Трифтазин таблетки по 5 мг, 50 шт.

діюча речовина: trifluoperazine;

1 таблетка містить трифлуоперазину 5 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; целюлоза мікрокристалічна; повідон; кремнію діоксид колоїдний безводний; натрію кроскармелоза; кислота стеаринова; гіпромелоза; титану діоксид (Е 171); індигокармін (Е 132).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від світло-синього до синього кольору. На поперечному розрізі видні два шари.

Антипсихотичні засоби. Піперазинові похідні фенотіазину. Код АТХ N05A B06.

Препарат групи нейролептиків, містить діючу речовину трифлуоперазин − один з найбільш активних антипсихотичних засобів.

Трифлуоперазин блокує дофамінові рецептори у центральній нервовій системі (ЦНС). Проявляє виражену дію на продуктивну психотичну симптоматику (галюцинації, марення). Антипсихотична дія препарату поєднується з певним стимулюючим ефектом. Препарат має також протиблювотну та виражену каталептичну дію. 

Проявляє антисеротоніновий, гіпотермічний і гібернуючий ефекти, спричиняє гіперпролактинемію. Антихолінергічний та адренолітичний ефекти, гіпотензивна і седативна дія виражені слабко. Не спричиняє скутості та загальної слабкості.

Ступінь абсорбції трифлуоперазину досить високий, зв’язування з білками плазми крові досягає 95–99 %, має місце ефект першого проходження через печінку, біодоступність – 35 %. Tmax у плазмі крові – 2–4 години. Проходить через гематоенцефалічний бар’єр, проникає у грудне молоко. Інтенсивно метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Екскретується переважно нирками, а також з жовчю.

Психотичні розлади, у тому числі шизофренія.

Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, до інших препаратів фенотіазинового ряду; хвороби серця з порушенням провідності та у стадії декомпенсації, виражена артеріальна гіпотензія, депресія ЦНС, прогресуючі системні захворювання головного та спинного мозку, стенокардія, закритокутова глаукома, порушення функцій печінки та нирок, пошкодження печінки, гострі та хронічні запальні захворювання печінки, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у період загострення, епілепсія, хвороба Паркінсона, порушення механізму центральної регуляції дихання (особливо у дітей), синдром Рейє, кахексія, феохромоцитома, мікседема, гіперплазія передміхурової залози, патологічні зміни крові (пов’язані з порушенням кровотворення), пригнічення кістково-мозкового кровотворення, пролактинзалежна пухлина, рак молочної залози, вік від 60 років.

При одночасному застосуванні:

• з препаратами, що пригнічують ЦНС (засоби для наркозу, опіоїдні аналгетики, барбітурати, анксіолітики, етанол та етанолвмісні препарати) – можливе посилення депресії ЦНС і пригнічення дихання;
• з трициклічними антидепресантами, мапротиліном або інгібіторами моноаміноксидази – можливе збільшення ризику злоякісного нейролептичного синдрому;
• з протисудомними препаратами – можливе зниження судомного порогу;
• з препаратами для лікування гіпертиреозу – підвищується ризик розвитку агранулоцитозу;
• з препаратами, що спричиняють екстрапірамідні реакції – можливе збільшення частоти і тяжкості екстрапірамідних порушень;
• з антигіпертензивними препаратами – можлива ортостатична гіпотензія;
• з прохлорперазином – можлива тривала втрата свідомості;
• з адреналіном, іншими адреноміметиками та симпатоміметиками – можливе парадоксальне зниження артеріального тиску;
• з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT (антиаритмічні, неседативні антигістамінні, протималярійні засоби, цизаприд, діуретики, трициклічні антидепресанти), похідними фенотіазину − можливе підвищення ризику розвитку вентрикулярної (шлуночкової) аритмії;
• з α-адреноблокаторами – посилюються гіпотензивні ефекти трифлуоперазину;
• з протиепілептичними засобами – знижується ефект протиепілептичних засобів;
• з астемізолом, дизопірамідом, еритроміцином, прокаїнамідом – збільшується ризик розвитку тахікардії;
• з пропранололом, сульфадоксином – збільшується концентрація трифлуоперазину у плазмі крові;
• з поліпептидними антибіотиками – можливе спричинення паралічу дихальних м’язів;
• з тразодоном – адитивний гіпотензивний ефект;
• з вальпроєвою кислотою – збільшується концентрація вальпроєвої кислоти у плазмі крові;
• з бромокриптином – фенотіазини пригнічують здатність бромокриптину знижувати концентрацію пролактину у сироватці крові.

Індуктори CYP1A2 знижують концентрацію та ефект трифлуоперазину, інгібітори CYP1A2 підвищують концентрацію та ефект трифлуоперазину.

Препарат може зменшувати ефект пероральних антикоагулянтів.

З обережністю призначати одночасно з протитуберкульозними антибактеріальними засобами.

Препарат може послабляти судинозвужувальний ефект ефедрину, підсилювати антихолінергічні ефекти інших препаратів, пригнічувати дію амфетамінів, леводопи, клонідину, гуанетидину. 

Антациди, антипаркінсонічні засоби і препарати літію порушують всмоктування трифлуоперазину.

У період лікування препаратом пацієнту слід утримуватися від керування транспортними засобами і виконання робіт, що вимагають підвищеної уваги, швидкості психічних і рухових реакцій.

Застосування лікарського засобу у період вагітності протипоказане.

При необхідності застосування препарату необхідно припинити годування груддю.

Застосовувати всередину після їди.

Для дорослих разова доза на початку лікування становить 5 мг трифлуоперазину (1 таблетка). Потім її поступово збільшувати на 5 мг (1 таблетка) на прийом, до добової дози 30‒80 мг (в окремих випадках – до 100‒120 мг). Добову дозу ділити на 2‒4 прийоми. Після досягнення терапевтичного ефекту оптимальні дози призначати протягом 1‒3 місяців, а потім повільно зменшувати до 5‒20 мг на добу. Останні дози застосовувати надалі як підтримуючі.

Максимальна добова доза для дорослих – 100‒120 мг трифлуоперазину.

Лікування препаратом має бути суворо індивідуалізоване залежно від перебігу захворювання. Терміни лікування можуть становити 3‒9 місяців і більше, залежно від ефективності терапії.

У даній лікарській формі препарат не застосовувати дітям.

Симптоми: передозування проявляється дискінезією, дизартрією, сонливістю та ступором, екстрапірамідними порушеннями, мимовільними скороченнями м’язів, артеріальною гіпотензією, серцевими аритміями, судомами, змінами на ЕКГ, вегетативними розладами, сухістю у роті, кишковою непрохідністю. У тяжких випадках можлива кома.

Лікування: зниження дози або припинення прийому препарату; для усунення екстрапірамідних розладів застосовувати антипаркінсонічні засоби (тропацин, циклодол); дискінезії (пароксизмальні судоми м’язів шиї, язика, дна ротової порожнини, окулогірні кризи) купіруються кофеїн-бензоатом натрію (2 мл 20 % розчину підшкірно) або аміназином (1‒2 мл 2,5 % розчину внутрішньом’язово).

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 50 таблеток у блістерах у коробці.

За рецептом.

ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.