Форма випуску

Київмедпрепарат Україна

Пренелія таблетки по 4 мг, 30 шт.

Пренелія табл. 4мг №30

Знижка 5% на 2 дні для всіх товарів: 01.04-30.04

Подарунковий сертифікат Подорожник (далі Сертифікат) можна використати для оплати вартості певних товарів в мережі аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; зі списку лікарських засобів, що зазначені нижче. Якщо сума товарів більше номіналу сертифіката, різниця оплачується покупцем будь-яким зручним способом оплати. При покупці на суму, меншу за позначену на сертифікаті, різниця не повертається та не переноситься на наступні покупки. Дія сертифіката розповсюджується на купівлю товарів зі знижкою та акційні пропозиції. Сертифікат не розповсюджується на купівлю товарів на сайті або в мобільному застосунку чи ботах та бронювання на сайтах прайсагрегаторах (Таблетки. юа, Ліки.юа та інш)&nbsp; . В одній покупці (один чек) можна використати кілька сертифікатів. Бонуси за програмою лояльності на суму сертифіката не нараховуються. Знижки за програмою лояльності не діють. Сертифікат не можна розбити на кілька купівель (кілька чеків) у межах номіналу та терміну дії сертифіката, він є одноразовим. Сертифікат не є іменним: використати може як особа, що особисто його придбала, так і будь-яка інша особа, яка предʼявила сертифікат на касі аптеки мережі Подорожник. Сертифікат не підлягає поверненню та зворотному обміну на грошовий еквівалент. Даним сертифікатом можна скористатись в аптеках мережі Подорожник у Сумській та Полтавській областях. Сертифікат поверненню та обміну на сертифікат іншого номіналу не підлягає. У разі втрати сертифікат не відновлюється. Товари придбані за рахунок сертифікату поверненню не підлягають, можна тільки обміняти на той самий товар належної якості, згідно чинного законодавства України. Термін дії вказаний на звороті сертифіката і не підлягає продовженню. Після закінчення терміну дії сертифікат вважається недійсним незалежно від причин, через які він не був використаний. Товари, які можна придбати розрахувавшись сертифікатом:

Сертифікати 38907831

Є в наявності

периндоприл

Пренелія таблетки по 8 мг, 30 шт.

Пренелія табл. 8мг №30

Київ

Пренелія

Пренеса

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Дозування

Первинна упаковка

Термін придатності

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Упаковка

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Код АТС/ATX

Кількість в упаковці

Спосіб введення

Код Моріон

Міжнародне найменування

Виробник

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Діабетикам з обережністю

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Вагітним заборонено

Годуючим матерям

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям заборонено

Кому можна

Основні властивості

Склад

діюча речовина: периндоприл; 
1 таблетка Пренелія&reg;, 4&nbsp;мг містить: периндоприлу тертбутиламіну &ndash; 4,0 мг, що відповідає 3,338 мг периндоприлу; 
допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки. 
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, круглої форми, з двоопуклою поверхнею.

Фармакотерапевтична група

Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), монокомпонентні. Периндоприл. Код АТX C09A A04.

Фармакодинаміка

Периндоприл &ndash; інгібітор ферменту, який перетворює ангіотензин І в ангіотензин ІІ (ангіотензинперетворювальний фермент АПФ). Перетворювальний фермент (або кіназа) &ndash; це екзопептидаза, яка робить можливим перетворення ангіотензину І у судинозвужувальний ангіотензин ІІ, а також спричиняє розпад вазодилататора брадикініну до неактивного гептапептиду. Інгібування АПФ призводить до зменшення концентрації ангіотензину ІІ у плазмі крові, що підвищує активність реніну у плазмі крові (за рахунок пригнічення негативного зворотного зв&rsquo;язку на вивільнення реніну) та знижує секрецію альдостерону. Оскільки АПФ інактивує брадикінін, інгібірування АПФ також призводить до підвищення активності циркулюючої та місцевої калікреїнкінінової системи (і таким чином також призводить до активації системи простагландинів). Цей механізм дії зумовлює зниження артеріального тиску інгібіторами АПФ і частково відповідає за появу деяких побічних ефектів (наприклад, кашель). Периндоприлу тертбутиламін діє через свій активний метаболіт &ndash; периндоприлат. Інші ж метаболіти не демонструють активності в інгібуванні АПФ в експериментальних умовах. Артеріальна гіпертензія. Периндоприл ефективно знижує артеріальний тиск при всіх ступенях артеріальної гіпертензії: м'якій, помірній та тяжкій; зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску спостерігається як у положенні лежачи, так і у положенні стоячи. Периндоприл зменшує опір периферичних судин, що призводить до зниження артеріального тиску. Внаслідок цього збільшується периферичний кровотік без впливу на частоту серцевих скорочень. Як правило, збільшується і нирковий кровотік, у той час як швидкість клубочкової фільтрації (ШКР) зазвичай не змінюється. Максимальний антигіпертензивний ефект розвивається через 4&ndash;6 годин після одноразового прийому та зберігається щонайменше 24 години: співвідношення Т/Р (мінімальна ефективність/максимальна ефективність упродовж доби) периндоприлу становить 87&ndash;100 %. Артеріальний тиск знижується швидко. У пацієнтів, які відповіли на лікування, нормалізація артеріального тиску відбувається протягом місяця та зберігається без виникнення тахіфілаксії. У разі припинення застосування периндоприлу тертбутиламіну ефекту відміни не виникає. Периндоприл зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Клінічні дослідження довели, що периндоприл має судинорозширювальні властивості. Він покращує еластичність великих артерій та зменшує співвідношення товщини стінки до просвіту судини для малих артерій. Додаткова терапія з тіазидним діуретиком має синергійний ефект. Комбінація інгібітору АПФ та тіазидного діуретика також зменшує ризик гіпокаліємії, спричиненої діуретиком. Серцева недостатність. Периндоприлу тертбутиламін зменшує роботу серця шляхом зменшення перед- та післянавантаження на серце. Дослідження з участю пацієнтів із серцевою недостатністю продемонстрували:
<ul>
<li>зменшення тиску наповнення правого та лівого шлуночків,</li>
<li>зниження системного периферичного опору,</li>
<li>збільшення серцевого індексу та покращання серцевого викиду.</li>
</ul>
Відомо, що у ході порівняльних досліджень перше призначення 2 мг периндоприлу пацієнтам із серцевою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості не було пов&rsquo;язане з будь-яким достовірним зниженням артеріального тиску порівняно з плацебо.

Фармакокінетика

Абсорбція. Після перорального прийому периндоприл швидко всмоктується, максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 1 години. Період напіврозпаду периндоприлу у плазмі крові становить 1 годину. Периндоприл є проліками. 27&nbsp;% від загальної кількості прийнятого периндоприлу визначається в крові у вигляді активного метаболіту &ndash; периндоприлату. Крім активного метаболіту &ndash; периндоприлату, препарат утворює 5 метаболітів, які є неактивними. Максимальна концентрація периндоприлату у плазмі крові досягається через 3&ndash;4 години після прийому. Прийом їжі зменшує перетворення периндоприлу у периндоприлат, отже, зменшується його біодоступність, тому добову дозу периндоприлу тертбутиламіну рекомендується приймати одноразово вранці перед їдою. Розподіл. Відзначається лінійна залежність між дозою периндоприлу та його концентрацією у плазмі крові. Об&rsquo;єм розподілу незв&rsquo;язаного периндоприлату становить приблизно 0,2&nbsp;л/кг. Зв&rsquo;язування периндоприлату з білками плазми крові становить 20&nbsp;%, головним чином з ангіотензинперетворювальним ферментом, але цей показник є дозозалежним. Виведення. Периндоприлат виводиться із сечею. Період остаточного напіввиведення незв&rsquo;язаної фракції становить приблизно 17 годин. Стадія рівноважної концентрації у плазмі крові настає через 4 дні від початку лікування. Особливі групи пацієнтів. Виведення периндоприлату уповільнюється у пацієнтів літнього віку, а також у пацієнтів із серцевою або нирковою недостатністю. Рекомендовано підбирати дозу для пацієнтів з нирковою недостатністю, враховуючи ступінь недостатності (кліренсу креатиніну). Діалізний кліренс периндоприлату &ndash; 70 мл/хв. Кінетика периндоприлу змінюється у хворих на цироз печінки: печінковий кліренс периндоприлу зменшується вдвічі. Однак кількість периндоприлату, що утворюється, не зменшується. Отже, таким хворим не потрібно коригувати дозу.

Показання

<ul>
<li>Артеріальна гіпертензія.</li>
<li>Серцева недостатність.</li>
<li>Запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями.</li>
<li>Запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів з документально підтвердженою стабільною ішемічною хворобою серця. Довготривале лікування зменшує ризик виникнення інфаркту міокарда та серцевої недостатності.</li>
</ul>

Протипоказання

<ul>
<li>Підвищена чутливість до периндоприлу або до будь-якої з допоміжних речовин, або до будь-якого іншого інгібітору АПФ;</li>
<li>ангіоневротичний набряк в анамнезі після застосування інгібітору АПФ;</li>
<li>ідіопатичний або спадковий ангіоневротичний набряк;</li>
<li>вагітні, жінки, які планують завагітніти та жінки дітородного віку, які не застосовують адекватні засоби контрацепції (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;);</li>
<li>одночасне застосування з сакубітрил/валсартаном через підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку;</li>
<li>одночасне застосування з препаратами, що містять діючу речовину аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом або нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації &lt;&nbsp;60&nbsp;мл/хв/1,73&nbsp;м2) (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;);</li>
<li>екстракорпоральне лікування, яке призводить до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями;</li>
<li>значний двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної функціонуючої нирки.</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Лікарські засоби, що спричиняють гіперкаліємію. Деякі лікарські засоби або терапевтичні класи лікарських засобів можуть спричинити гіперкаліємію, а саме: аліскірен, солі калію, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), гепарини, імуносупресори, такі як циклоспорин або такролімус, триметоприм. Одночасний прийом вказаних лікарських засобів підвищує ризик виникнення гіперкаліємії. Протипоказано (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;) одночасне застосування периндоприлу з аліскіреном пацієнтам, хворим на цукровий діабет, або пацієнтам з порушеною функцією нирок з огляду на підвищений ризик виникнення гіперкаліємії, погіршення функції нирок, кардіоваскулярної захворюваності і летальності та не рекомендовано (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;) всім іншим групам пацієнтів.Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) за допомогою комбінованого використання інгібіторів АПФ таблокаторів рецепторів ангіотензину II Опубліковано дані про те, що у пацієнтів зі встановленим атеросклерозом, серцевою недостатністю або цукровим діабетом з ураженням органів-мішеней одночасне застосування інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину супроводжувалося підвищенням частоти виникнення артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та погіршенням функції нирок (в тому числі гострої ниркової недостатності) порівняно з такими при монотерапії препаратами, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. Подвійна блокада (тобто комбінація інгібітору АПФ з антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ) може бути застосована в індивідуальних випадках з ретельним контролем функції нирок, рівня калію та артеріального тиску. Екстракорпоральне лікування призводить до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями, такими як високопроточні мембрани для діалізу або гемофільтрації (наприклад, поліакрилові мембрани) та для аферезу ліпопротеїдів низької щільності з декстрансульфатом, що може призвести до підвищення ризику виникнення тяжких анафілактоїдних реакцій (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). У разі необхідності такого лікування, слід розглянути можливість використання діалізних мембран іншого типу або призначення інших класів антигіпертензивних препаратів. Естрамустин: підвищення ризику виникнення побічних реакцій, таких як ангіоневротичний набряк (ангіоедема). Калійзберігаючі діуретики (наприклад, тріамтерен, амілорид та інші), солі калію: виникнення гіперкаліємії (можливо, летальної) особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю (адитивний гіперкаліємічний ефект). Зазначені препарати не рекомендовані для одночасного застосування з периндоприлом (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Однак якщо одночасне призначення цих речовин є необхідним, їх слід застосовувати з обережністю та проводити частий контроль калію плазми крові. Щодо застосування спіронолактону при серцевій недостатності див. &laquo;Одночасне застосування, яке потребує особливої уваги&raquo;. Літій. При застосуванні інгібіторів АПФ з препаратами літію повідомлялося про оборотне підвищення концентрації літію у плазмі крові та його токсичність. Не рекомендується застосовувати периндоприл з препаратами літію. У разі доведеної необхідності такого призначення обов&rsquo;язково ретельно контролювати рівень літію у плазмі крові. Інгібітори mTOR (наприклад, сиролімус, еверолімус, темсиролімус). Пацієнти, які одночасно застосовують інгібітори mTOR, можуть належати до групи підвищеного ризику розвитку ангіоневротичного набряку (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Одночасне застосування, що потребує особливої уваги. Епідеміологічні дослідження припускають, що одночасне застосування інгібіторів АПФ та цукрознижувальних засобів (інсулін, пероральні цукрознижувальні засоби) може призвести до посилення цукрознижувального ефекту з ризиком розвитку гіпоглікемії. Найчастіше цей феномен може виникати у перші тижні комбінованого лікування та у пацієнтів з нирковою недостатністю. Баклофен посилює антигіпертензивний ефект. Необхідно контролювати артеріальний тиск та функцію нирок, у разі необхідності слід провести корекцію дози. Діуретики. У пацієнтів, які приймають діуретики, та особливо у тих, у кого порушений водно-електролітний обмін, можливе надмірне зниження артеріального тиску після початку лікування інгібітором АПФ. Імовірність розвитку гіпотензивного ефекту знижується завдяки відміні діуретика, підвищенню об&rsquo;єму циркулюючої крові або споживанню солі перед початком терапії периндоприлом, яку слід розпочинати з низьких доз з поступовим підвищенням. При артеріальній гіпертензії, коли попередньо призначений діуретик міг спричинити недостатність води/електролітів, його необхідно відмінити перед початком лікування інгібітором АПФ (у таких випадках прийом діуретика може бути поновлено з часом) або призначити інгібітор АПФ у низькій дозі з поступовим її підвищенням. При застійній серцевій недостатності на тлі прийому діуретика прийом інгібітору АПФ слід розпочинати з мінімальної дози, можливо, після зниження дози діуретика. У будь-якому випадку необхідно контролювати функцію нирок (рівень креатиніну) протягом перших тижнів лікування інгібітором АПФ. Калійзберігаючі діуретики (еплеренон, спіронолактон). Особливої уваги потребує одночасне застосування еплеренону або спіронолактону в дозах від 12,5 мг до 50&nbsp;мг на добу з низькими дозами інгібітору АПФ. У випадку недотримання рекомендацій щодо призначення такої комбінації існує ризик виникнення гіперкаліємії (можливо, летальної) під час лікування пацієнтів із серцевою недостатністю ІІ-ІV класу за NYHA та фракцією викиду &lt;&nbsp;40&nbsp;%, які раніше лікувалися інгібітором АПФ та петльовим діуретиком. Перед призначенням такої комбінації слід упевнитися у відсутності гіперкаліємії та порушення функції нирок. Рекомендовано проводити ретельний моніторинг каліємії та креатинінемії щотижнево під час першого місяця лікування та щомісячно надалі. Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), включаючи ацетилсаліцилову кислоту&nbsp;&ge;&nbsp;3&nbsp;г/добу. Можливе послаблення антигіпертензивного ефекту під час одночасного застосування інгібіторів АПФ з НПЗЗ такими як: ацетилсаліцилова кислота у протизапальних дозах, інгібітори ЦОГ‑2, неселективні НПЗЗ. Одночасне застосування інгібіторів АПФ та НПЗЗ може призвести до збільшення ризику погіршення функції нирок, у тому числі імовірності розвитку гострої ниркової недостатності, підвищення рівня калію у плазмі крові, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок в анамнезі. Таку комбінацію слід призначати з обережністю, зокрема пацієнтам літнього віку. Пацієнтам необхідно відновити водний баланс та надати рекомендації щодо контролю функції нирок після початку комбінованої терапії та при подальшому лікуванні. Одночасне застосування, яке потребує уваги. Лікарські засоби, що впливають на симпатичну нервову систему:&beta;-адреноблокатори посилюють гіпотензивний ефект периндоприла. Антигіпертензивні засоби та вазодилататори: одночасне застосування антигіпертензивних засобів може підвищити гіпотензивний ефект периндоприлу. Одночасне застосування з нітрогліцерином та іншими нітратами або з іншими вазодилататорами може сприяти додатковому зниженню артеріального тиску. Інгібітори дипептилпептидази-ІV (ДПП-IV) (лінагліптин, саксагліптин, сітагліптин, вільдагліптин): у пацієнтів, яким призначено комбінацію гліптину та інгібітору АПФ, підвищується ризик виникнення ангіоедеми. Одночасне застосування деяких анестетиків, трициклічних антидепресантів або антипсихотичних засобів з інгібіторами АПФ може призвести до подальшого зниження артеріального тиску (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Симпатоміметики можуть послабляти антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ. Золото: нітратоподібна реакція (симптомами є: почервоніння обличчя, нудота, блювання та артеріальна гіпотензія) зустрічається рідко у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори АПФ, включаючи периндоприл, та ін&rsquo;єкційні препарати золота (натрію ауротіомалат). Дигоксин: дослідження з фармакокінетики показали, що периндоприл при одночасному застосуванні не впливає на концентрацію дигоксину в плазмі, але вплив дигоксину на концентрацію периндоприлу/периндоприлату виключити не можна. Гентаміцин: дослідження на тваринах показали можливість взаємодії периндоприлу та гентаміцину. Однак, взаємодію у людей не досліджували. Інгібітори нейтральної ендопептидази: одночасне застосування інгібіторів АПФ та інгібіторів нейтральної ендопептидази підвищує ризик розвитку ангіоневротичного набряку. Пацієнти, які приймають інгібітори нейтральної ендопептидази та розпочинають лікування периндоприлом та навпаки, потребують ретельного нагляду Взаємодії з їжею. Одночасний прийом периндоприлу з їжею не впливає на швидкість або ступінь всмоктування периндоприлу. Однак, ступінь біотрансформації периндоприлу в периндоприлат знижується на 35%, тому периндоприл рекомендовано приймати перед їжею.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Периндоприлу тертбутиламін може мати незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізми. У деяких пацієнтів можуть виникати індивідуальні реакції, пов&rsquo;язані зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку лікування або при одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними препаратами. Як результат, здатність керувати транспортними засобами або використовувати механізми може бути порушена.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність Лікарський засіб протипоказано застосовувати вагітним або жінкам, які планують завагітніти (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Якщо під час лікування цим лікарським засобом підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до застосування вагітним. Епідеміологічні дані щодо ризику виникнення тератогенного ефекту внаслідок прийому інгібіторів АПФ під час І триместру вагітності не остаточні, тому незначного підвищення ризику не можна виключати. Відомо, що прийом інгібіторів АПФ під час ІІ та ІІІ триместрів вагітності призводить до фетотоксичності та неонатальної токсичності. У випадку, якщо жінка приймала інгібітор АПФ під час ІІ триместру вагітності, дитині рекомендовано провести ультразвукове дослідження функції нирок та кісток черепа. Новонароджені, матері яких приймали інгібітори АПФ у період вагітності, мають знаходитися під ретельним наглядом через можливість виникнення артеріальної гіпотензії. Годування груддю Інгібітори АПФ проникають у грудне молоко, тому протипоказані під час годування груддю. Під час годування груддю бажано призначити альтернативне лікування із більш дослідженим профілем безпеки, особливо під час годування новонародженого або недоношеного немовляти. Фертильність Впливу на репродуктивну здатність або фертильність не виявлено.

Спосіб застосування та дози

Для перорального застосування. Таблетки рекомендовано приймати 1 раз на добу вранці перед вживанням їжі. Дозу підбирають індивідуально, залежно від показників артеріального тиску (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від профілю пацієнта, показників артеріального тиску та відповіді на лікування (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Таблетки Пренелія&reg; підлягають поділу (мають риску для поділу). Артеріальна гіпертензія. Периндоприл можна призначати як монотерапію або у комбінації з препаратами інших класів антигіпертензивних засобів. Рекомендована початкова доза становить 4 мг 1 раз на добу вранці. Пацієнти з високою активністю ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (особливо пацієнти з реноваскулярною гіпертензією, порушенням водно-електролітного балансу, серцевою декомпенсацією або тяжкою гіпертензією) можуть зазнати надмірного зниження артеріального тиску після прийому першої дози. Таким пацієнтам рекомендується розпочинати лікування з дози 2 мг (&frac12; таблетки препарату Пренелія&reg; 4 мг) та початок терапії проводити під наглядом лікаря. Дозу можна підвищити до 8 мг 1&nbsp;раз на добу через 1 місяць лікування. На початку застосування периндоприлу можливе виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії; це імовірніше у пацієнтів, які одночасно приймають діуретики. Таким пацієнтам розпочинати лікування периндоприлом слід з обережністю, оскільки у них може бути дефіцит води та/або солі. Якщо це можливо, слід припинити прийом діуретика за 2&ndash;3 дні до початку терапії периндоприлу тертбутиламіном (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Пацієнтам з артеріальною гіпертензією, яким не можна припинити застосування діуретиків, лікування слід розпочинати з дози 2 мг. У таких пацієнтів слід контролювати функцію нирок та рівень калію у сироватці крові. Подальше підвищення дози периндоприлу тертбутиламіну слід здійснювати залежно від показників артеріального тиску. У разі необхідності терапію діуретиком можна відновити. Пацієнтам літнього віку лікування слід розпочинати з дози 2 мг, яку можна підвищити до 4&nbsp;мг через 1 місяць лікування, а потім, у разі необхідності, до 8&nbsp;мг з урахуванням функції нирок (див. таблицю, що надається нижче). Хронічна серцева недостатність. Пацієнтам із серцевою недостатністю, яким периндоприл зазвичай слід призначати одночасно з діуретиком, що виводить калій, та/або дигоксином, та/або &beta;-блокатором, лікування рекомендовано розпочинати під ретельним медичним наглядом та з початкової дози 2&nbsp;мг, яку слід приймати вранці. Через 2 тижні, за умови доброї переносимості, дозу підвищувати до 4&nbsp;мг 1&nbsp;раз на добу. Надалі дозу підбирати індивідуально залежно від клінічної відповіді пацієнта на лікування. Пацієнтам із тяжкою серцевою недостатністю та іншим пацієнтам з групи високого ризику (пацієнти з порушенням функції нирок та тенденцією до порушень рівня електролітів, пацієнти, які отримують одночасну терапію діуретиками та/або вазодилататорами) лікування слід розпочинати під ретельним медичним наглядом (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). У пацієнтів з високим ризиком виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії, а саме &ndash; пацієнтів з дефіцитом електролітів з гіпонатріємією або без неї, пацієнтів із гіповолемією або тих, хто отримував інтенсивну терапію діуретиками, слід провести корекцію вищезазначених станів, якщо можливо, до призначення препарату. Артеріальний тиск, функцію нирок та рівень калію у сироватці крові потрібно ретельно контролювати як до, так і під час лікування (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями. Рекомендована початкова доза становить 2 мг (&frac12; таблетки препарату Пренелія&reg; 4&nbsp;мг) 1 раз на добу вранці. Після 2 тижнів лікування дозу збільшувати до 4&nbsp;мг 1 раз на добу вранці. Якщо після 2 тижнів лікування препаратом Пренелія&reg; 4 мг пацієнт потребує додаткового контролю артеріального тиску, можна призначити індапамід у дозі 1&nbsp;таблетка на добу. Лікування можна розпочинати будь-коли у термін від 2&nbsp;тижнів до кількох років після первинного інсульту. Запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів з документованою стабільною ішемічною хворобою серця. <a name="_Toc92713986"></a><a name="_Toc92698442"></a>Лікування розпочинають з препарату Пренелія&reg; 4 мг. Через 2 тижні за умови доброї переносимості та з урахуванням функції нирок дозу підвищують до 8 мг. Пацієнтам літнього віку лікування слід розпочинати з дози 2 мг (&frac12; таблетки препарату Пренелія&reg; 4 мг) 1 раз на добу вранці; через тиждень дозу підвищують до 4 мг; через 2 тижні з урахуванням функції нирок дозу підвищують до 8 мг (див. таблицю 1). Підвищення дози можливе тільки за умови доброї переносимості попередньої дози. Підбір доз при нирковій недостатності. Дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю має базуватися на кліренсі креатиніну, як зазначено у таблиці нижче: Таблиця 1 Підбір доз при нирковій недостатності
<div class="table-wrapper" style="overflow-x: auto;">
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 100%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td width="307">Кліренс креатиніну (мл/хв)</td>
<td width="307">Рекомендоване дозування</td>
</tr>
<tr>
<td width="307">ClCR &ge; 60</td>
<td width="307">4 мг на добу</td>
</tr>
<tr>
<td width="307">30 &lt; ClCR &lt; 60</td>
<td width="307">2 мг на добу</td>
</tr>
<tr>
<td width="307">15 &lt; ClCR &lt; 30</td>
<td width="307">2 мг через добу</td>
</tr>
<tr>
<td colspan="2" width="614">Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі*</td>
</tr>
<tr>
<td width="307">ClCR &lt; 15</td>
<td width="307">2 мг на добу проведення діалізу</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
</div>
 ٭Діалізний кліренс периндоприлату 70 мл/хв. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі дозу слід приймати після проведення гемодіалізу. Підбір доз при печінковій недостатності. Пацієнти з печінковою недостатністю не потребують підбору дози препарату (див.&nbsp;розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Фармакокінетика&raquo;).

Діти

Ефективність та безпека застосування дітям до 18 років не встановлена. Наявна інформація зазначена у розділі &laquo;Фармакодинаміка&raquo;, але надати рекомендації щодо дозування неможливо. Тому периндоприл призначати дітям не рекомендується.

Передозування

Інформації про передозування периндоприлу недостатньо. Симптоми, пов&rsquo;язані з передозуванням інгібіторів АПФ, можуть бути наступними: артеріальна гіпотензія, циркуляторний шок, порушення електролітного балансу, ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія, прискорене серцебиття, брадикардія, запаморочення, тривога, кашель тощо. При передозуванні рекомендується внутрішньовенне введення розчину натрію хлориду 0,9 % (9 мг/мл). У випадку виникнення артеріальної гіпотензії пацієнту необхідно надати горизонтальне положення з низьким узголів&rsquo;ям. У разі можливості слід забезпечити пацієнту інфузії ангіотензину ІІ та/або внутрішньовенне введення катехоламінів. Периндоприл можна видалити із системного кровообігу за допомогою гемодіалізу (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). У разі виникнення резистентної до лікування брадикардії показане застосування штучного водія ритму. Необхідно встановити постійний моніторинг за основними показниками життєдіяльності, концентрацією електролітів та креатиніну у сироватці крові.

Побічні реакції

Умови зберігання

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25&deg;С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток в блістері, 3 блістери в пачці.

Категорія відпуску

ПАТ &laquo;Київмедпрепарат&raquo;.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 01032, м. Київ, вул.&nbsp;Саксаганського, 139.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають