Форма випуску

Нобельфарма, Туреччина

Мелбек розчин для ін’єкцій в ампулах по 1,5 мл, 15 мг, 3 шт.

Мелбек розчин для ін'єкцій в ампулах по 1,5 мл, 15 мг, 3 шт.

Знижка 5% на 2 дні для всіх товарів: 01.04-30.04

Є в наявності

мелоксикам

Мелбек таблетки по 15 мг, 30 шт.

Мелбек таблетки по 7,5 мг, 30 шт.

Київ

Мелбек

Інфламін

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Представник заявника

Міжнародне найменування

Код АТС/ATX

Упаковка

Первинна упаковка

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Лікарська форма

Кількість в упаковці

Дозування

Об'єм

Код Моріон

Спосіб введення

Виробник

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Діабетикам з обережністю

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Вагітним з обережністю

Годуючим матерям

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям заборонено

Кому можна

Основні властивості

Склад

діюча речовина: мелоксикам; 
1 ампула (1,5 мл) препарату містить мелоксикаму 15 мг; 
допоміжні речовини: меглюмін, глікофурол, полоксамер 188, гліцин, натрію хлорид, натрію гідроксид або кислота хлористоводнева, вода для ін&rsquo;єкцій.

Розчин для ін&rsquo;єкцій. 
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. 
Код АТХ М01А С06.

Фармакодинаміка

Мелбек&reg; &ndash; це нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) класу єнолієвої кислоти, що має протизапальний, аналгетичний та антипіретичний ефекти. 
Мелоксикам виявив високу протизапальну активність на всіх стандартних моделях запалення. Як і для інших НПЗП, його точний механізм дії залишається невідомим. Однак є загальний механізм дії для всіх НПЗП (включаючи мелоксикам): пригнічення біосинтезу простагландинів, які є медіаторами запалення.

Фармакокінетика

Абсорбція. Мелоксикам повністю абсорбується після внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції. Відносна біодоступність порівняно з такою при пероральному застосуванні &ndash; майже 100 %. Тому коригувати дозу при переході від внутрішньом&rsquo;язового до перорального шляху застосування не потрібно. Після внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції 15 мг максимальна концентрація у плазмі крові становить близько 1,6-1,8 мкг/мл і досягається за 1-6 годин. 
Розподіл. Мелоксикам дуже сильно зв&rsquo;язується з білками плазми крові, головним чином з альбуміном (99 %). Мелоксикам проникає у синовіальну рідину, де його концентрація у половину менша, ніж у плазмі крові. Об&rsquo;єм розподілу низький, у середньому 11 л після внутрішньом&rsquo;язового або внутрішньовенного шляху застосування, і показує індивідуальні відхилення у межах 7-20 %. Об&rsquo;єм розподілу після застосування багаторазових пероральних доз мелоксикаму (від 7,5 до 15 мг) становить 16 л з коефіцієнтом відхилення у межах від 11 % до 32 %. Біотрансформація. Мелоксикам підлягає екстенсивній біотрансформації у печінці. 
У сечі було ідентифіковано чотири різних метаболіти мелоксикаму, що є фармакодинамічно неактивними. Основний метаболіт, 5&rsquo;-карбоксимелоксикам (60 % дози), формується шляхом окислення проміжного метаболіту 5&rsquo;-гідроксиметилмелоксикам, що також виділяється меншою мірою (9 % дози). Дослідження in vitro припускають, що CYP 2C9 відіграє важливу роль у процесі метаболізму, тоді як CYP 3А4 ізоензими відіграють меншу роль. Активність пероксидази у пацієнтів, можливо, відповідальна за два інших метаболіти, які становлять 16 % та 4 % призначеної дози відповідно. 
Елімінація. Виведення мелоксикаму відбувається в основному у формі метаболітів у рівних частинах із сечею та калом. Менше 5 % добової дози виділяється у незміненому стані з калом, незначна кількість виділяється з сечею. Період напіввиведення становить з 13 до 25 годин залежно від способу застосування (перорального, внутрішньом&rsquo;язового або внутрішньовенного). Плазмовий кліренс становить близько 7-12 мл/хв після разової пероральної дози, внутрішньовенного або ректального застосування. 
Лінійність дози. Мелоксикам проявляє лінійну фармакокінетику у межах терапевтичної дози від 7,5 мг до 15 мг після перорального та внутрішньом&rsquo;язового застосування.
 Особливі групи хворих 
Пацієнти з печінковою/нирковою недостатністю. Печінкова та ниркова недостатність від легкого до помірного ступеня суттєво не впливають на фармакокінетику мелоксикаму. Пацієнти з помірним ступенем ниркової недостатності мали значно вищий загальний кліренс. Знижене зв&rsquo;язування з білками плазми крові спостерігалося у пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю. При термінальній нирковій недостатності збільшення об&rsquo;єму розподілу може призвести до збільшення концентрації вільного мелоксикаму. Не слід перевищувати добову дозу 7,5 мг (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). 
Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку чоловічої статі фармакокінетичні параметри подібні до таких у пацієнтів молодого віку. У пацієнток літнього віку жіночої статі значення AUC вищі і період напіввиведення довший порівняно з відповідними показниками у пацієнтів молодшого віку обох статей. Середній кліренс плазми у рівноважному стані у пацієнтів літнього віку був трохи нижчий, ніж у молодих добровольців.

Показання

Короткотривале симптоматичне лікування гострого нападу ревматоїдного артриту та анкілозивного спондиліту, коли пероральний та ректальний шляхи застосування не можуть бути застосовані.

Протипоказання

<ul>
<li>ІІІ триместр вагітності (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;);</li>
<li>вік пацієнта до 18 років;</li>
<li>гіперчутливість до мелоксикаму або до інших складових лікарського засобу, або до активних речовин з подібною дією, таких як НПЗП, ацетилсаліцилова кислота. Мелоксикам не слід призначати пацієнтам, у яких виникали симптоми астми, носові поліпи, ангіоневротичний набряк або кропив&rsquo;янка після прийому ацетилсаліцилової кислоти чи інших НПЗП</li>
<li>шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов&rsquo;язана з попередньою терапією НПЗП в анамнезі;</li>
<li>активна або рецидивуюча пептична виразка/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих підтверджених випадки виразки або кровотечі);</li>
<li>тяжка печінкова недостатність;</li>
<li>тяжка ниркова недостатність, без застосування діалізу;</li>
<li>шлунково-кишкова кровотеча, цереброваскулярна кровотеча в анамнезі або інші порушення згортання крові;</li>
<li>розлади гемостазу або одночасне застосування антикоагулянтів (протипоказання пов&rsquo;язані зі шляхом застосування);</li>
<li>тяжка серцева недостатність;</li>
<li>лікування періопераційного болю при коронарному шунтуванні (КШ).</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження щодо взаємодії проводили лише з участю дорослих. 
Ризики, пов&rsquo;язані з гіперкаліємією 
Деякі лікарські засоби або терапевтичні групи можуть сприяти гіперкаліємії: калієві солі, калійзберігаючі діуретики, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), антагоністи рецепторів ангіотензину II, нестероїдні протизапальні препарати, (низькомолекулярні або нефракціоновані) гепарини, циклоспорин, такролімус і триметоприм. 
Початок гіперкаліємії може залежати від того, чи є пов&rsquo;язані з нею чинники. Ризик появи гіперкаліємії зростає у разі, якщо вищезгадані лікарські засоби застосовувати супутньо з мелоксикамом. 
Фармакодинамічні взаємодії 
Інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та ацетилсаліцилова&nbsp; кислота &ge; 3 г/добу. Не рекомендується комбінація з іншими НПЗП (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), ацетилсаліциловою кислотою в дозах &ge; 500 мг за один прийом або &ge; 3 г загальної добової дози. 
Кортикостероїди (наприклад глюкокортикоїди). Одночасне застосування з кортикостероїдами потребує обережності через підвищений ризик кровотечі або появи виразок у шлунково-кишковому тракті. 
Антикоагулянти або гепарин. Значно підвищується ризик кровотеч внаслідок пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження гастродуоденальної слизової оболонки. НПЗП можуть посилювати ефекти антикоагулянтів, таких як варфарин (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Не рекомендується одночасне застосування НПЗП та антикоагулянтів або гепарину в геріатричній практиці або в терапевтичних дозах. У зв&rsquo;язку з внутрішньом&rsquo;язовим введенням розчин для ін&rsquo;єкцій мелоксикаму протипоказаний пацієнтам, що проходять лікування антикоагулянтами (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
В інших випадках (наприклад, при профілактичних дозах) при застосуванні гепарину необхідна обережність через підвищений ризик кровотеч. 
Тромболітичні та антиагрегаційні лікарські засоби. Підвищений ризик кровотеч шляхом пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження гастродуоденальної слизової оболонки. 
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Підвищений ризик шлунково-кишкової кровотечі. 
Діуретики, інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину ІІ. НПЗП можуть зменшувати ефект діуретиків та інших антигіпертензивних лікарських засобів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад у пацієнтів з дегідратацією або у пацієнтів літнього віку з порушенням функції нирок) одночасне застосування інгібіторів АПФ або антагоністів ангіотензину ІІ та лікарських засобів, що пригнічують циклооксигеназу, може призвести до подальшого погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, що зазвичай є оборотною. Тому комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнтам необхідно отримувати адекватну кількість рідини, а також слід контролювати ниркову функцію після початку сумісної терапії та періодично надалі (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Інші антигіпертензивні лікарські засоби (наприклад бета-адреноблокатори). Як і при застосуванні нижчезазначенних лікарських засобів, може розвинутися зниження антигіпертензивного ефекту бета-блокаторів (внаслідок пригнічення простагландинів із судинорозширювальним ефектом). 
Інгібітори кальциневрину (наприклад циклоспорин, такролімус). Нефротоксичніть інгібіторів кальциневрину може посилюватися НПЗП шляхом медіації ефектів ниркових простагландинів. Під час лікування слід контролювати ниркову функцію. Рекомендований ретельний контроль функції нирок, особливо у пацієнтів літнього віку. 
Деферасірокс 
Супутнє застосування мелоксикаму і деферасіроксу може підвищити ризик шлунково-кишкових побічних реакцій. Слід проявляти обережність при комбінуванні цих лікарських засобів. 
Фармакокінетична взаємодія: вплив мелоксикаму на фармакокінетику інших лікарських засобів. 
Літій. Є дані щодо НПЗП, які підвищують рівень концентрації літію у плазмі крові (шляхом зниження ниркової екскреції літію), які можуть досягти токсичних величин. Одночасне застосування літію та НПЗП не рекомендовано (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Якщо комбінована терапія необхідна, слід ретельно контролювати вміст літію у плазмі крові на початку лікування, при підборі дози та при припиненні лікування мелоксикамом. 
Метотрексат. НПЗП можуть зменшувати тубулярну секрецію метотрексату, тим самим підвищуючи концентрацію його у плазмі крові. З цієї причини не рекомендується супутньо застосовувати НПЗП пацієнтам, які приймають високу дозу метотрексату (понад 15 мг/тиждень) (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Ризик взаємодії НПЗП і метотрексату слід враховувати також пацієнтам, які приймають низьку дозу метотрексату, у т. ч. пацієнтам з порушеною функцією нирок. У разі якщо потрібне комбіноване лікування, необхідно контролювати показники аналізу крові та функції нирок. Слід дотримуватися обережності у разі, коли прийом НПЗП і метотрексату триває 3 дні поспіль, оскільки плазмовий рівень метотрексату може підвищитися та посилити токсичність. Хоча фармакокінетика метотрексату (15 мг/тиждень) не зазнала впливу супутнього лікування мелоксикамом, слід вважати, що гематологічна токсичність метотрексату може зростати при лікуванні НПЗП (див. вище) (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). 
Пеметрексед. При супутньому застосуванні мелоксикаму з пеметрекседом для пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 45 до 79 мл/хв) прийом мелоксикаму слід призупинити на 5 днів до введення пеметрекседу, у день введення і на &nbsp; &nbsp; &nbsp; 2 дні після введення. Якщо комбінація мелоксикаму з пеметрекседом необхідна, пацієнтів слід ретельно контролювати, особливо щодо появи мієлосупресії та шлунково-кишкових побічних реакцій. Для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну нижче 45 мл/хв) супутнє застосування мелоксикаму з пеметрекседом не рекомендується. 
Для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну &ge; 80 мл/хв), дози 15 мг мелоксикаму можуть зменшити елімінацію пеметрекседу, а, отже, збільшити частоту виникнення побічних реакцій, пов&rsquo;язаних з пеметрекседом. Таким чином, слід проявляти обережність при призначенні 15 мг мелоксикаму одночасно з пеметрекседом для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну &ge; 80 мл/хв). 
Фармакокінетична взаємодія: вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику мелоксикаму. 
Холестирамін пришвидшує виведення мелоксикаму шляхом порушення внутрішньопечінкової циркуляції, тому кліренс мелоксикаму підвищується на 50 % і період напіввиведення знижується до 13&plusmn;3 годин. Ця взаємодія є клінічно значущою. 
Не виявлено клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії при одночасному прийомі з антацидами, циметидином та дигоксином.

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Спеціальних досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами немає. Однак на основі фармакодинамічного профілю та побічних реакцій, що спостерігалися, мелоксикам схильний не впливати або мати незначний вплив на зазначену діяльність. Проте пацієнтам, у яких спостерігалися розлади функції зору, включаючи нечіткість зору, запаморочення, сонливість, вертиго або інші порушення центральної нервової системи, рекомендовано утриматися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Фертильність. Мелоксикам, як і інші лікарські засоби, що інгібують синтез циклооксигенази/простагландину, може негативно впливати на репродуктивну функцію і не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Тому для жінок, які планують вагітність або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення застосування мелоксикаму. Вагітність. Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень дають змогу припустити збільшення ризику викидня та розвитку вад серця і гастрошизисів після застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ранній період вагітності. Абсолютний ризик розвитку вад серця збільшився з менше 1 % до близько 1,5 %. Вважається, що цей ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості лікування. 
Під час І та ІІ триместру вагітності мелоксикам не слід застосовувати, за винятком нагальної потреби. Якщо жінка, яка намагається завагітніти або протягом І та ІІ триместру вагітності застосовує мелоксикам, дозування та тривалість лікування повинні бути щонайменшими.
У ході ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть створювати для плода ризик:
<ul>
<li>серцево-легеневої токсичності (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);</li>
<li>порушення роботи нирок, що може розвинутися у ниркову недостатність з олігогідроамніоном; </li>
</ul>
можливі ризики в останні терміни вагітності для матері та новонародженного:
<ul>
<li>можливість подовження часу кровотечі, протиагрегаційного ефекту навіть при дуже низьких дозах;пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або затягування пологів. </li>
</ul>
Тому мелоксикам протипоказаний під час ІІІ тиместру вагітності. 
Годування груддю. Хоча конкретних даних щодо застосування мелоксикаму немає, про НПЗП відомо, що вони можуть проникати у грудне молоко. Тому застосування не рекомендовано жінкам, які годують груддю.

Спосіб застосування та дози

Внутрішньом&rsquo;язове застосування. 
Одна ін&rsquo;єкція 15 мг 1 раз на добу. 
НЕ ПЕРЕВИЩУВАТИ ДОЗУ 15 мг/добу. 
Лікування слід обмежувати однією ін&rsquo;єкцією на початку терапії з максимальною тривалістю до 2-3 днів в обґрунтованих виняткових випадках (наприклад коли пероральний та ректальний шляхи застосування неможливі). Побічні реакції можуть бути мінімізовані застосуванням найменшої ефективної дози протягом найкоротшого терміну лікування, необхідного для контролю симптомів (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Слід періодично оцінювати потребу пацієнта в симптоматичному полегшенні та його відповідь на лікування. 
Особливі категорії пацієнтів 
Пацієнти літнього віку та пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій. 
Рекомендована доза для пацієнтів літнього віку становить 7,5 мг на добу. Пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій слід розпочинати лікування з 7,5 мг на добу (половина ампули 1,5 мл) (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Ниркова недостатність 
Для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю, які знаходяться на діалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу (половина ампули 1,5 мл). 
Пацієнтам із помірною та середньою нирковою недостатністю (а саме &ndash; пацієнтам з кліренсом креатиніну вище 25 мл/хв) зниження дози не потрібне. Щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю без застосування діалізу див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;. 
Печінкова недостатність 
Пацієнтам із легкою та середньою печінковою недостатністю зменшення дози не потрібне. Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;. 
Спосіб застосування 
Препарат слід вводити повільно, шляхом глибокої внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції у верхній зовнішній квадрант сідниці, дотримуючись суворої асептичної техніки. У разі повторного введення рекомендується чергувати ліву та праву сідниці. Перед ін&rsquo;єкцією важливо перевірити, щоб вістря голки не попало в судину. 
Ін&rsquo;єкцію слід негайно припинити у випадку сильного болю під час введення ін&rsquo;єкції. 
У разі протезу кульшового суглоба ін&rsquo;єкцію слід зробити в іншу сідницю.

Діти

Мелбек&reg;, розчин для ін&rsquo;єкцій 15 мг/1,5 мл, протипоказаний дітям (віком до 18 років) (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;).

Передозування

Симптоми гострого передозування НПЗП зазвичай обмежуються летаргією, сонливістю, нудотою, блюванням та епігастральним болем, які в цілому є оборотними при підтримуючій терапії. Може виникнути шлунково-кишкова кровотеча. Тяжке отруєння може призвести до артеріальної гіпертензії, гострої ниркової недостатності, дисфункції печінки, пригнічення дихання, коми, судом, серцево-судинної недостатності та зупинки серця. Повідомлялося про анафілактоїдні реакції при терапевтичному застосуванні НПЗП, що також може спостерігатися при передозуванні. 
При передозуванні НПЗП пацієнтам рекомендовано симптоматичні та підтримуючі заходи. Дослідження показали прискорене виведення мелоксикаму за допомогою 4 пероральних доз холестираміну 3 рази на добу.

Побічні реакції

Дані досліджень та епідеміологічні дані дають можливість припустити, що застосування деяких НПЗП (особливо у високих дозах та при тривалому лікуванні) може бути пов&rsquo;язане з невеликим підвищенням ризику судинних тромботичних явищ (таких як інфаркт міокарда або інсульт) (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
Набряк, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність спостерігалися при лікуванні НПЗП. 
Більшість побічних ефектів, що спостерігаються, шлунково-кишкового походження. Можлива пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальна, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Після застосування спостерігалася нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, абдомінальний біль, мелена, блювання кров&rsquo;ю, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). З меншою частотою спостерігався гастрит. 
Повідомляли про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, відхилення показників аналізу крові від норми (включаючи зміну кількості лейкоцитів), лейкопенія, тромбоцитопенія. 
Повідомлялося про дуже рідкі випадки агранулоцитозу (див. &laquo;Окремі серйозні та/або часті побічні реакції&raquo;). 
З боку імунної системи: алергічні реакції, крім анафілактичних або анафілактоїдних, анафілактичний шок, анафілактична реакція; анафілактоїдна реакція, включаючи шок. 
Психічні розлади: зміна настрою, нічні кошмари, сплутаність свідомості, дезорієнтація, безсоння. 
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість. 
З боку органів зору: розлади функції зору, що включають нечіткість зору; кон&rsquo;юнктивіт. 
З боку органів слуху та вестибулярного апарату: запаморочення, дзвін у вухах. 
Кардіальні порушення: відчуття серцебиття. 
Повідомлялося про серцеву недостатність, пов&rsquo;язану із застосуванням НПЗП. 
З боку судин: підвищення артеріального тиску (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), припливи. 
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: астма у пацієнтів з алергією на аспірин та інші НПЗП; інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель. 
З боку травного тракту: розлади травної системи: диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, запор, метеоризм, діарея, прихована або макроскопічна шлунково-кишкова кровотеча, стоматит, гастрит, відрижка, коліт, гастродуоденальна виразка, езофагіт, шлунково-кишкова перфорація. 
Шлунково-кишкова кровотеча, виразки або перфорація можуть бути тяжкими та потенційно летальними, особливо у пацієнтів літнього віку (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). 
З боку гепатобіліарної системи: порушення показників функції печінки (наприклад підвищення трансаміназ або білірубіну), гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність. 
З боку шкіри і підшкірної клітковини: ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання, синдром Стівенса &ndash; Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив&rsquo;янка, бульозний дерматит, мультиформна еритема, реакції фоточутливості, ексфоліативний дерматит. 
З боку сечовидільної системи: затримка натрію та води, гіперкаліємія (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;), зміни показників функції нирок (підвищення креатиніну та/або сечовини сироватки крові), гостра ниркова недостатність, зокрема у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;), інфекції сечовивідних шляхів, порушення частоти сечовипускання. 
Загальні розлади та реакція у місці введення: затвердіння у місці ін&rsquo;єкції, біль у місці ін&rsquo;єкції, набряк, включаючи набряк нижніх кінцівок, грипоподібні симптоми. 
З боку опорно-рухової системи: артралгія, біль у спині, ознаки та симптоми, пов&rsquo;язані з суглобами. 
Окремі серйозні та/або часті побічні реакції 
Повідомлялося про дуже рідкі випадки агранулоцитозу у пацієнтів, які приймали мелоксикам та інші потенційно мієлотоксичні лікарські засоби (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). 
Побічні реакції, які не асоціювалися із застосуванням препарату, але які є загальноприйнято характерними для інших сполук класу. 
Органічне ниркове ураження, що, імовірно, призводить до гострої ниркової недостатності: повідомлялося про дуже рідкі випадки інтерстиціального нефриту, гострого тубулярного некрозу, нефротичного синдрому та папілярного некрозу (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).

Умови зберігання

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 &deg;С. &nbsp; 
Зберігати в недоступному для дітей місці. 
Несумісність 
Через можливу несумісність препарат Мелбек&reg; (розчин для ін&rsquo;єкцій) не можна змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці.

По 1,5 мл в ампулах об&rsquo;ємом 2 мл. По 3 ампули в картонній упаковці.

Категорія відпуску

Ідол Ілач Долум Санаї ве Тіджарет А.Ш.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Давутпаша Каддесі. Джебеалібей Сок. № 20, 34020 Топкапі - Стамбул, Туреччина.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають