Міорелаксанти

Що таке міорелаксанти:

Міорелаксанти — це група лікарських засобів, які знижують тонус скелетних м'язів (забезпечують переміщення тіла у просторі, підтримку рівноваги). Міорелаксанти гальмують провідність нервових імпульсів, що призводить до блокування рефлексів. 

Ці медикаменти можуть впливати на центральну нервову систему, гальмувати вихід медіаторів, речовин, які допомагають передавати нервові імпульси. Вони гальмують надходження кальцію в синапс (місце контакту між двома нейронами — клітинами нервової системи). 

Призначення та дія міорелаксантів:

Міорелаксанти застосовують при захворюваннях опорно-рухового апарату, коли напруга м'язів проявляється як реакція на запалення або загострення хронічних захворювань. Основні показання для прийому даних лікарських засобів:

• Лікування патологічно посиленого тонусу, спазмів мускулатури, що виникають внаслідок органічного неврологічного захворювання (ураження пірамідних шляхів, розсіяний склероз, мієлопатія).
• Лікування м'язових контрактур, що супроводжують захворювання органів руху
• Відновне лікування після ортопедичних та травматологічних операцій.
• Облітеруючі захворювання судин (облитеруючий артеріосклероз, діабетична ангіопатія, хвороба Рейно, дифузна склеродермія), а також захворювання, що виникають на основі розладу іннервації судин.

Також їх призначають у тих ситуаціях, коли необхідне розслаблення скелетних м'язів, а саме:

• під час підготовки пацієнта до наркозу під час проведення операції; 
• для інтубації трахеї під час проведення інгаляційного наркозу;
• при м'язовому спазмі та гострому болю. 

Типи міорелаксантів:

Розрізняють міорелаксанти центральної дії, вони впливають на центральну нервову систему, впливаючи на тонус м'язів. До препаратів цієї групи належать Толперізол (Мідокалм, Толперіл). Вони зменшують спастичність і підвищений тонус поперечносмугастої мускулатури, що виникають внаслідок органічних захворювань нервової системи (ушкодження пірамідних шляхів, розсіяний склероз, цереброваскулярний інсульт, мієлопатія, енцефаломієліт). 

Зменшують спазм при захворюваннях опорно-рухового апарату (спондильоз, спондилоартроз, шийний та люмбальний синдроми, артроз великих суглобів). Призначається у період реабілітація після ортопедичних та травматологічних операцій, при захворюваннях, що супроводжуються спазмом артерій та порушенням іннервації судин (акроціаноз, переміжна кульгавість (синдром Шарко).

Тизанідин (сирдалуд) — релаксант скелетної мускулатури центральної дії. Місце його дії знаходиться у спинному мозку. Стимулюючи рецептори, він пригнічує вивільнення речовин. Внаслідок цього на рівні проміжних нейронів (нервових клітин) спинного мозку відбувається пригнічення передачі збудження. Оскільки саме цей механізм відповідає за надлишковий тонус м'язів, при його пригніченні м'язовий тонус знижується. Крім міорелаксуючих властивостей тизанідин має також центральний помірно виражений аналгезуючий ефект.

Сирдалуд ефективний при гострому болючому м'язовому спазмі. Він знижує опір пасивним рухам, зменшує спазми та клонічні судоми, а також підвищує силу мимовільних скорочень.

Міорелаксанти периферичної дії (Суксаметоній, Атракуріум) впливають на нервово-м'язову передачу, витісняють речовину ацетилхолін, який бере участь у передачі нервового імпульсу між нейронами (нервовими клітинами). 

Шляхом деполяризації (зміна розподілу електричного заряду) усуває подразнення м'язових волокон. Препарати цієї групи використовуються як м'язовий релаксант для полегшення ендотрахеальної інтубації, штучної вентиляції легень та широкого спектру хірургічних та акушерських операцій. Також застосовується при тяжкому ларингоспазмі та для зменшення інтенсивності м'язових скорочень, пов'язаних з фармакологічно або електрично індукованими судомами.

Джерела

Компендиум / Довідник лікарських препаратів

Толперил / "Нормативно-директивні документи МОЗ України"