Name: Сібінкво таблетки по 200 мг, 28 шт.
Brand: Пфайзер Менюфекчуринг Дойчленг ГМБХ, Німеччина
SKU: 5342.3065
Availability: InStock

Повні аналоги

Аналоги в інших формах випуску

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

аброцитиніб

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Імпортний

Первинна упаковка

Упаковка

Дозування

Код Моріон

Термін придатності

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Форма випуску

Кількість в упаковці

Спосіб введення

Виробник

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Водіям

Положення &laquo;Дозволено&raquo; має на увазі, що цей засіб може використовуватися для цієї категорії людей і несе за собою мінімальний ризик для стану здоров'я. Однак, щоб уникнути індивідуальної непереносимості даного препарату, перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем, оскільки самолікування може бути небезпечним для вашого здоров'я.

Водіям дозволено

Вагітним

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Вагітним заборонено

Годуючим матерям

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

дітям з обережністю

Кому можна

Основні властивості

Пфайзер Менюфекчуринг Дойчленг ГМБХ, Німеччина

Сібінкво

Сібінкво таблетки по 200 мг, 28 шт.

Склад

діюча речовина: abrocitinib; 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить аброцитинібу 200 мг. допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію фосфат двоосновний безводний, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат; плівкова оболонка Opadry&reg; II Pink (33G150000): гіпромелоза, титану діоксид; лактоза, моногідрат; макрогол, тріацетин, заліза оксид червоний.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Основні фізико-хімічні властивості: овальні рожеві таблетки, вкриті плівковою оболонкою, довжиною приблизно 18 мм і шириною 8 мм, з тисненням &laquo;ABR 200&raquo; з одного боку та &laquo;PFE&raquo; з іншого боку.

Фармакотерапевтична група

Інші дерматологічні препарати, засоби проти дерматиту, за винятком кортикостероїдів. Код ATX D11АН08.

Фармакодинаміка

Фармакокінетика

Абсорбція Аброцитиніб добре абсорбується, у разі перорального прийому всмоктується більш ніж 91% дози, а абсолютна пероральна біодоступність становить приблизно 60%. Абсорбція аброцитинібу після перорального прийому відбувається швидко, а максимальна концентрація в плазмі крові досягається в межах 1 години. Рівноважна концентрація аброцитинібу в плазмі досягається в межах 48 годин після одноразового застосування. Значення Сmах&nbsp;та AUC аброцитинібу збільшувалися пропорційно дозі після прийому доз до 200 мг. Одночасне застосування аброцитинібу з їжею з високим вмістом жирів не мало клінічно значущого впливу на експозицію аброцитинібу (значення AUC та Сmах&nbsp;збільшувалися приблизно на 26% та 29% відповідно, а значення Тmах подовжувалось на 2 години). У клінічних дослідженнях аброцитиніб застосовували незалежно від прийому їжі (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). Розподіл Після внутрішньовенного введення об'єм розподілу аброцитинібу становить близько 100 л. З&nbsp;білками плазми крові зв&rsquo;язується приблизно 64%, 37% і 29% циркулюючого аброцитинібу та його активних метаболітів МІ і М2 відповідно. Аброцитиніб і його активні метаболіти рівномірно розподіляються між еритроцитами і плазмою. Біотрансформація Метаболізм аброцитинібу in vitro опосередкований кількома ізоферментами системи цитохрому (CYP): CYP2C19 (~ 53%), CYP2C9 (~ 30%), CYP3A4 (~ 11%) і CYP2B6 (~ 6%). У дослідженні на людях із застосуванням аброцитинібу, міченого радіоактивною міткою, найпоширенішим циркулюючим видом був аброцитиніб; також були виявлені в основному 3 полярні моногідроксильовані метаболіти, ідентифіковані як МІ (3-гідроксипропіл), М2 (2-гідроксипропіл) та М4 (піролідинон піримідин). У рівноважному стані М2 та М4 є основними метаболітами, а МІ &mdash; другорядним. Із 3 метаболітів, що циркулюють у кровотоку, МІ та М2 мають профілі інгібування JAK, подібні до аброцитинібу, тоді як М4 був фармакологічно неактивним метаболітом. Фармакологічна активність аброцитинібу пояснюється експозицією незв&rsquo;язаної вихідної молекули (~ 60%), а також метаболітів МІ (~ 10%) та М2 (~ 30%) у системному кровообігу. Сума експозицій незв&rsquo;язаного аброцитинібу, МІ та М2, кожна з яких виражена в молярних одиницях і з поправкою на відносну активність, називається активним компонентом аброцитинібу. У дослідженнях взаємодії аброцитинібу з субстратами BCRP і ОАТЗ (наприклад, розувастатин), МАТЕ1/2К (наприклад, метформін), CYP3A4 (наприклад, мідазолам) і CYP2B6 (наприклад, ефавіренц) клінічно значущих ефектів не спостерігалося. Виведення Період напіввиведення аброцитинібу становить близько 5 годин. Аброцитиніб виводиться головним чином шляхом метаболічного кліренсу, при цьому менше 1% дози виводиться із сечею в незміненому вигляді. Метаболіти аброцитинібу -МІ, М2 та М4 &mdash; виводяться переважно з сечею і є субстратами транспортера органічних аніонів 3. Особливі групи пацієнтів. Маса тіла, стать, генотип, раса і вік Маса тіла, стать, генотип за ізоферментами CYP2C19/2C9, расова приналежність і вік не мали клінічно значущого впливу на експозицію аброцитинібу (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). Підлітки (віком від 12 до 18 років) За даними популяційного фармакокінетичного аналізу, не спостерігається клінічно значущої різниці в середніх рівнях експозиції аброцитинібу в рівноважному стані в пацієнтів підліткового віку порівняно з дорослими при нормальній для їхнього віку масі тіла. Пацієнти дитячого віку (до 12 років) Дослідження з вивчення взаємодії лікарських засобів проводилися лише з залученням дорослих пацієнтів. Фармакокінетика аброцитинібу у дітей віком до 12 років не оцінювалася (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). Порушення функції нирок У дослідженні з залученням пацієнтів із нирковою недостатністю, у пацієнтів з тяжкою (розрахункова швидкість клубочкової фільтрації (рШКФ) &lt;30 мл/хв) та помірною (рШКФ 30 - &lt;60 мл/хв) нирковою недостатністю було відзначено збільшення значень AUCinf активного компонента аброцитинібу приблизно на 191% та 110% відповідно, у порівняні з пацієнтами з нормальною функцією нирок (рШКФ &ge; 90 мл/хв) (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). У пацієнтів з легкою нирковою недостатністю фармакокінетика аброцитинібу не оцінювалась, однак, виходячи з результатів, що спостерігалися в інших підгрупах, у пацієнтів з легкою нирковою недостатністю (рШКФ від 60 до &lt; 90 мл/хв) очікується, збільшення експозиції активного компонента аброцитинібу до 70%. Збільшення експозиції до 70% не є клінічно значущим, оскільки ефективність і безпека застосування аброцитинібу пацієнтам з атопічним дерматитом з легкою нирковою недостатністю (n = 756) була порівнянною з такою в загальній популяції, за даними клінічних досліджень фази 2 та фази 3. рШКФ в окремих пацієнтів оцінювали за рекомендованою формулою модифікації дієти в разі захворювання нирок (Modification of Diet in Renal Disease, MDRD). Застосування аброцитинібу не вивчалося у пацієнтів із термінальною стадією хвороби нирок, які отримують замісну ниркову терапію (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). У клінічних дослідженнях фази 3 застосування аброцитинібу пацієнтам з атопічним дерматитом із вихідними значеннями кліренсу креатиніну менше 40 мл/хв не вивчалось. Вплив на функцію печінки У пацієнтів з легкою (класу А за класифікацією Чайлда-П'ю) та помірною (класу В за класифікацією Чайлда-П'ю) печінковою недостатністю значення AUCinf активного компонента знижуються приблизно на 4% та збільшуються на 15% відповідно, порівняно із цими значеннями у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Ці зміни не є клінічно значущими, тому у пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю корекція дози не потрібна (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). У клінічних дослідженнях цей показник аброцитинібу не оцінювався у пацієнтів із тяжкою (класу С за класифікацією Чайлда-П&rsquo;ю) печінковою недостатністю (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;) або у пацієнтів з позитивним результатом тесту на активний гепатит В або гепатит С під час скринінгу (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).

Показання

Сібінкво показаний для лікування атопічного дерматиту від помірного до тяжкого ступеня тяжкості у дорослих та дітей віком від 12 років, які є кандидатами для системної терапії.

Протипоказання

<ul>
<li>Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату, зазначених у розділі &laquo;Склад&raquo;.</li>
<li>Активні тяжкі системні інфекції, включаючи туберкульоз (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).</li>
<li>Тяжка печінкова недостатність (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).</li>
<li>Вагітність і годування груддю (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Потенційна здатність інших лікарських засобів впливати на фармакокінетику аброцитинібу. Аброцитиніб метаболізується переважно ізоферментами CYP2C19 і CYP2C9 та, меншою мірою, ізоферментами CYP3 А4 і CYP2B6, а його активні метаболіти виводяться нирками і є субстратами транспортера органічних аніонів 3 (ОАТЗ). Таким чином, на експозицію аброцитинібу та/або його активних метаболітів можуть впливати лікарські засоби, які інгібують або індукують ці ізоферменти та транспортні білки. Рекомендації з коригування дози, в разі необхідності, наведені в розділі &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;. Одночасне застосування з інгібіторами CYP2C19/CYP2C9. У разі одночасного застосування аброцитинібу у дозі 100 мг, з флувоксаміном (потужним інгібітором CYP2C19 та помірним інгібітором CYP3A) або з флуконазолом (потужним інгібітором CYP2C19, помірним інгібітором CYP2C9 і CYP3A), ступінь експозиції активного компонента аброцитинібу (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;) збільшувався на 91% та 155% відповідно, порівняно із застосуванням аброцитинібу окремо (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). Одночасне застосування з індукторами CYP2C19/CYP2C9. Застосування аброцитинібу в дозі 200 мг після багатократного застосування рифампіцину, який є потужним індуктором ізоферментів системи цитохрому CYP, призводило до зниження експозиції активного компонента аброцитинібу приблизно на 56% (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). Одночасне застосування з інгібіторами транспортера органічних аніонів 3. У разі одночасного застосування аброцитинібу в дозі 200 мг з пробенецидом, який є інгібітором транспортера органічних аніонів 3, експозиція активного компонента аброцитинібу збільшувалася приблизно на 66%. Це явище не є клінічно значущим і корекція дози не потрібна. Одночасне застосування з засобами, що підвищують pH шлунку. Коли аброцитиніб 200 мг застосовувався одночасно з фамотидином 40 мг, антагоністом Н2- рецепторів, експозиція активної частини аброцитинібу зменшувалася приблизно на 35%. Вплив підвищення рівня pH шлунку, спричиненого застосуванням антацидів, або інгібіторів протонної помпи (омепразол), на фармакокінетику аброцитинібу не вивчався та може бути подібним до ефекту фамотидину. Вищу добову дозу 200 мг слід розглянути для пацієнтів, які одночасно приймають продукти, що підвищують pH шлунка, оскільки вони можуть знизити ефективність аброцитинібу. Потенційна здатність аброцитинібу впливати на фармакокінетику інших лікарських засобів. У дослідженнях взаємодії з пероральними контрацептивами (такими як етинілестрадіол/левоноргестрел) клінічно значущих ефектів аброцитинібу не спостерігалося. У дослідженнях in vitro аброцитиніб є інгібітором Р-глікопротеїну (P-gp). У разі одночасного застосування дабігатрану етексилату (субстрату P-gp) з однією дозою аброцитинібу 200 мг значення AUCinf і Сmах дабігатрану збільшувалися приблизно на 53% і 40% відповідно, порівняно із застосуванням дабігатрану етексилату окремо. Слід з обережністю застосовувати аброцитиніб одночасно з дабігатраном. Вплив аброцитинібу на фармакокінетику інших субстратів P-gp не вивчався. Застосовувати такі комбінації слід з обережністю, оскільки рівні субстратів P-gp з вузьким терапевтичним вікном, наприклад дигоксину, можуть підвищуватися. У дослідженнях in vitro аброцитиніб є інгібітором ферменту CYP2C19. Одночасне застосування аброцитинібу у дозі 200 мг один раз на добу з разовою дозою омепразолу 10 мг підвищувало значення AUCinf і Сmах омепразолу приблизно на 189% і 134% відповідно, що свідчить про те, що аброцитиніб є помірним інгібітором ферменту CYP2C19. Слід з обережністю застосовувати аброцитиніб одночасно з лікарськими засобами з вузьким терапевтичним діапазоном, які головним чином метаболізуються ферментом CYP2C19 (наприклад, S-мефенітоїн і клопідогрель). Може знадобитися коригування дози для інших лікарських засобів, які головним чином метаболізуються ферментом CYP2C19, відповідно до інструкції для медичного застосування (наприклад, циталопрам, клобазам, есциталопрам і селуметиніб). Одночасне застосування аброцитинібу в дозі 200 мг один раз на добу з разовою дозою кофеїну в дозі 100 мг підвищувало значення AUCinf кофеїну на 40% без впливу на Сmах, що свідчить про те, що аброцитиніб є помірним інгібітором ферменту CYP1A2. Загальне коригування дози не рекомендується.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Сібінкво не впливає або майже не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Жінки репродуктивного віку Жінкам репродуктивного віку слід рекомендувати застосування ефективних засобів контрацепції під час терапії та протягом 1 місяця після прийому останньої дози препарату Сібінкво. Жінок репродуктивного віку необхідно заохочувати до планування та профілактики вагітності. Вагітність Дані щодо застосування аброцитинібу вагітними жінками наразі обмежені або повністю відсутні. За результатами дослідження на тваринах було продемонстровано репродуктивну токсичність. Було показано, що аброцитиніб викликає ембріофетальну летальність у вагітних щурів і кроликів, порушення скелетної системи в плодів вагітних щурів і кроликів, а також впливає на пологи, пери-/ постнатальний розвиток у щурів. Застосування препарату Сібінкво протипоказане під час вагітності (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Годування груддю На сьогоднішній день немає даних щодо присутності аброцитинібу в грудному молоці жінок, впливу на немовлят на грудному вигодовуванні, чи впливу на вироблення молока. Аброцитиніб виділявся у молоко лактуючих щурів. Не виключений ризик для новонароджених/немовлят, тому препарат Сібінкво протипоказаний у період годування груддю (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Вплив на репродуктивну функцію Виходячи зі спостережуваних ефектів у щурів, пероральний прийом препарату Сібінкво може призвести до тимчасового зниження фертильності у самок із репродуктивним потенціалом. Небажаний вплив на фертильність у самок щурів був оборотним через 1 місяць після припинення перорального прийому аброцитинібу.

Спосіб застосування та дози

Розпочинати і проводити лікування слід під контролем медичного працівника з досвідом діагностування та лікування атопічного дерматиту. Дози. Рекомендована початкова доза препарату становить 100 мг або 200 мг один раз на добу, в залежності від індивідуальних характеристик пацієнта: 
<ul>
<li>Початкова доза 100 мг один раз на добу рекомендована пацієнтам із підвищеним ризиком венозної тромбоемболії (ВТЕ), серйозними несприятливими серцево-судинними подіямі (МАСЕ) та ризиком злоякісних новоутворень (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Якщо в пацієнта не спостерігається адекватної відповіді на дозу 100 мг один раз на добу, вона може бути підвищена до 200 мг один раз на добу.</li>
<li>Доза 200 мг один раз на добу може бути доцільною для пацієнтів, у яких немає&nbsp;підвищеного ризику ВТЕ, МАСЕ і злоякісних новоутворень з високим навантаженням захворювання, або для пацієнтів, у яких спостерігається недостатня відповідь на дозу 100 мг один&nbsp;раз на добу. Після досягнення контролю захворювання дозу слід знизити до 100 мг один раз на&nbsp;добу. Якщо контроль захворювання після зниження дози не підтримується, слід розглянути можливість повторного лікування дозою 200 мг один раз на добу.</li>
</ul>
Для підтримувальної терапії слід застосовувати найнижчу ефективну дозу. Слід розглянути доцільність припинення лікування пацієнтів у яких через 24 тижні лікування немає ознак терапевтичного ефекту. Сібінкво можна застосовувати одночасно з місцевою медикаментозною терапією для лікування атопічного дерматиту або без такої терапії. Моніторинг результатів лабораторних аналізів Таблиця 5. Лабораторні дослідження та рекомендації щодо їх моніторингу 
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 100%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td>Лабораторні дослідження</td>
<td>Керівництво по моніторингу</td>
<td>Заходи</td>
</tr>
<tr>
<td colspan="1" rowspan="4">Повний загальний аналіз крові, включно з підрахунком кількості тромбоцитів, абсолютної кількості лімфоцитів (АКЛ), абсолютної кількості нейтрофілів (АКН) і рівня гемоглобіну</td>
<td colspan="1" rowspan="4">Перед початком лікування, через 4 тижні після початку лікування, а потім відповідно до плану рутинного моніторингу стану пацієнта.</td>
<td>Тромбоцити. Терапію слід припинити, якщо кількість тромбоцитів становить &lt; 50 х 103/мм3. &nbsp;</td>
</tr>
<tr>
<td> АКЛ. Терапію слід тимчасово призупинити, якщо АКЛ &lt; 0,5 х 103/мм3. Терапію дозволяється поновити у разі відновлення АКЛ до рівня вище цього значення. Якщо під час повторного аналізу АКЛ залишається нижче зазначеного рівня, терапію слід припинити.</td>
</tr>
<tr>
<td>АКН. Терапію слід тимчасово призупинити, якщо АКН &lt;1 x 103/мм3. Терапію дозволяється поновити, коли АКН відновиться до рівня вище цього значення.</td>
</tr>
<tr>
<td>Гемоглобін. Терапію слід тимчасово призупинити, якщо гемоглобін &lt; 8 г/дл. Терапія може бути поновлена у разі відновлення гемоглобіну до рівня вище цього значення</td>
</tr>
<tr>
<td>Рівні ліпідів. Визначення параметрів ліпідного спектра</td>
<td>Перед початком лікування, через 4 тижні після початку лікування та періодично в подальшому, відповідно до індивідуальних ризиків розвитку серцево-судинних захворювань у пацієнта та клінічних рекомендацій щодо гіперліпідемії.</td>
<td>Необхідно спостерігати за пацієнтами для своєчасного виявлення гіперліпідемії відповідно до клінічних рекомендацій.</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
 Початок лікування. Не слід розпочинати лікування пацієнтів із кількістю тромбоцитів &lt; 150 х 103/мм3, абсолютною кількістю лімфоцитів (АКЛ) &lt; 0,5 х 103/мм3, абсолютною кількістю нейтрофілів (АКН) &lt; 1,2 х 103/мм3&nbsp;або з рівнем гемоглобіну &lt; 10 г/дл (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Призупинення терапії. Якщо у пацієнта розвивається тяжка інфекція, сепсис або опортуністична інфекція, слід розглянути можливість призупинення терапії, до встановлення контролю над інфекцією (див.&nbsp;розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). У разі виявлення відхилень результатів лабораторних аналізів від норми може знадобитися переривання лікування відповідно до рекомендацій, наведених у таблиці 5. Пропущені дози. Якщо прийом дози був пропущений, пацієнтам рекомендується прийняти пропущену дозу якомога швидше, за винятком випадків, коли до пртптому наступної дози залишається метиле ніж 12 годин, тоді пацієнт не повинен приймати пропущену дозу. Після слід повернутися до звичайної запланованої схеми прийому препарату. Взаємодії. У пацієнтів, які отримують подвійну терапію потужним інгібітором ізоферменту CYP2C19 і помірним інгібітором CYP2C9 або лише потужним інгібітором CYP2C19 (таким як флувоксамін,&nbsp;флуконазол, флуоксетин та тиклопідин), рекомендовану дозу слід зменшити вдвічі &mdash; до 100 мг&nbsp;або 50 мг один раз на добу (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види&nbsp;взаємодій&raquo;). Не рекомендується одночасне застосування аброцитинібу з помірними або потужними індукторами ізоферментів CYP2C19/CYP2C9 (такими як рифампіцин, апалутамід, ефавіренз, ензалутамід, фенітоїн) (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). Пацієнтам, які отримують засоби, що знижують кислотність (наприклад, антациди, інгібітори протонної помпи та антагоністи Н2-рецепторів), слід розглянути дозу 200 мг аброцитинібу один&nbsp;раз на добу (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). Особливі групп пацієнтів. Порушення функції нирок. Пацієнтам з легкою формою ниркової недостатності, тобто з розрахунковою швидкістю&nbsp;клубочкової фільтрації (рШКФ) від 60 до &lt; 90 мл/хв, корекція дози не потрібна, Пацієнтам з помірною формою ниркової недостатності (рШКФ від 30 до &lt; 60 мл/хв) рекомендовану дозу аброцитинібу слід зменшити вдвічі до &mdash; 100 мг або 50 мг один раз на добу (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;). Для пацієнтів з тяжкою формою ниркової недостатності (рШКФ &lt; 30 мл/хв) рекомендована початкова доза становить 50 мг один раз на добу. Максимальна добова доза становить 100 мг (див. розділ &laquo;Фармакокінетика&raquo;). Дія аброцитинібу не досліджувалась у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які отримують замісну ниркову терапію. Порушення функції печінки. Пацієнтам з легкою (класу А за шкалою Чайлда &mdash; П'ю) або помірною (класу В за шкалою Чайлда &mdash; П'ю) печінковою недостатністю корекція дози не потрібна. Аброцитиніб протипоказаний пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (класу С за шкалою Чайлда &mdash; П'ю) (див. розділ&nbsp;&laquo;Протипоказання&raquo;). Пацієнти літнього віку. Рекомендована початкова доза для пацієнтів віком від 65 років становить 100 мг один раз на добу (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Спосіб застосування. Лікарський засіб слід застосовувати перорально один раз на добу разом з їжею або незалежно від прийому їжі, приблизно в один і той самий час кожного дня. У пацієнтів, у яких препарат викликає нудоту, прийом таблеток під час їжі може зменшити ці неприємні відчуття. Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи водою їх не слід розламувати, роздавлювати або жувати, оскільки застосування таблеток у такий спосіб не вивчалось в клінічних дослідженнях.

Діти

Безпека та ефективність застосування препарату Сібінкво дітям молодше 12 років поки не встановлені. Дані відсутні.

Передозування

У клінічних дослідженнях Сібінкво застосовували однократно перорально в дозах до 800 мг та багатократно в добових дозах до 400 мг протягом 28 днів. Побічні реакції були порівнянними з тими, які спостерігалися в разі застосування більш низьких доз, і ознак специфічної токсичності виявлено не було. У разі передозування рекомендується спостерігати за пацієнтом щодо ознак і симптомів побічних реакцій (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). Показані симптоматична та підтримувальна терапії. Специфічного антидота на випадок передозування цим лікарським засобом не існує. Дані фармакокінетики при однократному пероральному застосуванніщоз до 800 мг (включно) у здорових дорослих добровольців вказують на те, що слід очікувати, що понад 90% введеної дози буде виведено протягом 48 годин.

Побічні реакції

Резюме профілю безпеки. Найбільш частими побічними реакціями, про які повідомлялось, були нудота (15,1%), головний біль (7,9%), акне (4,8%), простий герпес (4,2%), підвищення рівня креатинфосфокінази в крові (3,8%), блювання (3,5%), запаморочення (3,4%) і біль у верхній частині живота (2,2%). Найбільш частими серйозними побічними реакціями були інфекції (0,3%) (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Перелік побічних реакцій. У клінічних дослідженнях атопічного дерматиту лікування аброцитинібом загалом отримали 3582 пацієнти. Серед них 2784 пацієнти (що становить 3006 пацієнто-років застосування) отримували послідовні схеми дозування аброцитинібу 100 мг (1023 пацієнти) або 200 мг (1761 пацієнт). 1451 пацієнту застосовували препарат протягом принаймні 48 тижнів. Для оцінки безпеки застосування аброцитинібу порівняно з плацебо за період тривалістю до 16 тижнів були об&rsquo;єднані дані з п&rsquo;яти плацебо-контрольованих досліджень (703 пацієнти, які застосовували дозу 100 мг один раз на добу; 684 пацієнти, які застосовували дозу 200 мг один раз на добу та 438 пацієнтів, які отримували плацебо). Нижче наведені побічні реакції, які спостерігались в клінічних дослідженнях у пацієнтів з&nbsp;атопічним дерматитом, перелічені за класами систем органів та частотою їх виникнення з використанням наступної класифікації: дуже часто (&ge; 1/10); часто (від&nbsp;&ge;&nbsp;1/100 до &lt; 1/10); нечасто (від&nbsp;&ge;&nbsp;1/1000 до &lt; 1/100); рідко (від&nbsp;&ge;&nbsp;1/10 000 до &lt; 1/1000); дуже рідко&nbsp;(&lt;&nbsp;1/10&nbsp;000). У кожній групі частоти побічні реакції представлені в порядку зменшення серйозності. Інфекції та паразитарні захворювання: часто: простий герпеса, оперізуючий лишайб; нечасто: пневмонія. Розлади з боку крові та лімфатичної системи: нечасто: тромбоцитопенія, лімфопенія. Метаболічні та аліментарні розлади: нечасто: гіперліпідеміяв. Розлади з боку нервової системи:&nbsp;часто: головний біль, запаморочення. Розлади з боку судин: нечасто: тромботичні явища, включно з тромбоемболією легеневої артеріїг. Розлади з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто: нудота; часто: блювання, біль у верхній частині живота. Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини: часто: акне. Лабораторні дослідження: часто: збільшення рівня креатинфосфокінази до &gt; 5 х верхня межа нормид. а. простий герпес включає герпес ротової порожнини, простий офтальмологічний герпес, генітальний герпес і герпетичний дерматит. б. оперізуючий лишай включає офтальмологічний оперізуючий лишай. в. гіперліпідемія включає дисліпідемію та гіперхолестеринемію. г. тромботичні явища включають тромбоз глибоких вен. д. включно зі змінами, виявленими під час лабораторного моніторингу (див. текст нижче). Опис окремих побічних реакцій. Інфекції. У плацебо-контрольованих дослідженнях тривалістю до 16 тижнів про інфекції повідомлялось у 27,4% пацієнтів, які отримували плацебо, та в 34,9% і 34,8% пацієнтів, які отримували аброцитиніб у дозах 100 мг і 200 мг відповідно. Більшість інфекцій були легкого або помірного ступеня тяжкості. Відсоткові частки пацієнтів, у яких були зареєстровані побічні реакції, пов&rsquo;язані з інфекціями, у групах дозувань 200 мг та 100 мг порівняно з плацебо, були такими: простий герпес (4,2% і 2,8% порівняно з 1,4%), оперізуючий лишай (1,2% і 0,6% порівняно з 0%), пневмонія (0,1% і 0,1% порівняно з 0%). Простий герпес частіше зустрічався у пацієнтів з наявністю простого герпесу або герпетичної екземи в анамнезі. У більшості випадків оперізуючий лишай охоплював область лише одного дерматома і був несерйозним за ступенем тяжкості. У більшості випадків опортуністичні інфекції були випадками оперізуючого лишаю&nbsp;(0,61 на 100 пацієнто-років у групі аброцитинібу 100 мг і 1,123 на 100 пацієнто-років у групі аброцитинібу 200 мг), більшість з яких були мультидерматомними інфекціями шкіри, несерйозними за ступенем тяжкості. Серед усіх пацієнтів, які отримували лікування в клінічних дослідженнях з постійними режимами дозування аброцитинібу 10 (1 мг або 200 мг, включаючи довгострокове розширене дослідження, рівень захворюваності на оперізуючий лишай у пацієнтів, які отримували аброцитиніб у дозі 200 мг (4,83 на 100 пацієнто-років), був вищий ніж у пацієнтів, які отримували 100 мг (2,39 на 100 пацієнто-років). Показники захворюваності на оперізуючий лишай були вищими у пацієнтів віком від 65 років (відношення ризиків (ВР) 3,68), пацієнтів з оперізуючим лишаєм в анамнезі (ВР 3,61), пацієнтів з тяжким атопічним дерматитом на вихідному рівні (ВР 1,128) і підтвердженим ALC &lt;1,0* 103/мм3&nbsp;до випадку оперізуючого лишаю (ВР 1,84) (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). У плацебо-контрольованих дослідженнях тривалістю до 16 тижнів частота виникнення тяжких інфекцій становила 1,81 на 100 пацієнто-років у пацієнтів, які отримували плацебо; 3,32 на 100 пацієнто-років у пацієнтів, які застосовували аброцитиніб у дозі 100 мг, та 1,12 на 100 пацієнто-років у пацієнтів, які застосовували аброцитиніб у дозі 200 мг. Серед усіх пацієнтів, які отримували лікування в клінічних дослідженнях з постійними режимами дозування аброцитинібу 100 мг або 200 мг, включаючи довгострокове розширене дослідження, частота виникнення тяжких інфекцій становила 2,43 на 100 пацієнто-років у групі аброцитинібу 100 мг і 2,46 на 100 пацієнто-років у групі аброцитинібу 200 мг. Тяжкими інфекціями, про які повідомлялося найчастіше, були простий герпес, оперізуючий лишай і пневмонія (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Венозна тромбоемболія. Серед усіх пацієнтів, які отримували лікування в клінічних дослідженнях з постійними режимами дозування аброцитинібу 100 мг або 200 мг, у тому числі в довгостроковому подовженому дослідженні, частота випадків виникнення тромбоемболії легеневої артерії становила 0,17 на 100 пацієнто-років для дозування 200 мг і 0,08 на 100 пацієнто-років для дозування 100 мг. Частота випадків виникнення тромбозу глибоких вен становила 0,11 на 100 пацієнто-років у групі для дозування 200 мг і 0 на 100 пацієнто-років у групі для дозування 100 мг (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Тромбоцитопенія. У плацебо-контрольованих дослідженнях тривалістю до 16 тижнів терапія була асоційована з дозозалежним зниженням кількості тромбоцитів. Максимальний вплив на тромбоцити спостерігався в межах перших 4 тижнів, після чого кількість тромбоцитів поверталася до вихідного рівня, незважаючи на продовження терапії. Підтверджена кількість тромбоцитів&nbsp;&lt; 50 х 103/мм3&nbsp;була зареєстрована у 0,1% пацієнтів, які застосовували препарат у дозуванні 200 мг, та у 0 пацієнтів, які отримували дозування 100 мг або плацебо. Серед усіх пацієнтів, які отримували лікування в клінічних дослідженнях з постійними режимами дозування аброцитинібу 100 мг або 200 мг, у тому числі в довгостроковому подовженому дослідженні, показник підтвердженого рівня тромбоцитів &lt; 50 х 103/мм3&nbsp;становив 0,17 на 100 пацієнто-років для дозування 200 мг та 0 на 100 пацієнто-років у групі для дозування 100 мг; явище найчастіше реєструвалося на четвертому тижні. Пацієнти віком від 65 років мали вищий рівень тромбоцитів&nbsp;&lt; 75 х 103/мм3&nbsp;(див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Лімфопенія. У плацебо-контрольованих дослідженнях тривалістю до 16 тижнів підтверджені випадки зменшення АКЛ до &lt; 0,5 х 103/мм3&nbsp;зареєстровані у 0,3% пацієнтів, які застосовували дозування 200 мг, і у 0% пацієнтів, які застосовували дозування 100 мг або плацебо. Обидва випадки мали місце протягом перших 4 тижнів терапії. Серед усіх пацієнтів, які отримували лікування в клінічних дослідженнях з постійними режимами дозування аброцитинібу 100 мг або 200 мг, у тому числі в довгостроковому подовженому дослідженні, підтверджений рівень випадків зниження АКЛ до &lt; 0,5 х 103/мм3&nbsp;становив 0,56 на 100 пацієнто-років для дозування 200 мг та 0 на 100 пацієнто-років у групі для дозування 100 мг; найвищий рівень спостерігався у пацієнтів віком від 65 років (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Підвищення рівня ліпідів. У плацебо-контрольованих дослідженнях тривалістю до 16 тижнів на 4 тирені спостерігалось дозозалежне підвищення холестерину ліпопротеїнів низької щільності (х-ЛПНЩ), загального холестерину і холестерину ліпопротеїнів високої щільності (х-ЛПВЩ) порівняно з групою&nbsp;плацебо; ці рівні залишалися підвищеними до останнього візиту у період терапії. Водночас не спостерігалося значущих змін у відношенні. ЛПНЩ/ЛПВЩ у пацієнтів, які застосовували аброцитиніб, порівняно з пацієнтами, які застосовували плацебо. Небажані явища, пов'язані з гіперліпідемією, виникали у 0,4% пацієнтів, які застосовували аброцитиніб у дозі 100 мг, 0,6% пацієнтів, які застосовували препарат у дозі 200 мг, і в 0% пацієнтів, які застосовували плацебо (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Підвищення рівня креатинфосфокінази (КФК). У плацебо-контрольованих дослідженнях тривалістю до 16 тижнів статистично значуще підвищення рівня КФК (&gt; 5 х верхня межа норми) спостерігалось у 1,8% пацієнтів, які&nbsp;застосовували плацебо, 1,8% пацієнтів, які застосовували аброцитиніб у дозі 100 мг, і у 3,8% пацієнтів, які застосовували препарат у дозуванні 200 мг, відповідно. Більшість випадків підвищення цих рівнів були тимчасовими і жоден із них не призвів до припинення терапії. Нудота. У плацебо-контрольованих дослідженнях тривалістю до 16 тижнів про випадки нудоти повідомлялось у 1,8% пацієнтів, які застосовували плацебо, і у 6,3% та 15,1% пацієнтів, які&nbsp;застосовували дозування 100 мг і 200 мг, відповідно. Терапія була припинена через нудоту у 0,4% пацієнтів, які застосовували аброцитиніб. Серед пацієнтів, у яких спостерігалась нудота, у 63,5% учасників нудота з'явилась на першому тижні терапії. Медіанна тривалість нудоти становила 15 днів. Більшість з цих випадків були легкого чи помірного ступеня тяжкості. Популяція пацієнтів дитячого віку. В цілому у клінічних дослідженнях атопічного дерматиту аброцитиніб застосовували 635 підлітків (віком від 12 до 18 років), що становить експозицію 851,5 пацієнто-років. Профіль безпеки, який спостерігався у підлітків у клінічних дослідженнях атопічного дерматиту, був подібним до такого профілю в популяції дорослих пацієнтів.

Умови зберігання

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 7 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері, по 4 блістера у картонній коробці.

Категорія відпуску

Пфайзер Менюфекчуринг Дойчленд ГмбХ / Pfizer Manufacturing Deutschland GmbH.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Мусвальдаль 1, 79108 Фрайбург Ім Брайсгау, Німеччина / Mooswaldallee 1, 79108 Freiburg Im Breisgau, Germany.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Сібінкво табл. п/о 200мг №28

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають