Препарати для лікування анемії

Що таке анемія і чому вона виникає

Анемія — це патологічний стан, що характеризується зниженням вмісту еритроцитів і гемоглобіну в одиниці об'єму крові. Відноситься до клініко-лабораторних синдромів. В нормі рівень гемоглобіну у крові у жінок 120-140 г/л, еритроцитів 3,8-4,5*10¹² г/л. У чоловіків показники гемоглобіну в нормі 130-160 г/л у чоловіків, еритроцитів 4,0-5.5*10¹² г/л.

Основні причини анемії:

• Порушення всмоктування заліза. Відбувається при таких захворюваннях як атрофічний гастрит (захворювання шлунка, при якому в шлунковому вмісті знижується синтез соляної кислоти), при целіакії (вроджене захворювання, пов'язане з непереносимістю глютену).
• Кровотеча зі шлунково-кишкового тракту. Основними захворюваннями, що викликають кровотечі, є: виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, рак шлунка, ерозивний езофагіт, рак стравоходу, рак товстого і тонкого кишківника, кровоточивий геморой. Кровотеча з сечовидільної системи, наприклад, при гломерулонефриті (захворювання нирок, при якому уражаються ниркові клубочки, що беруть участь у фільтрації крові).
• Хронічна ниркова недостатність. 
• Дефіцит вітамінів: В12 і фолієвої кислоти. Дефіцит вітаміну В 12 відбувається в результаті порушення його всмоктування (дефіцит внутрішнього фактора Кастла, який бере участь в його всмоктуванні, ураження тонкого кишківника, запалення слизової оболонки шлунка), недостатнє його надходження з їжею.
• Спадкові порушення (серповидно-клітинна анемія, таласемія, дефекти мембрани еритроцитів, ферментопатії).
• Вагітність. У цей період виникає підвищена потреба в залізі. Дитина, яка розвивається внутрішньоутробно, отримує залізо з організму матері.
• Ураження кісткового мозку (апластична анемія).
• Порушення транспорту заліза.
• Незбалансоване харчування — відсутність в раціоні харчування достатньої кількості продуктів з високим вмістом заліза. У природі залізо існує в двох формах — 2-валентне і 3-валентне. Двовалентне залізо міститься в продуктах тваринного походження, воно добре засвоюється. Продукти рослинного походження мають переважно тривалентне залізо, яке гірше всмоктується, тому ці продукти не можуть вважатися повноцінним джерелом заліза для нашого організму. 

Класифікація анемій за тяжкістю перебігу:

• легка (гемоглобін 119-110 г/л);
• середня (109-80 г/л);
• важка (менше 80 г/л);
• вкрай важка (менше 50 г/л).

Симптоми анемії та чому вона небезпечна.

Більша частина анемій представлена залізодефіцитною анемією. Вона становить близько 85% всіх анемій. Залізо — один з найнеобхідніших мікроелементів. Відіграє в організмі людини найважливішу роль, оскільки бере участь у регуляції обміну речовин, а також у процесі транспорту кисню до всіх органів і тканин. Є складовою частиною різних білків. Найважливіший з них — гемоглобін — складається з небілкової частини, гема, і білкової частини — глобіну. Основна його функція — перенесення кисню від легенів до тканин. 

У нормі при збалансованому харчуванні щодня в наш організм надходить 20-25 г заліза (що становить добову потребу організму в залізі), проте адсорбується лише 10% заліза, що надходить в організм. Всмоктування заліза в основному відбувається в 12-палій кишці і тонкому кишківнику, в шлунку всмоктується також, але в незначній кількості. 

При надходженні заліза в кров воно за допомогою білка трансферину розноситься по всьому організму, в кістковий мозок (необхідне для синтезу еритроцитів), органи і тканини (в м'язах знаходиться у формі міоглобіну), входить до складу ферментів, що беруть участь в процесах клітинного обміну (каталази, пероксидази, цитохроми). 

Залізо, яке не використовується для синтезу гемоглобіну, міоглобіну, ферментів, депонується у вигляді феритину (в макрофагах печінки і м'язах), формуючи депо заліза в організмі. У плазму також надходить залізо зруйнованих еритроцитів, після розпаду міоглобіну, тканинних ферментів.

Фізіологічні втрати заліза відбуваються в результаті злущування ентероцитів (клітин слизових оболонок кишківник). Після всмоктування заліза з їжі в ентероцит, воно зв'язується з феритином. При достатній кількості заліза в організмі, воно може разом з ентероцитами злущуватися і виходити з калом.

Методом вибору підтвердження залізодефіцитної природи анемії є визначення феритину сироватки крові (норма 15-30 мкг/л). Однак слід враховувати, що феритин відноситься до групи гострофазових білків і може підвищуватися в разі гострого або хронічного запалення.

Низькі запаси заліза в організмі призводять до порушення транспорту кисню до всіх органів і тканин і обумовлюють розвиток гіпоксії (біологічний стан, при якому тканини відчувають нестачу кисню). Найбільш чутливі до гіпоксії органи і тканини — це головний мозок і міокард. Виникають симптоми з боку нервової системи: 

• запаморочення;
• мерехтіння мушок перед очима;
• загальна слабкість;
• підвищена втомлюваність;
• головний біль;
• сонливість;
• підвищена дратівливість;
• шум у вухах;
• зниження інтелектуальної працездатності.
• З боку серцево-судинної системи виникають такі скарги:
• прискорене серцебиття;
• задишка при ходьбі, фізичному навантаженні;
• відчуття тяжкості або болю в області серця.
•  

Сідеропенічний синдром, який виникає при залізодефіцитній анемії і обумовлений тканинним дефіцитом заліза, характеризується проявом таких симптомів як: 

• зміна смаку (споживання крейди, глини); 
• пристрасть до гострої, солоної, пряної їжі;
• трофічні зміни шкіри і слизових оболонок, сухість шкіри; 
• виражена м'язова слабкість;
• ламкість нігтів.

При залізодефіцитній анемії виникають збої в роботі імунної системи — це призводить до частих вірусних і бактеріальних інфекцій. Будь-яка активація імунної відповіді вимагає певного метаболічного забезпечення, а залізо входить до складу ряду ферментів, що беруть участь у цих процесах.

При В12-дефіцитній (перніціозній) анемії розвивається анемічний синдром, який характеризується зниженням вмісту гемоглобіну і кількості еритроцитів, проявляється наступними симптомами: 

• загальною слабкістю;
• підвищеною стомлюваністю; 
• миготінням мушок перед очима; 
• запамороченням;
• появою непритомних станів; 
• задишкою при фізичному навантаженні.

Також симптомами перніціозної анемії можуть бути

• глосит (ділянки запалення язика, «лакований язик»),
• жовтушність шкіри, 
• ураження шлунка — атрофія слизової, 
• фунікулярний мієлоз: порушення руху, ходи, оніміння кінчиків пальців, м'язова слабкість, відчуття «повзання мурашок по тілу», втрата пропріорецепції (здатність організму відчувати положення і рух своїх частин тіла в просторі).

Основні групи препаратів для лікування анемії

Підбір препаратів для лікування анемій залежить від причини захворювання. Засоби від анемії:

• Препарати заліза (Сорбіфер, Гіно-Тардиферон, Мальтофер, Тотема, Ферумбо, Феррум Лек, Ферсинол). Використовуються для лікування залізодефіцитної анемії і, як правило, приймають внутрішньо. Зараз застосовуються препарати, що містять двовалентне залізо, через те, що воно краще всмоктується в кишківнику. Для кращого всмоктування заліза одночасно приймають аскорбінову або бурштинову кислоту. При непереносимості препаратів заліза або при анемії важкого ступеня використовують парентеральні форми (ін'єкції). 
• Вітаміни В12 (ціанокобаламін) — застосовується при перніціозній анемії, після резекції шлунка, при мальабсорбції.
• Фолієва кислота (В₉) — при дефіциті у вагітних, дітей, хворих на алкоголізм.
• Еритропоетини і стимулятори кровотворення. Застосовуються при анемії хронічних захворювань, ниркової недостатності, онкопатології.

Як правильно вибирати препарати від анемії

Правильний вибір препаратів для лікування анемії залежить від причини і механізму розвитку захворювання. Препарати не вибирають «наосліп» — підбір засобу здійснюється лікарем після встановлення причини і підтвердження діагнозу анемії за допомогою лабораторних методів дослідження (загальний аналіз крові, феритин, вітаміни). 

Враховують також індивідуальні фактори: вік, наявність хронічних захворювань, індивідуальну переносимість препаратів. Діти найчастіше хворіють на залізодефіцитну анемію (причиною можуть бути недоношеність, незбалансоване харчування). Найчастіше препарати заліза призначають у формі сиропів. У вагітних анемії виникають внаслідок підвищеної потреби в залізі і фолієвій кислоті через ріст плода і плаценти. Фолієва кислота застосовується для профілактики вад розвитку нервової трубки у плода.

Люди похилого віку найчастіше страждають від анемії, викликаної хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, коли порушується всмоктуваність заліза і вітамінів, а також в результаті хронічних захворювань нирок, знижується рівень еритропоетину. Пошкоджені нирки виробляють менше цього гормону, який стимулює кістковий мозок виробляти еритроцити. При анемії, що виникла в результаті хронічної ниркової недостатності, призначають еритропоетин.

Під час курсу лікування препаратами заліза необхідно контролювати його ефективність: підвищення гемоглобіну на 10 г/л кожні 2–3 тижні свідчить про правильне лікування.

Після того як рівень вашого гемоглобіну нормалізується, необхідно продовжувати прийом препаратів заліза протягом трьох місяців. Це сприяє кращому поповненню запасів заліза в організмі.

Джерела

ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ / "Державний експертний центр МОЗ України"

Iron Deficiency Anemia Secondary to Inadequate Dietary Iron Intake / Healthline

Iron and Iron Deficiency Symptoms / Medicine Net

Anemia in pregnancy / NCBI

Diagnosis and therapy of anemia in general practice / NCBI

Як уникнути залізодефіцитної анемії: поради сімейного лікаря / МОЗ