Name: Тіара Дуо таблетки по 160 мг/12,5 мг, 28 шт.
Brand: ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", Україна
SKU: 2897.2295
Price: 244.1 UAH
Availability: InStock
Rating: 4 (2 reviews)

Форма випуску

Фарма Старт Україна

Діокор таблетки по 160 мг/12,5 мг, 30 шт.

Нараховані кошти від держави ви можете використати, оплативши лікарські засоби у аптеках мережі аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; по всій Україні. Деталі при покупці та оплаті товару дізнавайтеся у фармацевтів. Ми піклуємося про вас і дбаємо, щоб розширювати доступ до препаратів. Усе заради вашого здоров&rsquo;я.

Оплачуйте товари 1000 гривень з програми «Зимова єПідтримка»

Є в наявності

гідрохлоротіазид; валсартан

Маклеодс Індія

Валмісар Н таблетки по 160 мг/12,5 мг, 30 шт.

Валмісар Н 160/12,5 мг табл. в/о №30

Діокор таблетки по 160 мг/12,5 мг, 90 шт.

Балканфарма-Дупниця, Болгарія

Валсартан Н-Тева таблетки по 160 мг/12,5 мг, 30 шт.

Валсартан Н-Тева табл. 160мг/12,5мг №30

Діокор таблетки, 80мг/12,5 мг, 90 шт.

Повні аналоги

Аналоги в інших формах випуску

Польфарма Польша

Ванатекс Комбі таблетки по 160 мг/12,5 мг, 28 шт.

Ванатекс Комбі табл. 160мг/12,5мг №28

ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", Україна

Тіара Дуо таблетки по 80 мг/12,5 мг, 28 шт.

валсартан; гідрохлортіазид

КРКА Словенія

Вальсакор Н 160 таблетки по 160 мг/12,5 мг, 84 шт.

Вальсакор Н 80 таблетки по 80 мг/12,5 мг, 84 шт.

Вальсакор Н 160 таблетки по 160 мг/12,5 мг, 28 шт.

Діокор таблетки, 80 мг/12,5 мг, 30 шт.

Ванатекс Комбі таблетки по 80 мг/12,5 мг, 28 шт.

Вальсакор НD 160 таблетки по 160 мг/25 мг, 84 шт.

Вальсакор Н 80 таблетки по 80 мг/12,5 мг, 28 шт.

Тіара Дуо таблетки по 160 мг/25 мг, 28 шт.

Вальсакор Н 320 таблетки, 320 мг/12,5 мг, 28 шт.

Валсартан Н-Тева таблетки по 80 мг/12,5 мг, 30 шт.

Вальсакор HD 320 таблетки по 320 мг/25 мг, 28 шт.

Вальсакор НД 320 табл. 320мг/25мг №28

Валмісар Н таблетки по 80 мг/12,5 мг, 30 шт.

Валмісар Н 80/12,5 мг табл. в/о №30

Вальсакор HD 160 у таблетках по 60мг/25мг, 28 шт.

Валмісар Н таблетки по 160 мг/25 мг, 30 шт.

Валмісар Н 160/25 мг табл. в/о №30

Новартіс Швейцарія

Ко-діован таблетки, 160 мг/12,5 мг, 14 шт.

Ко-діован таблетки 80 мг/12,5 мг, 14 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

валсартан

гідрохлортіазид

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Міжнародне найменування

Дозування

Первинна упаковка

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Код АТС/ATX

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Кількість в упаковці

Упаковка

Спосіб введення

Код Моріон

Виробник

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Діабетикам з обережністю

Водіям

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Водіям заборонено

Вагітним

Вагітним заборонено

Годуючим матерям

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям заборонено

Кому можна

Взаємодія з алкоголем

Спільна взаємодія з алкоголем є критично значущою. Слід уникати застосування цього засобу та алкоголю, оскільки їхня спільна взаємодія надає безліч негативних ефектів для організму та здоров'я в цілому.

Взаємодія з алкоголем критична

Взаємодія

Основні властивості

Тіара Дуо таблетки по 160 мг/12,5 мг, 28 шт.

Тіара

Склад

діючі речовини: 1 таблетка містить: валсартану 160 мг, гідрохлортіазиду 12,5 мг; допомiжнi речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, опадрай II 85F білий.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. 
Основнi фiзико-хiмiчнi властивості: таблетки круглої форми, покриті оболонкою білого або майже білого кольору, з двоопуклою поверхнею.

Фармакотерапевтична група

Антагоністи ангіотензину ІІ та діуретики. Валсартан та діуретики. Код АТХ С09D А03.

Фармакодинаміка

Активним гормоном ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) є ангіотензин ІІ, утворений з ангіотензину І з участю ангіотензин-перетворювального ферменту (АПФ). Ангіотензин ІІ зв&rsquo;язується зі специфічними рецепторами, розташованими на клітинних мембранах у різних тканинах. Він має широкий спектр фізіологічної дії, включаючи як безпосередню, так і опосередковану участь у регулюванні артеріального тиску. Як потужна судинозвужувальна речовина, ангіотензин ІІ чинить пряму вазопресорну дію. Крім того, він сприяє затримці натрію і стимулює секрецію альдостерону. Валсартан є активним і специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину (АРА) ІІ, що призначений для внутрішнього застосування. Він діє вибірково на рецептори підтипу АТ1, які впливають на ефекти ангіотензину ІІ. Збільшені рівні ангіотензину II внаслідок блокади АТ1-рецепторів валсартаном можуть стимулювати вільні АТ2-рецептори, що врівноважує ефект АТ1-рецепторів. Валсартан не має будь-якої часткової активності агоніста відносно АТ1-рецепторів і має набагато більшу (приблизно у 20000 разів) спорідненість з &nbsp;АТ1-рецепторами, ніж із АТ2-рецепторами. Валсартан не пригнічує АПФ, відомий також під назвою кініназа ІІ, який перетворює ангіотензин І на ангіотензин ІІ і руйнує брадикінін. Не спостерігається ніяких побічних ефектів, зумовлених брадикініном. У клінічних дослідженнях, де валсартан порівнювався з інгібітором АПФ, частота випадків сухого кашлю була значно меншою (Р &lt; 0,05) у пацієнтів, які лікувалися валсартаном, ніж у пацієнтів, які приймали інгібітор АПФ (2,6 % порівняно з 7,9 % відповідно). У пацієнтів, які раніше лікувалися інгібітором АПФ, розвивався сухий кашель у 68,5 % випадків (Р &lt; 0,05), а при лікуванні валсартаном це ускладнення було відзначено у 19,5 % випадків та при лікуванні тіазидним діуретиком &ndash; у 19 % випадків. У контрольованих клінічних дослідженнях частота кашлю у пацієнтів, які отримували комбінацію валсартану та гідрохлротіазиду, становила 2,9 %. Валсартан не вступає у взаємодію і не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, які, як відомо, відіграють важливу роль у регуляції функцій серцево-судинної системи. Призначення лікарського засобу пацієнтам із гіпертензією призводить до зниження артеріального тиску, не впливаючи при цьому на частоту пульсу. У більшості пацієнтів після перорального застосування разової дози лікарського засобу початок антигіпертензивної активності відзначається у межах 2 годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається у межах 4&ndash;6 годин. Антигіпертензивний ефект зберігається більше 24 годин після прийому разової дози. За умови регулярного застосування лікарського засобу максимальний терапевтичний ефект зазвичай досягається протягом 2&ndash;4 тижнів і утримується на досягнутому рівні у ході тривалої терапії. Комбінація з гідрохлртіазидом ефективніше знижує артеріальний тиск. Відміна валсартану не призводить до різкого підвищення артеріального тиску (синдром рикошету) або до інших побічних ефектів. Валсартан не впливає на рівень загального холестерину, тригліцеридів, глюкози в сироватці крові або сечової кислоти у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Тіазидні діуретики впливають на корковий відділ дистальних звивистих ниркових канальців, де розташовані рецептори, що мають високу чутливість до діуретиків, і де відбувається пригнічення транспортування іонів Na i Cl. Механізм дії тіазидів пов&rsquo;язаний із пригніченням насоса Na+Cl-, що, очевидно, відбувається за рахунок конкуренції за місця транспортування Cl-. Як результат цього екскреція іонів натрію і хлору збільшується приблизно однаковою мірою. Внаслідок діуретичної дії спостерігається зменшення об&rsquo;єму циркулюючої плазми, через що підвищується активність реніну, секреція альдостерону, виведення з сечею калію і, отже, знижуються концентрації калію у сироватці крові. Взаємозв&rsquo;язок між реніном та альдостероном опосередковується ангіотензином ІІ, тому призначення АРА ІІ зменшить втрату калію, пов&rsquo;язану із застосуванням тіазидного діуретика.

Фармакокінетика

Валсартан. Після внутрішнього застосування лікарського засобу всмоктування валсартану і гідрохлортіазиду відбувається швидко, однак ступінь всмоктування варіює у широких межах. Середня величина абсолютної біодоступності Тіари Дуо становить 23 %. Фармакокінетична крива валсартану має нисхідний мультиекспоненційний характер (t1/2&alpha; &lt; 1 годину та t1/2&beta; майже 9 годин). У діапазоні вивчених доз кінетика валсартану має лінійний характер. При повторному застосуванні лікарського засобу змін кінетичних показників не відзначалося. При прийомі лікарського засобу один раз на день кумуляція незначна. Концентрації лікарського засобу у плазмі крові у жінок і чоловіків були однакові. Валсартан значною мірою зв&rsquo;язується з білками сироватки крові (94&ndash;97 %), переважно з альбуміном. Об&rsquo;єм розподілу у період рівноважного стану низький (~ 17 л). Порівняно з печінковим кровотоком (~ 30 л/год), плазмовий кліренс валсартану відбувається відносно повільно (~ 2 л/год). Кількість валсартану, що виводиться з калом, становить 70 % (від величини, прийнятої внутрішньо дози), а майже 30 % виводиться з сечею, переважно у незміненому вигляді. При призначенні валсартану з їжею площа під кривою &laquo;концентрація&ndash;час&raquo; (AUC) зменшується на 48 %, хоча, починаючи приблизно з 8 години після застосування лікарського засобу, концентрація лікарського засобу у плазмі як у разі прийому його натще, так і у разі прийому з їжею однакові. Зменшення площі під кривою &laquo;концентрація&ndash;час&raquo; не супроводжується значним зниженням терапевтичного ефекту. Гідрохлортіазид. Всмоктування гідрохлортіазиду після прийому внутрішньо відбувається швидко (tmax &ndash; ~ 2 години). Фармакокінетика лікарського засобу у фазах розподілу і виведення описується загалом біекспоненційною низхідною кривою; період напіввиведення кінцевої фази становить 6&ndash;15 годин. У терапевтичному діапазоні доз середня величина площі під кривою &laquo;концентрація&ndash;час&raquo; (AUC) зростає прямо пропорційно до збільшення дози. При повторних призначеннях фармакокінетика гідрохлортіазиду не змінюється; при призначенні 1 раз на добу кумуляція незначна. Абсолютна біодоступність гідрохлортіазиду при прийомі внутрішньо становить 70 %. Виведення відбувається з сечею: понад 95 % дози у незміненому вигляді і приблизно 4 % &ndash; у вигляді гідролізату &ndash; 2-аміно-4-хлоро-m-бензенедисульфонаміду. При одночасному застосуванні гідрохлортіазиду з їжею прослідковувалося як підвищення, так і зниження його системної біодоступності порівняно з відповідним показником при прийомі натще. Діапазон цих змін незначний і не має клінічної значущості. Валсартан/гідрохлортіазид. При одночасному застосуванні з валсартаном системна біодоступність гідрохлортіазиду зменшується ~ на 30 %. Одночасне призначення гідрохлортіазиду, зі свого боку, не чинить значного впливу на кінетику валсартану. Проте ця взаємодія не впливає на ефективність комбінованого застосування валсартану і гідрохлортіазиду. У контрольованих клінічних дослідженнях був виявлений чіткий антигіпертензивний ефект даної комбінації, який перевищував ефект кожного із компонентів окремо, а також ефект плацебо. Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів Пацієнти літнього віку. У деяких пацієнтів літнього віку системний вплив валсартану був дещо більше виражений, ніж у пацієнтів молодого віку, однак він не був клінічно значущим. Обмежені дані дають змогу припустити, що у пацієнтів літнього віку як здорових, так і тих, хто страждає на артеріальну гіпертензію, системний кліренс гідрохлортіазиду нижчий, ніж у здорових молодих добровольців. Пацієнти з порушенням функції нирок. Пацієнтам із кліренсом креатиніну 30&ndash;70 мл/хв корекція дози не потрібна. Немає даних про застосування Тіари Дуо пацієнтами із вираженими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну &lt; 30 мл/хв) і пацієнтами, які знаходяться на гемодіалізі. Валсартан має високий ступінь зв&rsquo;язування з білками плазми і не виводиться при гемодіалізі; гідрохлортіазид, навпаки, виводиться з організму при гемодіалізі. При наявності ниркової дисфункції середні пікові рівні у плазмі крові та значення AUC гідрохлортіазиду збільшуються, а рівень екскреції в сечі знижується. У пацієнтів із легкою та помірною нирковою недостатністю середній період напіввиведення майже подвоюється через суттєве зниження кліренсу нирок. Виведення гідрохлортіазиду нирками відбувається шляхом пасивної фільтрації та активної секреції у просвіт ниркових канальців. Стан функції нирок відіграє велику роль у фармакокінетиці гідрохлортіазиду, що і зрозуміло, враховуючи, що цей лікарський засіб виводиться лише нирками. При наявності ниркової недостатності середні пікові рівні у плазмі крові та значення AUC гідрохлортіазиду підвищуються, а рівень екскреції в сечі знижується. У пацієнтів із легкою та помірною нирковою недостатністю спостерігається трикратне збільшення AUC гідрохлортіазиду. У пацієнтів із важкою нирковою недостатністю спостерігалося восьмикратне збільшення AUC. Гідрохлортіазид протипоказаний пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю. Порушення функції печінки. Системний вплив валсартану у пацієнтів зі слабко вираженими (n = 6) і помірно вираженими (n = 5) порушеннями функції печінки був у 2 рази більший, ніж у здорових добровольців. Даних щодо застосування валсартану пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки немає. Захворювання печінки істотно не впливають на фармакокінетику гідрохлортіазиду, і тому зниження його дози не потрібне. &nbsp; Немеланомний рак шкіри (НМРШ) Наявні дані епідеміологічних досліджень свідчать про кумулятивний дозозалежний зв&rsquo;язок між експозицією гідрохлортіазиду та розвитком НМРШ. Одне дослідження включало 71 533 випадки базальноклітинної карциноми (з них 1 430 833 осіб з контрольної групи) і 8 629 випадків плоскоклітинної карциноми (з них 172 462 особи з контрольної групи). Високе дозування гідрохлортіазиду (&ge; 50000 мг кумулятивно) було пов&rsquo;язане зі скоригованим співвідношенням ризиків (OR) 1,29 (95 % CI: 1,23&ndash;1,35) для базальноклітинної карциноми та 3,98 (95 % CI: 3,68&ndash;4,31) для плоскоклітинної карциноми. Кумулятивна залежність доза&ndash;відповідь спостерігалася як при базальноклітинній карциномі, так і при плоскоклітинній карциномі. Інше дослідження показало можливий зв&rsquo;язок між раком губ і застосуванням гідрохлортіазиду: 633 випадки раку губ були зіставлені з 63 067 контрольними групами населення з використанням стратегії вибору ризику. Кумулятивна залежність доза&ndash;відповідь була продемонстрована зі скоригованим OR 2,1 (95 % CI: 1,7&ndash;2,6), збільшуючись до OR 3,9 (3,0&ndash;4,9) при застосуванні високої дози (~ 25000 мг) і OR 7,7 (5,7&ndash;10,5) при застосуванні найвищої дози (~ 100000 мг). Наприклад, сукупна доза 100000 мг відповідає щоденному застосуванню визначеної добової дози 25 мг протягом періоду більше 10 років.

Показання

Есенціальна артеріальна гіпертензія у пацієнтів, тиск крові яких відповідно не регулюється монотерапією.

Протипоказання

<ul>
<li>Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів Тіари Дуо або до інших похідних сульфонамідів.</li>
<li>Тяжкі порушення функції печінки, цироз печінки і холестаз.</li>
<li>Анурія, тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну &lt; 30 мл/хв).</li>
<li>Рефрактерна гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія, симптоматична гіперурикемія.</li>
<li>Одночасне застосування АРА, включаючи валсартан, або інгібіторів АПФ з аліскіреном пацієнтам із цукровим діабетом (І та ІІ типу) або порушенням функції нирок (ШКФ &lt; 60 мл/хв/1,73 м2).</li>
<li>Вагітні або жінки, які планують завагітніти (див. &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).</li>
<li>Спадковий ангіоневротичний набряк або ангіоневротичний набряк під час попереднього застосування інгібіторів АПФ чи АРА.</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

На початку застосування лікарського засобу (період визначається індивідуально лікарем) забороняється керувати автомобілем та виконувати роботу, що може призвести до нещасного випадку, з огляду на те, що іноді може виникнути запаморочення або втома. Пізніше ступінь заборони визначається лікарем.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність Валсартан Лікарський засіб не слід застосовувати вагітним або жінкам, які планують завагітніти. Якщо під час лікування &nbsp;цим засобом підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним для застосування вагітним. Відомо, що застосування АРА II протягом ІІ та ІІІ триместрів спричиняє у людей фетотоксичність (зниження функції нирок, маловоддя, уповільнення окостеніння черепа) та неонатальну токсичність (ниркова недостатність, гіпотензія, гіперкаліємія). Якщо застосування АРА II мало місце, починаючи з ІІ триместру вагітності, рекомендується проведення ультразвукового контролю функції нирок та черепа. Немовлята, матері яких приймали АРА II, потребують ретельного нагляду щодо гіпотензії. Гідрохлортіазид Досвід застосування гідрохлортіазиду у період вагітності є обмеженим, особливо протягом І триместру. Дослідження на тваринах є недостатніми. Гідрохлортіазид проникає через плаценту. На підставі фармакологічних механізмів дії гідрохлортіазиду його використання протягом ІІ та ІІІ триместрів вагітності може призвести до порушення фетоплацентарного кровообігу і спричинити у плода та новонародженого: жовтяницю, порушення електролітного балансу та тромбоцитопенію. Лікар, який призначає лікарський засіб, що діє на РААС, повинен інформувати жінку про потенційні ризики у період вагітності. З огляду на механізм дії АРА II є ризик ембріональних захворювань та захворювань плода. Згідно з ретроспективними даними, застосування інгібіторів АПФ у І триместрі пов&rsquo;язане з потенційним ризиком вроджених дефектів. Крім того, були зареєстровані ураження у плода та летальний наслідок у зв&rsquo;язку із застосуванням протягом II та ІІІ триместру лікарських засобів, які безпосередньо впливають на РААС. У людей фетальна ниркова перфузія, яка залежить від розвитку РААС, починається протягом II триместру. Таким чином, ризик, пов&rsquo;язаний із лікуванням валсартаном, вищий протягом II та ІІІ триместру. Були повідомлення про спонтанні аборти, олігогідрамніон та дисфункцію нирок у новонароджених, коли вагітні жінки випадково приймали валсартан. Новонароджених, які піддавалися впливу лікарського засобу внутрішньоутробно, слід ретельно обстежувати щодо наявності достатньої кількості сечі, гіперкаліємії та показників артеріального тиску. Якщо необхідно, слід вжити відповідних медичних заходів (наприклад, провести регідратацію), щоб вивести лікарський засіб із кровообігу. Внутрішньоматкова дія тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлортіазид, може спричинити жовтяницю або тромбоцитопенію у плода та новонародженого або інші побічні реакції, які спостерігалися у дорослих. Період годування груддю Якщо використання лікарського засобу вкрай необхідне, годування груддю слід припинити. Немає жодної інформації щодо використання валсартану протягом годування груддю. Гідрохлортіазид проникає у грудне молоко в невеликих кількостях. Тіазиди у високих дозах викликають діурез, що може пригнічувати продукування грудного молока. Протягом періоду годування груддю бажано використовувати альтернативні методи лікування із краще встановленими профілями безпеки, особливо у період годування новонародженого або недоношеної дитини. Фертильність Немає інформації про вплив валсартану на фертильність людини. Дослідження на щурах не показали будь-якого впливу валсартану на фертильність.

Спосіб застосування та дози

Рекомендована доза лікарського засобу Тіара Дуо &ndash; 1 таблетка 80 мг/12,5 мг на добу. При недостатньому зниженні артеріального тиску через 3&ndash;4 тижні лікування рекомендується розглянути можливість продовження лікування з дозуванням 1 таблетка 160 мг/12,5 мг на добу. Таблетки 160 мг/25 мг слід призначати пацієнтам, у яких не досягається достатнє зниження артеріального тиску при застосуванні таблеток 160 мг/12,5 мг. Якщо у подальшому при застосуванні таблеток 160&nbsp;мг/25&nbsp;мг артеріальний тиск знижується недостатньо, рекомендується розглянути можливість продовження лікування з дозуванням 320&nbsp;мг/12,5&nbsp;мг. Таблетки 320&nbsp;мг/25&nbsp;мг слід призначати пацієнтам, у яких не досягається достатнє зниження артеріального тиску при застосуванні таблеток 320&nbsp;мг/12,5&nbsp;мг. Максимальна добова доза становить 320 мг/25 мг. У разі відсутності ефекту від лікування Тіарою Дуо після 8 тижнів необхідно розглянути застосування додаткового або альтернативного лікарського засобу. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 2&ndash;4 тижнів. Для деяких пацієнтів може знадобиться 4&ndash;8 тижнів лікування. Лікарський засіб Тіара Дуо можна застосовувати незалежно від вживання їжі. Таблетки слід запивати невеликою кількістю води. Застосування пацієнтами з нирковою недостатністю Для пацієнтів із нирковою недостатністю може бути необхідним зниження дози. Пацієнтам із нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня (ШКФ &ge; 30 мл/хв) корекція дози не потрібна. У зв&rsquo;язку з тим, що лікарський засіб містить гідрохлортіазид, він протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ &lt; 30 мл/хв) та анурією. Немає даних щодо застосування валсартану пацієнтам із кінцевою стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну &lt; 10 мл/хв) та пацієнтам, яким застосовують діаліз. Застосування пацієнтами з печінковою недостатністю У зв&rsquo;язку з тим, що лікарський засіб Тіара Дуо містить валсартан, застосування даного лікарського засобу пацієнтам із біліарним цирозом або холестазом протипоказане. Доза валсартану для пацієнтів із печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня небіліарного походження та холестазу не повинна перевищувати 80 мг. Немає необхідності в корекції дози гідрохлоротіазиду для пацієнтів із легкою та помірною печінковою недостатністю. Застосування пацієнтам літнього віку (віком від 65 років) Корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна.

Діти

Лікарський засіб Тіара Дуо не рекомендується для застосування дітям у зв&rsquo;язку з відсутністю даних про безпеку та ефективність.

Передозування

Передозування валсартаном може спричинити виражену гіпотензію, яка, у свою чергу, може призвести до пригнічення свідомості, розвитку судинної недостатності та/або шоку. При передозуванні гідрохлортіазидом можуть виникнути такі ознаки та симптоми: нудота, сонливість, гіповолемія, порушення балансу електролітів, і як наслідок, аритмію та м&rsquo;язові спазми. Найхарактернішими ознаками та симптомами передозування також є тахікардія, артеріальна гіпотензія, шок, слабкість, сплутаність свідомості, запаморочення, спазмі м&rsquo;язів, парестезія, виснаження, розлади свідомості, блювання, спрага, поліурія, олігурія, анурія, алкалоз, підвищений рівень азоту сечовини в крові (в основному ниркова недостатність). У всіх випадках передозування потрібно вжити загальних підтримувальних заходів, зокрема проводити моніторинг стану пацієнта та заходи для стабілізації серцево-судинної функції. Терапевтичні заходи залежать від того, як давно була прийнята велика доза лікарського засобу, а також вид тяжкості симптомів; при цьому першочерговим заходом є нормалізація гемоциркуляції. Якщо лікарський засіб був прийнятий нещодавно, слід викликати блювання. Якщо після застосування лікарського засобу пройшов тривалий час, необхідно дати пацієнту достатню кількість активованого вугілля. При гіпотензії слід покласти пацієнта у горизонтальне положення та невідкладно забезпечити відновлення водно-сольового балансу шляхом внутрішньовенного введення ізотонічного сольового розчину. Валсартан не можна вивести з організму за допомогою гемодіалізу внаслідок його зв&rsquo;язування з білками плазми, але для виведення з організму гідрохлортіазиду гемодіаліз є ефективним.

Побічні реакції

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &deg;С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 14 таблеток у контурній чарунковій упаковці, по 2 контурні чарункові упаковки в пачці.

Категорія відпуску

ПрАТ &laquo;Фармацевтична фірма &laquo;Дарниця&raquo;.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають

Держит мое давление в норме уже пол года, скачков нету, главное не забывать утром выпить таблетку

Хоча таблетки і знижують тиск, але ефект у батька був не такий тривалий, як ми сподівалися. Можливо треба коригувати дозування у лікаря.