Форма випуску

Медокемі, Кіпр

Мелокс таблетки по 15 мг, 10 шт.

Знижка 5% на 2 дні для всіх товарів: 01.04-30.04

Є в наявності

мелоксикам

Мелокс розчин для ін’єкцій по 15 мг/1,5 мл, 5 шт.

Мелокс розчин для ін'єкцій по 15 мг/1,5 мл, 5 шт.

Київ

Мелокс

Інфламін

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Лікарська форма

Кількість в упаковці

Міжнародне найменування

Упаковка

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Код АТС/ATX

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Спосіб введення

Дозування

Код Моріон

Виробник

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Діабетикам з обережністю

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Вагітним з обережністю

Годуючим матерям

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

дітям з обережністю

Кому можна

Основні властивості

Склад

діюча речовина: meloxicam; 
1 таблетка містить мелоксикаму 15 мг; 
допоміжні речовини: натрію цитрат*; лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; повідон; кросповідон; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат. 
* Дигідрат.

Таблетки. 
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки світло-жовтого кольору, круглі, плоскі, з лінією розлому з одного боку. Діаметр приблизно 10,5 мм. Товщина: 2,85-3,35 мм.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та протиревматичні засоби. Код АТХ М01А С06.

Фармакодинаміка

Мелокс &ndash; це нестероїдний протизапальний лікарський засіб (НПЗП) класу єнолієвої кислоти, що чинить протизапальну, аналгетичну та антипіретичну дії. 
Мелоксикам виявив високу протизапальну активність на всіх стандартних моделях запалення. Як і для інших НПЗП, його точний механізм дії залишається невідомим. Однак є загальний механізм розвитку для всіх НПЗП (включаючи мелоксикам): пригнічення біосинтезу простагландинів, які є медіаторами запалення.

Фармакокінетика

Абсорбція. Мелоксикам добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту при пероральному застосуванні, абсолютна біодоступність препарату становить 90 % (капсули). Таблетки, суспензія для перорального застосування та капсули показали біоеквівалентність. Після разового застосування мелоксикаму максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 5-6 годин для твердих пероральних форм (капсули і таблетки). 
При багаторазовому дозуванні стабільні концентрації досягаються на 3-5 добу. Дозування 1 раз на добу призводить до середньої концентрації у плазмі крові з відносно малими коливаннями піків: у межах 0,4-1,0 мкг/мл для 7,5 мг та 0,8-2,0 мкг/мл для 15 мг відповідно (Cmin і Сmax у стабільному стані відповідно). Середні концентрації мелоксикаму у плазмі крові у стабільному стані досягаються протягом 5-6 годин для таблеток, капсул та суспензії для перорального застосування відповідно. 
Одночасне вживання їжі або застосування неорганічних антацидів не впливає на абсорбцію препарату. 
Розподіл. Мелоксикам дуже сильно зв&rsquo;язується з білками плазми, головним чином з альбуміном (99 %). Мелоксикам проникає в синовіальну рідину, концентрація в якій наполовину менша, ніж у плазмі крові. Об&rsquo;єм розподілу низький, у середньому 11 л після внутрішньом&rsquo;язового або внутрішньовенного застосування, і показує індивідуальні відхилення у межах 7-20 %. Об&rsquo;єм розподілу після застосування багаторазових пероральних доз мелоксикаму (від 7,5 до 15 мг) становить 16 л з коефіцієнтом відхилення у межах від 11 до 32 %. 
Біотрансформація. Мелоксикам підлягає екстенсивній біотрансформації у печінці. 
У сечі було ідентифіковано чотири різних метаболіти мелоксикаму, що є фармакодинамічно неактивними. Основний метаболіт 5&rsquo;-карбоксимелоксикам (60 % дози) формується шляхом окислення проміжного метаболіту 5&rsquo;-гідроксиметилмелоксикаму, що також виділяється меншою мірою (9 % дози). Дослідження in vitro припускають, що CYP 2C9 відіграє важливу роль у процесі метаболізму, тоді як CYP 3А4 ізоензими впливають на метаболізм меншою мірою. Активність пероксидази у пацієнтів, можливо, відповідальна за два інших метаболіти, які становлять 16 % та 4 % призначеної дози відповідно. 
Елімінація. Виведення мелоксикаму відбувається в основному у формі метаболітів у рівних частинах із сечею та калом. Менше 5 % добової дози виділяється у незміненому стані з калом, незначна кількість виділяється з сечею. Період напіввиведення змінюється від 13 до 25 годин після перорального, внутрішньом&rsquo;язового та внутрішньовенного застосування. Плазмовий кліренс становить близько 7-12 мл/хв після разової пероральної дози, внутрішньовенного або ректального застосування. 
Лінійність дози. Мелоксикам проявляє лінійну фармакокінетику у межах терапевтичної дози від 7,5 мг до 15 мг після перорального та внутрішньом&rsquo;язового застосування. 
Особливі групи хворих. 
Пацієнти з печінковою/нирковою недостатністю. Печінкова та ниркова недостатність від легкого до помірного ступеня суттєво не впливають на фармакокінетику мелоксикаму. Пацієнти з помірним ступенем ниркової недостатності мали значно вищий загальний кліренс. Знижене зв&rsquo;язування з білками плазми крові спостерігалося у пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю. При термінальній нирковій недостатності збільшення об&rsquo;єму розподілу може призвести до збільшення концентрації вільного мелоксикаму. Не слід перевищувати добову дозу 7,5 мг (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). 
Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку чоловічої статі середні фармакокінетичні параметри подібні до таких у молодих добровольців чоловічої статі. У пацієнтів літнього віку жіночої статі значення AUC вищі і період напіввиведення довший порівняно з такими у молодих добровольців обох статей. Середній кліренс плазми у рівноважному стані у пацієнтів літнього віку був трохи нижчий, ніж у молодих добровольців.

Показання

<ul>
<li>Короткотривале симптоматичне лікування загострення остеоартрозу.</li>
<li>Довготривале симптоматичне лікування ревматоїдного артриту та анкілозивного спондиліту.</li>
</ul>

Протипоказання

<ul>
<li>Гіперчутливість до мелоксикаму або до інших складових лікарського засобу, або до активних речовин з подібною дією, таких як НПЗП, аспірин. Мелоксикам не слід призначати пацієнтам, у яких виникали симптоми астми, носові поліпи, ангіоневротичний набряк або кропив&rsquo;янка після прийому аспірину чи інших НПЗП;</li>
<li>ІІІ триместр вагітності (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;);</li>
<li>дитячий вік до 16 років;</li>
<li>шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов&rsquo;язана з попередньою терапією НПЗП, в анамнезі;</li>
<li>активна або рецидивуюча пептична виразка/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих підтверджених випадки виразки або кровотечі);</li>
<li>тяжка печінкова недостатність;</li>
<li>тяжка ниркова недостатність без застосування діалізу;</li>
<li>шлунково-кишкова кровотеча, цереброваскулярна кровотеча в анамнезі або інші порушення згортання крові;</li>
<li>тяжка серцева недостатність;</li>
<li>лікування періопераційного болю при коронарному шунтуванні (АКШ).</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження щодо взаємодії проводили лише з участю дорослих. 
Ризики, пов&rsquo;язані з гіперкаліємією 
Деякі лікарські засоби або терапевтичні групи можуть сприяти гіперкаліємії: калієві солі, калійзберігаючі діуретики, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), антагоністи рецепторів ангіотензину II, нестероїдні протизапальні препарати, (низькомолекулярні або нефракціоновані) гепарини, циклоспорин, такролімус і триметоприм. 
Початок гіперкаліємії може залежати від того, чи є пов&rsquo;язані з нею чинники. Ризик появи гіперкаліємії зростає у разі, якщо вищезгадані лікарські засоби застосовувати супутньо з мелоксикамом. 
Фармакодинамічні взаємодії. 
Інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та ацетилсаліцилова кислота. Не рекомендується комбінація з іншими НПЗП (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), включаючи ацетилсаліцилову кислоту в дозах &ge; 500 мг за один прийом або &ge; 3 г загальної добової дози). 
Кортикостероїди (наприклад глюкокортикоїди). Одночасне застосування з кортикостероїдами потребує обережності через підвищений ризик кровотечі або появи виразок у шлунково-кишковому тракті. 
Антикоагулянти або гепарин, що застосовується в геріатричній практиці або в терапевтичних дозах. Значно підвищується ризик кровотеч внаслідок пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження гастродуоденальної слизової оболонки. НПЗП можуть посилювати ефекти антикоагулянтів, таких як варфарин (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Не рекомендується одночасне застосування НПЗП та антикоагулянтів або гепарину в геріатричній практиці або в терапевтичних дозах (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
В інших випадках застосування гепарину потрібна обережність через підвищений ризик кровотеч. Необхідний ретельний контроль МНВ (міжнародного нормалізованого відношення), якщо доведена неможливість уникнення даної комбінації. 
Тромболітичні та антиагрегаційні лікарські засоби. Підвищений ризик кровотеч внаслідок пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження гастродуоденальної слизової оболонки. 
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Підвищений ризик шлунково-кишкової кровотечі. 
Діуретики, інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину ІІ. НПЗП можуть знижувати ефект діуретиків та інших антигіпертензивних лікарських засобів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад пацієнти з дегідратацією або пацієнти літнього віку з порушенням функції нирок) одночасне застосування інгібіторів АПФ або антагоністів ангіотензину ІІ та лікарських засобів, що пригнічують циклооксигеназу, може призвести до подальшого погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, що зазвичай є оборотною. Тому комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнтам необхідно отримувати адекватну кількість рідини, а також слід контролювати ниркову функцію після початку сумісної терапії та періодично надалі (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Інші антигіпертензивні лікарські засоби (наприклад бета-адреноблокатори). Як і для нижчезазначених лікарських засобів, можливе зниження антигіпертензивного ефекту бета-блокаторів (внаслідок пригнічення простагландинів із судинорозширювальним ефектом). 
Інгібітори кальциневрину (наприклад циклоспорин, такролімус). Нефротоксичність інгібіторів кальциневрину може посилюватися НПЗП внаслідок медіації ефектів ниркових простагландинів. Під час лікування слід контролювати ниркову функцію. Рекомендований ретельний контроль функції нирок, особливо у пацієнтів літнього віку. 
Деферасірокс. 
Супутнє застосування мелоксикаму і деферасіроксу може підвищити ризик шлунково-кишкових побічних реакцій. Слід виявляти обережність при комбінуванні цих лікарських засобів. 
Внутрішньоматкові контрацептиви: 
НПЗП можуть знизити ефективність внутрішньоматкових контрацептивів. 
Раніше повідомлялося про зниження ефективності внутрішньоматкових пристроїв НПЗЗ, що потребує подальшого підтвердження. 
Фармакокінетична взаємодія: вплив мелоксикаму на фармакокінетику інших лікарських засобів. 
Літій. Є дані щодо НПЗП, які підвищують рівень концентрації літію у плазмі крові (внаслідок зниження ниркової екскреції літію), що може досягти токсичних величин. Одночасне застосування літію та НПЗП не рекомендовано (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Якщо комбінована терапія необхідна, слід ретельно контролювати вміст літію у плазмі крові на початку лікування, при підборі дози та при припиненні лікування мелоксикамом. 
Метотрексат. НПЗП можуть зменшувати тубулярну секрецію метотрексату, тим самим підвищуючи концентрацію його у плазмі крові. З цієї причини не рекомендується супутньо застосовувати НПЗП пацієнтам, які приймають високу дозу метотрексату (понад 15 мг/тиждень) (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Ризик взаємодії НПЗП і метотрексату слід враховувати також і у разі застосування низької дози метотрексату, зокрема, пацієнтам з порушеною функцією нирок. У разі коли потрібне комбіноване лікування, необхідно контролювати показники крові та функції нирок. Слід дотримуватися обережності, якщо прийом НПЗП і метотрексату триває 3 дні поспіль, оскільки плазмовий рівень метотрексату може підвищитися та посилити токсичність. Хоча фармакокінетика метотрексату (15 мг/тиждень) не зазнала впливу супутнього лікування мелоксикамом, слід вважати, що гематологічна токсичність метотрексату може зростати при лікуванні НПЗП (див. інформацію, наведену вище) (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). 
Пеметрексед. При супутньому застосуванні мелоксикаму з пеметрекседом у пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 45 до 79 мл/хв), прийом мелоксикаму слід призупинити на 5 днів до введення пеметрекседу, в день введення, і на 2 дні після введення. Якщо комбінація мелоксикаму з пеметрекседом необхідна, пацієнтів необхідно ретельно контролювати, особливо щодо появи мієлосупресії та шлунково-кишкових побічних реакцій. Для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну нижче 45 мл/хв) супутнє застосування мелоксикаму з пеметрекседом не рекомендується. 
Для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну &ge; 80 мл/хв), дози 15 мг мелоксикаму можуть зменшити елімінацію пеметрекседу, а, отже, збільшити частоту виникнення побічних реакцій, пов&rsquo;язаних з пеметрекседом. Таким чином, слід виявляти обережність при призначенні 15 мг мелоксикаму одночасно з пеметрекседом для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну &ge; 80 мл / хв). 
Фармакокінетична взаємодія: вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику мелоксикаму. 
Холестирамін. Холестирамін прискорює виведення мелоксикаму внаслідок порушення внутрішньопечінкової циркуляції, тому кліренс мелоксикаму підвищується на 50 % і період напіввиведення знижується до 13&plusmn;3 годин. Ця взаємодія є клінічно значущою. 
Не виявлено клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії при одночасному прийомі з антацидами, циметидином та дигоксином.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Спеціальних досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами немає. Однак на основі фармакодинамічного профілю та побічних реакцій, що спостерігалися, можна припустити, що мелоксикам схильний не впливати або мати незначний вплив на зазначену діяльність. Проте пацієнтам, у яких спостерігалися розлади функції зору, включаючи нечіткість зору, запаморочення, сонливість, вертиго або інші порушення центральної нервової системи, рекомендовано утриматися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Фертильність. Мелоксикам, як і інші лікарські засоби, що інгібують синтез циклооксигенази/простагландину, може негативно впливати на репродуктивну функцію і не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Тому для жінок, які планують вагітність або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення застосування мелоксикаму. 
Вагітність. Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона і плода. Дані епідеміологічних досліджень дають змогу припустити збільшення ризику викидня та розвитку пороків серця і гастрошизисів після застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ранній період вагітності. Абсолютний ризик розвитку пороків серця збільшився з менш ніж 1 % до близько 1,5 %. Вважається, що цей ризик збільшується зі збільшенням дози та тривалості лікування. 
Під час І та ІІ триместру вагітності мелоксикам не слід застосовувати, за винятком нагальної потреби. Якщо жінка, яка намагається завагітніти, або у період І та ІІ триместру вагітності застосовує мелоксикам, дозування та тривалість лікування повинні бути щонайменшими. 
У ході ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть створювати для плода ризик:
<ul>
<li>серцево-легеневої токсичності (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);</li>
<li>порушення функції нирок, що може розвинутися у ниркову недостатність з олігогідроамніоном.</li>
</ul>
Можливі ризики в останні терміни вагітності для жінки та плода:
<ul>
<li>можливість подовження часу кровотечі, протиагрегаційного ефекту навіть при дуже низьких дозах;</li>
<li>пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або затягування пологів.</li>
</ul>
Тому мелоксикам протипоказаний під час ІІІ тиместру вагітності. 
Годування груддю. Хоча конкретних даних щодо Мелоксу немає, про НПЗП відомо, що вони можуть проникати в грудне молоко. Тому застосування не рекомендовано жінкам, які годують груддю.

Спосіб застосування та дози

Застосовувати перорально. 
Загальну добову кількість лікарського засобу слід застосовувати разово, запиваючи водою або іншою рідиною, під час прийому їжі. 
Побічні реакції можна мінімізувати шляхом застосування найменшої ефективної дози протягом найкоротшої тривалості лікування, необхідної для контролю симптомів (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Слід періодично оцінювати потребу пацієнта в симптоматичному полегшенні та відповідь на лікування. 
Загострення остеоартрозу: 
7,5 мг/добу (половина таблетки 15 мг). Якщо необхідно, дозу можна збільшити до 15 мг/добу (1 таблетка 15 мг). 
Ревматоїдний артрит, анкілозивний спондиліт: 
15 мг/добу (1 таблетка 15 мг). 
Також див. розділ &laquo;Особливі категорії пацієнтів&raquo; наведений нижче. 
Згідно з терапевтичним ефектом дозу можна зменшити до 7,5 мг/добу (половина таблетки 15 мг). 
НЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ ДОЗУ 15 мг/добу. 
Особливі категорії пацієнтів. 
Пацієнти літнього віку та пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій. 
Рекомендована доза для довготривалого лікування ревматоїдного артриту та анкілозивного спондиліту для пацієнтів літнього віку становить 7,5 мг на добу. Пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій слід починати лікування з 7,5 мг на добу (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Ниркова недостатність. 
Для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю, які знаходяться на діалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на день. Пацієнтам із легкою та середньою нирковою недостатністю (а саме пацієнтам із кліренсом креатиніну вище 25 мл/хв) зниження дози не потрібне (щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю без застосування діалізу див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). 
Печінкова недостатність. 
Пацієнтам із легкою та середньою печінковою недостатністю зниження дози не потрібне (щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;).

Діти

Мелокс, таблетки по 15 мг, протипоказаний дітям віком до 16 років (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;).

Передозування

Симптоми гострого передозування НПЗП зазвичай обмежуються летаргією, сонливістю, нудотою, блюванням та епігастральним болем, які в цілому є оборотними при підтримуючій терапії. Можлива шлунково-кишкова кровотеча. Тяжке отруєння може призвести до артеріальної гіпертензії, гострої ниркової недостатності, дисфункції печінки, пригнічення дихання, коми, судом, серцево-судинної недостатності та зупинки серця. Повідомлялося про анафілактоїдні реакції при терапевтичному застосуванні НПЗП, що також може спостерігатися при передозуванні. 
При передозуванні НПЗП пацієнтам рекомендовані симптоматичні та підтримуючі заходи. Дослідження показали прискорення виведення мелоксикаму шляхом прийому 4 пероральних доз холестираміну 3 рази на добу.

Побічні реакції

Дані досліджень та епідеміологічні дані дають можливість припустити, що застосування деяких НПЗП (особливо у високих дозах та при тривалому лікуванні) може бути пов&rsquo;язане з невеликим підвищеним ризиком випадків судинних тромботичних явищ (наприклад інфаркту міокарда або інсульту) (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Набряк, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність спостерігалися при лікуванні НПЗП. 
Більшість побічних ефектів, що спостерігаються, шлунково-кишкового походження. Може спостерігатися пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальна, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Після застосування спостерігалися нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, абдомінальний біль, мелена, блювання кров&rsquo;ю, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). З меншою частотою спостерігався гастрит. 
Повідомляли про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (див розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій лікарського засобу: дуже часто (&ge; 1/10); часто (&ge; 1/100 &lt; 1/10); нечасто (&ge; 1/1000 &lt; 1/100); рідко (&ge; 1/10000 &lt; 1/1000); дуже рідко (&lt;1/10000); невідомо (не можна визначити за наявними даними). 
З боку системи крові та лімфатичної системи: 
нечасто &ndash; анемія; 
рідко &ndash; відхилення показників аналізу крові від норми (включаючи зміну кількості лейкоцитів), лейкопенія, тромбоцитопенія. 
Повідомлялося дуже рідко про випадки агранулоцитозу (див. Окремі серйозні та/або часті побічні реакції). 
З боку імунної системи: 
нечасто &ndash; алергічні реакції, окрім анафілактичних або анафілактоїдних; 
невідомо &ndash; анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, включаючи шок. 
Психічні розлади: 
рідко &ndash; зміна настрою, нічні кошмари; 
невідомо &ndash; сплутаність свідомості, дезорієнтація, безсоння. 
З боку нервової системи: 
часто &ndash; головний біль 
нечасто &ndash; запаморочення, сонливість. 
З боку органів зору: 
рідко &ndash; розлади функції зору, що включають нечіткість зору; кон&rsquo;юнктивіт. 
З боку органів слуху та вестибулярного апарату: 
нечасто &ndash; запаморочення; 
рідко &ndash; дзвін у вухах. 
Кардіальні порушення: 
рідко &ndash; відчуття серцебиття. 
Повідомлялося про серцеву недостатність, пов&rsquo;язану з лікуванням НПЗП. 
Судинні розлади: 
нечасто &ndash; підвищення артеріального тиску (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), припливи. 
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: 
рідко &ndash; астма у пацієнтів з алергією на аспірин та інші НПЗП; 
невідомо &ndash; інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель. 
З боку травного тракту: 
дуже часто &ndash; розлади травної системи: диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, запор, метеоризм, діарея; 
нечасто &ndash; прихована або макроскопічна шлунково-кишкова кровотеча, стоматит, гастрит, відрижка; 
рідко &ndash; коліт, гастродуоденальна виразка, езофагіт; 
дуже рідко &ndash; шлунково-кишкова перфорація. 
Шлунково-кишкова кровотеча, виразка або перфорація можуть бути тяжкими та потенційно летальними, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
невідомо &ndash;панкреатит. 
З боку гепатобіліарної системи: 
нечасто &ndash; порушення показників функції печінки (наприклад підвищення трансаміназ або білірубіну); 
дуже рідко &ndash; гепатит; 
невідомо &ndash; жовтяниця, печінкова недостатність. 
З боку шкіри і підшкірної клітковини: 
нечасто &ndash; ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання; 
рідко &ndash; синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив&rsquo;янка; 
дуже рідко &ndash; бульозний дерматит, мультиформна еритема; 
невідомо &ndash; реакції фоточутливості, ексфоліативний дерматит. 
З боку сечовидільної системи: 
нечасто &ndash; затримка натрію та води, гіперкаліємія (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;), зміни показників функції нирок (підвищення креатиніну та/або сечовини сироватки крові); 
дуже рідко &ndash; гостра ниркова недостатність, зокрема у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;); 
невідомо &ndash; інфекції сечовивідних шляхів, порушення частоти сечовипускання. 
Загальні розлади та розлади у місці введення: 
нечасто &ndash; набряк, включаючи набряк нижніх кінцівок. 
невідомо &ndash; грипоподібні симптоми. 
З боку опорно-рухової системи: 
невідомо &ndash; артралгія, біль у спині, ознаки та симптоми, пов&rsquo;язані з суглобами. 
Окремі серйозні та/або часті побічні реакції. 
Повідомлялося дуже рідко про випадки агранулоцитозу у пацієнтів, які лікувалися мелоксикамом та іншими потенційно мієлотоксичними лікарськими засобами (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). 
Побічні реакції, які не спостерігалися під час застосування препарату, але які загальноприйнято є характерними для інших сполук класу. 
Органічне ниркове ураження, що, імовірно, призводить до гострої ниркової недостатності: повідомлялося дуже рідко про випадки інтерстиціального нефриту, гострого тубулярного некрозу, нефротичного синдрому та папілярного некрозу (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Звітування про підозрювані побічні реакції. 
Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення користі і ризиків, пов&rsquo;язаних із застосуванням лікарського засобу.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 &deg;С в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску

Медокемі ЛТД (Центральний Завод)/Medochemie LTD.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

1-10 вул. Константинуполес, Лімассол, 3011, Кіпр/ 1-10 Constantinoupoleos Street, Limassol, 3011, Cyprus.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають