Name: Статорем-Н таблетки по 32,5 мг, 28 шт.
Brand: Кусум Фарм, Україна
SKU: 9617.2610
Price: 105.26 UAH
Availability: InStock

Форма випуску

Тева

Лізотіазид-Тева таблетки по 20 мг/12,5 мг, 30 шт.

Знижка 5% на 2 дні для всіх товарів: 01.04-30.04

Є в наявності

лізиноприл

Гедеон Ріхтер Угорщина

Ко-диротон таблетки по 20 мг+12,5 мг, 30 шт.

гідрохлоротіазид; лізиноприл

Повні аналоги

Аналоги в інших формах випуску

ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод"

Ліпразид таблетки по 10 мг/12,5 мг, 30 шт.

У мережі аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; діє урядова програма &ldquo;Національний кешбек&rdquo; Найбільша мережа аптек України &ldquo;Подорожник&rdquo; долучилася до програми &ldquo;Національний кешбек&rdquo;.&nbsp; Клієнти мережі, купуючи товари українського виробництва, мають можливість отримувати 10% кешбеку.&nbsp; Щоб користуватися програмою, потрібно: 
<ul>
<li>Подати заявку через сайт чи мобільний застосунок банку, який бере участь у програмі, або звернутися до відділення.</li>
</ul>
 
<ul>
<li>Визначити картки, якими ви плануєте оплачувати українські товари, і надати банку дозвіл на передачу інформації про транзакції з цих карток в магазинах-учасниках програми.</li>
</ul>
 
<ul>
<li>Відкрити картку для виплат Національний кешбек.</li>
</ul>
 
<ul>
<li>У застосунку Дія відкрити розділ Сервіси, обрати Національний кешбек і натиснути на Вибрати картку для виплати.</li>
</ul>
 Програма працює при покупці товарів українських виробників, які беруть в ній участь. На <a href="/" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> мережі аптек "Подорожник" товари, які беруть участь в ініціативі, мають позначку "Національний кешбек". Мережа аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; пропонує своїм клієнтам широкий вибір таких товарів, серед яких ліки, БАДи, вітаміни, засоби для краси та догляду.&nbsp; &ldquo;Ми ретельно підготувалися, щоб програма запрацювала, надавши можливість широкого вибору таких товарів нашим клієнтам. Враховуючи, що у нас понад 2000 аптек у малих і великих населених пунктах України, ми забезпечуємо доступ до цієї вигідної програми для мільйонів людей. Дякуємо державі за такі важливі й потрібні ініціативи та за співпрацю заради блага людей і підтримки їхнього здоров&rsquo;я&rdquo;, &ndash; розповів СЕО мережі аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; Тарас Коляда. &nbsp; Накопичення, які українці будуть отримувати в межах програми можна буде витратити на різні послуги, оплативши їх безготівковим способом. Це можуть бути послуги медичні, комунальні, спорт, кіно, квитки на потяг та інші. Також є можливість задонатити їх на ЗСУ чи купити військові облігації. Максимальний обсяг кешбека, який можна отримати &ndash; 3 тисячі гривень за місяць. Клієнтів запрошують користуватися програмою, підтримувати українського виробника і отримувати вигідний кешбек з можливістю витратити ці накопичення в подальшому. Довідка. Мережа аптек "Подорожник" &ndash; найбільша в Україні й працює на фармацевтичному ринку понад 25 років. Налічує більше 2000 аптек по всій Україні у малих і великих населених пунктах. Клієнтами мережі є понад 18 мільйонів українців. Асортимент Подорожника перевищує 25 000 товарів.&nbsp; Головна місія компанії &ndash; надавати якісну фармопіку українцям за будь-яких обставин. У межах програми лояльності клієнту пропонують акції, кешбек з кожної покупки, підбирають для нього персональні пропозиції до Дня народження чи свят, долучаються до державних ініціатив і благодійності.&nbsp; Довідка. Координатором програми &ldquo;Національний Кешбек&rdquo; виступає Міністерство економіки України. В реалізації проєкту беруть участь Міністерство цифрової трансформації України, Державна податкова служба, АТ &ldquo;Ощадбанк&rdquo; та уповноважені банки України і Урядовий контактний центр. Технологічним партнером в реалізації програми виступає міжнародна платіжна система Mastercard. Операційним партнером проєкту є міжнародна компанія платіжних технологій Visa.

Національний кешбек

Нараховані кошти від держави ви можете використати, оплативши лікарські засоби у аптеках мережі аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; по всій Україні. Деталі при покупці та оплаті товару дізнавайтеся у фармацевтів. Ми піклуємося про вас і дбаємо, щоб розширювати доступ до препаратів. Усе заради вашого здоров&rsquo;я.

Оплачуйте товари 1000 гривень з програми «Зимова єПідтримка»

лізиноприл; гідрохлортіазид

Ліпразид таблетки по 20 мг, 30 шт.

Лізотіазид-Тева таблетки по 10 мг/12,5 мг, 30 шт.

КВЗ Україна

Лізопрес у таблетках по 10 мг, 30 шт.

Лізопрес у таблетках по 20 мг, 30 шт.

Ко-диротон таблетки по 10 мг+12,5 мг, 30 шт.

Астрафарм Україна

Лізиноприл-Н таблетки, 20 мг/12,5 мг, 30 шт.

Лізиноприл-Н таблетки, 10 мг/12,5 мг, 30 шт.

Лізиноприл-Н табл. 10мг/12,5мг №30

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

гідрохлортіазид

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Код АТС/ATX

Дозування

Первинна упаковка

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Кількість в упаковці

Код Моріон

Упаковка

Спосіб введення

Виробник

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Діабетикам з обережністю

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Вагітним з обережністю

Годуючим матерям

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям заборонено

Кому можна

Взаємодія з алкоголем

Взаємодія з алкоголем помірно&nbsp;значима. Бажано уникати спільного застосування спиртовмісних засобів і цього препарату, оскільки можуть виникнути несприятливі для здоров'я стани. У поодиноких випадках допускається застосування в малих дозах лише під керівництвом лікаря.

Взаємодія з алкоголем помірна

Взаємодія

Основні властивості

Кусум Фарм, Україна

Статорем

Статорем-Н таблетки по 32,5 мг, 28 шт.

Склад

діючі речовини:&nbsp;лізиноприл (lisinopril), гідрохлортіазид (hydrochlorothiazide); 
1 таблетка містить лізиноприлу дигідрату у перерахуванні на лізиноприл 20 мг та гідрохлортіазиду 12,5 мг. 
допоміжні речовини:&nbsp;маніт (Е 421), кальцію гідрофосфат, крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки. 
Основні фізико-хімічні властивості:&nbsp;білі або майже білі круглі плоскі таблетки з гравіюванням &laquo;К&raquo; з однієї сторони і гладкі з іншої сторони.

Фармакотерапевтична група

Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та діуретики. Код АТХ С09В А03.

Фармакодинаміка

Статорем&reg;-Н &ndash; це комбінований препарат із фіксованим дозуванням, який містить лізиноприл &ndash; інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), та гідрохлортіазид &ndash; тіазидний діуретик. Обидва компоненти мають тип дії та чинять сумарний гіпотензивний ефект, що взаємодоповнюють один одного. 
Лізиноприл 
Лізиноприл &ndash; це інгібітор пептидил-дипептидази. Він пригнічує ангіотензинперетворю-вальний фермент (АПФ), який є каталізатором перетворення ангіотензину I у ангіотензин II &ndash; судинозвужувальний пептид. Ангіотензин II також стимулює секрецію альдостерону корою надниркових залоз. Пригнічення АПФ призводить до зниження концентрацій ангіотензину II, що зменшує судинозвужувальну активність та секрецію альдостерону. Зменшення його секреції може призвести до підвищення концентрації калію в сироватці крові. 
Лізиноприл знижує артеріальний тиск, перш за все, завдяки пригніченню ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). Разом з цим лізиноприл є антигіпертензивним засобом навіть у пацієнтів із низькореніновою артеріальною гіпертензією. АПФ є ідентичним до кінінази II, ферменту, який сприяє розпаду брадикініну. Залишається невизначеним, чи відіграє певну роль у лікувальному ефекті лізиноприлу підвищений рівень брадикініну, який є потужним судинорозширювальним пептидом. 
Гідрохлортіазид 
Гідрохлортіазид &ndash; це діуретичний та антигіпертензивний препарат. Він впливає на механізм реабсорбції електролітів дистальними канальцями нирок і підвищує виведення натрію та хлориду приблизно в еквівалентних кількостях. Натрійурез може супроводжуватися деякою втратою калію та бікарбонату. Механізм гіпотензивного ефекту тіазидів є невідомим. Тіазиди зазвичай не впливають на нормальний артеріальний тиск.

Фармакокінетика

Немає ніякої клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії між лізиноприлом та гідрохлортіазидом. Комбінована таблетка є біоеквівалентною до супутнього прийому окремих компонентів. 
Лізиноприл 
Абсорбція 
Після перорального застосування лізиноприлу максимальна концентрація у сироватці крові досягається протягом приблизно 7 годин, хоча у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда спостерігається тенденція до невеликої затримки у часі, який необхідний для досягнення максимальної концентрації. Середній рівень абсорбції лізиноприлу становить приблизно 25 %, з індивідуальною варіабельністю (6&ndash;60 %) при всіх випробуваних дозах (5&ndash;80 мг). Абсолютна біодоступність зменшується приблизно на 16 % у пацієнтів із серцевою недостатністю. 
Прийом їжі не впливає на абсорбцію лізиноприлу. 
Розподіл 
Лізиноприл не зв&rsquo;язується з іншими білками сироватки крові, крім циркулюючого АПФ. 
За даними доклінічних досліджень встановлено, що лізиноприл погано проникає крізь гематоенцефалічний бар&rsquo;єр. 
Елімінація 
Лізиноприл не біотрансформується та виводиться повністю у незміненому вигляді із сечею. Після багаторазового прийому лізиноприл має період напіввиведення 12,6 години. Кліренс лізиноприлу у здорових осіб становить приблизно 50 мл/хв. Зниження концентрації у сироватці крові демонструє пролонговану кінцеву фазу, що не сприяє накопиченню препарату. Ця кінцева фаза, можливо, становить насичене зв&rsquo;язування з АПФ та не є пропорційно залежною від дози. 
Порушення функції печінки 
Порушення функції печінки у пацієнтів із цирозом призводить до зниження (близько 30 %) абсорбції лізиноприлу та збільшення (приблизно на 50 %) його експозиції порівняно зі здоровими суб&rsquo;єктами (через зменшення кліренсу). 
Порушення функції нирок 
Порушення функції нирок зменшує виведення лізиноприлу, який екскретується нирками, але таке зменшення стає клінічно значущим у випадку, коли швидкість клубочкової фільтрації нижче 30 мл/хв. 
При кліренсі креатиніну 30&ndash;80 мл/хв середня площа під кривою &laquo;концентрація-час&raquo; (AUC) підвищується тільки на 13 %, тоді як при кліренсі креатиніну 5&ndash;30 мл/хв AUC зростає у 4&ndash;5 разів. 
Лізиноприл видаляється при гемодіалізі. Протягом 4 годин гемодіалізу концентрації лізиноприлу у плазмі крові зменшувалися у середньому на 60 %, а діалізний кліренс знаходився у межах між 40 і 55 мл/хв. 
Серцева недостатність 
Пацієнти з серцевою недостатністю схильні до більшого впливу лізиноприлу порівняно зі здоровими добровольцями (площа під кривою &laquo;концентрація-час&raquo; (AUC) збільшується у середньому на 125 %), але на підставі даних про виведення лізиноприлу з сечею з&rsquo;ясувалося, що у пацієнтів із серцевою недостатністю абсорбція препарату приблизно на 16 % знижена порівняно зі здоровими добровольцями. 
Пацієнти літнього віку 
Пацієнти літнього віку мають вищі (приблизно на 60 %) концентрації лізиноприлу у крові та значення AUC, ніж молоді пацієнти. 
Гідрохлортіазид 
Абсорбція 
Коли рівні гідрохлортіазиду у плазмі крові підтримувався щонайменше протягом 24 годин, період його напіввиведення з плазми знаходився у діапазоні від 5,6 до 14,8 години. 
Розподіл 
Гідрохлортіазид проникає крізь плацентарний бар&rsquo;єр та не проникає крізь гематоенцефалічний бар&rsquo;єр. 
Елімінація 
Щонайменше 61 % дози гідрохлортіазиду виводиться у незмінному вигляді протягом 24 годин. Після перорального застосування виведення гідрохлортіазиду із сечею розпочинається у межах 2 годин, досягає свого піку приблизно через 4 години та триває 6&ndash;12 годин.

Показання

Статорем&reg;-Н показаний для лікування артеріальної гіпертензії легкого або середнього ступеня тяжкості у пацієнтів, стан яких був стабілізований у результаті застосування окремих компонентів у таких самих пропорціях.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючих або допоміжних речовин препарату. 
Підвищена чутливість до будь-якого іншого інгібітора АПФ. 
Підвищена чутливість до будь-яких сульфаніламідних препаратів. 
Одночасне застосування із сакубітрилом/валсартаном. Лікування препаратом Статорем&reg;-Н можна розпочинати лише через 36 годин після прийому останньої дози сакубітрилу/валсартану. 
Наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, пов&rsquo;язаного з попереднім лікуванням інгібіторами АПФ. 
Спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк. 
Вагітність та планування вагітності. 
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну 
Анурія. 
Тяжка печінкова недостатність. 
Одночасне застосування Статорем&reg;-Н із препаратами, що містять аліскірен, протипоказано пацієнтам із цукровим діабетом або нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації 2).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Антигіпертензивні засоби 
У поєднанні з іншими антигіпертензивними препаратами лікарський засіб може призвести до зниження артеріального тиску. Одночасне застосування нітрогліцерину та інших нітратів або інших судинорозширювальних засобів може ще більше зменшити артеріальний тиск. 
Поєднання лізиноприлу з аліскіренвмісними препаратами необхідно уникати (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Подвійна блокада РААС шляхом комбінованого застосування інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину II та аліскірену пов&rsquo;язана з більш високою частотою побічних реакцій, таких як артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія і зниження ниркової функції (у тому числі гострої ниркової недостатності) порівняно із застосуванням одного РААС-діючого препарату (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Фармакодина-міка&raquo;). 
Препарати, які можуть підвищити ризик розвитку ангіоневротичного набряку 
Одночасне застосування інгібіторів АПФ із сакубітрилом/валсартаном протипоказане через підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Одночасне застосування інгібіторів АПФ із рацекадотрилом, інгібіторами мішені рапаміцину у ссавців (mTOR) (наприклад сиролімусом, еверолімусом, темсиролімусом) або вілдагліптином може призвести до підвищення ризику розвитку ангіоневротичного набряку (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Літій 
Повідомляли про оборотне підвищення концентрацій літію в сироватці крові та, відповідно, його токсичності при одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ. Діуретичні препарати та інгібітори АПФ знижують нирковий кліренс літію і спричиняють високий ризик токсичності літію. Комбінація лізиноприлу та гідрохлортіазиду з літієм не рекомендується, якщо їх сумісне застосування необхідне, слід проводити ретельний моніторинг рівня літію у сироватці крові (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Харчові добавки, що містять калій, калійзберігаючі діуретики, замінники солі, що містять калій, та інші лікарські засоби, що можуть впливати на рівень калію у сироватці крові 
Вплив тіазидних діуретиків на втрату калію зазвичай послаблюється калійзберігаючим ефектом лізиноприлу. Хоча зазвичай рівень калію у сироватці крові залишається у межах норми, у деяких пацієнтів, які застосовують цей лікарський засіб, може виникнути гіперкаліємія. Калійзберігаючі діуретики (наприклад спіронолактон, тріамтерен або амілорид), харчові добавки, які містять калій, або замінники солі, які містять калій, можуть призвести до значного підвищення рівня калію у сироватці крові. Необхідно також проявляти обережність при одночасному застосуванні препарату Статорем&reg;-Н з іншими лікарськими засобами, які підвищують рівень калію у сироватці крові, такими як триметоприм і ко-тримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол), оскільки відомо, що триметоприм діє як калійзберігаючий діуретик, так само, як амілорид. Тому не рекомендується поєднання препарату Статорем&reg;-Н з вищезазначеними лікарськими засобами. Якщо одночасне застосування є необхідним, їх слід використовувати з обережністю на тлі частого контролю вмісту калію в сироватці крові (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Лікарські засоби, здатні спричиняти шлуночкові аритмії (torsades de pointes) 
Через підвищення ризику розвитку гіпокаліємії при одночасному прийомі гідрохлортіазиду та лікарських засобів, що спричиняють шлуночкові аритмії (наприклад, антиаритмічні препарати, деякі антидепресанти та інші лікарські засоби, що можуть спричиняти шлуночкові аритмії), їх слід застосовувати з обережністю. 
Трициклічні антидепресанти/антипсихотики/анестетики 
Одночасне застосування деяких анестетиків, трициклічних антидепресантів та антипсихотичних лікарських засобів з інгібіторами АПФ може у подальшому призвести до зниження артеріального тиску (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи ацетилсаліцилову кислоту 
Тривале застосування НПЗП (селективні інгібітори циклооксигенази-2, ацетилсаліцилова кислота (&gt;&nbsp;3 г/добу) та неселективні НПЗП) може зменшити антигіпертензивний та діуретичний ефекти інгібіторів АПФ і тіазидних діуретиків. Крім цього, НПЗП та інгібітори АПФ можуть здійснювати адитивний вплив на збільшення рівня калію у сироватці крові та можуть призводити до погіршення функції нирок. Такі ефекти, як правило, є зворотними. Рідко може виникнути гостра ниркова недостатність, особливо у пацієнтів з порушеною функцією нирок (пацієнти літнього віку або при зневодненні). 
Препарати золота 
Нітритоїдні реакції (симптоми вазодилатації, включаючи припливи, нудоту, запаморочення, артеріальну гіпотензію, що може бути дуже тяжкою) після ін&rsquo;єкції препаратів золота (наприклад, натрію ауротиомалату) відзначалися частіше у пацієнтів, які отримували лікування інгібіторами АПФ. 
Симпатоміметики 
Симпатоміметики можуть зменшити антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ. Тіазиди можуть знижувати артеріальну чутливість до норадреналіну, але недостатньо для того, щоб виключити ефект лікарського засобу, що підвищує артеріальний тиск. 
Антидіабетичні препарати 
Лікування тіазидними діуретиками може погіршити толерантність до глюкози. Можливість розвитку цього феномена більш імовірна протягом перших 2 тижнів комбінованої терапії та у пацієнтів із порушеною функцією нирок. Може виникнути необхідність у коригуванні дози інсуліну або пероральних гіпоглікемічних засобів пацієнтам із цукровим діабетом. Тіазидні діуретики можуть посилювати гіперглікемічний ефект діазоксиду. 
Амфотерицин В (парентерально), карбеноксолон, кортикостероїди, кортикотропін (АКТГ) або послаблювальні засоби 
Гіпокаліємічний ефект гідрохлортіазиду можуть посилювати лікарські засоби, що впливають на рівень калію та гіпокаліємію (наприклад, інші калійуретичні діуретики, послаблюючі засоби, амфотерицин, карбеноксолон, похідні саліцилової кислоти). 
Гіпокаліємія може розвинутися під час використання стероїдів або адренокортикотропного гормону (АКТГ). 
Солі кальцію 
Тіазидні діуретики можуть підвищувати рівень кальцію у сироватці крові через зниження його екскреції. Якщо потрібно призначати добавки кальцію або вітамін D, слід контролювати рівень кальцію у сироватці крові та відповідним чином коригувати дозу. 
Серцеві глікозиди 
Гіпокаліємія може збільшувати чутливість або реакцію серця на токсичні ефекти, зумовлені препаратами наперстянки (у тому числі підвищення збудливості шлуночків). 
Холестирамін та холестипол 
Абсорбція гідрохлортіазиду знижується під впливом холестиполу або холестираміну. Тому сульфонамідні діуретики необхідно приймати за 1 годину до або через 4&ndash;6 годин після прийому даних лікарських засобів. 
Недеполяризуючі міорелаксанти 
Тіазиди можуть підвищити чутливість до недополяризуючих міорелаксантів (наприклад, до тубокурарину). 
Триметоприм 
Одночасне застосування інгібіторів АПФ та тіазидів разом з триметопримом підвищує ризик виникнення гіперкаліємії. 
Соталол 
Спричинена тіазидами гіпокаліємія може підвищувати ризик аритмії, спричиненої соталолом. 
Алопуринол 
При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ з алопуринолом підвищується ризик ураження нирок, що може призвести до зростання ризику лейкопенії. 
Циклоспорин&nbsp;Одночасне застосування інгібіторів АПФ і циклоспорину підвищує ризик ураження нирок і гіперкаліємії. Рекомендується контроль вмісту калію в сироватці крові. Супутнє лікування циклоспорином може підвищити ризик гіперурикемії та ускладнень подагричного типу. 
Гепарин 
При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ з гепарином може виникнути гіперкаліємія. Рекомендується контроль вмісту калію в сироватці крові. 
Ловастатин 
Одночасне застосування інгібіторів АПФ та ловастатину підвищує ризик розвитку гіперкаліємії. 
Цитостатики, імуносупресори, прокаїнамід 
Тіазиди можуть зменшувати екскрецію цитотоксичних препаратів нирками (наприклад, циклофосфаміду, метотрексату) і потенціювати їх мієлосупресивні ефекти (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Амантадин 
Тіазиди, у тому числі гідрохлортіазид, можуть збільшувати ризик побічних ефектів, спричинених амантадином. 
Ко-тримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол) 
Пацієнти, які одночасно приймають ко-тримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол), можуть мати підвищений ризик гіперкаліємії (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Алкоголь, барбітурати або анестетики 
Постуральна гіпотензія може посилюватися при одночасному прийомі алкоголю, барбітуратів або анестетиків.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Як і інші антигіпертензивні засоби, лізиноприл/гідрохлортіазид може слабко або помірно впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Ризик збільшується на початку лікування або при зміні дози, а також якщо прийом комбінованого препарату поєднується із вживанням алкоголю, проте даний вплив залежить від індивідуальної чутливості пацієнта. 
Слід брати до уваги можливість розвитку запаморочення та втоми при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність 
Інгібітори АПФ 
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" border="1">
<tbody>
<tr>
<td>
Застосування інгібіторів АПФ не рекомендується у І триместрі вагітності (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Застосування інгібіторів АПФ протипоказано у ІІ та ІІІ триместрах вагітності (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;).
</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
 Наявні дані щодо ризику тератогенного ефекту при впливі інгібіторів АПФ протягом І триместру вагітності не були остаточними; проте не можна виключити невелике збільшення даного ризику. Поки продовження терапії інгібіторами АПФ вважається необхідним, пацієнток, які планують вагітність, слід перевести на альтернативну антигіпертензивну терапію, що включає препарати, які мають встановлений профіль безпеки для застосування у період вагітності. Якщо вагітність настала, лікування інгібіторами АПФ має бути негайно припинене і, у разі необхідності, слід розпочати альтернативну терапію. 
Застосування інгібіторів АПФ протягом ІІ та ІІІ триместрів вагітності, як відомо, спричиняє фетотоксичні ефекти у людини (зниження функції нирок, олігогідроамніон, уповільнення осифікації кісток черепа) та неонатальну токсичність (ниркова недостатність, гіпотензія, гіперкаліємія). 
Якщо у ІІІ триместрі вагітності застосовувалися інгібітори АПФ, рекомендується ультразвуковий моніторинг функції нирок та кісток черепа. Новонароджені, матері яких приймали інгібітори АПФ, повинні бути під ретельним наглядом у зв&rsquo;язку з можливим розвитком артеріальної гіпотензії (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Гідрохлортізид 
Досвід застосування гідрохлортіазиду у період вагітності, особливо у І триместрі, обмежений. Даних, отриманих під час дослідження на тваринах, недостатньо. 
Гідрохлортіазид проникає через плаценту. Фармакологічний механізм дії гідрохлортіазиду дає можливість стверджувати, що застосування цього препарату у період ІІ та ІІІ триместрів вагітності може порушувати фетоплацентарну перфузію і спричиняти виникнення фетальних та неонатальних реакцій, таких як жовтяниця, порушення електролітного балансу і тромбоцитопенія. 
Гідрохлортіазид не можна застосовувати для лікування набряків, артеріальної гіпертензії або прееклампсії у вагітних, оскільки замість сприятливого впливу на перебіг захворювання він підвищує ризик зменшення об&rsquo;єму плазми та погіршує матково-плацентарне кровопостачання. 
Гідрохлортіазид не слід застосовувати для лікування есенціальної гіпертензії у вагітних, окрім випадків, коли неможливе застосування альтернативних препаратів. 
Період годування груддю 
Інгібітори АПФ 
Оскільки даних щодо застосування лізиноприлу/гідрохлортіазиду у період годування груддю немає, лізиноприл/гідрохлортіазид застосовувати не рекомендується, перевагу слід надати альтернативним засобам із відомим профілем безпеки, особливо у разі годування новонародженої або недоношеної дитини. 
Гідрохлортіазид 
Гідрохлортіазид у невеликій кількості екскретується у грудне молоко. Великі дози тіазидів можуть посилити діурез, що може призводити до зменшення продукування грудного молока. 
Застосування лізиноприлу/гідрохлортіазиду протягом періоду годування груддю протипоказано. Якщо протягом періоду годування груддю неможливе альтернативне лікування, дози лізиноприлу/гідрохлортіазиду необхідно призначати якомога нижчими.

Спосіб застосування та дози

Есенціальна гіпертензія 
Звичайна доза становить 1 таблетку 1 раз на добу. Препарат Статорем&reg;-Н слід приймати приблизно в однаковий час кожного дня. Якщо очікуваний терапевтичний ефект не може бути досягнутий протягом 2&ndash;4 тижнів, доза може бути збільшена до 2 таблеток 1 раз на добу. 
Порушення функції нирок 
Тіазиди не слід застосовувати пацієнтам із порушенням функції нирок, вони є неефективними при помірній або тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну &le; 30 мл/хв). 
Статорем&reg;-Н не застосовувати для початкового лікування пацієнтів із нирковою недостатністю. 
У пацієнтів із кліренсом креатиніну &gt; 30 і Статорем&reg;-Н можна застосовувати після підбору доз окремих компонентів. Рекомендована початкова доза для монотерапії лізиноприлом у таких пацієнтів становить 5&ndash;10 мг. 
Попередня терапія діуретиками 
Після застосування першої дози препарату Статорем&reg;-Н може спостерігатися симптоматична артеріальна гіпотензія. В основному це стосується дегідратованих пацієнтів (наприклад, у результаті лікування діуретиками). Терапія діуретиками повинна бути припинена за 2&ndash;3 дні до початку застосування Статорем&reg;-Н. Якщо це неможливо зробити, лікування слід розпочинати з призначення тільки лізиноприлу в дозі 5 мг. 
Пацієнти літнього віку 
Не потребують корекції дози. 
При застосуванні лізиноприлу/гідрохлортіазиду не було виявлено жодних змін в ефективності або переносимості препарату, пов&rsquo;язаних з віком. 
Лізиноприл у добовій дозі 20&ndash;80 мг був однаково ефективним у пацієнтів літнього віку (віком від 65 років) та дорослих пацієнтів молодшого віку. Монотерапія лізиноприлом мала таку ж ефективність щодо зниження діастолічного артеріального тиску, як і монотерапія гідрохлортіазидом або атенололом. Вік не впливав на переносимість лізиноприлу.

Діти

Безпека та ефективність комбінації лізиноприл/гідрохлортіазид у дітей не встановлені.

Передозування

Симптоми 
Дані щодо передозування у людей обмежені. 
Найвірогідніші симптоми передозування інгібіторами АПФ: артеріальна гіпотензія, циркуляторний шок, електролітні порушення, ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія, посилене серцебиття, брадикардія, запаморочення, стривоженість, кашель. 
Додатково можуть спостерігатися симптоми передозування гідрохлортіазидом: підвищення діурезу, пригнічення свідомості (включаючи кому), судоми, парез, аритмія, ниркова недостатність. 
У випадку супутнього прийому препаратів наперстянки може розвинутися гіпокаліємія, що підвищує ризик виникнення аритмії. 
Лікування 
Для лікування передозування рекомендоване внутрішньовенне застосування фізіологічного розчину. У випадку розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії пацієнта слід помістити у положення лежачи на спині. Можна розглянути можливість здійснення інфузії ангіотензину II (якщо це доступно) або внутрішньовенного введення катехоламіну. Якщо застосування препарату відбулося нещодавно, слід застосувати заходи, спрямовані на видалення лізиноприлу з організму (блювання, промивання шлунка, застосування абсорбентів та сульфату натрію). Лізиноприл може бути видалений із загального кровотоку шляхом гемодіалізу (див. розділ &laquo;Фармакологічні властивості&raquo;). Для лікування резистентної брадикардії показане встановлення кардіостимулятора. Слід проводити частий моніторинг основних показників життєдіяльності, електролітів і креатиніну сироватки крові. 
Брадикардія або надмірні вагальні реакції також можуть бути зменшені шляхом прийому атропіну.

Побічні реакції

Нижче вказані побічні реакції за системами органів та частотою, про які повідомляли під час лікування лізиноприлом та/або гідрохлортіазидом: дуже часто (&ge;1/10), часто (&ge;1/100, 
Найчастіше при застосуванні лізиноприлу та/або гідрохлортіазиду спостерігалися наступні побічні реакції: кашель, запаморочення, артеріальна гіпотензія та головний біль. 
Лізиноприл. 
З боку крові та лімфатичної системи:&nbsp;рідко&nbsp;- зниження вмісту гемоглобіну, зниження гематокриту;&nbsp;дуже рідко&nbsp;- пригнічення функції кісткового мозку, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, лімфаденопатія, аутоімунні захворювання. 
З боку імунної системи:&nbsp;невідомо&nbsp;- анафілактичні/анафілактоїдні реакції. 
З боку ендокринної системи:&nbsp;рідко&nbsp;- синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (SIADH). 
З боку метаболізму та харчування:&nbsp;дуже рідко&nbsp;- гіпоглікемія. 
З боку нервової системи:&nbsp;часто&nbsp;- запаморочення, головний біль, синкопе;&nbsp;нечасто&nbsp;- парестезія, вертиго, порушення смаку, порушення сну;&nbsp;рідко&nbsp;- порушення нюху. 
Психічні порушення:&nbsp;нечасто&nbsp;- зміни настрою, депресія;&nbsp;рідко&nbsp;- сплутаність свідомості;&nbsp;невідомо&nbsp;- галюцинації, 
З боку серцево-судинної системи:&nbsp;часто&nbsp;- артеріальна гіпотензія (у тому числі ортостатична);&nbsp;нечасто&nbsp;- інфаркт міокарда або інсульт унаслідок значної гіпотензії у пацієнтів із високим ризиком, пальпітація, тахікардія, синдром Рейно;&nbsp;невідомо&nbsp;- припливи. 
З боку респіраторної системи:&nbsp;часто&nbsp;- кашель;&nbsp;нечасто&nbsp;&ndash; риніт;&nbsp;дуже рідко&nbsp;- бронхоспазм, синусит, алергічний альвеоліт/еозинофільна пневмонія. 
З боку шлунково-кишкового тракту:&nbsp;часто&nbsp;- діарея, блювання;&nbsp;нечасто&nbsp;&ndash; нудота, біль у животі, диспепсія;&nbsp;рідко&nbsp;- сухість у роті;&nbsp;дуже рідко&nbsp;- панкреатит, інтестинальний ангіоневротичний набряк. 
Гепатобіліарні порушення:&nbsp;нечасто&nbsp;- підвищення активності печінкових ферментів та білірубіну сироватки крові;&nbsp;дуже рідко&nbsp;- гепатит (гепатоцелюлярний або холестатичний), жовтяниця, печінкова недостатність*. 
З боку шкіри та підшкірної клітковини:&nbsp;нечасто&nbsp;- висипання, свербіж;&nbsp;рідко&nbsp;- гіперчутливість/ангіоневротичний набряк (обличчя, кінцівки, губи, язик, голосова щілина та/або гортань), кропив&rsquo;янка, алопеція, псоріаз;&nbsp;дуже рідко&nbsp;- посилене потовиділення, тяжкі шкірні порушення (пемфігус, токсичний епідермальний некроліз, синдрому Стівенса&ndash;Джонсона, мультиформна еритема, шкірна псевдолімфома**). 
З боку сечостатевої системи:&nbsp;часто&nbsp;- порушення функції нирок;&nbsp;рідко&nbsp;- уремія, гостра ниркова недостатність;&nbsp;дуже рідко&nbsp;- олігурія/анурія. 
З боку репродуктивної системи та молочних залоз:&nbsp;нечасто&nbsp;&ndash; імпотенція;&nbsp;рідко&nbsp;- гінекомастія. 
Загальні розлади:&nbsp;нечасто&nbsp;- підвищена втомлюваність, астенія. 
Лабораторні дослідження:&nbsp;нечасто&nbsp;- підвищення рівнів сечовини крові, підвищення концентрації креатиніну сироватки крові, гіперкаліємія;&nbsp;рідко&nbsp;- гіпонатріємія. 
*Дуже рідко повідомляли про пацієнтів, у яких гепатит призводив до печінкової недостатності. Пацієнтам, у яких на тлі терапії розвинулися жовтяниця або значне збільшення активності печінкових ферментів, необхідно припинити прийом препарату і пройти належне медичне обстеження. 
**Повідомляли про розвиток симптомокомплексу, який може включати один або більше з таких явищ: гарячка, васкуліт, міалгія, артралгія/артрит, позитивний антинуклеарний фактор (АНФ), підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), еозинофілія і лейкоцитоз, висипання, фотосенсибілізація або інші дерматологічні прояви. 
Гідрохлортіазид. 
Інфекції та інвазії:&nbsp;невідомо&nbsp;- сіалоденіт. 
Доброякісні, злоякісні і неуточнені новоутворення, включаючи кісти і поліпи:&nbsp;невідомо&nbsp;- немеланомний рак шкіри (базальноклітинна карцинома і плоскоклітинний рак шкіри)*. 
З боку крові та лімфатичної системи:&nbsp;невідомо&nbsp;- лейкопенія, нейтропенія/агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, пригнічення функцій кісткового мозку. 
З боку метаболізму та харчування:&nbsp;невідомо&nbsp;- анорексія, гіперглікемія, глюкозурія, гіперурикемія, електролітний дисбаланс (у тому числі гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпохлоремічний алкалоз, гіпомагніємія), підвищення рівня холестерину і тригліцеридів, подагра. 
Психічні порушення:&nbsp;невідомо&nbsp;- неспокій, депресія, порушення сну. 
З боку нервової системи:&nbsp;невідомо&nbsp;- втрата апетиту, парестезія, запаморочення. 
З боку органів зору:&nbsp;невідомо&nbsp;- ксантопсія, тимчасові порушення зору, гостра міопія, гостра закритокутова глаукома, хороїдальний випіт. 
З боку органів слуху і рівноваги:&nbsp;невідомо&nbsp;- вертиго. 
З боку серцево-судинної системи:&nbsp;невідомо&nbsp;- ортостатична артеріальна гіпотензія, некротизуючий ангіїт (васкуліт, шкірний васкуліт). 
З боку респіраторної системи:&nbsp;невідомо&nbsp;- респіраторний дистрес-синдром, включаючи пневмоніт і набряк легенів. 
З боку шлунково-кишкового тракту:&nbsp;невідомо&nbsp;- подразнення слизової оболонки шлунка, діарея, запор, панкреатит. 
Гепатобіліарні порушення:&nbsp;невідомо&nbsp;- жовтяниця (внутрішньопечінкова холестатична жовтяниця). 
З боку шкіри та підшкірної клітковини:&nbsp;невідомо&nbsp;- реакції фоточутливості, висипання, системний червоний вовчак, шкірні вовчакоподібні реакції, реактивація шкірних проявів системного червоного вовчака, кропив&rsquo;янка, анафілактичні реакції, токсичний епідермальний некроліз. 
З боку кістково-м&rsquo;язової і сполучної тканини:&nbsp;невідомо&nbsp;- спазми м&rsquo;язів, м&rsquo;язова слабкість. 
З боку сечостатевої системи:&nbsp;невідомо&nbsp;- порушення функції нирок, інтерстиціальний нефрит. 
Загальні розлади:&nbsp;гарячка, слабкість. 
*Наявні дані епідеміологічних досліджень свідчать про кумулятивний дозозалежний зв&rsquo;язок між прийомом гідрохлортіазиду та виникненням немеланомного раку шкіри. 
Повідомлення про підозрювані побічні реакції. 
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дає змогу продовжувати контролювати співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичні працівники повинні повідомляти про всі підозрювані побічні реакції у ДП &laquo;Державний експертний центр МОЗ України&raquo; та заявнику через форму зворотного зв&rsquo;язку на вебсайті: https://kusum.ua/pharmacovigilance/.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 &deg;С. 
Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 14 таблеток у блістері. По 2 або по 6 блістерів у картонній упаковці.

Категорія відпуску

ТОВ &laquo;КУСУМ ФАРМ&raquo;.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

<div class="document-page document-page--bottom">
40020, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.
</div>

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Статорем Н таблетки по 32,5 мг, 28 шт.

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають

	Лізотіазид-Тева таблетки по 20 мг/12,5 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 65.08грн	65.08грн
	Ко-диротон таблетки по 20 мг+12,5 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 382.09грн	382.09грн

	Ліпразид таблетки по 10 мг/12,5 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 87.97грн	87.97грн
	Ліпразид таблетки по 20 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 112.20грн	112.20грн
	Лізотіазид-Тева таблетки по 10 мг/12,5 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 45.32грн	45.32грн
	Лізопрес у таблетках по 10 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 83.60грн	83.60грн
	Лізопрес у таблетках по 20 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 112.58грн	112.58грн
	Ко-диротон таблетки по 10 мг+12,5 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 226.67грн	226.67грн
	Лізиноприл-Н таблетки, 20 мг/12,5 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 94.34грн	94.34грн
	Лізиноприл-Н таблетки, 10 мг/12,5 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 81.42грн	81.42грн