Ліки для роздроблення каменів у нирках

Що таке сечокам'яна хвороба?

Сечокам'яна хвороба, її ще називають уролітіаз, це стан, при якому утворюються камені (конкременти) у сечовидільній системі людини. Це система органів та структур, що приймають участь у зберіганні і виведення сечі з організму. Вона складається з наступних елементів:

• Нирки. Розташовані за очеревиною в ділянці попереку з обох боків від хребта. Кожна нирка містить до мільйона одиниць, що функціонують, так званих нефронами. Вони фільтрують кров, видаляючи аміак, креатинін, сечовину та інші речовини.
• Сечоводи. Два трубчасті органи, які з'єднують нирки з сечовим міхуром.
• Сечовий міхур. Він є тимчасовим резервуаром для накопичення сечі.
• Сечівник. Трубчастий орган яким сеча з сечового міхура виводиться з організму.

До 2% людства страждають на цю хворобу. Близько 97% каменів утворюються у нирках та сечоводах, решта 3% – у сечовому міхурі та сечівнику. Вони можуть змінюватись у розмірах від мікрометрів до декількох сантиметрів у діаметрі.

Які бувають види каміння у нирках?

У нирках можуть утворюватись різні типи конкрементів, залежно від мінерального складу:

• Уратні. Утворюються із солей сечової кислоти при такому захворюванні як подагра, коли порушується обмін пуринів (азотовмісні речовини).
• Камені, що виникають внаслідок тривалої (хронічної) інфекції сечовивідних шляхів. Формуються в результаті інфекції, викликаної такими бактеріями як протей, стафілококи, E.coli. Складаються з магнієво-амонійних фосфатів, становлять 10-15% з усіх каменів сечовидільної системи. Найчастіше зустрічаються у жінок.
• Оксалатні. Складаються із солей щавлевої кислоти, наприклад, оксалат кальцію. Вони зазвичай утворюються через велике споживання продуктів таких як: какао і шоколад, ревінь, щавель, кріп, інжир, цитрусові, буряк, сельдерей, шпинат, петрушка, портулак, а також при хронічних захворюваннях кишечника, що супроводжуються тривалою діареєю.
• Фосфатні. Вони формуються при підвищенні вмісту солей кальцію фосфорної кислоти в організмі, наприклад, при надмірному вживанні газованих напоїв, що містять цю кислоту.
• Цистинові камені в нирках утворюються через спадкове (генетичне) порушення транспорту сірковмісної амінокислоти — цистину. Це призводить до підвищення її вмісту в сечі (цистинурія) та випадання у формі кристалів та каміння.

Причини та наслідки сечокам'яної хвороби?

У нормі утворення та відкладення солей у сечових шляхах не відбувається. Якщо ж якась частина солі все ж таки випала в осад, то вона не накопичується і виводиться сечею. У разі змін умов у сечових шляхах та виникнення запалення протягом тривалого часу починає відбуватися утворення кристалів, а потім каміння.

Сеча містить багато розчинених мінералів та солей. Коли в сечі високий рівень цих мінералів та солей, можуть утворюватися каміння. Сечокам'яна хвороба може мати різні причини та наслідки, включаючи:

1. Порушення обміну речовин, наприклад, при цукровому діабеті, ожирінні, подагрі призводить до утворення кристалів і, зрештою, каменів у сечовивідних шляхах.
2. Різкі зміни кислотно-лужної рівноваги сечі (PH). На коливання цього показника впливають продукти харчування, кількість рідини, що споживається. Низький рН сечі, як правило, нижче 5,5 – кисла сеча, сприяє утворенню та відкладенню кристалів сечової кислоти при такому захворюванні як подагра. Сечова кислота набагато гірше розчиняється при низькому рН сечі (5,5 або менше), тоді як розчинність значно збільшується при більш високому рН сечі (особливо при рН 6,5 і більше). При нормальних фізіологічних показниках PH сечі фосфати та солі сечової кислоти легко дисоціюють. 
3. Генетичні фактори, аномалії розвитку або стриктури сечових шляхів можуть сприяти утворенню каменів.
4. Високе споживання солі, білка тваринного походження.
5. Гіперпаратиреоз (підвищена функція паращитовидних залоз) – це ендокринне захворювання, при якому відбувається порушення обміну кальцію та фосфору в організмі. Підвищується рівень кальцію у крові. За його надлишку в організмі утворюються камені в нирках.
6. Прийом лікарських засобів, таких як інгібітори протеази, що використовуються для лікування ВІЛ (атазанавір та індинавір) та сульфадіазин призводить до зміни хімічного складу сечі та формування каменів.
7. Деякі захворювання кишечника, що спричиняють діарею (наприклад, хвороба Крона або виразковий коліт) або хірургічні операції (наприклад, шунтування шлунка), можуть підвищувати ризик утворення каменів оксалату кальцію у нирках.

Як проявляється сечокам'яна хвороба: симптоми?

Симптоми сечокам'яної хвороби можуть змінюватись в залежності від безлічі факторів, таких як розмір і форма каменю, його розташування в сечових шляхах, наявність ускладнень та індивідуальні особливості людини.

Ось деякі загальні симптоми, які можуть вказувати на сечокам'яну хворобу:

• Гострий біль у попереку. Це один із найбільш типових симптомів. Проходження каменю через сечовивідні шляхи може спричиняти гострий та інтенсивний біль і поширюватися з області нирок вниз по спині, боках живота або внутрішньої поверхні стегна.
• Біль при сечовипусканні. Часто зустрічається за наявності каменю нижнього відділу сечоводу. Проходження каменю через сечові шляхи може викликати ушкодження слизової оболонки, біль чи дискомфорт при сечовипусканні. Люди з цим захворюванням можуть відчувати часті позиви до сечовипускання, навіть якщо сеча виділяється у невеликих кількостях.
• Кров у сечі. Утворення та проходження каміння може пошкоджувати слизову оболонку сечових шляхів, що може призвести до появи крові в сечі (гематурії).
• Болі або дискомфорт унизу живота або в районі статевих органів.
• Нудота та блювання. Особливо у випадках, коли біль дуже інтенсивний або супроводжується ускладненнями.
• Гостра затримка сечі. Великі камені можуть блокувати сечові шляхи, що призводить до порушення відтоку сечі та розвитку гострої затримки сечовипускання. Це серйозний стан, який потребує невідкладної медичної допомоги. Часткова обструкція сечових шляхів камінням може стати передумовою розвитку інфекцій сечовивідних шляхів: циститу, уретриту.

Якщо у вас виникають подібні симптоми, важливо звернутися до лікаря для діагностики та лікування. Незважаючи на те, що ці симптоми можуть бути пов'язані з сечокам'яною хворобою, вони можуть бути ознаками інших станів, тому тільки фахівець зможе встановити точний діагноз.

Як лікувати сечокам'яну хворобу у жінок та чоловіків?

Лікування даної патології залежить від типу та розміру каміння, їх місця розташування, симптомів та загального стану людини. Застосовують як консервативні медикаментозні методи лікування, так і хірургічні втручання. Основні консервативні методи лікування використовують у разі невеликих конкрементів до 3 мм, що не порушують відтік сечі. Застосовують водне навантаження: прийом води 6-7 склянок на день, а також препарати наступних груп:

• Нестероїдні протизапальні засоби: Диклофенак натрію, Мелоксикам, Ксефокам. Вони зменшують симптоми болю та запалення. Проте протипоказані за наявності кровотечі, крові у сечі.
• Спазмолитики: Но-шпа, Спазмалгон, Ренальган.
• Препарати із групи альфа1-блокаторів: Тамсулозин або альфузозин. Спонтанне відходження каменю сечовивідної системи може бути полегшене прийомом цих препаратів. Даний вид лікування показаний як чоловікам, так і жінкам.
• Препарати, що пригнічують утворення сечової кислоти. У разі підвищення рівня сечової кислоти (гіперуріємії) препаратом вибору є Алопуринол.
• Якщо за допомогою посіву сечі підтверджується бактеріальна інфекція, необхідно застосування антибактеріальних препаратів згідно з антибіотикограмою.
• Кошти, які гальмують утворення сечових конкрементів та полегшують їх виділення із сечею: Блемарен.

Якщо камінь більше 1 см у діаметрі і провокує постійний біль, у цьому випадку показана екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія (ЕКСЛ). Це неінвазивна процедура, при якій для руйнування каміння в сечовому міхурі або сечоводі використовуються ультразвукові хвилі, що дозволяє їм вийти з організму із сечею.

Також використовують лапароскопічне видалення каменю, це малоінвазивна операція, під час якої через невеликий розріз видаляють камінь. При виявленні великих каменів у нирках (від 2 до 2,5 см) застосовують метод хірургічного втручання пієлонефролітотомія.

Профілактика: як уникнути сечокам'яної хвороби?

Профілактика сечокам'яної хвороби включає низку заходів, спрямованих на зменшення ризику утворення каменів у сечовивідних шляхах. Підтримуйте здорову вагу, дотримуючись правильного харчування та регулярних фізичних вправ.

Раціон харчування має бути з низьким вмістом солі. Було доведено, що вживання лимонної кислоти (лимонний сік) є корисним для профілактики утворення каменів. Незважаючи на поширену думку, раціон харчування продуктів з вищим вмістом кальцію (молоко, тофу) знижує ризик утворення каменів, тому що кальцій зв'язується з оксалатами в кишечнику, зменшує їх кількість у сечі.

У разі запальних захворювань сечовивідних шляхів своєчасно звертайтеся до уролога, особливо якщо у вас часті інфекції сечовивідних шляхів, оскільки це фактор ризику утворення конкрементів.

Як правильно харчуватися: чого не можна їсти при сечокам'яній хворобі?

Незалежно від типу каміння, загальною рекомендацією для всіх осіб із сечокам'яною хворобою є збільшення споживання рідини. Це допомагає зменшити концентрацію мінералів у сечі. При цій патології корекція харчування має дуже важливу роль. Слід обмежити прийом певних продуктів, які можуть сприяти утворенню каменів або погіршити ситуацію:

• Виключаються алкогольні та газовані напої, оскільки вони містять велику кількість фосфорної кислоти, яка може погіршувати роботу нирок та сприяти утворенню каменів.
• За наявності оксалатного каміння рекомендується обмеження споживання продуктів, багатих на оксалати, наприклад, шпинат, щавель, цитрусових, селера, петрушка, кінза, ревінь, буряк, баклажани, брюссельська капуста, слива, червона смородина, шипшина, гриби. Не рекомендується приймати аскорбінову кислоту як харчову добавку.
• За наявності фосфатного каміння необхідно повністю виключити газовані напої, обмежити споживання молочних продуктів, таких як йогурти та сири. Рекомендується приймати журавлинний сік, яблучний, виноградний сік.
• Високе споживання білка, особливо тваринного походження, може збільшити ризик утворення уратного каміння при такому захворюванні як подагра. Тому рекомендується зменшити в раціоні харчування таких продуктів як: м'ясо, риба та інших джерел білка. У раціоні мають бути представлені переважно овочі, фрукти, ягоди, молочні продукти.
• Застосовується лужне пиття, наприклад, мінеральна вода Боржомі. Відвари на основі кореня лопуха, листя чорної смородини, конюшини також застосовуються за наявності уратного каміння.

Крім того, важливе індивідуально консультуватися з лікарем дієтологом для розробки оптимального раціону харчування залежно від типу каміння та загального стану здоров'я.

Джерела

Urolithiasis / National Library of Medicine

Uric Acid Nephrolithiasis / National Library of Medicine

What are Kidney Stones? / Urology Care Foundation

Urolithiasis—an Interdisciplinary Diagnostic, Therapeutic and Secondary Preventive Challenge / National Library of Medicine

What is a Urinary Tract Infection (UTI) in Adults? / Urology Care Foundation

What is Kidney (Renal) Infection - Pyelonephritis? / Urology Care Foundation

Everything You Need to Know About Kidney Stones / Healthline