Ліки від геморою

Геморой зазвичай викликаний підвищеним тиском через вагітність, надмірну вагу або напруження під час дефекації. До середини життя геморой часто стає постійною скаргою. До 50 років близько половини населення відчували один або кілька класичних симптомів, які включають ректальний біль, свербіж, кровотечу та, можливо, пролапс (геморой, який виступає через анальний канал). Хоча геморой рідко небезпечний, він може повторюватися та викликати сильний біль.

Що таке геморой?

У якомусь сенсі у кожного є геморой (або ворси), подушкоподібні скупчення вен, які лежать прямо під слизовими оболонками, що вистилають нижню частину прямої кишки та анусу. Стан, який більшість із нас називають гемороєм, розвивається, коли ці вени стають опухлими та розтягнутими, як варикозне розширення вен на ногах. Оскільки кровоносні судини повинні постійно боротися з гравітацією, щоб повернути кров до серця, багато експертів вважають, що геморой є частиною ціни, яку ми платимо за те, щоб перебувати у вертикальному положенні.

Які бувають види геморою?

Існує два види геморою:

• внутрішній, що виникає у нижній частині прямої кишки;
• зовнішній, що розвивається під шкірою навколо анусу.

Зовнішній геморой є незручним, тому що шкіра, що вище лежить, стає роздратованою і роз'їдається. Якщо всередині зовнішнього геморою утворюється потік крові, біль може бути раптовим і сильним. Людина може відчути або побачити комок навколо ануса. Згусток зазвичай розчиняється, залишаючи зайву шкіру (шкірний наріст), яка може свербіти або дратуватися.

Внутрішній геморой, як правило, безболісний навіть коли він викликає кровотечу. Людина може побачити яскраво-червону кров на туалетному папері або яка капає в унітаз. Внутрішній геморой може також випадати чи виходити за межі ануса, викликаючи кілька потенційних проблем. Коли геморой виступає, він може збирати невелику кількість слизу та крихітних частинок калу, які можуть спричинити подразнення, яке називається свербінням ануса. Постійне витирання, щоб спробувати полегшити свербіж, може погіршити проблему.

Геморой: симптоми та характерні ознаки захворювання

Симптоми геморою, зазвичай, різняться залежно від виду цього стану.

Симптоми зовнішнього геморою включають:

• свербіж та подразнення в анальній ділянці;
• біль та дискомфорт;
• набряк навколо ануса;
• кровотеча.

Симптоми внутрішнього геморою можуть викликати дискомфорт і подразнення при напруженні та проходженні через пряму кишку калових мас. Внаслідок цього виникають такі неприємні симптоми як:

• безболісна кровотеча під час дефекації;
• геморой проштовхується через анальний отвір (виступаючий геморой), що призводить до болю та подразнення.

Є ще таке поняття, як тромбований геморой. Це коли кров накопичується у зовнішньому геморої і утворює потік (тромб), що може призвести до:

• сильний біль;
• здуття;
• запалення;
• тверда шишка біля анусу.

Що може спричинити геморой: причини?

Будь-який вид напруги, який збільшує тиск на живіт або нижні кінцівки, може призвести до того, що анальні та ректальні вени стануть опухлими та запаленими. Причини геморою включають:

• тазовий тиск від збільшення ваги, особливо під час вагітності;
• занадто малорухливий спосіб життя та сидяча професія (наприклад, водії, офісні співробітники);
• сильне напруження під час запору;
• частий анальний статевий акт;
• ослаблення підтримуючих тканин в анусі та прямій кишці, що відбувається при старінні;
• регулярне напруження для підйому важких предметів.

Хто схильний до геморою найчастіше?

Захворіти на симптоматичний геморой може будь-яка людина, навіть підлітки. Однак є люди з групи ризику, які мають більше шансів отримати цю проблему. До них відносяться:

• люди з надмірною вагою чи ожирінням;
• вагітні жінки (внаслідок додаткового навантаження через плод, що росте в утробі);
• люди, що вживають дієту з низьким вмістом клітковини;
• що мають в анамнезі хронічну діарею або запор;
• люди, які регулярно піднімають важкі предмети;
• люди старше 50 років;
• люди, що сидять на унітазі протягом тривалих періодів часу;
• натужування при акті дефекації.

Як лікують геморой?

Лікування геморою залежить від тяжкості захворювання. Якщо у людини виникає легкий біль, набряк та невелике запалення, то в такому разі може використовуватись симптоматичне, домашнє лікування. Воно включає:

1. Зміна дієти. Необхідно додати у свій раціон продукти, багаті на клітковину, щоб усунути запори. Також потрібно дотримуватись денної питної норми.
2. Використання сидячих ванн із теплою водою для полегшення болю. Така ванна розташовується над туалетом.
3. Застосування місцевих препаратів для зменшення болю та запалення, такі як креми та свічки від геморою (наприклад, Реліф, Проктозан Нео, Прокто-Глівенол, Анузол). Вони також можуть допомогти усунути набряк та свербіж у задньому проході. Їх зазвичай використовують 1 тиждень. Якщо після цього часу симптоми не минають, а наростають і виникають побічні ефекти у вигляді сухості навколо анусу та поява висипки, то потрібно звернутися до лікаря.
4. Прийом системних засобів. Аналгетичні та протизапальні препарати для усунення болю та запальних процесів (наприклад, Панадол, Імет, Налгезін). Також капіляростабілізуючі засоби для покращення венозного тонусу та зменшення розтяжності вен (наприклад, Детралекс, Нормовен, Діофлан, Венорм, Ескувіт).

Препарати від геморою працюють набагато краще при комплексному лікуванні, тобто при застосуванні системних та місцевих засобів.

При перерахованих вище методах лікування симптоми геморою часто проходять протягом тижня. Варто звернутися до лікаря через 7 днів, якщо не настає полегшення, а також якщо виникає сильний біль та/або кровотеча.

Інші методи лікування геморою включають мінімально інвазивні процедури:

1. Перев'язування гумкою. Для лікування кровотечі чи випадання внутрішніх гемороїдальних вузлів. Спеціальна гумка накладається навколо основи геморою, внаслідок чого перекривається його кровопостачання. Внаслідок цього геморой чахне і самостійно відпадає.
2. Склеротерапія (ін'єкції). Введення розчину у внутрішній геморой, за рахунок чого утворюється рубцева тканина. Вона перекриває кровопостачання та призводить до зменшення геморою.
3. Інфрачервона фотокоагуляція та електрокоагуляція. Обробка геморою ІЧ-променями та струмом перешкоджає його кровопостачанню, внаслідок чого він зменшується.

Лише невеликому відсотку людей із гемороєм потрібне хірургічне втручання. Це буває необхідно, якщо інші процедури не мали успіху або геморой занадто великий. До таких відносяться:

1. Видалення геморою (гемороїдектомія). При цьому видаляються надлишки тканини, що викликають кровотечу. Операція може бути виконана з місцевою, спинальною або загальною анестезією. Гемороїдектомія є найбільш ефективним і повним способом лікування тяжкого або рецидивуючого геморою. Ускладнення можуть включати тимчасові труднощі з випорожненням сечового міхура, що може призвести до інфекцій сечовивідних шляхів. Це ускладнення виникає переважно після спинальної анестезії. Більшість людей зазнають деякого болю після процедури, яку можуть полегшити ліки. Замочування у теплій ванні також може допомогти.
2. Зшивання геморою. Ця процедура, яка називається скріпленою гемороїдопексією, блокує приплив крові до гемороїдальної тканини. Цей метод зазвичай використовується лише при внутрішньому геморої. Зшивання зазвичай включає в себе менший біль, ніж гемороїдектомія, і дозволяє раніше повернутися до звичайної діяльності. Однак у порівнянні з гемороїдектомією зшивання було пов'язане з великим ризиком рецидиву та випаданням прямої кишки. Ускладнення також можуть включати кровотечу, затримку сечі та біль, а також рідко небезпечну для життя інфекцію крові (сепсис).

Чого не можна робити при геморої?

Якщо в людини в анамнезі є геморой, є певні правила, чого не варто робити при цьому стані:

1. Зловживати їжею, яка може спричинити запори (наприклад, молочні та оброблені продукти, жирна їжа).
2. Постійно протирати геморой для полегшення симптомів. Внутрішній геморой іноді стирчить по меж ануса. Він може збирати слиз і частинки, які призводять до подразнення та свербіння. Постійне протирання може призвести до ще більшого роздратування.
3. Намагатися самостійно поправити або позбутися вузлів, що випали при зовнішньому геморої. Це може призвести до кровотечі та сильного болю.
4. Тривалий час перебувати у положенні сидячи та виключати будь-яку фізичну активність. Бездіяльність чинить більший тиск на кровоносні судини навколо анальної області, особливо якщо людина має надмірну вагу.
5. Піднімати тяжкості. Це може зробити додатковий тиск на згустки при зовнішньому геморої.
6. Займатися важким фізичним навантаженням та деякими певними видами спорту (наприклад, верхова їзда). Це може призвести до випадання гемороїдальних вузлів та погіршення інших симптомів геморою.
7. Носити тісну спідню білизну. Це порушує кровообіг.
8. Нехтувати правилами особистої гігієни. Внаслідок цього можуть погіршитися симптоми геморою.
9. Довго використовувати проносні засоби. Прийом цих ліків протягом тижня може маскувати інші проблеми, які викликають запори.
10. Відвідувати банні процедури та походи в сауни. При розширенні судин може виникнути ректальна кровотеча.

Джерела

Hemorrhoids / Mayo Clinic (англ.)

Hemorrhoids Treatment / WebMD (англ.)

Definition & Facts of Hemorrhoids / NIH (англ.)

Hemorrhoids / Cleveland Clinic (англ.)

Piles (haemorrhoids) / NHS (англ.)

Hemorrhoids and what to do about them / HHP (англ.)