступеня.

Повідомлялося, що призначення цетиризину у високій добовій дозі 60 мг на добу не спричиняло статистично значущої пролонгації інтервалу QT.

При прийомі у рекомендованих дозах цетиризин покращує стан пацієнтів із цілорічним та сезонним алергічним ринітом.

Пікова плазматична концентрація у стані рівноваги становить приблизно 300 нг/мл і досягається протягом 1,0 ± 0,5 год. Після прийому цетиризину у добовій дозі 10 мг впродовж 10 днів кумуляція не спостерігалася. Розподіл таких фармакокінетичних параметрів, як максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) та площа під фармакокінетичною кривою (AUC), є однорідним серед добровольців.

Ступінь абсорбції цетиризину не знижується при прийомі їжі, проте знижується швидкість його абсорбції. Біодоступність цетиризину у формі розчину, капсул або таблеток є подібною.

Передбачуваний об’єм розподілу в організмі становить 0,50 л/кг. Відсоток зв’язування цетиризину з білками плазми крові становить 93 ± 0,3 %. Цетиризин не впливає на зв’язування варфарину з білками плазми крові.

Цетиризин не зазнає значного метаболізму при першому проходженні. Приблизно ⅔ речовини виділяється з сечею у незміненому вигляді. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 10 годин.

У діапазоні доз від 5 до 60 мг фармакокінетика цетиризину є лінійною.

Особливі популяції пацієнтів

Пацієнти літнього віку: після однократного перорального прийому препарату в дозі 10 мг період напіввиведення збільшився приблизно на 50 %, а кліренс зменшився на 40 % у 16 пацієнтів літнього віку порівняно зі звичайними пацієнтами. Зниження кліренсу цетиризину у цих добровольців літнього віку, очевидно, пов’язане зі зниженням у них функції нирок.

Діти, немовлята та діти раннього дошкільного віку: період напіввиведення цетиризину становив приблизно 6 годин у дітей віком від 6 до 12 років, а у дітей віком від 2 до 6 років — 5 годин. У немовлят та дітей раннього дошкільного віку (від 6 до 24 місяців) цей показник знижений до 3,1 години.

Пацієнти з порушенням функції нирок: фармакокінетичні показники препарату були подібними у пацієнтів з легким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну вище 40 мл/хв) та здорових добровольців. У пацієнтів з помірним порушенням функції нирок відзначалося трикратне збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу на 70 % порівняно зі здоровими добровольцями.

У пацієнтів, які перебували на гемодіалізі (кліренс креатиніну нижче 7 мл/хв), після однократного перорального прийому цетиризину в дозі 10 мг відзначалося трикратне збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу на 70 % порівняно зі звичайними пацієнтами. Цетиризин погано видаляється за допомогою гемодіалізу. Для пацієнтів з помірним чи тяжким порушенням функції нирок потрібне коригування дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнти з порушенням функції печінки: у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки (гепатоцелюлярними, холестатичними захворюваннями та біліарним цирозом), які однократно прийняли 10 чи 20 мг цетиризину, відзначалося збільшення періоду напіввиведення на 50 % та зниження кліренсу на 40 % порівняно зі здоровими пацієнтами. Коригування дози для пацієнтів з порушенням функції печінки потрібне, лише якщо є супутнє порушення функції нирок.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу лікарського засобу, до гідроксизину або до будь-якої похідної речовини піперазину.

Тяжке порушення функції нирок з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв.

З огляду на фармакокінетику, фармакодинаміку та профіль переносності цетиризину виникнення будь-яких видів взаємодій при прийомі цього антигістамінного засобу малоймовірне. Зокрема, дослідження взаємодії лікарських засобів не показали ані фармакодинамічної, ані будь-якої суттєвої фармакокінетичної взаємодії при одночасному прийомі із псевдоефедрином чи теофіліном (400 мг/добу).

У чутливих пацієнтів одночасне вживання алкоголю або інших депресантів центральної нервової системи може призвести до додаткового зниження пильності та погіршення працездатності, хоча цетиризин не потенціює ефект алкоголю (рівень у крові 0,5 г/л).

Алкоголь. При застосуванні у терапевтичних дозах не було відзначено клінічно значущих взаємодій з алкоголем (із рівнем алкоголю у крові 0,5 г/л). Однак слід з обережністю застосовувати цей лікарський засіб у разі одночасного вживання алкоголю.

Підвищений ризик затримки сечі. Слід дотримуватися обережності при застосуванні лікарського засобу пацієнтам зі схильністю до затримки сечі (наприклад, при ураженнях спинного мозку, гіперплазії передміхурової залози), оскільки цетиризин збільшує ризик затримки сечі.

Шкірні реакції. Свербіж та/або кропив’янка можуть з’явитися після припинення застосування цетиризину, навіть якщо цих симптомів не було до початку лікування. У деяких випадках симптоми можуть бути інтенсивними і може бути потрібне поновлення лікування після його припинення. Ці симптоми зазвичай зникають після поновлення лікування.

Пацієнти з ризиком виникнення судом. Рекомендується з обережністю призначати препарат пацієнтам, які страждають на епілепсію та в яких можуть виникати судоми.

Шкірні алергічні проби. Прийом антигістамінних лікарських засобів може впливати на результати алергічних шкірних тестів, тому перед їх проведенням потрібно витримати період виведення таких препаратів з організму (3 доби).

Прийом їжі. Їжа не впливає на ступінь всмоктування цетиризину, проте знижує швидкість всмоктування.

Допоміжні речовини. Лікарський засіб містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам із такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносність галактози, дефіцит лактази або порушення всмоктування глюкози-галактози.

Об’єктивне визначення здатності керувати автотранспортом, працювати з механізмами та ступеня сонливості не показали жодного клінічно значущого впливу при застосуванні лікарського засобу у рекомендованій дозі 10 мг. Однак пацієнтам, які відчувають сонливість, слід утримуватися від керування автомобілем, роботи з механізмами та від інших потенційно небезпечних видів діяльності. Пацієнти не повинні перевищувати рекомендовані дози та мають враховувати реакцію власного організму на препарат.

Вагітність. Проспективні дані щодо впливу цетиризину в період вагітності не свідчать про потенційну токсичність для матері або плода/ембріона вище фонових показників. Дослідження на тваринах не вказують на прямий чи непрямий шкідливий вплив на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Слід дотримуватися обережності при призначенні вагітним жінкам.

Період грудного годування. Цетиризин проникає в грудне молоко. Не можна виключити ризик виникнення побічних ефектів у немовлят на грудному вигодовуванні. Цетиризин проникає у грудне молоко у концентраціях, що становлять 25–90 % від концентрації у плазмі крові залежно від проміжку часу після застосування препарату. Тому жінкам, які годують грудьми, цетиризин слід застосовувати з обережністю.

Фертильність. Доступні дані щодо фертильності у людини обмежені, проте проблем, пов’язаних із безпекою, виявлено не було. Дані, отримані у дослідженнях на тваринах, демонструють відсутність ризиків для репродуктивної функції людини.

Діти віком від 6 до 12 років: 5 мг 2 рази на добу (½ таблетки 2 рази на добу).

Дорослі та діти віком від 12 років: 10 мг 1 раз на добу (1 таблетка 1 раз на добу).

Таблетки потрібно ковтати, запиваючи склянкою води.

Пацієнти літнього віку: за умови нормальної функції нирок дозу лікарського засобу знижувати не потрібно.

Пацієнти з порушенням функції нирок середнього та тяжкого ступеня: даних щодо співвідношення «ефективність/безпека» для пацієнтів з порушенням функції нирок немає. Оскільки цетиризин виводиться переважно нирками (див. розділ «Фармакологічні властивості»), то у випадках, коли не можна застосувати інший метод лікування, інтервали між прийомами доз слід встановлювати індивідуально. Коригувати дозу препарату потрібно відповідно до нижченаведеної таблиці. Для того, щоб користуватися цією таблицею дозування, потрібно розрахувати кліренс креатиніну пацієнта (КК) в мл/хв. Його можна розрахувати за формулою, знаючи рівень креатиніну в сироватці крові в мг/дл:


Дітям із порушеннями функцій нирок дозу потрібно підбирати індивідуально, враховуючи значення ниркового кліренсу кожного пацієнта, а також його вік та масу тіла.

Пацієнти з порушенням функції печінки: для пацієнтів, які мають лише порушення функції печінки, коригувати дозу не потрібно.

Пацієнти з порушенням функції печінки та нирок: рекомендується корекція дози (див. вище «Пацієнти з порушенням функції нирок середнього та тяжкого ступеня»).

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від перебігу захворювання.

Лікарський засіб призначати дітям віком від 6 років. Препарат у формі таблеток, вкритих оболонкою, не рекомендується застосовувати дітям віком до 6 років, оскільки ця лікарська форма не дає можливості підібрати потрібну дозу.

Симптоми. Симптоми, що спостерігаються у разі передозування цетиризину, переважно пов’язані з його впливом на центральну нервову систему або з проявами, що можуть нагадувати антихолінергічний ефект.

До небажаних явищ, що виникали після прийому дози, яка щонайменше у 5 разів перевищує рекомендовану добову дозу, належать: сплутаність свідомості, діарея, вертиго, підвищена втомлюваність, головний біль, нездужання, мідріаз, свербіж, неспокій, седативний ефект, сонливість, ступор, тахікардія, тремор та затримка сечовипускання.

Лікування. Специфічний антидот для цетиризину невідомий. У випадку передозування рекомендується проводити симптоматичну або підтримувальну терапію. Потрібно якнайшвидше провести промивання шлунка. Видалення цетиризину за допомогою діалізу є неефективним.

Клінічні дослідження показали, що застосування цетиризину у рекомендованих дозах може спричиняти незначні небажані ефекти на центральну нервову систему, серед яких сонливість, підвищена втомлюваність, вертиго та головний біль. У деяких випадках повідомляли про парадоксальну стимуляцію центральної нервової системи.

Хоча цетиризин є селективним антагоністом периферичних H1-рецепторів без відносної антихолінергічної активності, виникали поодинокі випадки утруднення сечовипускання, розлади акомодації очей та відчуття сухості у роті.

Відомо про випадки порушення функції печінки з підвищенням рівня печінкових ферментів у поєднанні з підвищенням рівня білірубіну. Здебільшого ці симптоми зникали після припинення лікування цетиризину дигідрохлоридом.

У подвійно сліпих контрольованих клінічних або фармакоклінічних дослідженнях порівняння цетиризину і плацебо чи інших антигістамінних препаратів у рекомендованих дозах (10 мг цетиризину на добу), в яких доступні кількісні дані з безпеки, взяли участь більше 3200 пацієнтів, що приймали цетиризин. У плацебоконтрольованих дослідженнях при застосуванні цетиризину в дозі 10 мг у щонайменше 1,0 % пацієнтів спостерігалися такі небажані ефекти:


Хоча сонливість виникала статистично частіше, ніж у групі плацебо, у більшості випадків її ступінь був легким або помірним. Інші дослідження показали, що при застосуванні препарату в рекомендованих добових дозах у здорових молодих добровольців повсякденна активність не порушувалася.

Серед дітей віком від 6 місяців до 12 років, які були включені в плацебоконтрольовані клінічні чи фармакоклінічні дослідження, відзначалися такі небажані реакції на препарат, частота яких становила 1 % чи вище:


Спостереження в процесі застосування препарату

Окрім побічних дій, про які повідомляли у рамках проведення клінічних досліджень, після початку застосування препарату повідомлялося про побічні дії, що наведені нижче.

Побічні дії вказано відповідно до класифікації за системами органів (згідно з MedDRA — Медичний словник для регуляторної діяльності) та частоти виникнення.

Частоту виникнення визначено таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (частоту не можна визначити на основі наявних даних).


Опис окремих побічних реакцій

Повідомлялося про свербіж (сильний свербіж) та/або кропив’янку після припинення застосування цетиризину.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу до Державного експертного центру МОЗ України за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в пачці.

Без рецепта.

АТ «Лубнифарм».

Україна, 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Барвінкова, 16.

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — Державного реєстру лікарських засобів України.