Ліки від сверблячки та висипа

Сверблячка шкіри — це неприємне відчуття, яке викликає бажання чухатися. Найчастіше свербіж шкіри зазвичай не є ознакою чогось серйозного.

Сверблячка виникає через подразнення клітин шкіри або нервових клітин, пов'язаних зі шкірою. Хоча сверблячка може бути неприємністю, вона служить важливим сенсорним і самозахисним механізмом, як і інші відчуття шкіри, такі як дотик, біль, вібрація, холод і тепло.

Сверблячка є домінуючим симптомом багатьох шкірних захворювань, а також зустрічається при деяких хворобах, що вражають весь організм. Відчуття сверблячки шкіри виникає через стимуляцію зудорецепторів — чутливих до сверблячки нервових закінчень — механічними, тепловими або хімічними медіаторами. До них відносяться:

1. Хімічні речовини для імунної відповіді (гістаміни) та знеболювання (опіоди).
2. Нейропептиди, які включають месенджери, що регулюють біль, вивільняються в мозку, такі як ендорфіни.
3. Нейротрансмітери — ацетилхолін та серотонін.
4. Простагландини, гормоноподібні речовини, які, крім інших функцій, створюють відчуття болю в спинномозкових нервових клітинах.

Коли шкіра свербить, на ній може відзначатися висип. Однак іноді у людини може відзначатися сильний свербіж за відсутності будь-яких шкірних висипань.

Є багато різних причин, які можуть призвести до виникнення свербежу. Причини виникнення свербежу можуть бути ознакою шкірних і внутрішніх захворювань.

Сверблячка може бути генералізованою (по всьому тілу) або локалізованою в одній невеликій області або плямі.

Які захворювання супроводжуються свербінням?

Можливі причини цієї недуги численні та різноманітні. Сверблячка може бути результатом чогось серйозного, наприклад:

• ниркова недостатність;
• проблеми з печінкою (наприклад, обструкція жовчних проток);
• захворювання щитовидної залози;
• анемія;
• лімфома;
• розсіяний склероз (захворювання ЦНС);
• невропатія (запалення периферичних нервів);
• цукровий діабет (у дуже поодиноких випадках).

Однак варто відзначити, що перелічені вище хвороби викликають ряд інших більш очевидних для цих станів симптомів. Тому не варто намагатися самостійно встановити діагноз, ґрунтуючись лише на появі свербежу.

Сверблячка також може виходити від чогось менш серйозного, такого як:

• суха шкіра;
• алергія;
• укуси комах (ймовірніше).

Багато поширених шкірних захворювань можуть викликати свербіж шкіри. До таких відносяться:

• дерматит (запалення шкіри);
• екзема (хронічне захворювання шкіри, яке включає сверблячі, лускаті висипання);
• псоріаз (аутоімунне захворювання, яке викликає знебарвлення та подразнення шкіри, зазвичай у вигляді бляшок);
• дерматографія (це коли при невеликому тиску на шкіру, починає підвищуватися вироблення гістаміну і виникає червона, свербляча висипка);
• кропив'янка (це сверблячі, підняті, знебарвлені рубці на шкірі, які зазвичай викликані алергічною реакцією);
• стригучий лишай (це грибкова інфекція шкіри);
• оперізуючий лишай (інфекція викликана тим самим вірусом, що і вітряна віспа);
• короста (зараження шкіри людським коростяним кліщем).

При виникненні сверблячки, необхідно звертати увагу і на інші супутні симптоми. Це потрібно для того, щоб правильно встановити діагноз та призначити лікування.

Коли свербіж шкіри стає серйозною проблемою?

У більшості випадків сверблячка шкіри не є чимось серйозним і може керуватися в домашніх умовах. Однак бувають винятки, за яких може знадобитися допомога кваліфікованого фахівця:

1. Генералізований свербіж. Якщо сверблячка відчувається всюди, а не тільки в певних місцях, і відчувається у будь-яку пору року, незалежно від сезону або доби.
2. Тривалий свербіж. Коли минуло більше 4 тижнів, і домашні засоби все ще не принесли полегшення.
3. Видимий висип. Якщо висипка червона і луската, більше, ніж просто суха шкіра.
4. Кровотеча та біль. Якщо шкіра потріскалася, кровоточить та викликає сильний біль.

Якщо людина має один або кілька з вищеперелічених проблем, потрібно звернутися до лікаря якнайшвидше.

Методи лікування: як заспокоїти свербіж шкіри?

Іноді у всіх може виникнути сверблячка. Однак, якщо вона триває понад 6 тижнів, вона вважається хронічним свербінням і з більшою ймовірністю порушує повсякденне життя.

Якщо сверблячка не є причиною будь-якого серйозного захворювання або стану, то можна вдатися до деяких немедикаментозних рекомендацій дерматологів:

1. Нанесіть холодну, вологу тканину або пакет з льодом на шкіру, яка свербить. Робіть це протягом приблизно 5-10 хвилин або до тих пір, поки свербіж не спаде.
2. Зробіть примочки із вівсянкою. Це може допомогти заспокоїти шкіру, що свербить, особливо для пухирів або шкіри, що сочиться, через вітряну віспу, кропивницю або сонячні опіки.
3. Зволожуйте шкіру. Завжди вибирайте зволожуючий крем без добавок, ароматів та парфумерії.
4. Застосовуйте охолоджуючі агенти, такі як ментол або каламін. Ви також можете помістити зволожуючий крем у холодильник, щоб допомогти досягти цього охолоджуючого ефекту.
5. Поза купанням бажано наносити зволожуючі креми або лосьйони, які постійно і рясно протягом дня заповнюють шкірний бар'єр.

Також можна вдатися до прийому деяких безрецептурних ліків, таких як антигістамінні засоби (наприклад, лоратадин) або місцеві анестетики у вигляді спрею (наприклад, лідокаїн).

При шкірі, що свербить, потрібно уникати розчісування, так як це ще більше дратує шкіру і може збільшити ризик інфікування.

Необхідно звернутися до лікаря, якщо сверблячка сильна, не проходить через кілька тижнів або не має видимої причини. Деяким людям можуть знадобитися інші методи лікування, такі як протизапальні препарати, особливо глюкокортикостероїди або світлотерапія. Якщо людина має основне захворювання, яке викликає свербіж, то лікувати потрібно саме його.

Лікування шкірних висипів: яку вибрати мазь

Нерідко причину висипу можна визначити по тому, як він виглядає та його симптомам. Шкірне тестування, таке як біопсія, може бути використано, щоб допомогти з діагностикою.

Простий висип називається дерматитом, що означає запалення шкіри. Контактний дерматит викликаний речами, до яких торкається шкіра, такими як:

• хімікати в еластичних, латексних та гумових виробах;
• косметика, мило та миючі засоби;
• барвники та інші хімічні речовини у одязі;
• різні рослини (наприклад, кропива).

Більшість простих висипань покращаться при ніжному догляді за шкірою та уникненні подразнюючих речовин. Також можна дотримуватися кількох рекомендацій:

• уникайте скрабування шкіри;
• використовуйте ніжні засоби для чищення;
• уникайте нанесення косметичних лосьйонів або мазей безпосередньо на висипку;
• використовуйте теплу (не гарячу) воду для миття;
• припиніть використовувати будь-яку нещодавно додану косметику або лосьйони;
• залиште уражену ділянку максимально відкритою для повітря.

Крем із гідрокортизоном (1%) доступний без рецепта і може допомогти заспокоїти багато висипів. Антигістамінні препарати можуть допомогти полегшити свербіж шкіри (наприклад, пероральний Ерідез або місцевий Псило-бальзам).

Якщо висипання при належному догляді не проходять більше 2 тижнів, то обов'язково потрібно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу.

Найчастіше при багатьох дерматологічних хворобах, що супроводжуються запаленням, лікарі призначають місцеві кортикостероїдні мазі та креми. Вибір місцевого стероїду залежатиме від віку людини, тяжкості захворювання та яка область тіла вражена:

• актуальні кортикостероїди з низькою та помірною потенцією особливо підходять для лікування шкірних хвороб у областях, де шкіра чутлива та тонка. До них відносяться обличчя, задня частина колін, внутрішня частина ліктів, пахова область та пахви;
• високоефективні кортикостероїди використовуються для лікування важкої шкірної проблеми на долонях рук та підошвах ніг або для лікування на дуже товстій шкірі;
• високоефективні стероїди не повинні використовуватися при висипанні, що покриває велику ділянку шкіри;
• дуже чутливі області, такі як шия або геніталії, повинні оброблятись лише кортикостероїдами з низькою ефективністю.

Існує більш ніж 30 різних актуальних стероїдів для лікування дерматологічних захворювань. Між ними існують великі відмінності щодо сили їх дії (їх потенції). Як правило, їх можна розділити на чотири групи залежно від їхньої ефективності:

• низькоактивні кортикостероїди, наприклад, гідрокортизон та преднізолон;
• кортикостероїди помірної ефективності, такі як преднікарбат, метилпреднізолон та тріамцинолон;
• високоефективні кортикостероїди, такі як бетаметазон та мометазон;
• ультра-високоефективні кортикостероїди, такі як клобетазол.

Також можливе перемикання між препаратами різної сили дії. Наприклад, деякі лікарі рекомендують починати лікування з високоефективного кортикостероїду, щоб якнайшвидше взяти запалення під контроль, а потім через кілька днів перейти на слабший кортикостероїд. Інші вважають за краще починати з кортикостероїду з низькою потенцією і переходити на сильніший тільки в тому випадку, якщо перші ліки не працюють досить добре.

Кортикостероїдні мазі чи креми наносять на уражені ділянки шкіри 1-2 рази на день. Багато людей роблять це вранці та/або ввечері. Це лікування триває доти, доки запалення не зникне. Важко сказати, скільки часу це займе. Лікування може тривати від кількох днів до 6 тижнів. Це залежатиме від сили кортикостероїду та уражених ділянок шкіри. Стероїдні препарати, як правило, не слід застосовувати до чутливих областей тіла довше, ніж кілька днів.

Важливо продовжувати використовувати зволожуючі засоби під час лікування стероїдами. Лікарі рекомендують почекати близько 15 хвилин між нанесенням місцевого кортикостероїду та зволожуючого засобу.

Якщо висипання та свербіж викликані грибковими інфекціями, то в такому випадку необхідні протигрибкові препарати, наприклад, пероральний ітракон, та місцевий ламізил.

Як запобігти свербінню шкіри і висипанню?

Багато людей знаходять полегшення сверблячки та висипань із заходами по догляду за собою, такими як зволожуючі креми, ніжні засоби для чищення та теплі ванни. Тривале полегшення потребує виявлення та лікування причини шкірного висипу та свербежу. Поширеними методами лікування є лікувальні креми, вологі пов'язки та ліки проти сверблячки, що приймаються внутрішньо.

Однак, якщо свербіж та легкі висипання не є причиною чогось серйозного, можна дотримуватися деяких рекомендацій для того, щоб запобігти появі цих неприємних симптомів. До таких відносяться:

1. Використовуйте засоби для чищення шкіри з низьким рН.
2. Виявіть і уникайте тригерів сверблячки та подразнень на шкірі.
3. При появі сверблячки, не розчісуйте ділянку шкіри.
4. Носіть м'який, дихаючий, натуральний одяг.
5. Уникайте тривалого перебування поряд із високою травою.
6. Часто зволожуйте шкіру протягом дня маззю або кремом, що містить кераміди.
7. Дотримуйтесь добового питного режиму для належної гідратації організму.
8. Використовуйте сонцезахисні креми при виході на вулицю.

Джерела

Itchy skin (pruritus) / Mayo Clinic (англ.)

Itchy skin / NHS (англ.)

10 REASONS YOUR SKIN ITCHES UNCONTROLLABLY AND HOW TO GET RELIEF / AAD (англ.)

Why Do I Feel So Itchy? / WebMD (англ.)

Itching / MedlinePlus (англ.)

Rash / Penn Medicine (англ.)

Rashes / WebMD (англ.)

Medications for Skin Rash / Drugs.com (англ.)