Форма випуску

Мікрохім Україна Рубіжне

Алітер таблетки по 8 мг, 30 шт.

Немає в наявності

периндоприл

Алітер таблетки по 4 мг, 30 шт.

Київ

Алітер

Пренеса

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Дозування

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Упаковка

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Код АТС/ATX

Кількість в упаковці

Міжнародне найменування

Спосіб введення

Код Моріон

Виробник

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Положення &laquo;Дозволено&raquo; має на увазі, що цей засіб може використовуватися для цієї категорії людей і несе за собою мінімальний ризик для стану здоров'я. Однак, щоб уникнути індивідуальної непереносимості даного препарату, перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем, оскільки самолікування може бути небезпечним для вашого здоров'я.

Діабетикам дозволено

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Вагітним заборонено

Годуючим матерям

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям заборонено

Кому можна

Основні властивості

Склад

діюча речовина: perindopril; 
1 таблетка містить&nbsp;8 мг периндоприлу терт-бутиламіну, що еквівалентно 6,676 мг периндоприлу; 
допомiжнi речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки. 
Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки від білого до майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), монокомпонентні. Периндоприл. Код АТХ C09A A04.

Фармакодинаміка

Периндоприл &ndash; інгібітор ферменту, який перетворює ангіотензин І в ангіотензин ІІ (АПФ). Перетворювальний фермент, або кіназа, ‒ це екзопептидаза, яка робить можливим перетворення ангіотензину І у судинозвужувальний ангіотензин ІІ, а також спричиняє розпад вазодилататора брадикініну до неактивного гептапептиду. Інгібування АПФ призводить до зменшення концентрації ангіотензину ІІ у плазмі крові, що підвищує активність реніну у плазмі крові (за механізмом зворотного зв&rsquo;язку) та знижує секрецію альдостерону. Оскільки АПФ інактивує брадикінін, інгібування АПФ також призводить до підвищення активності циркулюючої та місцевої калікреїн-кінінової системи і, таким чином, також призводить до активації системи простагландинів. Цей механізм дії зумовлює зниження артеріального тиску інгібіторами АПФ і частково відповідає за появу деяких побічних ефектів (наприклад, кашлю). Периндоприлу терт-бутиламін діє через свій активний метаболіт &ndash; периндоприлат. Інші метаболіти не демонструють активності в інгібуванні АПФ в експериментальних умовах. Артеріальна гіпертензія. Периндоприл ефективно знижує артеріальний тиск при всіх ступенях артеріальної гіпертензії: легкій, помірній та тяжкій; зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску спостерігається у хворого, як в положенні лежачи, так і в положенні стоячи. Периндоприл зменшує опір периферичних судин, що призводить до зниження артеріального тиску. Внаслідок цього, збільшується периферичний кровотік без впливу на частоту серцевих скорочень. Зазвичай збільшується і нирковий кровотік, тоді як швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) зазвичай не змінюється. Максимальний антигіпертензивний ефект розвивається через 4&ndash;6 годин після одноразового прийому та зберігається щонайменше 24 години: співвідношення Т/Р (мінімальна ефективність/максимальна ефективність упродовж доби) периндоприлу становить 87&ndash;100 %. Артеріальний тиск знижується швидко. У пацієнтів, які відповіли на лікування, нормалізація артеріального тиску відбувається протягом місяця та зберігається без тахіфілаксії. У разі припинення застосування периндоприлу ефект відміни не виникає. Периндоприл зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Клінічні дослідження довели, що периндоприл має судинорозширювальні властивості. Він покращує еластичність великих артерій та зменшує співвідношення товщини стінки до просвіту судини для малих артерій. Комбінована терапія з тіазидним діуретиком виявляє адитивний синергічний ефект. Комбінація інгібітора АПФ та тіазидного діуретика також зменшує ризик гіпокаліємії, спричиненої діуретиком. Серцева недостатність. У процесі експериментальних досліджень застійна серцева недостатність була спричинена перев&rsquo;язуванням коронарної артерії. Доведено, що периндоприл зменшує гіпертрофію міокарда та надмірну кількість субендокардіального колагену, відновлює співвідношення міозину до ізоензиму та знижує частоту виникнення реперфузійної аритмії. Периндоприлу терт-бутиламін полегшує роботу серця шляхом зменшення перед- та післянавантаження на серце. Дослідження з участю пацієнтів із серцевою недостатністю продемонстрували:
<ul>
<li>зменшення тиску наповнення правого та лівого шлуночків;</li>
<li>зниження системного периферичного опору;</li>
<li>збільшення серцевого індексу та покращення серцевого викиду;</li>
<li>збільшення регіонального кровотоку у м&rsquo;язах міокарда.</li>
</ul>
У процесі порівняльних досліджень перше призначення 2 мг периндоприлу пацієнтам із серцевою недостатністю легкого та середнього ступеня не було пов&rsquo;язано з будь-яким достовірним зниженням артеріального тиску порівняно з таким при застосуванні плацебо.

Фармакокінетика

Абсорбція. Після перорального прийому периндоприл швидко всмоктується, максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 1 години. Період напіврозпаду периндоприлу у плазмі крові становить 1 годину. Периндоприл є проліками. 27 % загальної кількості прийнятого периндоприлу визначається в крові у вигляді активного метаболіту &ndash; периндоприлату. Крім активного метаболіту &ndash; периндоприлату, препарат утворює 5 метаболітів, які є неактивними. Максимальна концентрація периндоприлату у плазмі крові досягається через 3&ndash;4 години після прийому. Вживання їжі зменшує перетворення периндоприлу в периндоприлат, отже, зменшується його біодоступність, тому добову дозу периндоприлу терт-бутиламіну рекомендується приймати одноразово вранці перед їжею. Відзначається лінійна залежність між дозою периндоприлу та його концентрацією у плазмі крові. Розподіл. Об&rsquo;єм розподілу незв&rsquo;язаного периндоприлату становить приблизно 0,2 л/кг. Зв&rsquo;язування периндоприлату з білками плазми становить 20 %, головним чином ‒ з АПФ, але цей показник дозозалежний. Виведення. Периндоприлат виводиться із сечею. Період остаточного напіввиведення незв&rsquo;язаної фракції становить приблизно 17 годин. Стадія рівноважної концентрації у плазмі крові настає через 4 дні від початку лікування. Особливі групи пацієнтів. Виведення периндоприлату уповільнюється у пацієнтів літнього віку, а також у пацієнтів із серцевою або нирковою недостатністю. Рекомендовано підбирати дозу для пацієнтів з нирковою недостатністю, враховуючи ступінь недостатності (кліренсу креатиніну). Діалізний кліренс периндоприлату &ndash; 70 мл/хв. Кінетика периндоприлу змінюється у хворих на цироз печінки: печінковий кліренс периндоприлу зменшується вдвічі. Однак кількість периндоприлату, що утворюється, не зменшується. Отже, таким хворим не потрібно коригувати дозу.

Показання

<ul>
<li>Артеріальна гіпертензія;</li>
<li>серцева недостатність;</li>
<li>запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями;</li>
<li>запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів з документально підтвердженою стабільною ішемічною хворобою серця.</li>
</ul>
Довготривале лікування зменшує ризик виникнення інфаркту міокарда та серцевої недостатності (за результатами дослідження EUROPA).

Протипоказання

<ul>
<li>Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, або до будь-якого іншого інгібітору АПФ;</li>
<li>ангіоневротичний набряк в анамнезі після застосування інгібітору АПФ (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;);</li>
<li>ідіопатичний або спадковий ангіоневротичний набряк;</li>
<li>одночасне призначення з препаратами, що містять діючу речовину аліскірен, пацієнтам, хворим на цукровий діабет, або з порушенням функції нирок (ШКФ &lt; 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділи &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;);</li>
<li>вагітність або період планування жінками вагітності (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;);</li>
<li>одночасне застосування з сакубітрилом/валсартаном (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;);</li>
<li>екстракорпоральні методи лікування, які призводять до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;);</li>
<li>значний двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної функціонуючої нирки (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дані клінічних досліджень свідчать, що подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) шляхом одночасного прийому інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ або аліскірену асоціюється з більш високою частотою побічних реакцій, таких як гіпотензія, гіперкаліємія та зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність), порівняно із застосуванням одного препарату, що впливає на РААС (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;). Лікарські засоби, що спричиняють гіперкаліємію. Деякі лікарські засоби або терапевтичні класи лікарських засобів можуть спричинити гіперкаліємію, а саме: аліскірен; солі калію; калійзберігаючі діуретики; інгібітори АПФ; антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ; нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ); гепарини; імуносупресори, такі як циклоспорин або такролімус, триметоприм. Одночасне застосування вказаних лікарських засобів підвищує ризик виникнення гіперкаліємії. Одночасне застосування протипоказано (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Аліскірен. Протипоказане (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;) одночасне застосування периндоприлу з аліскіреном пацієнтам, хворим на цукровий діабет, або пацієнтам із порушеннями функції нирок з огляду на підвищений ризик виникнення гіперкаліємії, погіршення функції нирок, кардіоваскулярної захворюваності та летальності. Екстракорпоральні методи лікування. Екстракорпоральні методи лікування, що призводять до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями, такими як високопроточні мембрани для діалізу або гемофільтрації (наприклад, поліакрилові мембрани) та для аферезу ліпопротеїдів низької щільності з декстрансульфатом, що може призвести до підвищення ризику виникнення тяжких анафілактоїдних реакцій (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). У разі необхідності такого лікування, слід розглянути можливість використання діалізної мембрани іншого типу або застосування іншого класу антигіпертензивних препаратів. Сакубітрил/валсартан. Одночасне застосування периндоприлу з сакубітрилом/валсартаном протипоказане, оскільки одночасне інгібування неприлізину та АПФ може призвести до підвищення ризику розвитку ангіоневротичного набряку. Розпочинати застосування сакубітрилу/валсартану слід не раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози периндоприлу. Терапію периндоприлом слід розпочинати не раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози сакубітрилу/валсартану (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;). Одночасне застосування не рекомендоване (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Аліскірен. При одночасному застосуванні периндоприлу з аліскіреном у будь-яких інших пацієнтів, як і у хворих на цукровий діабет або пацієнтів з порушеною функцією нирок, ризик виникнення гіперкаліємії, погіршення функції нирок та кардіоваскулярної захворюваності і летальності підвищується. Одночасне застосування інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину. Опубліковано дані про те, що у пацієнтів зі встановленим атеросклерозом, серцевою недостатністю або цукровим діабетом з ураженням органів-мішеней одночасне застосування інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину супроводжувалося підвищенням частоти виникнення артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та погіршенням функції нирок (у тому числі гострої ниркової недостатності) порівняно з такими при монотерапії препаратами, що впливають на РААС. Подвійна блокада (тобто комбінація інгібітора АПФ з антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ) може бути застосована в індивідуальних випадках та під ретельним контролем функції нирок, рівня калію та артеріального тиску. Естрамустин. Підвищується ризик виникнення побічних реакцій, таких як ангіоневротичний набряк (ангіоедема). Ко-тримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол). У пацієнтів, які одночасно застосовують ко-тримоксазол (триметоприм/ сульфаметоксазол), можливе підвищення ризику розвитку гіперкаліємії (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Калійзберігаючі діуретики (наприклад, триамтерен, амілорид та інші), солі калію. Можливе виникнення гіперкаліємії (потенційно летальної), особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю (адитивний гіперкаліємічний ефект). Вищезазначені препарати не рекомендовані для одночасного застосування з периндоприлом (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Однак, якщо одночасне призначення вищезазначених речовин необхідне, їх слід застосовувати з обережністю та проводити частий моніторинг рівня калію у плазмі крові. Щодо застосування спіронолактону при серцевій недостатності див. пункт &laquo;Одночасне застосування, яке потребує особливої уваги&raquo;. Літій. При застосуванні інгібіторів АПФ з препаратами літію повідомлялося про оборотне підвищення концентрації літію у плазмі крові і, відповідно, підвищення ризику його токсичної дії. Не рекомендується застосовувати периндоприл із препаратами літію. У разі доведеної необхідності такого призначення обов&rsquo;язково слід ретельно контролювати рівень літію у плазмі крові (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Одночасне застосування, що потребує особливої уваги. Протидіабетичні засоби (інсулін, пероральні цукрознижувальні засоби). Епідеміологічні дослідження припускають, що одночасне застосування інгібіторів АПФ та цукрознижувальних засобів (інсулін, пероральні цукрознижувальні засоби) може призвести до посилення цукрознижувального ефекту з ризиком розвитку гіпоглікемії. Найвірогідніше цей феномен може виникати у перші тижні комбінованого лікування та у пацієнтів з нирковою недостатністю. Баклофен. Посилюється антигіпертензивний ефект. У разі необхідності слід контролювати артеріальний тиск та адаптувати дозу антигіпертензивних засобів. Діуретики. У пацієнтів, які приймають діуретики, та особливо у тих, у кого порушений водно-електролітний обмін, можливе надмірне зниження артеріального тиску після початку лікування інгібітором АПФ. Імовірність розвитку гіпотензивного ефекту знижується завдяки відміні діуретика, підвищенню об&rsquo;єму циркулюючої крові або вживанню солі перед початком терапії периндоприлу терт-бутиламіном. Лікування слід розпочинати з низьких доз та поступово їх збільшувати. При артеріальній гіпертензії, коли попередньо призначений діуретик міг спричинити недостатність води/електролітів, його необхідно відмінити перед початком лікування інгібітором АПФ (у таких випадках прийом діуретика може бути поновлено з часом) або необхідно призначити інгібітор АПФ у низькій дозі з поступовим її підвищенням. При застійній серцевій недостатності на тлі прийому діуретика прийом інгібітора АПФ слід розпочинати з мінімальної дози, можливо, після зниження дози діуретика. У будь-якому випадку необхідно контролювати функцію нирок (рівень креатиніну) протягом перших тижнів лікування інгібітором АПФ. Калійзберігаючі діуретики (еплеренон, спіронолактон). У разі одночасного застосування еплеренону або спіронолактону у дозах від 12,5 мг до 50 мг на добу з низькими дозами інгібітору АПФ необхідно мати на увазі, що:
<ul>
<li>у випадку недотримання рекомендацій щодо призначення даної комбінації існує ризик виникнення гіперкаліємії (можливо, летальної) під час лікування пацієнтів із серцевою недостатністю ІІ&ndash;ІV класу за NYHA та фракцією викиду &lt; 40 %, які попередньо лікувалися інгібітором АПФ та петльовим діуретиком;</li>
<li>перед призначенням такої комбінації слід упевнитися у відсутності гіперкаліємії та ниркової недостатності;</li>
<li>рекомендовано проводити ретельний моніторинг каліємії та креатинінемії щотижнево під час першого місяця лікування та щомісячно надалі.</li>
</ul>
НПЗЗ, включаючи ацетилсаліцилову кислоту &ge; 3 г/добу. Можливе послаблення антигіпертензивного ефекту під час одночасного застосування інгібіторів АПФ з НПЗЗ, такими як ацетилсаліцилова кислота у протизапальних дозах, інгібітори ЦОГ-2, неселективні НПЗЗ. Одночасне застосування інгібіторів АПФ та НПЗЗ може призвести до збільшення ризику погіршення функції нирок, у тому числі імовірності розвитку гострої ниркової недостатності, підвищення рівня калію у плазмі крові, особливо у пацієнтів із порушеннями функції нирок в анамнезі. Таку комбінацію слід призначати з обережністю, зокрема пацієнтам літнього віку. Пацієнтам слід відновити водний баланс, також необхідно приділити увагу моніторингу функції нирок одразу після призначення комбінованої терапії та періодично надалі. Рацекадотрил. Відомо, що інгібітори АПФ (наприклад, периндоприл) можуть спричинити розвиток ангіоневротичного набряку. Цей ризик може зростати при одночасному застосуванні з рацекадотрилом (лікарським засобом, який використовується для лікування гострої діареї). Інгібітори mTOR (наприклад, сиролімус, еверолімус, темсиролімус). У пацієнтів, які одночасно застосовують інгібітори mTOR, можливе підвищення ризику розвитку ангіоневротичного набряку (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Одночасне застосування, що потребує уваги. Антигіпертензивні засоби та вазодилататори. Одночасне застосування антигіпертензивних засобів може підвищити гіпотензивний ефект периндоприлу терт-бутиламіну. Одночасне застосування з нітрогліцерином та іншими нітратами або з іншими вазодилататорами може сприяти додатковому зниженню артеріального тиску. Гліптини (лінагліптин, саксагліптин, ситагліптин, вільдагліптин). У пацієнтів, яким призначено комбінацію гліптину та інгібітора АПФ, можливе підвищення ризику виникнення ангіоедеми внаслідок того, що гліптин знижує активність дипептилпептидази-ІV (ДПП-ІV). Анестетики, трициклічні антидепресанти або антипсихотропні засоби. Одночасне застосування деяких анестетиків, трициклічних антидепресантів або антипсихотропних засобів з інгібіторами АПФ може призвести до подальшого зниження артеріального тиску (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Симпатоміметики. Симпатоміметики можуть послабляти антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ. Золото. Нітратоподібна реакція (симптоми: почервоніння обличчя, нудота, блювання та артеріальна гіпотензія) виникає рідко у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори АПФ, включаючи периндоприл, та ін&rsquo;єкційні препарати золота (натрію ауротіомалат).

Особливості застосування

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Периндоприлу терт-бутиламін не виявляє прямого впливу на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Але у деяких пацієнтів можуть виникати індивідуальні реакції, пов&rsquo;язані зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку лікування або при одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними препаратами. Як результат, здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами може бути зниженою.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Період вагітності. Застосування інгібіторів АПФ протипоказане у період вагітності (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Лікарський засіб не слід застосовувати вагітним або жінкам, які планують завагітніти. Якщо під час лікування підтверджується вагітність, застосування лікарського засобу необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним для застосування вагітним. Епідеміологічні дані щодо ризику виникнення тератогенного ефекту внаслідок прийому інгібіторів АПФ під час І триместру вагітності не остаточні, тому незначного підвищення ризику не можна виключати. Відомо, що прийом інгібіторів АПФ під час ІІ та ІІІ триместрів вагітності призводить до фетотоксичності та неонатальної токсичності. Якщо жінка приймала інгібітор АПФ під час ІІ триместру вагітності, дитині рекомендовано провести ультразвукове дослідження функції нирок та кісток черепа. Новонароджені, матері яких приймали інгібітори АПФ у період вагітності, повинні знаходитися під ретельним наглядом через можливість виникнення артеріальної гіпотензії. Період годування груддю. Не рекомендується застосування периндоприлу терт-бутиламіну у період годування груддю у зв&rsquo;язку з відсутністю даних щодо його проникнення у грудне молоко. Під час годування груддю бажано призначити альтернативне лікування з більш дослідженим профілем безпеки, особливо під час годування новонародженого або недоношеного немовляти. Фертильність. Вплив на репродуктивну здатність або фертильність відсутній.

Спосіб застосування та дози

Для перорального застосування. Таблетки не підлягають поділу. Таблетки рекомендовано приймати 1 раз на добу вранці перед їжею. Дозу підбирати індивідуально, залежно від показників артеріального тиску (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Артеріальна гіпертензія. Периндоприлу терт-бутиламін можна призначати, як монотерапію або у комбінації з препаратами інших класів антигіпертензивних засобів. Рекомендована початкова доза становить 4 мг 1 раз на добу вранці. У пацієнтів з високою активністю РААС (особливо пацієнти з реноваскулярною гіпертензією, порушенням водно-електролітного балансу, серцевою декомпенсацією або тяжкою гіпертензією) може надмірно знижуватися артеріальний тиск після прийому першої дози. Таким пацієнтам рекомендується розпочинати лікування з дози 2 мг (застосовувати інший лікарський засіб у відповідному дозуванні) та початок терапії проводити під наглядом лікаря. Дозу можна підвищити до 8 мг 1 раз на добу через 1 місяць лікування. На початку застосування периндоприлу терт-бутиламіну можливе виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії; це імовірніше для пацієнтів, які одночасно приймають діуретики. Таким пацієнтам розпочинати лікування периндоприлом слід з обережністю, оскільки у них може виникати дефіцит води та/або солі. Якщо це можливо, слід припинити прийом діуретика за 2&ndash;3 дні до початку терапії периндоприлу терт-бутиламіном (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Пацієнтам з артеріальною гіпертензією, для яких не можна припинити застосування діуретиків, лікування слід розпочинати з дози 2 мг (застосовувати інший лікарський засіб у відповідному дозуванні). У таких пацієнтів слід контролювати функцію нирок та рівень калію у сироватці крові. Подальше підвищення дози периндоприлу терт-бутиламіну слід здійснювати залежно від показників артеріального тиску. У разі необхідності терапію діуретиком можна відновити. Пацієнтам літнього віку лікування слід розпочинати з дози 2 мг (застосовувати інший лікарський засіб у відповідному дозуванні), яка може бути підвищена до 4 мг через 1 місяць лікування, а потім, у разі необхідності, до 8 мг з урахуванням функції нирок (див. Таблицю). Серцева недостатність. Пацієнтам із серцевою недостатністю, яким периндоприлу терт-бутиламін зазвичай слід призначати одночасно з діуретиком, що виводить калій, та/або дигоксином, та/або &beta;-блокатором, лікування рекомендовано розпочинати під ретельним медичним наглядом та з початкової дози 2 мг (застосовувати інший лікарський засіб у відповідному дозуванні), яку слід приймати вранці. Через 2 тижні за умови доброї переносимості дозу підвищувати до 4 мг 1 раз на добу. Дозу підбирати індивідуально, залежно від клінічного стану пацієнта. Пацієнтам із тяжкою серцевою недостатністю та іншим пацієнтам із групи високого ризику (пацієнти з порушеннями функції нирок та тенденцією до порушень рівня електролітів, пацієнти, які отримують одночасну терапію діуретиками та/або вазодилататорами) лікування слід розпочинати під ретельним медичним наглядом (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). У пацієнтів з високим ризиком виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії, а саме &ndash; у пацієнтів із дефіцитом електролітів, з гіпонатріємією або без неї, пацієнтів із гіповолемією або тих, хто отримував інтенсивну терапію діуретиками, слід провести корекцію вищезазначених станів, якщо можливо, до призначення препарату. Артеріальний тиск, функцію нирок та рівень калію у сироватці крові потрібно ретельно контролювати як до, так і під час лікування (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями. Рекомендована початкова доза становить 2 мг (застосовувати інший лікарський засіб у відповідному дозуванні) 1 раз на добу, вранці. Після 2 тижнів лікування дозу збільшувати до 4 мг 1 раз на добу, вранці. Якщо після 2 тижнів лікування препаратом АЛІТЕР пацієнт потребує додаткового контролю артеріального тиску, можна призначити індапамід у дозі 1 таблетка на добу. Лікування можна розпочинати будь-коли у термін від 2 тижнів до кількох років після первинного інсульту. Запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів з документально підтвердженою стабільною ішемічною хворобою серця. Лікування розпочинати з 4 мг 1 раз на добу, вранці. Через 2 тижні за умови доброї переносимості та з урахуванням функції нирок дозу підвищувати до 8 мг. Пацієнтам літнього віку лікування слід розпочинати з дози 2 мг (застосовувати інший лікарський засіб у відповідному дозуванні) 1 раз на добу, вранці; через тиждень дозу підвищувати до 4 мг; через 2 тижні з урахуванням функції нирок дозу підвищувати до 8 мг, як зазначено у таблиці нижче. Підвищення дози можливе тільки за умови доброї переносимості попередньої дози. Особливі групи пацієнтів. Дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю повинно базуватися на кліренсі креатиніну, як зазначено у таблиці нижче. Підбір доз при нирковій недостатності 
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 48.0846%; text-align: center;">Кліренс креатиніну (мл/хв)</td>
<td style="width: 48.0846%; text-align: center;">Рекомендоване дозування</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.0846%; text-align: center;">ClCR &ge; 60</td>
<td style="width: 48.0846%; text-align: center;">4 мг на добу</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.0846%; text-align: center;">30 &lt; ClCR &lt; 60</td>
<td style="width: 48.0846%; text-align: center;">2 мг (застосовувати інший лікарський засіб у відповідному дозуванні) на добу</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.0846%; text-align: center;">15 &lt; ClCR &lt; 30</td>
<td style="width: 48.0846%; text-align: center;">2 мг (застосовувати інший лікарський засіб у відповідному дозуванні) через добу</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.0846%; text-align: center;" colspan="2">Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.0846%; text-align: center;">ClCR &lt; 15</td>
<td style="width: 48.0846%; text-align: center;">2 мг (застосовувати інший лікарський засіб у відповідному дозуванні) на добу проведення діалізу</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
 Діалізний кліренс периндоприлату &ndash; 70 мл/хв. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, дозу слід приймати після проведення гемодіалізу. Пацієнти з печінковою недостатністю. Пацієнти з печінковою недостатністю не потребують підбору дози препарату (див. розділи &laquo;Фармакокінетика&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;).

Діти

Ефективність та безпеку застосування дітям не вивчали, тому периндоприлу терт-бутиламін призначати дітям не рекомендується.

Передозування

Інформації про передозування периндоприлу недостатньо. Симптоми, пов&rsquo;язані з передозуванням інгібіторів АПФ, можуть бути такими: артеріальна гіпотензія, циркуляторний шок, порушення електролітного балансу, ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія, пальпітація, брадикардія, запаморочення, тривожність, кашель. При передозуванні рекомендується внутрішньовенне введення розчину натрію хлориду 0,9 % (9 мг/мл). У разі виникнення артеріальної гіпотензії пацієнту необхідно надати горизонтального положення з низьким узголів&rsquo;ям. У разі можливості слід забезпечити пацієнту інфузії ангіотензину ІІ та/або внутрішньовенне введення катехоламінів. Периндоприл можна видалити із системного кровообігу за допомогою гемодіалізу (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). У разі виникнення резистентної до лікування брадикардії показане застосування штучного водія ритму. Необхідно встановити постійний моніторинг за основними показниками життєдіяльності, концентрацією електролітів та креатиніну у сироватці крові.

Побічні реакції

Профіль безпеки периндоприлу відповідає профілю безпеки інгібіторів АПФ. Найчастішими побічними реакціями, які спостерігалися під час застосування периндоприлу у процесі клінічних досліджень, є: запаморочення, головний біль, парестезії, вертиго, порушення зору, дзвін у вухах, артеріальна гіпотензія, кашель, задишка, біль у животі, запор, діарея, порушення смаку (дисгевзія), диспепсія, нудота, блювання, свербіж, шкірні висипання, судоми м&rsquo;язів, астенія. При застосуванні периндоприлу під час клінічних досліджень та у післяреєстраційний період спостерігалися побічні ефекти, зазначені нижче, з такою частотою виникнення: дуже часто (&ge; 1/10), часто (&ge; 1/100, &lt; 1/10), нечасто (&ge; 1/1000, &lt; 1/100), рідко (&ge; 1/10000, &lt; 1/1000), дуже рідко (&lt; 1/10000), частота невідома (не можна визначити згідно з наявною інформацією). 
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse;" border="1px">
<tbody>
<tr style="height: 92px;">
<td style="width: 27.114%; text-align: center; height: 92px;">MedDRA Класи систем органів</td>
<td style="width: 52.4852%; text-align: center; height: 92px;">Побічні реакції</td>
<td style="width: 14.6983%; text-align: center; height: 92px;">Частота</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 176px;" rowspan="6">З боку системи крові та лімфатичної системи</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Еозинофілія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Агранулоцитоз або панцитопенія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Зниження рівня гемоглобіну та гематокриту</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Лейкопенія/нейтропенія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 66px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 66px;">Гемолітична анемія у пацієнтів із вродженою недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;)</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 66px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Тромбоцитопенія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 66px;">
<td style="width: 27.114%; height: 132px;" rowspan="3">Порушення метаболізму та обміну речовин</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 66px;">Гіпоглікемія (див. розділи &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;)</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 66px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 44px;">Гіперкаліємія, яка зникає після відміни препарату (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;)</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 44px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Гіпонатріємія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 44px;" rowspan="2">З боку психіки</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Зміни настрою</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Порушення сну</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 154px;" rowspan="7">З боку нервової системи</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Запаморочення</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Головний біль</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Парестезія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Вертиго</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Сонливість</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Непритомність</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Сплутаність свідомості</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 22px;">З боку органів зору</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Порушення зору</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 27.114%; height: 44px;">З боку органів слуху та лабіринту</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 44px;">Дзвін у вухах</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 44px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 22px;">З боку серця</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Пальпітація</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 176px;" rowspan="4">З боку серця</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Тахікардія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 44px;">Стенокардія (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;)</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 44px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Аритмія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 88px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 88px;">Інфаркт міокарда може виникати внаслідок надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів з високим ризиком (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;)</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 88px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 132px;" rowspan="4">З боку судинної системи</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Гіпотензія (та пов&rsquo;язані з нею симптоми)</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Васкуліт</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 66px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 66px;">Інсульт може виникати внаслідок надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів з високим ризиком (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;)</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 66px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Синдром Рейно</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Частота невідома</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 110px;" rowspan="5">З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Кашель</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Задишка</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Бронхоспазм</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Еозинофільна пневмонія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Риніт</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 198px;" rowspan="9">З боку шлунково-кишкового тракту</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Біль у животі</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Запор</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Діарея</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Порушення смаку (дисгевзія)</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Диспепсія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Нудота</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Блювання</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Сухість у роті</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Панкреатит</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 27.114%; height: 44px;">З боку гепатобіліарної системи</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 44px;">Цитолітичний або холестатичний гепатит (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;)</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 44px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 27.114%; height: 220px;" rowspan="9">З боку шкіри та підшкірної тканини</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 44px;">Свербіж</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 44px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Шкірні висипання</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Кропив&rsquo;янка (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;)</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, слизових оболонок, язика, голосової щілини та/або гортані (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;)</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Реакції фоточутливості</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Пемфігоїд</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Гіпергідроз</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Посилення симптомів псоріазу</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Мультиформна еритема</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 66px;" rowspan="3">З боку скелетно-м&rsquo;язової системи та сполучної тканини</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Судоми м&rsquo;язів</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Артралгія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Міалгія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 44px;" rowspan="2">З боку сечовидільної системи</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Ниркова недостатність</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Гостра ниркова недостатність</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Дуже рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 66px;">
<td style="width: 27.114%; height: 66px;">З боку репродуктивної системи та молочних залоз</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 66px;">Еректильна дисфункція</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 66px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 110px;" rowspan="5">Загальні розлади</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Астенія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Часто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Біль у грудній клітці</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Нездужання</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Периферичні набряки</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Гіпертермія</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 22px;" rowspan="4">Дослідження</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Підвищення рівня сечовини у крові</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 52.4852%;">Підвищення креатиніну у плазмі крові</td>
<td style="width: 14.6983%;">Нечасто</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 52.4852%;">Підвищення рівня білірубіну у плазмі крові</td>
<td style="width: 14.6983%;">Рідко</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 52.4852%;">Підвищення рівня печінкових ферментів</td>
<td style="width: 14.6983%;">Рідко</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 27.114%; height: 22px;">Ушкодження, отруєння та ускладнення прийому</td>
<td style="width: 52.4852%; height: 22px;">Падіння</td>
<td style="width: 14.6983%; height: 22px;">Нечасто</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
 При застосуванні інших інгібіторів АПФ повідомлялося про випадки виникнення синдрому порушення секреції антидіуретичного гормону (СПАДГ). Тому можна розцінювати СПАДГ, як ймовірне ускладнення, пов&rsquo;язане із застосуванням інгібіторів АПФ, у тому числі периндоприлу, із частотою виникнення дуже рідко.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 &deg;C в оригінальній упаковці.&nbsp;Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери разом з інструкцією для медичного застосування у пачці з картону.

Категорія відпуску

ТОВ НВФ &laquo;МІКРОХІМ&raquo;.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Леніна, буд. 33.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають