Засоби від вошей

Таке захворювання як педикульоз відоме вже понад 10000 років. Щорічно реєструється у всіх країнах, попри вік та соціально-економічне становище, вражає сотні мільйонів людей у ​​всьому світі. Які ж причини та симптоми даного захворювання, як подолати цю недугу.

Що таке педикульоз?

Педикульоз — захворювання шкіри та волосся, викликане кровососними паразитами — вошами. Воші — це облігатні паразитарні комахи, які передаються при прямому контакті.

Форми захворювання

На шкірі людини паразитують три види вошей:

• Pediculus humanus capitis (головна воша);
• Pthirus pubis (лобкова воша);
• Pediculus humanus (платтяна воша).

Головні воші є найпоширенішими формами. Крім волосистої частини голови можуть жити на бровах, бороді, вусах. Головні воші живляться виключно кров'ю. Зараження головними вошами відбувається при безпосередньому контакті, наприклад, спільного використання головного убору. Головними вошами може заразитися кожен, але частіше це захворювання зустрічається у дітей шкільного віку від 3 до 12 років, тому що вони частіше діляться своїми речами, ніж дорослі, і грають разом.
Лобкові воші мешкають на лобку, статевих органах, навколо заднього проходу, іноді поселяються на інших ділянках шкіри, покритих волоссям: грудях, животі, стегнах, пахвах, передаються при статевому контакті, через постільну білизну або одяг.

Платтяні воші живуть і відкладають яйця в одязі чи постільній білизні, а переміщуються на шкіру тільки для годування, гниди (яйця вошей) відкладають у швах та складках білизни. Вони поширюються головним чином за прямого контакту серед населення з поганою гігієною. Однак також можуть передаватися через одяг, постільну білизну та рушники.

Життєвий цикл вошей включає три німфальні стадії. Їм потрібне регулярне харчування кров'ю, щоб вижити та завершити свій розвиток. Самка воші протягом життя відкладає яйця (гниди) від 50 до 150 штук, які приклеюються до волосся голови (головні воші), складкам тканини (платтяні воші) або лобковому волоссю (лобкові воші) господаря. Приблизно через тиждень для головних вошей і через 10 днів для платяних вошей з яєць вилуплюються перші німфи (перша стадія розвитку вошей), залишаючи шкаралупу прикріпленої до волосся або швів одягу.

Німфи живляться кров'ю, чому сприяють хімічні сполуки з антикоагулянтними та судинорозширювальними властивостями у їхній слині. Вони дозрівають у дорослих особин після трьох ліньок, що займає 9-12 днів для головних вошей та понад 2 тижнів для платтяних та лобкових вошей. У середньому тривалість життя вошей становить близько 40 днів.

Воші чутливі до температури та вологості. Наприклад, платтяні воші найкраще виживають при вологості 79-90% та температурі 29-32 ℃. Вони швидко гинуть в середовищі з вологістю < 40% чи температурою > 50 ℃. Яйця вошей зазвичай відкладаються в місцях з оптимальною температурою та вологістю

Як проявляється захворювання

Найпоширенішими симптомами ураження головними вошами є свербіж, збільшення шийних та потиличних лімфовузлів. В результаті тривалої сверблячки можуть виникати дратівливість, порушення сну, з'являється екскоріація (сліди розчісування).
Зараження платяними вошами викликає поширений свербіж, а місця ураження зазвичай виявляються на шиї, плечах, верхній частині спини, боках і талії — у місцях тісного контакту між одягом та шкірою. Платтяні воші можуть передавати збудників епідемічного висипного тифу, зворотного тифу та окопної лихоманки.

Лобкові воші викликають сильний свербіж в ділянці лобка, в паху, сідницях, міжягідній складці та періанальній ділянці. У місцях розчісування може з'являтися еритема, невеликі виразки шкіри, які є вхідними воротами для проникнення вторинної бактеріальної інфекції.

Як вибрати засіб від педикульозу?

Лікування головних вошей включає застосування зовнішніх засобів та механічне видалення. Фармакологічне лікування вошей зосереджено на таких механізмах: нейротоксичність, що веде до паралічу вошей, пригнічення дихальної функції, придушення фізіологічної активності вошей при місцевому застосуванні. До протипедикульозних засобів відносяться:

• Бензилбензоат;
• Діметікон (Хедрінг);
• Малатіон;
• Пермітрин;

Ці засоби необхідно наносити на чисте волосся. Після обробки слід вичесати густим гребінцем загиблих вошей та гнид. Важливо розуміти, що доступні методи лікування вбивають вошей, але не знищують їх яйця надійно. Для повної ерадикації часто потрібне повторне лікування. Другої обробки через 7–10 днів після першої обробки, зазвичай, достатньо для знищення більшості вошей. За наявності на шкірі пошкоджених та інфікованих ділянок необхідно вибирати протипедикульозний засіб з найменшою подразнювальною дією. У разі наявності відкритих ран та гострих запальних процесів шкіри голови його застосування протипоказане.


Протипедикульозні засоби у вигляді аерозолів протипоказані при бронхіальній астмі, обструктивному бронхіті, у тому числі в анамнезі, а також немовлятам, дітям молодшого віку через ризик появи бронхоспазму при вдиханні аерозолю. У цьому випадку нанесення на шкіру повинно бути за допомогою змоченого препарату ватного тампона.

Такий препарат як Хедринг не містить фосфороорганічних інсектицидів, тому не чинить хімічної дії. Він покриває вошей і порушує їхню здатність підтримувати водний баланс, внаслідок чого вони не можуть виводити з організму надлишок води та гинуть. Застосовується місцево на ураженій поверхні, його всмоктування через шкіру незначне або відсутнє. Безпечний для дітей з 6 місяців та дорослих.

Також застосовують антигістамінні препарати, які зменшують симптоми сильної сверблячки: Тавегіл, Фенкарол, Феністил.


Лікування педикульозу поєднується з обробкою всіх текстильних виробів, з якими контактував хворий (подушки, постільна білизна, головні убори, одяг), хлоровмісними або іншими інсектицидними засобами, кип'ятінням, прасуванням для запобігання повторного зараження.
При лобковому педикульозі необхідне лікування обох партнерів.

Профілактичні заходи

Є кроки, які ви можете зробити, щоб запобігти виникненню зараження:

• не діліться особистими речами: гребінці, шпильки, шарфи, навушники, головні убори, рушники;
• мінімізуйте прямі контакти. Навчіть дітей уникати прямого контакту під час гри та інших занять, не діліться одягом та іншими предметами, які вони надягають на голову, такими як гумки для волосся та шоломи.
• Прайте одяг, постільну білизну та рушники у гарячій воді та сушіть їх за допомогою гарячого циклу сушки.

Джерела 

Head Lice / MedlinePlus

Pediculosis / National Library of Medicine

Human pediculosis, a global public health problem / National Library of Medicine

What Are Lice, and Where Do They Come From? / Healthline

Lice Symptoms / Healthline