Глюкозамін

Однією з найважливіших властивостей живого організму є пересування у просторі. За цю функцію відповідає кістково-м'язова система, що складається з кісток, суглобів, м'язів, сухожиль.

Ми здійснюємо безліч рухів і навіть не замислюємося над тим, що цей процес надзвичайно складний і складається з злагодженої роботи суглобів, м'язів, до яких йдуть мільярди нервових імпульсів. Іноді внаслідок низки причин виникають порушення в роботі цієї системи, з'являються такі симптоми як біль та хрускіт у суглобах.

Чому з'являється біль та хрускіт у суглобах?

Іноді при різкій зміні положення тіла, при присіданні, при стисканні пальців у кулак ми нерідко чуємо звук хрускоту в суглобах. Хрускіт може бути фізіологічний, який можна вважати варіантом норми та патологічний, що виникає при порушеннях у суглобах.

Усередині суглоба міститься суглобова рідина, яка як мастило робить рухи в суглобах більш плавні.

Найчастіша причина хрускоту в суглобах — руйнування газових бульбашок у суглобовій порожнині. При цьому виникає звук, що нагадує клацання. Коли суглоб рухається, положення сухожилля змінюється і трохи зміщується не так на своєму місці. Ви можете почути звук, що клацає, коли сухожилля повертається у вихідне положення.

Як відрізнити варіант норми від патології. Патологічний хрускіт має ряд відмінностей:

• супроводжується болем у суглобах;
• виникає за обмеження руху на суглобі;
• з'являється у суглобах, навколо яких виникає почервоніння, набряклість м'яких тканин.
• Фізіологічний хрускіт не супроводжується будь-якими змінами у суглобах.

Найчастіше хрускіт і біль у суглобах виникають у результаті:

• Невідповідності між механічним навантаженням на суглобову поверхню хряща та його можливістю чинити опір цьому навантаженню. Такі зміни виникають у спортсменів внаслідок надлишкового фізичного навантаження, при стереотипних рухах.
• Травми суглоба. Пошкодження зв'язкового апарату, внутрішньосуглобові переломи та вивихи.
• Порушення обмінних процесів, наприклад при такому захворюванні як подагра, кристали сечової кислоти відкладаються в суглобах, викликаючи запальний процес, який супроводжується болем.

Серед причин також можна назвати ендокринні порушення:

• ожиріння;
• цукровий діабет.

Дуже часто хрускіт та біль у суглобах можуть бути симптомами серйозних захворювань:

• остеоартроз; 
• артрит;
• синдром гіпермобільності суглоба.

Остеоартроз — захворювання суглобів при якому відбувається зміни хрящового покриву з його поступовим руйнуванням. Внаслідок цього патологічного процесу виникають болі в суглобах, обмеження рухливості, розвиваються деформації та порушуються функції кінцівки.

Артрит — запальний процес у суглобах, що виникає в результаті:

• аутоімунних процесів, коли клітини власного організму сприймаються як чужорідні та атакуються клітинами імунної системи, внаслідок чого виникає запальний процес.
• порушення обмінних процесів, наприклад, кальцієво-фосфорного, внаслідок чого змінюється структура хрящової тканини;
• вірусні, бактеріальні інфекції.

Синдром гіпермобільності суглоба — природжене явище, при якому відбувається надмірна рухливість суглоба, діапазон рухів при цьому більше, ніж зазвичай у нормі. Виникає цей стан у результаті генетичних порушень, наприклад, при вродженій слабкості зв'язок.

Як влаштовані суглоби та як вони функціонують? Незважаючи на різноманітність суглобів, суглобовий апарат має певні схожі риси у будові та функціонуванні.

Суглоби складаються як мінімум із двох суглобових кінців кісток, суглобові поверхні яких покриті хрящем. Між суглобовими поверхнями є суглобова порожнина, заповнена суглобовою рідиною. Зовні суглоб укріплений зв'язками, які спрямовують та обмежують рухи в суглобі.

Сам хрящ позбавлений кровоносних та лімфатичних судин, харчування його походить із синовіальної рідини.

Переміщення речовин, необхідних для життєдіяльності хряща схоже на те, як звичайна кухонна губка вбирає воду під час розправи і виділяє рідину при її стисканні рукою — приблизно таким чином хрящ отримує поживні речовини.

Суглобовий хрящ складається з:

• води;
• вуглеводно-білкових комплексів (протеоглікани, глікопротеїни). Вони забезпечують еластичність хряща;
• білка колагену, що відповідає за міцність;
• глікозаміноглікан;
• хондроцитів, занурених в щільну гелеподібну речовину — матрикс.

Ушкодження суглобового хряща визнано причиною значної частини захворюваності на опорно-руховий апарат. Один із принципів медикаментозного лікування захворювань суглобів — нормалізація живлення клітин хряща (хондроцитів), призупинення чи затримка процесів руйнування хрящової тканини, запобігання пошкодження хряща.

Таку функцію виконують препарати групи хондропротекторів, до яких належать:

• глюкозамін;
• хондроїтин;
• гіалуронова кислота.

Хондропротектори “реставрують” механічну цілісність та еластичність хрящової матриці та відіграють роль своєрідного мастила суглобових поверхонь, проте їх використання доцільно тільки на 1-ій та 2-ій стадіях остеоартрозу, коли відновлення ще можливе.

Коли варто застосовувати глюкозамін: показання

Глюкозамін є природним компонентом хрящового матриксу та синовіальної рідини. Одна з його ролей в організмі полягає в тому, щоб допомогти зберегти здоровий хрящ. З віком кількість цієї речовини починає зменшуватися, що призводить до поступового руйнування суглобів.

Глюкозамін служить основним будівельним блоком одного із структурних компонентів, виявлених у хрящах та інших сполучних тканинах — глікозаміноглікану. Ця сполука впливає на такі властивості хряща як: еластичність, міцність і гнучкість.

При застосуванні глюкозамін має сприятливу дію на хрящ: стимулює синтез речовин з яких складається хрящ, живить хрящову тканину суглоба. Внаслідок цього уповільнюється руйнування хрящової тканини людини, що призводить до артозу. 

Основні показання прийому глюкозаміну:

• остеоартроз різної локалізації, у тому числі артроз колінного та кульшового суглобів;
• остеохондроз; 
• розм'якшення хряща під колінною чашкою;
• артрит.

Який глюкозамін кращий: види глюкозаміну

Існує три поширені типи глюкозаміну:

• глюкозаміну сульфат. Уявляє собою глюкозамін, пов'язаний із сіркою;
• глюкозаміну гідрохлорид — це глюкозамін, пов'язаний із молекулами хлориду.;
• N-ацетилглюкозамін — з'єднання, що складається з глюкозаміну та оцтової кислоти.

Ефективними вважаються як глюкозаміну гідрохлорид, так і глюкозаміну сульфат. Більшість наукових даних показують, що добавки сульфату глюкозаміну або глюкозаміну сульфату у поєднанні з хондроїтином працюють найкраще (Доппельгерц Актив Глюкозамін+Хондроітин, Хондроітин с глюкозаміном, Картіджен форте).

Правила застосування глюкозаміну

Препарати цієї групи зазвичай переносяться добре, але іноді можуть спостерігатися реакції з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея), тому для зменшення симптомів ви повинні приймати глюкозамін під час або після їди.

У багатьох країнах світу глюкозамін класифікується як препарат, що повільно діє, для лікування симптомів артриту та артрозу, тому його ефект може бути досягнутий через 2-3 місяці безперервного застосування.

Протипоказання для застосування глюкозаміну

Основними протипоказаннями для застосування глюкозаміну є:

• ниркова недостатність;
• період вагітності та годування груддю;
• діти віком до 15 років;
• підвищена чутливість до глюкозаміну.

Джерела

Does cracking your knuckles cause arthritis? / Medical News Today

Long-term effects of glucosamine sulphate on osteoarthritis progression: a randomised, placebo-controlled clinical trial / Pub Med

Supplements for Arthritis and Joint Pain / WebMD

What to Know About Joint Pain / Healthline

Knuckle cracking: Annoying and harmful, or just annoying? / Harvard Health Publishing

The Basic Science of Articular Cartilage / Pub Med

Glucosamine Sulfate / Pub Med