Алергікам | |
Вагітним | |
Годуючим матерям | |
Дітям | |
Рецептурний відпуск |
Діюча речовина | |
Торгівельна назва | Біластин |
Категорія | |
GTIN | 4030096124737 |
Країна виробник | Словацька Республіка |
Імпортний | Так |
Кількість в упаковці | 10 |
Первинна упаковка | Блістер |
Термін придатності | 3 роки |
Упаковка | По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці |
Код АТС/ATX | |
Рецептурний відпуск | за рецептом |
Форма випуску | Таблетки |
Код Моріон | 898110 |
Дозування | 20 мг |
Спосіб введення | орально |
Виробник |
Алергікам | з обережністю |
Вагітним | заборонено |
Годуючим матерям | з обережністю |
Дітям | з 12 років |
Перед публікацією Ваш відгук може бути відредагований для виправлення граматики, орфографії або видалення неприйнятних слів і контенту. Відгуки, які, як нам здається, створені зацікавленими сторонами, не будуть опубліковані. Намагайтеся розповідати про власний досвід, уникаючи узагальнень.
Всмоктування. Після перорального застосування біластин швидко всмоктується, а його максимальна концентрація у плазмі досягається приблизно через 1,3 години. Накопичення не спостерігалося. Середній показник біодоступності біластину при пероральному застосуванні становить 61%.
Розподіл. Дослідження in vitro та in vivo показали, що біластин є субстратом P-gp (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»: «Взаємодія з кетоконазолом або еритроміцином» і «Взаємодія з дилтіаземом») та OATP (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»: «Взаємодія з грейпфрутовим соком»). Біластин, очевидно, не є субстратом переносника BCRP або ниркових переносників ОСТ2, ОАТ1 та ОАТЗ. Дані досліджень in vitro не дають підстав вважати, що в системному кровотоку біластин пригнічує активність таких білків-переносників, як P-gp, MRP2, BCRP, BSEP, OATP1B1, OATP1B3, OATP2B1, OAT1, OAT3, OCT1, OCT2 та NTCP, оскільки його здатність інгібувати P-gp, OATP2B1 та OCT1 незначна і характеризується показником IC50 ≥ 300 мкМ, що значно перевищує розрахунковий показник максимальної концентрації в плазмі (Cmax) у разі клінічного застосування біластину. Таким чином, подібні взаємодії не матимуть клінічного значення. Проте результати аналогічних досліджень вказують на те, що інгібування біластином білків-переносників, що знаходяться в слизовій оболонці кишечнику (наприклад P-gp), виключити не можна.
При застосуванні у терапевтичних дозах 84-90% біластину зв’язується з білками плазми крові.
Біотрансформація. У дослідженнях in vitro біластин не виявив здатності індукувати або пригнічувати активність ізоферментів CYP450.
Виведення. У дослідженні балансу маси, проведеного за участю здорових дорослих добровольців, після одноразового застосування 20 мг 14C-біластину майже 95% прийнятої дози виявлялися в сечі (28,3%) та калі (66,5%) у вигляді незміненого біластину, з чого можна зробити висновок, що в організмі людини біластин метаболізується незначним чином. У середньому період напіввиведення у здорових добровольців становить 14,5 години.
Лінійність. У досліджуваному діапазоні доз (від 5 до 220 мг) біластин виявляє лінійну фармакокінетику з низькою міжсуб’єктною варіабельністю.
Порушення функції нирок. У дослідженні за участю пацієнтів з порушенням функції нирок середнє значення AUC0-∞ (середнє відхилення [СВ]) збільшилось із 737,4 (±260,8) нг×год/мл в осіб з нормальною функцією нирок (ШКФ >80 мл/хв/1,73 м2) до 967,4 (±140,2) нг×год/мл у пацієнтів з порушенням легкого ступеня (ШКФ 50-80 мл/хв/1,73 м2), 1384,2 (±263,23) нг×год/мл у пацієнтів з порушенням середнього ступеня тяжкості (ШКФ 30‑<50 мл/хв/1,73 м2) і 1708,5 (±699,0) нг×год/мл у пацієнтів з порушенням тяжкого ступеня (ШКФ <30 мл/хв/1,73 м2). В осіб з нормальною функцією нирок середнє значення періоду напіввиведення біластину (СВ) становило 9,3 год (±2,8), у пацієнтів з порушенням легкого ступеня тяжкості – 15,1 год (±7,7), у пацієнтів з порушенням середнього ступеня тяжкості – 10,5 год (±2,3), а у пацієнтів з порушенням тяжкого ступеня – 18,4 год (±11,4). У всіх пацієнтів через 48-72 год після прийому біластин в сечі майже не виявлявся. Ці зміни фармакокінетики не повинні мати клінічно значущого впливу на безпеку біластину, оскільки рівень біластину у плазмі у пацієнтів з порушенням функції нирок залишається в безпечних межах.
Порушення функції печінки. Фармакокінетичні дані щодо пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні. В організмі людини біластин не метаболізується. Результати дослідження, в якому брали участь пацієнти з порушенням функції нирок, показали, що біластин головним чином виводиться нирками; а з жовчю, вірогідно, виводиться лише незначною мірою. Зміни функції печінки не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику біластину.
Пацієнти літнього віку. Дані про фармакокінетику препарату у пацієнтів віком понад 65 років обмежені. Фармакокінетичні параметри біластину у пацієнтів віком понад 65 років і у пацієнтів 18-35 років статистично значуще не відрізняються.
Діти. Дані з фармакокінетики у підлітків (12-17 років) відсутні, оскільки для цього лікарського засобу вважається доречним екстраполяція даних, отриманих у дорослих.
Доклінічні дані з безпеки
У ході стандартних доклінічних досліджень фармакологічної безпеки, токсичності при повторному застосуванні, генотоксичності та канцерогенного потенціалу біластину не виявили особливої небезпеки для людини.
У дослідженнях репродуктивної токсичності вплив біластину на плід (пре- і постімплантаційна загибель плода у щурів та неповна осифікація кісток черепа, сегмента груднини і кінцівок у кролів) спостерігався тільки при застосуванні в дозах, токсичних для матері. У разі застосування у дозах, що не спричиняють вираженої побічної дії (NOAEL), системний вплив значно перевищував (>30 разів) системний вплив у людини після застосування в рекомендованій терапевтичній дозі.
У дослідженні, що стосується періоду лактації, біластин був виявлений у молоці щурів після введення одноразової пероральної дози (20 мг/кг). Концентрація біластину в молоці становила близько половини його концентрації в материнській плазмі. Значущість цих результатів для людини невідома.
У дослідженні фертильності у щурів пероральне введення біластину в дозі до 1000 мг/кг/добу не виявляло жодного впливу на жіночі та чоловічі репродуктивні органи. Індекси спарювання, фертильності і вагітності не змінювалися.
За даними дослідження розподілу у щурів, в якому концентрації препарату визначали за допомогою авторадіографії, біластин не накопичується в ЦНС.
Дослідження взаємодії були проведені тільки за участю дорослих.
Взаємодія з їжею. Їжа значно знижує пероральну біодоступність біластину, зокрема при прийомі у формі таблеток по 20 мг біодоступність біластину знижується на 30%.
Взаємодія з грейпфрутовим соком. У разі одночасного прийому біластину в дозі 20 мг і грейпфрутового соку біодоступність біластину знижувалася на 30%. Подібний ефект може також спостерігатися й у разі застосування інших фруктових соків. Ступінь зменшення біодоступності може різнитися залежно від виробника соку та фруктів. Механізм цієї взаємодії полягає у пригніченні білка-переносника OATP1A2, для якого біластин є субстратом (див. розділ «Фармакокінетика»). Лікарські засоби, що є субстратами або інгібіторами OATP1A2, такі як ритонавір або рифампіцин, також можуть зменшувати концентрацію біластину в плазмі.
Взаємодія з кетоконазолом або еритроміцином. У разі одночасного прийому 20 мг біластину 1 раз на добу і 400 мг кетоконазолу 1 раз на добу або 500 мг еритроміцину тричі на добу AUC біластину збільшувалася вдвічі, а Cmax – у 2-3 рази.
Подібні зміни можна пояснити взаємодією на рівні білків-переносників, що відповідають за виведення лікарських засобів із клітин кишечнику, оскільки біластин є субстратом для P-gp і не метаболізується (див. розділ «Фармакокінетика»). На профіль безпеки біластину, з одного боку, та кетоконазолу або еритроміцину, з іншого, ці зміни, ймовірно, не впливають. Інші лікарські засоби, що є субстратами або інгібіторами P-gp, такі як циклоспорин, також можуть збільшувати концентрацію біластину в плазмі.
Взаємодія з дилтіаземом. У разі одночасного прийому 20 мг біластину 1 раз на добу і 60 мг дилтіазему 1 раз на добу Cmax біластину збільшувалася на 50%. Подібний ефект можна пояснити взаємодією на рівні білків-переносників, що відповідають за виведення лікарських засобів із клітин кишечнику (див. розділ «Фармакокінетика»), але на профіль безпеки біластину він, імовірно, не впливає.
Взаємодія з алкоголем. Після одночасного застосування алкоголю і 20 мг біластину 1 раз на добу психомоторні функції були подібними до тих, що спостерігалися після прийому алкоголю і плацебо.
Взаємодія з лоразепамом. У разі застосування 20 мг біластину 1 раз на добу одночасно з 3 мг лоразепаму 1 раз на добу впродовж 8 днів посилення пригнічувальної дії лоразепаму на ЦНС виявлено не було.
Діти. Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами проводилися тільки у дорослих. Оскільки клінічний досвід взаємодії біластину у дітей з іншими лікарськими засобами, їжею або фруктовими соками відсутній, призначаючи біластин дітям слід наразі враховувати результати досліджень взаємодії, отримані у дорослих. Клінічні дані, на підставі яких можна було б зробити висновок стосовно того, чи впливають обумовлені взаємодіями зміни AUC або Cmax на профіль безпеки біластину у дітей, відсутні.
Загальний профіль безпеки
У клінічних дослідженнях у дорослих пацієнтів і пацієнтів підліткового віку, які страждали від алергічного ринокон’юнктивіту чи хронічної ідіопатичної кропив’янки, частота виникнення побічних реакцій на фоні лікування біластином у дозі 20 мг була порівнянною з такою у пацієнтів, які отримували плацебо (12,7% проти 12,8%).
Клінічні випробування II і III фази, проведені під час клінічної розробки, охоплювали 2525 дорослих пацієнтів і пацієнтів підліткового віку, яких лікували різними дозами біластину, з них 1697 отримували біластин у дозі 20 мг. У цих дослідженнях 1362 пацієнти отримували плацебо. Пацієнти, які отримували біластин у дозі 20 мг за показанням алергічний ринокон’юнктивіт чи хронічна ідіопатична кропив’янка, найчастіше повідомляли про такі побічні реакції: головний біль, сонливість, запаморочення та втомлюваність. Ці побічні реакції виникали з частотою, порівнянною з частотою розвитку побічних реакцій у пацієнтів, які отримували плацебо.
Перелік побічних реакцій
Нижче в таблиці наведено побічні реакції, що, ймовірно, були пов’язані з біластином і відзначалися більш ніж у 0,1% пацієнтів, які отримували біластин у дозі 20 мг під час клінічної розробки (N=1697).
Частота виникнення побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 – <1/10); нечасто (≥1/1000 – <1/100); рідко (≥1/10000 – <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (неможливо оцінити за доступними даними).
Реакції, що виникають рідко і дуже рідко, а також ті, частота яких невідома, не були внесені в таблицю.
Органи і системи органів |
Біластин, 20 мг N=1697 |
Всі дози біластину N=2525 |
Плацебо N=1362 |
|
Частота |
Побічна реакція |
|||
Інфекційні та паразитарні захворювання |
||||
Нечасто |
Герпес ротової порожнини |
2 (0,12%) |
2 (0,08%) |
0 (0,0%) |
Розлади з боку обміну речовин та харчування |
||||
Нечасто |
Підвищений апетит |
10 (0,59%) |
11 (0,44%) |
7 (0,51%) |
Розлади з боку психіки |
||||
Нечасто |
Тривожність |
6 (0,35%) |
8 (0,32%) |
0 (0,0%) |
Безсоння |
2 (0,12%) |
4 (0,16%) |
0 (0,0%) |
|
Розлади з боку нервової системи |
||||
Часто |
Сонливість |
52 (3,06%) |
82 (3,25%) |
39 (2,86%) |
Головний біль |
68 (4,01%) |
90 (3,56%) |
46 (3,38%) |
|
Нечасто |
Запаморочення |
14 (0,83%) |
23 (0,91%) |
8 (0,59%) |
Розлади з боку органів слуху та лабіринту |
||||
Нечасто |
Шум у вухах |
2 (0,12%) |
2 (0,08%) |
0 (0,0%) |
Вертиго |
3 (0,18%) |
3 (0,12%) |
0 (0,0%) |
|
Розлади з боку серця |
||||
Нечасто |
Блокада правої ніжки пучка Гіса |
4 (0,24%) |
5 (0,20%) |
3 (0,22%) |
Синусова аритмія |
5 (0,30%) |
5 (0,20%) |
1 (0,07%) |
|
Подовження інтервалу QT на електрокардіограмі |
9 (0,53%) |
10 (0,40%) |
5 (0,37%) |
|
Інші відхилення показників ЕКГ від нормального рівня |
7 (0,41%) |
11 (0,44%) |
2 (0,15%) |
|
Розлади з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння |
||||
Нечасто |
Задишка |
2 (0,12%) |
2 (0,08%) |
0 (0,0%) |
Неприємні відчуття у носі |
2 (0,12%) |
2 (0,08%) |
0 (0,0%) |
|
Сухість у носі |
3 (0,18%) |
6 (0,24%) |
4 (0,29%) |
|
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту |
||||
Нечасто |
Біль у верхньому відділі живота |
11 (0,65%) |
14 (0,55%) |
6 (0,44%) |
Біль у животі |
5 (0.30%) |
5 (0,20%) |
4 (0,29%) |
|
Нудота |
7 (0,41%) |
10 (0,40%) |
14 (1,03%) |
|
Дискомфорт у животі |
3 (0,18%) |
4 (0,16%) |
0 (0,0%) |
|
Діарея |
4 (0,24%) |
6 (0,24%) |
3 (0,22%) |
|
Сухість у роті |
2 (0,12%) |
6 (0,24%) |
5 (0,37%) |
|
Диспепсія |
2 (0,12%) |
4 (0,16%) |
4 (0,29%) |
|
Гастрит |
4 (0,24%) |
4 (0,16%) |
0 (0,0%) |
|
Розлади з боку шкіри та підшкірних тканин |
||||
Нечасто |
Свербіж |
2 (0,12%) |
4 (0,16%) |
2 (0,15%) |
Загальні розлади та реакції в місці введення |
||||
Нечасто |
Втомлюваність |
14 (0,83%) |
19 (0,75%) |
18 (1,32%) |
Спрага |
3 (0,18%) |
4 (0,16%) |
1 (0,07%) |
|
Загострення вже наявних захворювань |
2 (0,12%) |
2 (0,08%) |
1 (0,07%) |
|
Гарячка |
2 (0,12%) |
3 (0,12%) |
1 (0,07%) |
|
Астенія |
3 (0,18%) |
4 (0,16%) |
5 (0,37%) |
|
Результати досліджень |
||||
Нечасто |
Підвищення рівня гама-глутамілтрансферази |
7 (0,41%) |
8 (0,32%) |
2 (0,15%) |
Підвищення рівня аланінамінотрансферази |
5 (0,30%) |
5 (0,20%) |
3 (0,22%) |
|
Підвищення рівня аспартатамінотрансферази |
3 (0,18%) |
3 (0,12%) |
3 (0,22%) |
|
Підвищення рівня креатиніну у крові |
2 (0,12%) |
2 (0,08%) |
0 (0,0%) |
|
Підвищення рівня тригліцеридів у крові |
2 (0,12%) |
2 (0,08%) |
3 (0,22%) |
|
Збільшення маси тіла |
8 (0,47%) |
12 (0,48%) |
2 (0,15%) |
У постреєстраційний період спостерігалися посилене серцебиття, тахікардія, реакції гіперчутливості (такі як анафілаксія, ангіонабряк, задишка, висип, локалізований/місцевий набряк, еритема) та блювання – частота невідома.
Опис окремих побічних реакцій. Сонливість, головний біль, запаморочення і втомлюваність спостерігались як у пацієнтів, яких лікували біластином у дозі 20 мг, так і в пацієнтів, які отримували плацебо. Частота сонливості становила відповідно 3,06% проти 2,86%; головного болю – 4,01% проти 3,38%; запаморочення – 0,83% проти 0,59%; стомлюваності – 0,83% проти 1,32%.
Інформація, зібрана впродовж постреєстраційного спостереження, підтвердила профіль безпеки, що спостерігався під час клінічної розробки.
Діти. Під час клінічної розробки частота, тип і тяжкість побічних реакцій у підлітків (віком 12‑17 років) були такими ж, як і у дорослих. Інформація, зібрана в цій групі (підлітки) протягом постреєстраційного спостереження, підтвердила результати клінічних випробувань.
Зверніть увагу!
Опис лікарського засобу на цій сторінці носить виключно інформаційний характер. Для того, щоб вірно вибрати препарат для лікування вашого захворювання, звертайтесь до лікаря.
Самолікування може зашкодити вашому здоров'ю!
ᐉ Онлайн-аптека Подорожник • Замовлення ліків онлайн з доставкою • Мережа аптек по всій Україні не несе відповідальності за некоректне використання інформації, розміщеної на сайті, та можливі негативні наслідки цього. Детальніше про відмову від відповідальності.