Препарати для лікування бурситу та мозолів

Що таке бурсит та мозолі і чому вони виникають

Бурсит — це запальний процес навколосуглобової сумки, її ще називають суглобова капсула. Вона знаходиться між суглобовими поверхнями суглоба та герметично його замикає. Є сполучнотканинною оболонкою, яка охоплює суглобові поверхні кісток. Суглобова капсула зміцнюється зв'язками, які спрямовують та обмежують рухи. 

Поверхні суглоба рідко повністю відповідають одна одній формою, допомагають у досягненні конгруентності (відповідності) їм суглобові хрящі, хрящові диски. Суглобовий хрящ позбавлений кровоносних та лімфатичних судин, а також нервових закінчень. Його харчування (трофіка) здійснюється за рахунок синовіальної рідини, розташованої всередині суглобової порожнини, вона полегшує ковзання суглобових поверхонь між собою. Складається з плазми крові, а також гіалуронової кислоти та інших компонентів, які надають їй в'язкість та еластичність. 

Розрізняють такі види бурситу: асептичний, септичний, хронічний. Септичний бурсит виникає в результаті запального процесу, викликаного інфекцією. Основні шляхи інфікування:

1. Пряме проникнення інфекції:

• травми, порізи, садна в ділянці суглоба;
• ін'єкції чи хірургічні втручання;
• інфікування під час відкритих переломів.

2. Гематогенний шлях розповсюдження інфекції (з інших вогнищ в організмі):

• фурункули, абсцеси, флегмони;
• остеомієліт, пієлонефрит.

Найчастіший збудник — Staphylococcus aureus (золотистий стафілокок), рідше — стрептококи, грамнегативні бактерії.

Асептичний бурсит розвивається внаслідок травми, фізичної перенапруги, хронічних супутніх захворювань, таких як: ревматоїдний артрит, подагра, псоріаз. Вони можуть викликати запалення у синовіальній сумці внаслідок загального запального процесу в організмі. 

У людей з надмірною вагою та ожирінням також виникає навантаження на суглоби, особливо на колінні та кульшові суглоби, що може сприяти розвитку бурситу. Якщо виникають пошкодження, що часто повторюються, наприклад, у людей, чия робота пов'язана з важким фізичним навантаженням: плиточники, маляри, шахтарі, бурсит може мати хронічну форму.

Мозолі — це локальні потовщення шкіри, які розвиваються у відповідь на тривалий або механічний тиск, що повторюється, тертя або навантаження. Вони виникають на стопах, на долонях під час фізичної роботи або заняття спортом. Їхню появу можна розглядати як захисну реакцію шкірних покривів на тривалий механічний вплив. 

Шкіра реагує на постійний тиск або тертя посиленим поділом клітин епідермісу. В результаті утворюється потовщений роговий шар, який захищає тканини, що глибше лежать, від пошкодження. На відміну від гіперкератозу (патологічний стан, що характеризується аномальним потовщенням рогового шару епідермісу), утворення мозолів мають чіткий зв'язок із тривалим локальним механічним пошкодженням.

Причини розвитку мозолів:

• тривале носіння незручного, тісного взуття;
• вальгусна деформація стоп, плоскостопість;
• деформація пальців стоп;
• механічний тиск та тертя спортивного спорядження на шкіру кистей рук, внаслідок спортивної діяльності;
• тривала ходьба чи біг.

Розрізняють такі види мозолів: тверда (стрижнева) мозоль, м'яка мозоль. Тверда мозоль має жовтувато-сірий колір, щільну консистенцію і часто супроводжуються вираженим больовим синдромом при натисканні. Поступово формується характерне конічне ядро, що проникає у глибокі шари дерми. М'яка мозоль відрізняється більш світлим забарвленням, м'якою консистенцією та характерною локалізацією (наприклад, на шкірі між пальцями).

Симптоми та можливі ускладнення

Основні симптоми мозолів залежно від їхнього виду:

1. Тверда мозоль є чітко окреслена ділянка потовщення епідермісу шкіри, при інтенсивному натисканні на цю ділянку, при ходьбі виникають хворобливі відчуття. За характером біль може бути гострим, стріляючим. При легкому дотику біль немає. Малігнізація — рідкісне, але дуже серйозне ускладнення довгострокових мозолів. Ризик цієї патології зростає при постійній травматизації та хронічному запаленні.
2. Мокра мозоль представляє собою міхур, наповнений прозорою або злегка жовтуватою рідиною, при натисканні може виникати хворобливість і печіння. Якщо ушкоджується цілісність міхура, утворюється рана. При попаданні грибкової чи бактеріальної інфекції може розвиватися ускладнення як запального гнійного процесу. При розповсюдженні збудника на тканини, що підлягають, формується флегмона — розлите гнійне запалення.

Септичний бурсит слід запідозрити, якщо ділянка над суглобом стала хворобливою, є набряк тканини в ділянці суглоба, почервоніння шкіри (гіперемія). При запаленні навколосуглобової сумки кількість та склад синовіальної рідини збільшується, що призводить до набряку, болю. Вона може посилюватися під час руху, навантаження, зазвичай носить гострий або тупий характер. Будь-який тиск на суглоб може спричинити дискомфорт або посилення болю. Також може бути підвищення температури, слабкість, загальне нездужання. 

Провокуючими факторами часто є пошкодження цілісності шкірних покривів, такі як: подряпини, порізи шкіри, але інфекція також може поширюватися з інших вогнищ запалення в організмі. При септичному бурситі можливе поширення інфекції на навколишні тканини з розвитком такого ускладнення як сепсис. Це небезпечний для життя стан.

Гострий асептичний бурсит зазвичай є наслідком раптової травми і трапляється набагато частіше, ніж септичний бурсит. Навколосуглобова сумка заповнюється кров'ю, є підшкірний набряк над суглобом, виникає біль при активних рухах у суглобі, обмеження рухливості у суглобі. Якщо гострий бурсит не лікується належним чином, може перейти в хронічну форму. У цьому випадку запалення повторюється або зберігається протягом тривалого часу, що призводить до постійного дискомфорту і надалі обмеження рухливості суглоба.

Препарати для лікування бурситу

При лікуванні бурситу (запалення навколосуглобової сумки) використовують такі фармакологічні засоби:

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) — зменшують біль, запалення та набряк:

• ібупрофен;
• диклофенак;
• напроксен;
• мелоксикам;
• кетопрофен.

Застосовуються у формі таблеток, капсул, ін'єкцій або місцево у формі гелів, мазей: Диклофенак, Кетопрофен, Вольтарен емульгель. Мазь від бурситу: Диклофенак мазь.

Глюкокортикостероїди (преднізолон, метилпреднізолон) призначають при вираженому запаленні та неефективності НПЗЗ. Вводяться внутрішньо сумки (ін'єкційно) або системно коротким курсом.

Антибіотики застосовують при септичному бурсіті (гнійне запалення). Вибір залежить від передбачуваного збудника та чутливості.

• цефалоспорини (цефтріаксон, цефазолін);
• пеніциліни (амоксицилін/клавуланат);
• лінкозаміди (кліндаміцин).

Анальгетики (парацетамол, метамізол натрію) використовують для зменшення болю.

Препарати для лікування мозолів

Насамперед необхідно усунути причини появи мозолів, тому що навіть при використанні ефективних препаратів та сучасних оперативних методів дуже висока ймовірність появи мозолів знову. Важливими є такі заходи:

• Підбір комфортного взуття, використання силіконових подушечок для перерозподілу навантаження та усунення тертя, використання ортопедичних устілок, які сприяють рівномірному розподілу навантаження поверхнею стопи, компенсують існуючі деформації.
• Створення оптимальних умов природного відновлення шкірного покриву.

Як зовнішню терапію для лікування твердих мозолів застосовують такі фармакологічні засоби:

Препарати, що володіють кератолітичними властивостями. Вони сприяють розм'якшенню ороговілих мас і полегшують їхнє подальше видалення:

• 10–30% сечовина (крем від мозолів Eucerin Urea Repair 30%, Карбодерм);
• саліцилова кислота (не менше 6%) пластирі, мазі, гелі, розчини: пластир Саліпод, Коломак розчин;
• 5-12% гліколева кислота;
• 5-12% молочна кислота.

Випускають у різних лікарських формах: крем, мазь, пластир, лак, також можливе використання оклюзійних пов'язок. Для відновлення епідермального бар'єру використовують зволожуючі засоби, препарати з церамідами та фізіологічними ліпідами, які беруть участь у відновленні природної структури епідермального бар'єру.

Після розкриття вологого мозоля використовують антисептичні засоби (розчин фурациліну, хлоргексидину, мірамістину) для профілактики розвитку гнійного запального процесу. Для прискорення загоєння рани, після розкриття мозолі, використовують такі засоби: декспантенол (Бепантен, Пантенол), метилурацилова мазь, солкосеріл-гель.

Джерела

Bursitis Treatment & Management / Medscape

What You Need to Know About Bursitis / Healthline

How to treat corns and calluses /  American Academy of Dermatology Association

All about corns and calluses / MedicalNewsToday

Бурсит / DUODECIM