Вітаміни для щитовидної залози

Яку роль у нашому організмі виконує щитовидна залоза

Щитовидна залоза — це ендокринний орган, який розташовується поверх щитовидного хряща гортані та розділена на дві частки, з'єднані перемичкою. Її структурною одиницею є фолікул. Форма та розмір фолікулів залежать від стану залози. Коли підвищується її функція, ці клітини мають форму циліндрів, за недостатньої — сплощуються. Щитовидна залоза продукує гормони: тироксин Т4 (тетрайодтиронін), Т3 (трийодтиронін) та кальцитонін. Т4 — основний гормон залози, що становить до 70-80% від загального обсягу тиреоїдних гормонів, на частку Т3 припадає 20-30%. Т4 перетворюється на Т3 у тканинах залози, для цього потрібен йод та амінокислота тирозин. Гормони відіграють життєво важливу роль у регулюванні обміну речовин у нашому організмі, а саме:

• збільшують теплопродукцію та споживання кисню тканинами;
• стимулюють синтез вітаміну А;
• знижують концентрацію холестерину та ліпопротеїдів у крові;
• прискорюють амінокислотний обмін;
• сприяють виведенню кальцію із сечею;
• впливають на роботу серцевого м'яза, саме, на серцевий ритм.

Функція залози регулюється гіпоталамо-гіпофізарною системою. Гіпофіз — невелика, розміром з горошину, залоза внутрішньої секреції, як головнокомандувач "роздає накази" всім залозам внутрішньої секреції. Вивільнення та надходження до крові гормонів щитовидної залози відбувається під впливом гіпофіза, його тиреотропного гормону чи ТТГ. Він керує роботою щитовидної залози, "змушуючи" її синтезувати Т3, Т4, а також впливає на поглинання ними йоду, синтез білків, нуклеїнових кислот. У свою чергу гіпофіз має свого "начальника" — гіпоталамус, який синтезує гормон тиреоліберин.

При зниженні рівня щитовидних гормонів у крові, гормон гіпоталамуса стимулює вироблення гормону гіпофіза, підвищується рівень тиреотропного гормону (ТТГ). Цей гормон зв'язується з рецепторами щитовидної залози, після чого з клітин тиреоцитів виділяються в кров Т3 і Т4, в крові вони зв'язуються з білками (тироксинзв'язуючий глобулін) і у зв'язаному вигляді циркулюють у крові. При підвищенні рівня гормонів щитовидної залози навпаки, знижується вироблення тиреотропного (ТТГ) гормону гіпофіза.

Симптоми захворювань щитовидної залози

Захворювання щитовидної залози можуть мати різні симптоми, залежно від типу та ступеня функціональних порушень. Найчастіше виникають такі симптоми:

• Коливання ваги. ​​При гіпофункції (дефіцит гормонів залози) може бути збільшення маси тіла, при гіперфункції (помилковому виробленні гормонів) втрата ваги.
• Зміна стану шкіри та волосся: зниження функції може впливати на стан шкіри та волосся, включаючи сухість, ламкість волосся, втрату волосся та висипання на шкірі.
• Прогресуюча загальна та м'язова слабкість, підвищена стомлюваність.
• Зміни у поведінці. Гіперфункція щитовидної залози може супроводжуватися нервозністю, розгубленістю, тривожністю та іншими змінами настрою. Гіпофункція може спричинити депресію та апатію.
• Погіршується пам'ять, порушується сон.
• Можуть виникати проблеми з терморегуляцією. Посилена робота щитовидної залози може призводити до підвищеної чутливості до тепла, постійно з'являється відчуття жару, тоді як гіпофункція може супроводжуватися низькою температурою тіла, відчувається постійна мерзлякуватість.
• Порушення серцевого ритму. Гіперфункція щитовидної залози може спричинити швидкий серцевий ритм (тахікардію) та миготливу артимію, тоді як гіпофункція може призводити до сповільненого серцевого ритму (брадикардії).
• Порушення роботи травної системи. За недостатньої функції найчастіше виникають запори, при гіперфункції виникають проноси, часто буває неоформлений стілець.

Причини захворювання на щитовидну залозу

Захворювання щитовидної залози, включаючи гіпертиреоз (підвищена функція), гіпотиреоз (знижена функція), зоб (збільшення щитовидної залози), можуть бути спричинені різними факторами. Ось деякі з основних причин та факторів, які можуть впливати на здоров'я щитовидної залози:

• Аутоімунні розлади. Найбільш поширеною причиною захворювання щитовидної залози є аутоімунні процеси, наприклад, при аутоімунному тиреоїдиті, при якому виникає ще і хронічне запалення залози. При цьому стані імунна система організму атакує щитовидну залозу що призводить до порушень її функції. Довгий процес аутоагресії призводить до зниження функції залози, її збільшення (гіпертрофічна форма).
• Недостатнє надходження йоду в організм. Розвивається в осіб, які проживають у певних географічних районах з недостатністю йоду в навколишньому середовищі. Недостатня кількість йоду в їжі, воді може призвести до розвитку ендемічного зоба при якому відбувається збільшення щитовидної залози. Йод — мікроелемент, необхідний для синтезу гормонів. Він надходить до організму людини з їжею, водою. повітрям. Йод міститься в рибі, морській капусті, креветках, та інших морепродуктах.
• Застосування препаратів, які блокують транспорт йодиду в клітини щитовидної залози.
• Оперативні втручання, видалення частини щитовидної залози, призводить до розвитку гіпотиреозу (дефіциту гормонів)
• Вроджена аномалія розвитку щитовидної залози, така як гіпоплазія щитовидної залози, супроводжується нестачею її гормонів.
• Генетична схильність може відігравати вагому роль розвитку захворювань щитовидної залози. Якщо у членів вашої родини були випадки гіпотиреозу, гіпертиреозу чи інших щитовидних захворювань, Ваш ризик захворювання може збільшитися.
• Вік. Ризик захворювань зазвичай збільшується з віком. Наприклад, у більшості людей старше 60 років розвиває зоб.
• Вплив радіації. Високий рівень опромінення, внаслідок: радіаційних аварій та викиду радіоактивного йоду (І-131), аварії на атомних електростанціях, наприклад, Чорнобильська АЕС або частих медичних процедур (рентген), може призвести до пошкодження щитовидної залози та розвитку радіаційного гіпотиреозу (гіпофункції залози), а також викликати аномальне зростання клітин усередині залози, що призводить до формування злоякісної пухлини щитовидної залози (рака щитовидної залози).

Діагноз та лікування захворювань щитовидної залози встановлюється лікарем-ендокринологом на підставі лабораторних тестів та обстеження. Лікування може включати прийом ліків, хірургічні процедури або інші методи, залежно від типу та серйозності захворювання.

Вітаміни для профілактики захворювань щитовидної залози

Для оптимальної роботи щитовидної залози потрібні вітаміни, а саме:
Вітамін D є значним вітаміном з багатьох причин, важлива його роль у збереженні балансу кальцію та фосфору, необхідного для зміцнення наших кісток. Дослідження показали, що дефіцит вітаміну D частіше зустрічається у людей з низькою функцією щитовидної залози (гіпотиреоз). В деяких дослідженнях повідомлялося про взаємозв'язок між дефіцитом цього вітаміну та аутоімунними захворюваннями щитовидної залози. Ви можете збільшити споживання вітаміну D за рахунок перебування на сонці, деяких продуктів, наприклад, скумбрія, лосось, яєчний жовток або у вигляді дієтичних добавок (Щитобаланс).

Вітамін В12. При дефіциті гормонів (гіпотиреозі), а також аутоімунних захворюваннях щитовидної залози відзначається дефіцит цього вітаміну. Згідно з проведеними дослідженням, частота дефіциту вітаміну В12 у пацієнтів з гіпотиреозом склала 46%. Зв'язок між патологією залози і дефіцитом цього вітаміну, ймовірно, полягає в наявності аутоімунних порушень, що проходять не тільки в самій тканині залози, але і в органах травної системи з розвитком такої патології як атрофічний гастрит, при якому знижується всмоктування вітаміну В12. Люди з аутоімунними захворюваннями щитовидної залози повинні періодично проходити скринінг на дефіцит вітаміну В12.

Вітамін А. Цей вітамін виконує життєво важливі біологічні функції. Дефіцит вітаміну А тісно корелює зі структурними та функціональними порушеннями щитовидної залози і часто пов'язаний із дефіцитом йоду. Вітамін А є потужним антиоксидантом, який допомагає захищати клітини щитовидної залози від пошкодження вільними радикалами. Це може бути корисним для попередження запалення та інших порушень, які можуть впливати на щитовидну функцію.

Джерела

Vitamin D Deficiency and Its Association with Thyroid Disease / National Library of Medicine

Vitamin B12 and Vitamin D Levels in Patients with Autoimmune Hypothyroidism and Their Correlation with Anti-Thyroid Peroxidase Antibodies / National Library of Medicine

The relationship between thyroid disorders and vitamin A: A narrative minireview / National Library of Medicine

Endocrine System Anatomy / Medscape

Thyroid gland / Healthline