Name: Прамілет таблетки по 5мг/10мг, 30 шт.
Brand: Кусум Фарм Україна Суми
SKU: 7194.7222
Price: 197.22 UAH
Availability: InStock

Повні аналоги

Аналоги в інших формах випуску

Форма випуску

Лабораторія Бейлі-Креат, Франція

Амліпін таблетки, 30 шт.

Амліпін табл. №30

Є в наявності

амлодипін; лізиноприл

ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод»

Лірам таблетки по 20 мг/10 мг, 30 шт.

Лірам табл. 20/10 мг №30

У мережі аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; діє урядова програма &ldquo;Національний кешбек&rdquo; Найбільша мережа аптек України &ldquo;Подорожник&rdquo; долучилася до програми &ldquo;Національний кешбек&rdquo;.&nbsp; Клієнти мережі, купуючи товари українського виробництва, мають можливість отримувати 10% кешбеку.&nbsp; Щоб користуватися програмою, потрібно: 
<ul>
<li>Подати заявку через сайт чи мобільний застосунок банку, який бере участь у програмі, або звернутися до відділення.</li>
</ul>
 
<ul>
<li>Визначити картки, якими ви плануєте оплачувати українські товари, і надати банку дозвіл на передачу інформації про транзакції з цих карток в магазинах-учасниках програми.</li>
</ul>
 
<ul>
<li>Відкрити картку для виплат Національний кешбек.</li>
</ul>
 
<ul>
<li>У застосунку Дія відкрити розділ Сервіси, обрати Національний кешбек і натиснути на Вибрати картку для виплати.</li>
</ul>
 Програма працює при покупці товарів українських виробників, які беруть в ній участь. На <a href="/" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> мережі аптек "Подорожник" товари, які беруть участь в ініціативі, мають позначку "Національний кешбек". Мережа аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; пропонує своїм клієнтам широкий вибір таких товарів, серед яких ліки, БАДи, вітаміни, засоби для краси та догляду.&nbsp; &ldquo;Ми ретельно підготувалися, щоб програма запрацювала, надавши можливість широкого вибору таких товарів нашим клієнтам. Враховуючи, що у нас понад 2000 аптек у малих і великих населених пунктах України, ми забезпечуємо доступ до цієї вигідної програми для мільйонів людей. Дякуємо державі за такі важливі й потрібні ініціативи та за співпрацю заради блага людей і підтримки їхнього здоров&rsquo;я&rdquo;, &ndash; розповів СЕО мережі аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; Тарас Коляда. &nbsp; Накопичення, які українці будуть отримувати в межах програми можна буде витратити на різні послуги, оплативши їх безготівковим способом. Це можуть бути послуги медичні, комунальні, спорт, кіно, квитки на потяг та інші. Також є можливість задонатити їх на ЗСУ чи купити військові облігації. Максимальний обсяг кешбека, який можна отримати &ndash; 3 тисячі гривень за місяць. Клієнтів запрошують користуватися програмою, підтримувати українського виробника і отримувати вигідний кешбек з можливістю витратити ці накопичення в подальшому. Довідка. Мережа аптек "Подорожник" &ndash; найбільша в Україні й працює на фармацевтичному ринку понад 25 років. Налічує більше 2000 аптек по всій Україні у малих і великих населених пунктах. Клієнтами мережі є понад 18 мільйонів українців. Асортимент Подорожника перевищує 25 000 товарів.&nbsp; Головна місія компанії &ndash; надавати якісну фармопіку українцям за будь-яких обставин. У межах програми лояльності клієнту пропонують акції, кешбек з кожної покупки, підбирають для нього персональні пропозиції до Дня народження чи свят, долучаються до державних ініціатив і благодійності.&nbsp; Довідка. Координатором програми &ldquo;Національний Кешбек&rdquo; виступає Міністерство економіки України. В реалізації проєкту беруть участь Міністерство цифрової трансформації України, Державна податкова служба, АТ &ldquo;Ощадбанк&rdquo; та уповноважені банки України і Урядовий контактний центр. Технологічним партнером в реалізації програми виступає міжнародна платіжна система Mastercard. Операційним партнером проєкту є міжнародна компанія платіжних технологій Visa.

Національний кешбек

Нараховані кошти від держави ви можете використати, оплативши лікарські засоби у аптеках мережі аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; по всій Україні. Деталі при покупці та оплаті товару дізнавайтеся у фармацевтів. Ми піклуємося про вас і дбаємо, щоб розширювати доступ до препаратів. Усе заради вашого здоров&rsquo;я.

Оплачуйте товари 1000 гривень з програми «Зимова єПідтримка»

Лірам таблетки по 10 мг/5 мг, 30 шт.

Лірам табл. 10/5 мг №30

Знижки 4%

Гедеон Ріхтер Угорщина

Екватор таблетки 10 мг/5 мг, 30 шт.

Екватор таблетки по 20 мг/5 мг, 30 шт.

Екватор таблетки по 20 мг/10 мг, 30 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

амлодипін

лізиноприл

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Первинна упаковка

Код АТС/ATX

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Код Моріон

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Кількість в упаковці

Спосіб введення

Упаковка

Виробник

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Вагітним заборонено

Годуючим матерям

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям заборонено

Кому можна

Основні властивості

Кусум Фарм Україна Суми

Прамілет

Прамілет таблетки по 5мг/10мг, 30 шт.

Склад

діючі речовини: амлодипін (amlodipine), лізиноприл (lisinopril); таблетки по 5 мг/10 мг: кожна таблетка містить амлодипіну бесилату у перерахуванні на амлодипін 5 мг та лізиноприлу дигідрату у перерахуванні на лізиноприл 10 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки. Основні фізико-хімічні властивості: для дозування по 5 мг/10 мг: таблетки білого або майже білого кольору, круглі, плоскі, з гравіюванням &laquo;К&raquo; з однієї сторони і гладкі з іншої сторони.

Фармакотерапевтична група

Комбіновані препарати інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Інгібітори АПФ у комбінації з антагоністами кальцію. Лізиноприл та амлодипін. Код АТХ C09B B03.

Фармакодинаміка

Прамілет&reg; &ndash; це комбінований препарат із фіксованою комбінацією доз діючих речовин &ndash; лізиноприлу та амлодипіну. Лізиноприл Лізиноприл &minus; інгібітор ферменту пептидилдипептидази. Він інгібує ангіотензин-перетворювальний фермент (АПФ), який каталізує перетворення ангіотензину I у вазоконстрикторний пептид ангіотензин II. Ангіотензин II також стимулює секрецію альдостерону корою надниркових залоз. Інгібування АПФ призводить до зниження концентрацій ангіотензину II, в результаті чого знижується вазопресорна активність і зменшується секреція альдостерону. Зниження останнього може призводити до збільшення вмісту калію в сироватці крові. Оскільки в основі механізму, завдяки якому лізиноприл знижує артеріальний тиск, лежить пригнічення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, лізиноприл знижує артеріальний тиск навіть у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з низьким рівнем реніну. АПФ ідентичний кініназі II &minus; ферменту, що спричиняє деградацію брадикініну. Чи відіграють підвищені концентрації брадикініну, потужного вазодилататорного пептиду, роль у терапевтичних ефектах лізиноприлу, ще не з&rsquo;ясовано. Амлодипін Амлодипін &ndash; це дигідропіридиновий інгібітор надходження іонів кальцію (блокатор повільних кальцієвих каналів, або антагоніст іонів кальцію), який блокує їхнє надходження через мембрани у м&rsquo;язові клітини міокарда та судин. Механізм гіпотензивної дії амлодипіну зумовлений прямим розслаблювальним впливом на гладкі м&rsquo;язи судин. Зниження загального ішемічного навантаження відбувається завдяки двом механізмам дії: 
<ul>
<li>Амлодипін викликає розширення периферичних артеріол і в такий спосіб знижує загальний периферичний опір судин (постнавантаження). Оскільки частота серцевих скорочень залишається стабільною, зниження навантаження на серце призводить до зменшення споживання енергії та потреби міокарда в кисні.</li>
<li>Механізм дії амлодипіну, можливо, також включає розширення коронарних артерій та артеріол у незмінених та ішемізованих зонах міокарда. Це призводить до збільшення надходження кисню в міокард у пацієнтів із вазоспастичною стенокардією (стенокардія Принцметала, або варіантна стенокардія).</li>
</ul>
Застосування амлодипіну 1 раз на добу щодня призводить до клінічно значущого зниження артеріального тиску в пацієнтів з артеріальною гіпертензією як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні впродовж 24 годин. Унаслідок повільного початку дії швидкий гіпотензивний ефект не настає. У пацієнтів зі стенокардією разова добова доза амлодипіну підвищує переносимість фізичного навантаження, збільшує тривалість інтервалу до нападу стенокардії, затримує розвиток депресії сегмента ST (на 1 мм), а також знижує частоту нападів стенокардії та частоту прийому нітрогліцерину. Амлодипін не проявляє будь-якого несприятливого впливу на обмін речовин або концентрацію ліпідів плазми крові й може застосовуватися для лікування пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом ІІ типу і подагрою.

Фармакокінетика

Лізиноприл Лізиноприл &ndash; інгібітор АПФ для перорального застосування, що не містить сульфгідрильної групи. Всмоктування У разі перорального застосування концентрація препарату в плазмі крові досягає максимуму через 7 годин, хоча у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда спостерігалася тенденція до невеликої затримки в часі досягнення максимальної концентрації в сироватці крові. На підставі даних про виведення із сечею середній ступінь всмоктування лізиноприлу становить приблизно 25 %, варіабельність у різних пацієнтів становить від 6 % до 60 % у дослідженому діапазоні доз (від 5 до 80 мг). У пацієнтів із серцевою недостатністю абсолютна біодоступність лізиноприлу знижується приблизно до 16 %. Всмоктування лізиноприлу не залежить від прийому їжі. Розподіл Лізиноприл не зв&rsquo;язується з білками сироватки крові, за винятком циркулюючого АПФ. В доклінічних дослідженнях було продемонстровано, що проникнення лізиноприлу через гематоенцефалічний бар&rsquo;єр є незначним. Виведення Лізиноприл не метаболізується в організмі та виводиться в незміненому вигляді з сечею. При багаторазовому застосуванні ефективний період напіввиведення лізиноприлу становить 12,6 години. Нирковий кліренс лізиноприлу в здорових добровольців становить приблизно 50 мл/хв. Концентрація лізиноприлу в сироватці крові знижується з тривалим термінальним періодом напіввиведення, що не сприяє накопиченню діючої речовини в організмі. Імовірно, цей термінальний період напіввиведення являє собою насичуване зв&rsquo;язування з АПФ і не має дозозалежного характеру. Фармакокінетичні характеристики в особливих груп пацієнтів Печінкова недостатність Порушення функцій печінки у пацієнтів із цирозом печінки призвело до зниження всмоктування лізиноприлу (приблизно на 30 % відповідно до даних щодо виведення із сечею), однак вплив препарату збільшився (приблизно на 50 %) у порівнянні з таким у здорових добровольців через зниження кліренсу. Ниркова недостатність Порушення функцій нирок знижує виведення лізиноприлу, який виводиться ними, але це зниження стає клінічно значущим тільки при швидкості клубочкової фільтрації менше 30 мл/хв. При легкій і помірній нирковій недостатності (кліренс креатиніну від 30 до 80 мл/хв) середнє значення площі під кривою &laquo;концентрація &ndash; час&raquo; (AUC) збільшується тільки на 13 %, тоді як при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну від 5 до 30 мл/хв) спостерігається підвищення середнього значення AUC в 4,5 раза. Лізиноприл може виводитися з організму при гемодіалізі. Після 4 годин гемодіалізу концентрація лізиноприлу в плазмі крові знижується в середньому на 60 %, а діалізний кліренс становить від 40 до 55 мл/хв. Серцева недостатність У пацієнтів із серцевою недостатністю відзначається вища концентрація лізиноприлу в плазмі крові у порівнянні зі здоровими добровольцями (збільшення AUC у середньому на 125 %), але на підставі даних про виведення із сечею всмоктування лізиноприлу в них знижується приблизно на 16 % порівняно зі здоровими особами. Пацієнти літнього віку У пацієнтів літнього віку спостерігаються підвищена концентрація лізиноприлу в крові та вищі (приблизно на 60 %) значення AUC у порівнянні з відповідними показниками у молодих пацієнтів. Амлодипін Всмоктування, розподіл, зв&rsquo;язування з білками плазми Після застосування терапевтичних доз амлодипін добре всмоктується, досягаючи максимальної концентрації в плазмі крові через 6&ndash;12 годин після застосування. Абсолютна біодоступність становить за оцінками від 64 до 80 %. Об&rsquo;єм розподілу становить приблизно 21 л/кг. Дослідження in vitro показали, що приблизно 97,5 % циркулюючого амлодипіну зв&rsquo;язується з білками плазми. Прийом їжі не впливає на біодоступність амлодипіну. Біотрансформація і виведення Термінальний період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 35&ndash;50 годин і відповідає застосуванню препарату 1 раз на добу. Амлодипін інтенсивно метаболізується в печінці до неактивного метаболіту, і лише 10 % початкової сполуки і 60 % метаболітів виводяться із сечею. Фармакокінетичні характеристики в особливих груп пацієнтів Печінкова недостатність Клінічні дані про застосування амлодипіну пацієнтам із печінковою недостатністю дуже обмежені. У пацієнтів із печінковою недостатністю кліренс амлодипіну знижений, що призводить до збільшення періоду напіввиведення і AUC приблизно на 40&ndash;60 %. Пацієнти літнього віку Час досягнення максимальної концентрації препарату в плазмі крові у пацієнтів літнього віку і молодших пацієнтів практично однаковий. У пацієнтів літнього віку спостерігається тенденція до зниження кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення AUC та періоду напіввиведення. Збільшення AUC і періоду напіввиведення у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю відповідали очікуванням щодо цієї вікової групи. Комбінований препарат із фіксованою дозою Не описано фармакокінетичних взаємодій між активними компонентами лікарського засобу Прамілет&reg;, таблеток. Фармакокінетичні параметри (AUC, Cmax, tmax, t1/2) не відрізнялися від таких після введення активних компонентів окремо. Прийом їжі не впливає на всмоктування лікарського засобу Прамілет&reg;, таблеток, у шлунково-кишковому тракті.

Показання

Есенціальна артеріальна гіпертензія у дорослих. Прамілет&reg; застосовують пацієнтам, у яких артеріальний тиск адекватно контролюється одночасним прийомом лізиноприлу та амлодипіну у відповідних дозах.

Протипоказання

Пов&rsquo;язані з лізиноприлом: 
<ul>
<li>підвищена чутливість до лізиноприлу або до будь-якого іншого інгібітора АПФ;</li>
<li>ангіоневротичний набряк, пов&rsquo;язаний із застосуванням інгібітора АПФ, в анамнезі;</li>
<li>спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк;</li>
<li>вагітність або період планування вагітності, період годування груддю (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;);</li>
<li>одночасне застосування лікарського засобу Прамілет&reg; із лікарськими засобами, які містять аліскірен, протипоказане пацієнтам із цукровим діабетом або нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації &lt; 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;);</li>
<li>одночасне застосування з сакубітрилом/валсартаном; не рекомендовано розпочинати прийом лікарського засобу Прамілет&reg; раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози сакубітрилу/валсартану (див. розділи &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;).</li>
</ul>
Пов&rsquo;язані з амлодипіном: 
<ul>
<li>підвищена чутливість до амлодипіну або до будь-яких інших похідних дигідропіридину;</li>
<li>тяжка артеріальна гіпотензія;</li>
<li>шок (зокрема кардіогенний);</li>
<li>обструкція вихідного тракту лівого шлуночка (стеноз аортального клапана тяжкого ступеня);</li>
<li>гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.</li>
</ul>
Пов&rsquo;язані з лікарським засобом Прамілет 
<ul>
<li>всі зазначені вище протипоказання, пов&rsquo;язані із застосуванням окремих компонентів, також стосуються комбінованого лікарського засобу Прамілет&reg;;</li>
<li>підвищена чутливість до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу Прамілет&reg; (див. розділ &laquo;Склад&raquo;).</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Взаємодії, пов&rsquo;язані з лізиноприлом Гіпотензивні засоби Одночасне застосування лізиноприлу з іншими гіпотензивними препаратами (наприклад нітрогліцерином та іншими нітратами або іншими вазодилататорами) може призвести до додаткового зниження артеріального тиску. Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) Відомо, що подвійна блокада РААС при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ, блокаторів рецептора ангіотензину II (БРА II) або аліскірену асоціюється з підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та порушень функції нирок (зокрема гострої ниркової недостатності) у порівнянні з монотерапією (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo;). Препарати, які можуть підвищувати ризик розвитку ангіоневротичного набряку Одночасне застосування інгібіторів АПФ із сакубітрилом/валсартаном протипоказане через збільшення ризику розвитку ангіоневротичного набряку (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;). Одночасне застосування інгібіторів АПФ з інгібіторами мішені рапаміцину в клітинах ссавців (mTOR) (такими як темсиролімус, сиролімус, еверолімус) або інгібіторами нейтральної ендопептидази (зокрема з рацекадотрилом), або тканинним активатором плазміногену, або вілдагліптином може призвести до збільшення ризику розвитку ангіоневротичного набряку (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Діуретики При додаванні діуретика до терапії лізиноприлом антигіпертензивний ефект зазвичай посилюється. У пацієнтів, які вже отримують діуретики, і особливо у тих, кому лікування діуретиками було призначено недавно, при додаванні до терапії лізиноприлу зрідка може спостерігатися надмірне зниження артеріального тиску. Ризик симптоматичної гіпотензії при застосуванні лізиноприлу можна звести до мінімуму, припинивши застосування діуретика до початку лікування лізиноприлом (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). Харчові добавки або замінники солі, що містять калій, калійзберігаючі діуретики та інші лікарські засоби, що можуть підвищувати рівень калію в сироватці крові Попри те, що вміст калію в сироватці крові зазвичай залишається в межах нормальних значень, у деяких пацієнтів при лікуванні лізиноприлом може виникнути гіперкаліємія. Калійзберігаючі діуретики (такі як спіронолактон, тріамтерен або амілорид), харчові добавки або замінники солі, що містять калій, можуть призводити до значного підвищення вмісту калію в сироватці крові, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок. При одночасному застосуванні лізиноприлу з іншими препаратами, що підвищують рівень калію в сироватці крові, такими як триметоприм і ко-тримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол), слід дотримуватися обережності, оскільки відомо, що дія триметоприму подібна до дії калійзберігаючих діуретиків, таких як амілорид. Таким чином, одночасний прийом лізиноприлу з перерахованими вище лікарськими засобами не рекомендується. У разі потреби одночасного застосування лікарські засоби слід застосовувати з обережністю і з періодичним моніторингом вмісту калію в сироватці крові (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Циклоспорин Одночасне застосування інгібіторів АПФ і циклоспорину може призвести до гіперкаліємії. Рекомендується моніторинг вмісту калію в сироватці крові. Гепарин. Одночасне застосування інгібіторів АПФ і гепарину може призвести до гіперкаліємії. Рекомендується моніторинг вмісту калію в сироватці крові. Якщо лізиноприл призначають одночасно з калійнезберігаючим діуретиком, гіпокаліємія, індукована застосуванням діуретиків, може зменшитись. Препарати літію При одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ відзначалися оборотне підвищення концентрації літію в сироватці крові і токсичність. Одночасне застосування тіазидних діуретиків може збільшувати ризик розвитку літієвої токсичності та посилювати вже підвищену літієву токсичність на тлі застосування інгібіторів АПФ. Одночасне застосування лізиноприлу і препаратів літію не рекомендується, але в разі доведеної необхідності застосування цієї комбінації потрібно ретельно контролювати вміст літію в сироватці крові (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), зокрема ацетилсаліцилова кислота &ge; 3 г/добу Одночасне застосування інгібіторів АПФ з НПЗП (ацетилсаліцилова кислота в дозі, яка чинить протизапальну дію, інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) і неселективні НПЗП) може призвести до зниження антигіпертензивної дії інгібіторів АПФ. Одночасне застосування інгібіторів АПФ і НПЗП може призводити до підвищення ризику погіршення функції нирок, включно з розвитком гострої ниркової недостатності, і до збільшення вмісту калію в сироватці крові, особливо у пацієнтів зі зниженою функцією нирок. Ці ефекти є оборотними. Потрібно дотримуватися обережності при застосуванні комбінованої терапії, особливо літнім пацієнтам. Пацієнти повинні отримувати адекватну кількість рідини, рекомендується ретельно контролювати функцію нирок як на початку комбінованої терапії, так і в процесі лікування. Золото Нітритоїдні реакції (симптоми вазодилатації, включно з гіперемією, нудотою, запамороченням та артеріальною гіпотензією, що можуть бути дуже тяжкими) після введення ін&rsquo;єкційного препарату, що містить золото (наприклад натрію ауротіомалату), реєструвалися частіше у пацієнтів, які отримували лікування інгібіторами АПФ. Трициклічні антидепресанти/антипсихотики/анестетики Одночасне застосування деяких анестезувальних засобів, трициклічних антидепресантів і антипсихотиків з інгібіторами АПФ може призводити до подальшого зниження артеріального тиску (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Симпатоміметики Симпатоміметики можуть знижувати антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ. Гіпоглікемічні препарати Відомо, що одночасне застосування інгібіторів АПФ і лікарських гіпоглікемічних засобів (інсулін, пероральні гіпоглікемічні засоби) може посилювати гіпоглікемічний ефект із ризиком виникнення гіпоглікемії. Це явище найчастіше виникає упродовж перших тижнів комбінованої терапії та у разі наявності ниркової недостатності. Лікарські засоби, які пригнічують функцію кісткового мозку (імуносупресанти, алопуринол, прокаїнамід) Одночасне застосування з лізиноприлом збільшує ризик нейтропенії та/або агранулоцитозу (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Ацетилсаліцилова кислота, тромболітики, бета-адреноблокатори, нітрати Лізиноприл можна застосувати одночасно з ацетилсаліциловою кислотою (в кардіологічних дозах), тромболітиками, бета-адреноблокаторами та/або нітратами. Взаємодії, пов&rsquo;язані з амлодипіном Вплив інших лікарських засобів на амлодипін Інгібітори ізоферменту CYP3A4 Одночасне застосування амлодипіну із сильними або помірними інгібіторами CYP3A4 (інгібіторами протеази, азольними фунгіцидами, макролідами, такими як еритроміцин або кларитроміцин, верапамілом або дилтіаземом) може призвести до значного підвищення концентрації амлодипіну, що підвищує ризик виникнення артеріальної гіпотензії. Клінічні прояви цих варіацій фармакокінетики можуть бути більш виражені у пацієнтів літнього віку. Таким чином, рекомендується медичний нагляд за пацієнтами, а також корекція дози амлодипіну, якщо буде потрібно. Кларитроміцин є інгібітором CYP3A4. Існує підвищений ризик гіпотензії у пацієнтів, які отримують кларитроміцин з амлодипіном. При одночасному застосуванні амлодипіну з кларитроміцином рекомендується суворий медичний нагляд за пацієнтами. Індуктори ізоферменту CYP3A4 При одночасному застосуванні з відомими індукторами ізоферменту CYP3A4 концентрація амлодипіну в крові може змінюватися. Тому необхідно контролювати артеріальний тиск та в разі необхідності коригувати дози препаратів під час та після комбінованого лікування, особливо при застосуванні потужних індукторів ізоферменту CYP3A4 (таких як рифампіцин, Hypericum perforatum). Прийом амлодипіну з грейпфрутом або грейпфрутовим соком не рекомендується, оскільки у деяких пацієнтів це може призвести до збільшення біодоступності амлодипіну, внаслідок чого підвищується його гіпотензивний ефект. Дантролен (інфузія) У дослідженнях на тваринах після застосування верапамілу і внутрішньовенного введення дантролену спостерігалася фібриляція шлуночків і серцево-судинна недостатність із супутньою гіперкаліємією і подальшим летальним наслідком. Через ризик розвитку гіперкаліємії рекомендується уникати одночасного застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін, пацієнтам, схильним до злоякісної гіпертермії, а також для лікування злоякісної гіпертермії. Вплив амлодипіну на інші лікарські засоби Гіпотензивний ефект амлодипіну посилює відповідний ефект інших лікарських засобів, які мають антигіпертензивні властивості. Такролімус Одночасне застосування такролімусу і амлодипіну може призвести до підвищення концентрації такролімусу в крові; механізм такої взаємодії до кінця не вивчений. Щоб уникнути токсичної дії такролімусу, слід контролювати концентрацію такролімусу в крові упродовж терапії амлодипіном і у разі необхідності коректувати дозу такролімусу. Інгібітори мішеней рапаміцину в клітинах ссавців (mTOR) Такі інгібітори mTOR, як сиролімус, темсиролімус і еверолімус, є субстратами CYP3A. Амлодипін є слабким інгібітором CYP3A. При одночасному застосуванні амлодипіну з інгібіторами mTOR може посилюватися вплив останніх. Циклоспорин Дотепер не було проведено досліджень взаємодії циклоспорину й амлодипіну у здорових добровольців або в інших популяціях, за винятком пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки, у яких спостерігалося підвищення концентрацій циклоспорину в крові (в середньому на 0&ndash;40 %). З огляду на це в таких пацієнтів слід контролювати концентрацію циклоспорину в крові упродовж терапії амлодипіном і у разі необхідності зменшити дозу циклоспорину. Симвастатин Одночасне застосування повторних доз 10 мг амлодипіну і 80 мг симвастатину призводило до збільшення концентрації симвастатину на 77 % порівняно з відповідною концентрацією при монотерапії симвастатином. Дозу симвастатину для пацієнтів, які застосовують амлодипін, слід обмежити до 20 мг на добу. Відомо, що у дослідженнях клінічних взаємодій амлодипін не впливав на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину або варфарину.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Пов&rsquo;язана з лізиноприлом При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливий розвиток запаморочення або втомлюваності. Пов&rsquo;язана з амлодипіном Амлодипін може спричиняти незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами. У пацієнтів, які відчувають запаморочення, головний біль, втому або нудоту, може порушуватися здатність до реагування. Рекомендується дотримуватися обережності, особливо на початку лікування. Відповідно до зазначеного вище, лікарський засіб Прамілет&reg; може впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами (особливо на початку лікування).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність Лікарський засіб Прамілет&reg; протипоказано застосовувати вагітним і жінкам, які планують завагітніти (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Досвід застосування лізиноприлу й амлодипіну вагітними жінками в адекватних контрольованих клінічних дослідженнях відсутній. Однак застосування обох активних речовин не рекомендується або протипоказано (інформацію щодо активних речовин див. у розділі &laquo;Склад&raquo;). Якщо під час лікування лікарським засобом Прамілет&reg; підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити, якщо потрібно &minus; замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до застосування вагітним (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Застосування лікарського засобу Прамілет&reg; не слід починати під час вагітності. Якщо продовження лікування лікарським засобом Прамілет&reg; є необхідним, пацієнток, які планують вагітність, потрібно перевести на альтернативні гіпотензивні засоби з відомим профілем безпеки застосування в період вагітності. Застосування лізиноприлу Епідеміологічні дані про ризик тератогенності, пов&rsquo;язаний із застосуванням інгібіторів АПФ під час першого триместру вагітності, не є переконливими, однак деяке збільшення ризику не виключено. Якщо продовження лікування інгібітором АПФ визнано за необхідне, пацієнток, які планують вагітність, слід перевести на альтернативні гіпотензивні засоби з відомим профілем безпеки застосування в період вагітності. При підтвердженні вагітності слід негайно припинити лікування інгібітором АПФ й у разі потреби почати альтернативне лікування. Відомо, що застосування інгібіторів АПФ під час другого і третього триместрів вагітності індукує фетотоксичність (зниження функції нирок, маловоддя, уповільнення окостеніння кісток черепа) і неонатальну токсичність (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія). Якщо інгібітор АПФ застосовувався з другого триместру вагітності, рекомендується ультразвукове дослідження функції нирок і черепа. За новонародженими і грудними дітьми, матері яких приймали інгібітори АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення артеріальної гіпотензії (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;). Застосування амлодипіну Безпека застосування амлодипіну для вагітних жінок не встановлена. Відомо, що в дослідженнях на тваринах спостерігалася репродуктивна токсичність при застосуванні високих доз. Застосування в період вагітності можливе лише за відсутності більш безпечного альтернативного лікування, а також у тих випадках, коли саме захворювання пов&rsquo;язане з великим ризиком для матері та плода. Період годування груддю Інформація щодо застосування лізиноприлу в період годування груддю відсутня. Амлодипін виділяється в грудне молоко. Кількість амлодипіну, отриманого дитиною з молоком матері, оцінюється з міжквартильним діапазоном 3&minus;7 %, максимум &ndash; 15 %. Вплив амлодипіну на дитину не оцінювався. Лікарський засіб Прамілет&reg; протипоказано застосовувати в період грудного вигодовування, слід застосовувати альтернативні препарати із встановленим профілем безпеки, особливо у разі грудного вигодовування новонародженого або недоношеної дитини (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Фертильність Дані адекватних контрольованих клінічних досліджень про вплив лізиноприлу й амлодипіну на фертильність відсутні. Застосування амлодипіну Повідомляли про оборотні біохімічні зміни в головках сперматозоїдів у деяких пацієнтів, які отримували блокатори кальцієвих каналів. Клінічних даних про можливий вплив амлодипіну на фертильність недостатньо.

Спосіб застосування та дози

Дози Рекомендована доза &ndash; 1 таблетка на добу. Максимальна добова доза &ndash; 1 таблетка. Зазвичай комбіновані препарати з фіксованими дозами не підходять для початкової терапії. Вибір препарату Прамілет&reg; (див. таблицю нижче) залежить від встановлених оптимальних підтримуючих доз лізиноприлу і амлодипіну. 
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 100.032%;" border="1">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 66.6894%;" colspan="2">Оптимальні підтримуючі дози</td>
<td style="width: 33.3447%;" rowspan="2">Лікарський засіб Прамілет&reg;</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 33.3447%;">Амлодипін</td>
<td style="width: 33.3447%;">Лізиноприл</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 33.3447%;">5 мг</td>
<td style="width: 33.3447%;">10 мг</td>
<td style="width: 33.3447%;">Прамілет&reg;, таблетки 5 мг/10 мг</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 33.3447%;">5 мг</td>
<td style="width: 33.3447%;">20 мг</td>
<td style="width: 33.3447%;">Прамілет&reg;, таблетки 5 мг/20 мг</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 33.3447%;">10 мг</td>
<td style="width: 33.3447%;">20 мг</td>
<td style="width: 33.3447%;">Прамілет&reg;, таблетки 10 мг/20 мг</td>
</tr>
</tbody>
</table>
 Пацієнти з нирковою недостатністю Для підбору оптимальної початкової дози і підтримуючої дози пацієнтам із нирковою недостатністю титрування доз слід проводити в індивідуальному порядку, використовуючи окремі компоненти препарату &ndash; лізиноприл та амлодипін. Під час терапії лікарським засобом Прамілет&reg; потрібно контролювати функцію нирок, вміст калію і натрію в сироватці крові. У разі погіршення функції нирок потрібно припинити прийом лікарського засобу Прамілет&reg;, замінивши застосуванням його окремих компонентів, дози яких підібрано належним чином. Амлодипін не виводиться за допомогою діалізу. Пацієнти з печінковою недостатністю Рекомендації щодо доз для пацієнтів із легкою або помірною печінковою недостатністю ще не розроблені, тому підбір доз таким пацієнтам слід здійснювати з обережністю й починати з мінімальної дози в діапазоні дозування (див. розділи &laquo;Фармакокінетика&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;). Для підбору оптимальної початкової дози і підтримуючої дози пацієнтам з печінковою недостатністю титрування доз слід проводити в індивідуальному порядку, використовуючи лізиноприл та амлодипін у вигляді окремих таблеток. Фармакокінетику амлодипіну при тяжкій печінковій недостатності не досліджували. Застосування амлодипіну пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю слід починати з найнижчої дози, при цьому титрування доз потрібно проводити повільно. Пацієнти літнього віку (від 65 років) Пацієнтам літнього віку препарат слід призначати з обережністю. Відомо, що у клінічних дослідженнях зміна профілю ефективності й безпеки застосування амлодипіну або лізиноприлу залежно від віку пацієнта не спостерігалася. Щоб обрати оптимальну підтримуючу дозу для пацієнтів літнього віку, титрування доз потрібно проводити в індивідуальному порядку, використовуючи лізиноприл та амлодипін у вигляді окремих таблеток. Спосіб застосування Перорально. Оскільки їжа не впливає на всмоктування лікарського засобу, лікарський засіб Прамілет&reg; можна приймати незалежно від прийому їжі, тобто до, під час або після їди.</div>

Діти

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Прамілет&reg; дітям (віком до 18 років) не встановлені.

Передозування

Немає даних про передозування лікарського засобу Прамілет&reg; у людини. Передозування лізиноприлу Дані про передозування у людини обмежені. Симптоми, пов&rsquo;язані з передозуванням інгібіторами АПФ, можуть проявлятися артеріальною гіпотензією, циркуляторним шоком, порушенням електролітного балансу, нирковою недостатністю, гіпервентиляцією, тахікардією, прискореним серцебиттям, брадикардією, запамороченням, тривогою та кашлем. При передозуванні рекомендується внутрішньовенне введення фізіологічного розчину. У разі розвитку артеріальної гіпотензії слід надати пацієнту горизонтального положення, поклавши його на спину. Можна також розглянути доцільність інфузійного введення ангіотензину II та/або внутрішньовенного введення катехоламінів. У разі якщо прийом препарату стався недавно, потрібно вжити заходів для виведення лізиноприлу (наприклад викликати блювання, промити шлунок, ввести сорбенти і натрію сульфат). Лізиноприл можна видалити з системного кровотоку шляхом проведення гемодіалізу (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). При розвитку брадикардії, стійкої до медикаментозної терапії, показана постановка штучного водія ритму. Потрібен постійний контроль основних показників життєдіяльності, вмісту електролітів і концентрації креатиніну в сироватці крові. Передозування амлодипіну Дані про навмисне передозування у людини обмежені. Симптоми Передозування може призвести до надмірної периферичної вазодилатації з рефлекторною тахікардією. Зареєстрована також виражена і тривала системна артеріальна гіпотензія, аж до шоку з летальним наслідком. Рідко повідомлялося про розвиток некардіогенного набряку легень як наслідок передозування амлодипіну, який може проявлятися з відстроченим початком (через 24&ndash;48 годин після прийому) і потребувати штучної вентиляції легень. Факторами, що сприяють розвитку некардіогенного набряку легень, можуть бути ранні реанімаційні заходи (включаючи перевантаження рідиною) для підтримки перфузії та серцевого викиду. Лікування При клінічно значущій артеріальній гіпотензії внаслідок передозування амлодипіну потрібно вжити активних заходів для підтримки функцій серцево-судинної системи, включно з частим контролем показників серцево-судинної і дихальної систем, покласти пацієнта на спину, припіднявши нижні кінцівки (вище голови), і контролювати об&rsquo;єм циркулюючої крові й діурезу. Може виникнути потреба у введенні вазопресорів для відновлення судинного тонусу й артеріального тиску, якщо відсутні протипоказання до їх застосування. Внутрішньовенне введення кальцію глюконату може мати позитивний вплив на зворотний розвиток ефектів, спричинених блокадою кальцієвих каналів. У деяких випадках може бути ефективним промивання шлунка. Відомо, що в дослідженнях за участю здорових добровольців застосування активованого вугілля в інтервалі до 2 годин після прийому 10 мг амлодипіну знизив швидкість всмоктування амлодипіну. Оскільки амлодипін значною мірою зв&rsquo;язується з білками плазми крові, діаліз не ефективний. Передозування лікарським засобом Прамілет&reg; може призвести до надлишкової периферичної вазодилатації з вираженою артеріальною гіпотензією та гострою судинною недостатністю, до порушень електролітного балансу, ниркової недостатності, гіпервентиляції, тахікардії, прискореного серцебиття, брадикардії, запаморочення, тривоги та кашлю. Рекомендується проведення симптоматичного лікування (покласти пацієнта на спину, спостерігати й у разі потреби підтримувати функції серцево-судинної і дихальної систем, контролювати артеріальний тиск, об&rsquo;єм циркулюючої крові та електролітний баланс, а також концентрацію креатиніну в сироватці крові). У разі вираженої артеріальної гіпотензії потрібно покласти пацієнта на спину, припіднявши нижні кінцівки на рівень вище голови. Якщо введення рідини не дало достатнього результату, може бути потрібна підтримуюча терапія у вигляді введення периферичних вазопресорів, якщо відсутні протипоказання до їх застосування. Можна також розглянути доцільність інфузійного введення ангіотензину II. Внутрішньовенне введення кальцію глюконату може виявити позитивний вплив на зворотний розвиток ефектів, спричинених блокадою кальцієвих каналів. Лізиноприл можна видалити з системного кровотоку шляхом проведення гемодіалізу. Застосування високопроточних поліакрилонітрилових мембран під час діалізу не рекомендується.

Побічні реакції

Частоту визначають таким чином: дуже часті (&ge; 1/10); часті (від &ge; 1/100 до &lt; 1/10); нечасті (від &ge; 1/1 000 до &lt; 1/100); поодинокі (від &ge; 1/10 000 до &lt; 1/1 000); рідкісні (&lt; 1/10000); частота невідома (не можна оцінити за наявними даними). У межах кожної частотної групи побічні реакції представлено в порядку зменшення серйозності. Побічні реакції, що спостерігалися і були зареєстровані під час лікування окремо лізиноприлом та амлодипіном: Лізиноприл З боку крові та лімфатичної системи: поодинокі &ndash; зниження рівня гемоглобіну, зниження гематокриту; рідкісні &ndash; пригнічення функції кісткового мозкового кровотворення, анемія, агранулоцитоз (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, лімфаденопатія. З боку імунної системи: рідкісні &ndash; аутоімунні порушення; частота невідома &ndash; анафілактична/анафілактоїдна реакція. З боку ендокринної системи: поодинокі &ndash; синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНС АДГ). З боку обміну речовин та харчування: рідкісні &ndash; гіпоглікемія. З боку психіки: нечасті &ndash; зміни настрою, порушення сну, галюцинації; поодинокі &ndash; сплутаність свідомості; частота невідома &ndash; депресія. З боку нервової системи: часті &ndash; запаморочення, головний біль; нечасті &ndash; вертиго, парестезія, дисгевзія; поодинокі &ndash; розлади нюху; частота невідома &ndash; синкопе. З боку серця: нечасті &ndash; інфаркт міокарда, ймовірно, на тлі надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів групи високого ризику (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), тахікардія, пальпітація. З боку судинної системи: часті &ndash; ортостатичні ефекти (в т. ч. ортостатична гіпотензія); нечасті &ndash; гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт), ймовірно, на тлі надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів групи високого ризику (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), тахікардія, синдром Рейно. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часті &ndash; кашель; нечасті &ndash; риніт; рідкісні &ndash; бронхоспазм, алергічний альвеоліт /еозинофільна пневмонія, синусит. З боку шлунково-кишкового тракту: часті &ndash; діарея, блювання; нечасті &ndash; біль у животі, нудота, диспепсія; поодинокі &ndash; сухість у роті; рідкісні &ndash; панкреатит, ангіоневротичний набряк кишечника. З боку гепатобіліарної системи: рідкісні &ndash; печінкова недостатність, гепатит &ndash; гепатоцелюлярний або холестатичний, жовтяниця (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасті &ndash; висипання, свербіж; поодинокі &ndash; псоріаз, кропив&rsquo;янка, алопеція, гіперчутливість / ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;); рідкісні &ndash; токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса &ndash; Джонсона, мультиформна еритема, пухирчатка, потіння, доброякісний лімфаденоз шкіри*. З боку нирок та сечовивідних шляхів: часті &ndash; порушення функції нирок; поодинокі &ndash; гостра ниркова недостатність, уремія; рідкісні &ndash; олігурія/анурія. З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасті &ndash; імпотенція; поодинокі &ndash; гінекомастія. Загальні порушення і порушення у місці введення: нечасті &ndash; втомлюваність, астенія. Лабораторні дослідження: нечасті &ndash; підвищення концентрації сечовини і креатиніну в сироватці крові, гіперкаліємія, підвищення активності печінкових ферментів; поодинокі &ndash; збільшення білірубіну в сироватці крові, гіпонатріємія. Амлодипін. З боку крові та лімфатичної системи: рідкісні &ndash; тромбоцитопенія, лейкопенія. З боку імунної системи: рідкісні &ndash; алергічні реакції. З боку обміну речовин та харчування: рідкісні &ndash; гіперглікемія. З боку психіки: нечасті &ndash; безсоння, зміни настрою (включно з неспокоєм), депресія; поодинокі &ndash; сплутаність свідомості. З боку нервової системи: часті &ndash; сонливість, запаморочення, головний біль (особливо на початку лікування); нечасті &ndash; синкопе, тремор, дисгевзія, гіпестезія, парестезія; рідкісні &ndash; гіпертонус, периферична нейропатія; частота невідома &ndash; екстрапірамідні порушення. З боку органів зору: часті &ndash; порушення зору (включно з диплопією). З боку органів слуху і рівноваги: нечасті &ndash; дзвін у вухах. З боку серця: часті &ndash; пальпітація; нечасті &ndash; аритмія (включно з брадикардією, шлуночковою тахікардією та фібриляцією передсердь); рідкісні &ndash; інфаркт міокарда. З боку судинної системи: часті &ndash; гіперемія шкіри; нечасті &ndash; артеріальна гіпотензія; рідкісні &ndash; васкуліт. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часті &ndash; диспное; нечасті &ndash; кашель, риніт. З боку шлунково-кишкового тракту: часті &ndash; біль у животі, нудота, диспепсія, порушення дефекації (діарея і запор); нечасті &ndash; блювання, сухість у роті; рідкісні &ndash; панкреатит, гастрит, гіперплазія ясен. З боку гепатобіліарної системи: рідкісні &ndash; гепатит, жовтяниця, підвищення рівня печінкових ферментів**. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасті &ndash; алопеція, пурпура, зміна забарвлення шкіри, гіпергідроз, свербіж, висипання, екзантема, кропив&rsquo;янка; рідкісні &ndash; набряк Квінке, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса &ndash; Джонсона, мультиформна еритема, ангіоневротичний набряк, фоточутливість; частота невідома &ndash; токсичний епідермальний некроліз. З боку кістково-м&rsquo;язової системи та сполучної тканини: часті &ndash; припухлість щиколоток (гомілковостопного суглоба), м&rsquo;язові судоми; нечасті &ndash; артралгія, міалгія, біль у спині. З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасті &ndash; розлад сечовипускання, ніктурія, збільшення частоти сечовипускання. З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасті &ndash; імпотенція, гінекомастія. Загальні порушення і порушення у місці введення: дуже часті &ndash; набряки; часті &ndash; втомлюваність, астенія; нечасті &ndash; біль у грудях, біль, нездужання. Лабораторні дослідження: нечасті &ndash; збільшення маси тіла, зменшення маси тіла. *Повідомлялося про симптомокомплекс, який може включати один або декілька з таких симптомів: лихоманка, васкуліт, міалгія, артралгія/артрит, позитивна реакція на антинуклеарні антитіла (АНА), збільшення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), еозинофілія і лейкоцитоз, висипи на шкірі, фотосенсибілізація або інші зміни з боку шкіри. **Найчастіше асоціювалося з холестазом. Дані клінічних досліджень з безпеки дають змогу припустити, що лізиноприл зазвичай добре переноситься дітьми і підлітками з артеріальною гіпертензією, а профіль безпеки в цій віковій групі порівнянний із таким у дорослих. Повідомлення про підозрювані побічні реакції Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 &deg;С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску

ТОВ &laquo;Кусум Фарм&raquo;.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

40020, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Прамілет табл. 5мг/10мг №30

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають

	Амліпін таблетки, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 232.56грн	232.56грн
	Лірам таблетки по 20 мг/10 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 242.71грн	242.71грн
	Лірам таблетки по 10 мг/5 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 139.50грн	139.50грн
	Екватор таблетки 10 мг/5 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 341.51грн	341.51грн
	Екватор таблетки по 20 мг/5 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 360.05грн	360.05грн
	Екватор таблетки по 20 мг/10 мг, 30 шт. Форма випуску: Таблетки 448.02грн	448.02грн