Знеболювальні уколи

Що таке знеболювальні уколи

Біль — це захисний механізм організму, який сповіщає його про те, що є ушкодження чи загроза ушкодження. У тканинах є ноцицептори (больові рецептори). При травмі, запаленні вони активуються і передають імпульси в спинний мозок і далі головний мозок. Мозок «переводить» ці сигнали у відчуття болю. Для усунення (зменшення) болю застосовують болезаспокійливі засоби (анальгетики, аналгетичні засоби), препарати вибірково пригнічують больову чутливість. Вони бувають у формі пігулок, ін'єкцій, свічок. 

Препарати від болю у формі ін'єкцій (знеболювальні уколи) — це лікарські засоби для зняття або зменшення больового синдрому, які вводять в організм: внутрішньом'язово, внутрішньовенно. Вони діють сильніше і швидше, ніж таблетки, тому застосовуються при гострому або інтенсивному болю.

Основні варіанти застосування знеболювальних уколів

1. Гострий біль при наступних станах:

• травми (переломи, забиття), 
• опіки;
• післяопераційний період;
• гострий зубний біль;
• нейропатія.

2. Коліки та спастичні болі

• ниркова колька;
• печінкова колька;
• кишкові спазми, дисменорея (болючі місячні). Використовують спазмолітики (Дротаверин, Папаверин) окремо або у комбінації з аналгетиком (Спазган, Баралгін).

3. Болі при онкологічних захворюваннях та термінальні стани.
4. Місцеве знеболювання (блокади)

• у стоматології;
• при дрібних операціях та процедурах. Використовуються місцеві анестетики (лідокаїн, новокаїн).

5. Гарячка та виражена температура. При гіпертермічному синдромі (високій температурі), коли температура не знижується після прийому жарознижувальних засобів у таблетках.

Переваги уколів перед пігулками

Ефект від уколів з'являється швидше, оскільки діюча речовина швидше надходить у кров, не відбувається подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Створюється депо препарату, чим зумовлюється пролонгація ефекту. 

Найчастіше застосування препаратів в ін'єкційній формі (його ще називають парентеральне введення) здійснюється при болі середньої та сильної інтенсивності, коли необхідно досягти швидкого результату від препарату. Також застосовується при невідкладних станах, коли людина непритомна, при введенні інсуліну та інших препаратів, коли ентеральний шлях (прийом таблеток внутрішньо) неможливий.

Основні групи знеболювальних ін'єкцій

Знеболювальні (анальгетики) — це лікарські засоби, які зменшують або полегшують головний біль, біль у м'язах та інші види болю. Існує безліч різних знеболювальних, і кожна з них має свої переваги та ризики. 

Анальгетики класифікуються на:

• ненаркотичні анальгетики, переважно — нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), у тому числі у поєднанні з іншими препаратами;
• наркотичні анальгетики (застосовуються при сильних болях, що виникають, наприклад, при онкологічних захворюваннях).

Розрізняють такі групи лікарських засобів, які допомагають усунути біль:

Нестероїдні протизапальні препарати. Мають аналгезуючий, протизапальний і жарознижувальний ефект. Вони не викликають лікарської залежності, не пригнічують дихальний центр. Вони пригнічують дію ферменту циклооксигенази (ЦОГ), що призводить до порушення синтезу простагландинів — речовин, що викликають запалення, біль, набряк, внаслідок чого біль зменшується. Розрізняють ЦОГ-1 та ЦОГ-2. Найчастіше їх призначають при головному, зубному болю, при запаленні, біль у м'язах, суглобах. 

Гострий біль вимагає застосування неселективних нестероїдних протизапальних засобів, оскільки в першу добу в осередку запалення домінує ЦОГ-1 (фермент циклооксигенази-1). Найбільш сильну знеболювальну дію має: Кеторолак, Диклофенак, Кетопрофен. 

Хронічний біль супроводжується активацією ЦОГ-2 та утворенням великої кількості речовин простагландинів. У цьому випадку доцільніше приймати препарати, що мають більш високу селективність: селективні або високоселективні інгібітори ЦОГ-2 (Мелоксикам, Целекоксиб, Німесулід). 

При їх виборі крім сили дії враховується також вибірковість, або її ще називають селективність, щодо ферменту ЦОГ-1 і ЦОГ-2. Людям із серцево-судинними захворюваннями рекомендується уникати прийому препаратів НПЗЗ блокуючих ЦОГ-2 (Мелоксикам, Німесулід), оскільки вони підвищують ризик розвитку кардіологічних ускладнень, а тим, у кого виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки слід обмежити прийом препаратів препаратів, що блокують ЦОГ-1 (Диклофенак натрію, Ібупрофен, Кетопрофен). 

Наркотичні анальгетики, їх ще називають опіоїди, що застосовуються для усунення сильного болю при онкологічній патології на пізніх стадіях, у хірургічній практиці, при травматичному шоці, опіках сильного ступеня.

Спазмолітики (Но-шпа, Меверин, Спазмалгон, Баралгін). Дана група препаратів використовується для усунення вісцерального (абдомінального болю). Основний механізм дії полягає у розслабленні гладкої мускулатури внутрішніх органів, зниженні тонусу стінки порожнистого органу. Спазмолітичні препарати діють безпосередньо на скорочені м'язи, або на пов'язані з ними нервові закінчення. Спазмолітики призначають для усунення спазму при захворюваннях сечовивідних шляхів (цистит, пієлонефрит, уретрит, сечокам'яна хвороба), шлунково-кишкового тракту (гастрит, ентерит, холецистит).

Як правильно застосовувати знеболювальні уколи

Використовують ці препарати тільки за призначенням лікаря. Після огляду лікаря підбирається препарат, доза. Враховуються вік, вага, супутні хвороби (виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, артеріальна гіпертензія, хвороби печінки, нирок, серця). 

Внутрішньом'язові ін'єкції — один із найчастіших способів введення знеболювальних препаратів. Перед проведенням необхідно вимити руки з милом, обробити антисептиком. Місце уколу обробляється також антисептиком. Далі готують стерильний шприц, серветку, ампулу із препаратом. Голка вводиться під кутом 90 градусів, на глибину 2/3 довжини, верхній зовнішній квадрант сідниці (ділиться подумки на 4 частини — колють у верхню зовнішню частину). Знеболюючий препарат при внутрішньом'язовій ін'єкції вводиться щонайменше 15 секунд. Після уколу місце ін'єкції обробляють антисептиком.

Зверніть увагу! Не можна виконувати ін'єкції, при їх виконанні можливий розвиток таких загрозливих для життя реакцій як анафілактичний шок. Під час нього губи, рот, горло чи язик швидко набрякають, людині стає важко дихати, горло ніби стискається, шкіра та губи бліднуть чи синіють. У таких випадках потрібно якнайшвидше викликати швидку.

Джерела

Everything You Need to Know About Pain / Healthline

Back Pain / National Institute of Arthritis and Musculoskeletal and Skin Diseases

What is causing my back pain, and how can I remedy it? / Medical News Today

What Is Back Pain? / Healthline

Державний реєстр лікарських засобів України