Ліки від тахікардії

Здорове серце б'ється в регулярному, синхронному ритмі, з певною частотою, завдяки провідній системі серця, яка складається з анатомічних структур, що генерують електричні імпульси. Вони поширюються по всіх клітинах серцевого м'яза і запускають його послідовне скорочення. 
У нормі частота серцевих скорочень у спокої становить 60-90 ударів на хвилину. Проте внаслідок деяких обставин, наприклад, при різних захворюваннях, відбувається збільшення частоти скорочень серця, людина відчуває посилене серцебиття, виникає тахікардія.

Що таке тахікардія і чому її не можна ігнорувати

Тахікардія — порушення серцевого ритму у вигляді збільшення частоти серцевих скорочень у стані спокою понад 90 ударів на хвилину.

Серце складається з чотирьох камер правого та лівого передсердь та двох шлуночків. У правому передсерді серця знаходиться природний кардіостимулятор — синоатріальний вузол, що генерує електричні імпульси.

Коли імпульси залишають синоатріальний вузол, вони перетинають передсердя, змушуючи передсердні м'язи скорочуватися, таким чином кров проникає в шлуночки. Далі електричні імпульси надходять до атріовентрикулярного вузла, який уповільнює серцеві імпульси, а потім посилає їх до шлуночків. При цьому він дає їм час сповнитися кров'ю.

Коли м'язи шлуночків одержують електричні сигнали, вони скорочуються, перекачуючи кров далі. Зміна проведення та утворення імпульсу призводить до порушень ритму, таких як тахікардія.

Після фізичних навантажень або впливу стресу, а також дихальних вправ виникає прискорене серцебиття, яке після закінчення часу відновлюється, частота серцевих скорочень нормалізується, при цьому людина почувається нормально. Цей стан не відноситься до патологічних та є елементом норми.

При різних захворюваннях серця зміна проведення та утворення імпульсу призводить до порушень ритму, таких як тахікардія.

Причини, через які може виникнути тахікардія

Найбільш часті причини, що викликають тахікардію, є:

• вади розвитку серця;
• інфаркт міокарда;
• захворювання щитовидної залози;
• серцева недостатність;
• цукровий діабет;
• артеріальна гіпертензія;
• анемія;
• кардіосклероз;
• гострі інфекційні захворювання.

Симптоми та види тахікардії

Якщо у структурі серця виникають будь-які зміни, наприклад, у клітинах серцевого м'яза (кардіоміоцитах), це призводить до змін проведення серцевих імпульсів. Виникають такі симптоми як:

• запаморочення;
• пітливість;
• головний біль;
• задишка;
• миготіння мушок перед очима.

Існує кілька видів тахікардій, що відрізняються характером патологічного процесу:

• синусова тахікардія — порушення ритму серця при якому відбувається порушення утворення імпульсу в синусовому вузлі. Тривала синусова тахікардія несприятливо впливає на міокард (серцевий м'яз), тому, що підвищує потребу в кисні і знижує скорочувальну здатність.
• пароксизмальна тахікардія — патологічний стан, при якому виникає збільшення частоти серцевих скорочень від 140 до 220 ударів за хвилину. Такі напади раптово з'являються та зникають. Тривалість нападу може бути від кількох хвилин до кількох годин. Це може призвести до розвитку серцевої недостатності, значного погіршення самопочуття людини. Пароксизмальна тахікардія поділяється на шлуночкову та суправентрикулярну (наджелудочкову). Пароксизмальна шлуночкова аритмія може спричинити фібриляцію шлуночків, при якій виникає різке падіння артеріального тиску, настає раптова смерть, тому цей стан потребує невідкладної допомоги. У свою чергу, суправентрикулярна тахікардія буває трьох видів: синоатріальна, передсердна, атріовентрикулярна.

Основні методи лікування тахікардії, включаючи зміни способу життя, лікарську терапію, процедури, операції та інші методи

Основними лікувальними заходами при синусової тахікардії є:

• лікування основного захворювання;
• припинення куріння;
• виключення прийому міцної кави та чаю, алкогольних напоїв, лікарських засобів, що збуджують серцеву діяльність (кофеїн, адреналін, ефедрин);
• застосування седативних засобів (настойка кореня валеріани, глоду, трава пустирника, корвалол, валокордин);
• використання лікарських препаратів із групи бета-блокатори.

Застосовують наступні рефлекторні процедури усунення тахікардії, вони засновані на подразненні блукаючого нерва, підвищення його тонусу:

• проба Вальсальви — людина затримує дихання з напруженням на висоті вдиху протягом 5-10 с., це призводить до зниження частоти серцевих скорочень;
• "рефлекс пірнання" — занурення обличчя в холодну воду із затримкою дихання на 10-30 с;
• відтворення блювотного рефлексу;
• проба з надуванням повітряної кулі — людина максимально надує повітряну кулю.

Купірування пароксизмальної тахікардії проводиться в умовах стаціонару, де є всі умови для надання екстреної допомоги у разі ускладнень при антиаритмічній терапії (штучна вентиляція легень, електрична кардіостимуляція, набір препаратів для надання невідкладної допомоги).

Медикаментозне усунення суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії проводять наступними препаратами: верапаміл, новокаїнамід, етацизин. Також використовують препарати із групи бета-блокатори.


При неефективності медикаментозної антиаритмічної терапії проводять електричну дефібриляцію. Внаслідок впливу високовольтного електричного розряду відбувається процес деполяризації всіх волокон серця незалежно в якому стані вони знаходяться. Заряд усередині клітини стає більш позитивним порівняно із зовнішньою стороною, в результаті чого заряджені частинки проникають у клітини.

Внаслідок цього створюються умови для прояву активності синусового водія ритму — вогнища, де спочатку формується електричний імпульс.
Показанням до електричної дефібриляції при суправентрикулярній тахікардії:

• розвиток гострої недостатності серця;
• колапс (різке падіння артеріального тиску);
• гостра коронарна недостатність (розвиток під час нападу пароксизмальної тахікардії інфаркту міокарда).
• електрокардіостимуляцію через стравохід (ЧСЕС) яка дозволяє усунути напад пароксизмальної тахікардії.

З важкими формами суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії, що часто повторюються і не піддаються медикаментозному лікуванню, проводять імплантацію електрокардіостимулятора.

Хірургічне лікування показано при нападах пароксизмальної тахікардії, неефективності або непереносимості антиаритмічних засобів. Хірургічне лікування полягає у прямому видаленні області розташування аритмогенного вогнища. Внаслідок такої операції зберігається проведення від синусового до атріовентрикулярного вузла.

Медикаментозне лікування пароксизмальної шлуночкової тахікардії проводиться такими препаратами як: лідокаїн, новокаїнамід, кордарон.
При неефективності медикаментозної терапії проводять електрокардіостимуляцію, а також хірургічне лікування.

Які ускладнення можуть виникнути при тахікардії, і як їх можна запобігти

До найпоширеніших ускладнень відносяться:

• серцева недостатність;
• раптова смерть, частіше виникає при пароксизмальній шлуночковій тахікардії, яка може перейти у фібриляцію шлуночків;
• інфаркт міокарда (при пароксизмальній тахікардії);
• порушення мозкового кровообігу;
• стенокардія;
• освіта тромбів.

Профілактика тахікардії полягає у дотриманні правил здорового способу життя, виключається:

• куріння;
• алкоголь;
• тяжке фізичне навантаження.

Необхідно:

• вимірювати періодично вимірювати пульс, фіксувати показники;
• займатися легкими фізичними вправами;
• збалансовано харчуватись, вживати більше фруктів, овочів, зелені;
• підтримувати свою вагу в межах норми;
• знижувати рівень стресу та тривожності.

Джерела

Tachycardia: Causes, Types, and Symptoms / WebMD

Different types of tachycardia / Harvard Health

Tachycardia: Fast Heart Rate / American Heart Association

Supraventricular tachycardia (SVT) / NHS

Tachycardia / Healthdirect