Name: Капецитабін КРКА табл. п/о 150мг №60
Brand: КРКА Словенія
SKU: 1587.9908
Availability: InStock

Повні аналоги

Аналоги в інших формах випуску

Форма випуску

Хоффман-Ля Рош Лтд, Швейцарія

Кселода таблетки по 150 мг, 60 шт.

Кселода табл. 150мг №60

Є в наявності

капецитабін

Лабораторіос Нормон С.А., Іспанія

Капецитабін Амакса таблетки по 500 мг, 120 шт.

Ремедіка Лтд, Кіпр

Капецитабін-Віста таблетки по 500 мг, 120 шт.

КРКА Словенія

Капецитабін КРКА таблетки по 500 мг, 120 шт.

Знижки 6%

Капецитабін-Віста табл. 500мг №120

Закінчуєтся

Кселода таблетки по 500 мг, 120 шт.

Кселода табл. 500мг №120

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

GTIN

Код АТС/ATX

Упаковка

Код Моріон

Міжнародне найменування

Кількість в упаковці

Дозування

Виробник

Основні

Основні властивості

Капецитабін КРКА табл. п/о 150мг №60

Склад

діюча речовина: капецитабін;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 150 мг капецитабіну;
допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, гіпромелоза, магнію стеарат; плівкова оболонка: гіпромелоза, тальк, титану діоксид (Е 171), оксид заліза червоний (Е 172), оксид заліза жовтий (Е 172).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: продовгуватої форми, двоопуклі, світло-персикового кольору, з гравіюванням &ldquo;150&rdquo; з одного боку і гладкі з іншого боку таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Структурні аналоги піримідину. Код АТX L01B С06.

Фармакодинаміка

Капецитабін &ndash; нецитотоксичне похідне фторпіримідину карбамату, пероральний попередник цитотоксичної сполуки &ndash; 5-фторурацилу (5-ФУ). Капецитабін активують декілька ферментних етапів. Фінальне перетворення до 5-ФУ відбувається під дією тимідинфосфорилази у тканині пухлини, а також у здорових тканинах організму, проте як правило на низькому рівні. На моделях ракових ксенотрансплантатів людини капецитабін продемонстрував синергічний ефект у комбінації з доцетакселом, що може бути пов&rsquo;язано з підвищенням активності тимідинфосфорилази доцетакселом.
Доведено, що метаболізм 5-ФУ анаболічним шляхом блокує реакцію метилювання дезоксиуридилової кислоти до тимідилової кислоти, таким чином перешкоджаючи синтезу дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Вбудовування 5-ФУ також пригнічує синтез РНК та протеїнів. Оскільки ДНК та РНК необхідні для ділення та росту клітин, 5-ФУ може спричиняти дефіцит тимідину, що сприяє незбалансованому росту та загибелі клітин. Впливи на ДНК та РНК більш виражені у клітинах з більш інтенсивною проліферацією і з вищим рівнем метаболізму 5-ФУ.

Фармакокінетика

Фармакокінетика капецитабіну була визначена в діапазоні доз 502&ndash;3514 мг/м2/добу. Параметри капецитабіну, 5'-дезокси-5-фторцитидину (5'-ДФЦТ) та 5'-дезокси-5-фторуридину (5'-ДФУР) на день 1-й і 14-й були подібними. На день 14-й, AUC 5-ФУ була на 30&ndash;35 % вище. Зниження дози капецитабіну призводило до зниження експозиції 5-ФУ більше, ніж пропорційно дозі, внаслідок нелінійної фармакокінетики активного метаболіту.
Всмоктування
Після перорального прийому капецитабін швидко та повністю всмоктується, після чого проходить його біотрансформація в метаболіти 5'-ДФЦТ і 5'-ДФУР. Прийом їжі зменшує швидкість всмоктування капецитабіну, проте не має значного впливу на величину площі під кривою &laquo;концентрація&ndash;час&raquo; (AUC) 5'-ДФУР і наступного метаболіту 5-ФУ. При застосуванні препарату після прийому їжі у дозі 1250 мг/м2 на 14-й день максимальні концентрації Сmах капецитабіну, 5'-ДФЦТ, 5'-ДФУР, 5-ФУ і &alpha;-фтор-&beta;-аланіну (ФБАЛ) становили відповідно 4,67, 3,05, 12,1, 0,95 і 5,46 мкг/мл. Час досягнення максимальної концентрації Тmах дорівнює 1,50, 2,00, 2,00, 2,00 і 3,34 год, a AUC &ndash; 7,75, 7,24, 24,6, 2,03 і 36,3 мкг &times; год/мл відповідно.
Розподіл
Дослідження плазми людини in vitro продемонстрували, що для капецитабіну, 5'-ДФЦТ, 5'-ДФУР і 5-ФУ зв&rsquo;язок з білками (головним чином з альбуміном) становить відповідно 54 %, 10 %, 62 % і 10 %.
Метаболізм
Метаболізується у печінці під дією карбоксилестерази до метаболіту 5'-ДФЦТ, який потім трансформується в 5'-ДФУР під дією цитидиндезамінази, що знаходиться, в основному, у печінці та пухлинних тканинах. Подальша каталітична активація 5'-ДФУР відбувається за рахунок тимідинфосфорилази. Ферменти, залучені у каталітичну активацію, знаходяться як у пухлинних тканинах, так і в нормальних тканинах, але зазвичай на нижчому рівні. Подальша ферментна біотрасформація капецитабіну до 5-ФУ призводить до вищих концентрацій у пухлинних тканинах. У випадку колоректальних пухлин значна частина 5-ФУ локалізується в стромальних клітинах пухлини. Після перорального застосування капецитабіну пацієнтами з колоректальним раком відношення концентрації 5-ФУ у колоректальних пухлинах до концентрації у прилеглих тканинах становила 3,2 (діапазон від 0,9 до 8,0). Відношення концентрації 5-ФУ у пухлині до концентрації у плазмі крові становило 21,4 (діапазон від 3,9 до 59,9, N=8), в той час як відношення концентрації у здорових тканинах до концентрації у плазмі крові становило 8,9 (діапазон від 3,0 до 25,8, N=8). Активність тимідинфосфорилази була у 4 рази вища у первинній колоректальній пухлині порівняно з прилеглими нормальними тканинами. За даними імуногістохімічних досліджень, більша частина тимідинфосфорилази локалізується у стромальних клітинах пухлини.
Потім 5-ФУ катаболізується дигідропіримідиндегідрогеназою (ДПД) з утворенням менш токсичного дигідро-5-фторурацилу (ФУГ2). Дигідропіримідиназа розщеплює піримідинове кільце з утворенням 5-фторуреїдопропіонової кислоти (ФУПК). Кінцевою реакцією є розщеплення &beta;-уреїдопропіоназою ФУПК до &alpha;-фтор-&beta;-аланіну (ФБАЛ), що виявляється в сечі. Активність дигідропіримідиндегідрогенази обмежує швидкість реакції. Дефіцит ДПД може призвести до зростання токсичності капецитабіну (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Виведення: період напіввиведення (Т1/2) капецитабіну, 5'-ДФЦТ, 5'-ДФУР, 5-ФУ і ФБАЛ становить відповідно 0,85, 1,11, 0,66, 0,76 і 3,23 години. Капецитабін та метаболіти капецитабіну в основному виводяться із сечею. Екскреція із сечею &ndash; 95,5 %, з калом &ndash; 2,6 %. Основним метаболітом у сечі є ФБАЛ, який становить 57 % від прийнятої дози. Приблизно 3 % прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому стані.
Комбінована терапія
У дослідженнях фази І не було виявлено впливу капецитабіну на фармакокінетику доцетакселу та паклітакселу (Cmax та AUC) і впливу доцетакселу та паклітакселу на фармакокінетику капецитабіну та 5'-ДФУР.
Фармакокінетика в особливих клінічних групах
Популяційний фармакокінетичний аналіз був виконаний після лікування капецитабіном у дозі 1250 мг/м2 двічі на добу 505 пацієнтів з колоректальним раком. Стать, наявність чи відсутність метастазів у печінку до початку лікування, індекс загального стану пацієнта за Карновськи, концентрація загального білірубіну, сироваткового альбуміну, активність аланінамінотрансферази (АЛТ) і аспартатамінотрансферази (АСТ) не мали достовірного впливу на фармакокінетику 5'-ДФУР, 5-ФУ і ФБАЛ.
Хворі з метастатичним ураженням печінки. Згідно з даними фармакокінетичних досліджень, у хворих із легким і помірним ступенем порушення функції печінки, обумовленим метастазами, біодоступність капецитабіну та експозиція 5-ФУ можуть підвищуватися порівняно з пацієнтами без порушень функції печінки. Дані з фармакокінетики у хворих з тяжким порушенням функції печінки відсутні.
Хворі з порушенням функції нирок. При різному ступені (від легкого до тяжкого) ниркової недостатності в онкохворих фармакокінетика незміненого препарату і 5-ФУ не залежить від кліренсу креатиніну (КК). КК впливає на величину AUC 5'-ДФУР (збільшення AUC на 35 % &ndash; при зниженні КК на 50 %) і ФБАЛ (збільшення AUC на 114 % при зниженні КК на 50 %). ФБАЛ &ndash; метаболіт, що не має антипроліферативної активності.
Літній вік. За даними популяційного фармакокінетичного аналізу, який включав пацієнтів широкого вікового діапазону (27&ndash;86 років), з яких 234 пацієнти (46 %) були віком понад 65 років, вік не впливає на фармакокінетику 5&rsquo;-ДФУР і 5-ФУ. AUC ФБАЛ збільшується з віком (при збільшенні віку на 20 % AUC ФБАЛ збільшувалася на 15 %), що, імовірно, зумовлено зміною функції нирок.
Етнічні фактори. Після перорального застосування 825 мг/м2 капецитабіну двічі на добу протягом 14 днів у пацієнтів японської національності (N=18) Cmax капецитабіну була нижчою на 36 %, а AUC &ndash; на 24 % порівняно з пацієнтами європеоїдної раси (N=22). Пацієнти японської національності також мали на 25 % нижчу Cmax і на 34 % нижчу AUC ФБАЛ порівняно з пацієнтами європеоїдної раси. Клінічна значимість цієї різниці невідома. Не спостерігається суттєвої різниці в експозиції інших метаболітів (5'-ДФЦТ, 5&rsquo;-ДФУР і 5-ФУ).

Показання

Рак молочної залози:
<ul>
<li>місцево розповсюджений чи метастатичний рак молочної залози &ndash; препарат застосовують у поєднанні з доцетакселом після неефективної хіміотерапії, що включала препарати антрациклінового ряду;</li>
<li>місцево розповсюджений чи метастатичний рак молочної залози &ndash; препарат застосовують як монотерапію після неефективної хіміотерапії, що включала таксани і препарати антрациклінового ряду, або при наявності протипоказання до терапії антрациклінами.</li>
</ul>
Рак ободової кишки, колоректальний рак:
<ul>
<li>рак ободової кишки &ndash; препарат застосовують в ад&rsquo;ювантній терапії після хірургічного лікування раку ІІІ стадії (стадія С за Дьюком);</li>
<li>метастатичний колоректальний рак.</li>
</ul>
Рак шлунка:
<ul>
<li>застосовують як препарат першої лінії для лікування розповсюдженого раку шлунка у комбінації з препаратами на основі платини.</li>
</ul>

Протипоказання

Тяжкі, у тому числі неочікувані реакції на лікування фторпіримідином в анамнезі. Гіперчутливість до капецитабіну або до будь-якого компонента препарату або фторурацилу. Відома повна відсутність активності дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД) (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Вагітність та годування груддю. Тяжка лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія. Тяжкі порушення функції печінки. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну &lt; 30 мл/хв). Одночасний прийом соривудину або його структурних аналогів типу бривудину (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;). Протипоказання для застосування будь-якого лікарського засобу, що застосовують у комбінації.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження взаємодії були проведені лише у дорослих пацієнтів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Субстрати цитохрому Р450 2С9. Дослідження щодо взаємодії капецитабіну та інших препаратів, що метаболізуються ізоферментом 2С9 системи цитохрому Р450, за винятком варфарину, не проводились. Необхідно з обережністю призначати капецитабін із цими препаратами (наприклад, фенітоїном).
Антикоагулянти &ndash; похідні кумарину. Капецитабін посилює ефекти непрямих антикоагулянтів (варфарин і фенпрокумон), що може призвести до порушення згортання крові і виникнення кровотеч через декілька днів або місяців від початку терапії капецитабіном, а в окремих випадках &ndash; протягом одного місяця після закінчення лікування Капецитабіном КРКА. У клінічному фармакокінетичному дослідженні взаємодії після одноразового введення варфарину в дозі 20 мг лікування капецитабіном призводило до збільшення AUC S-варфарину на 57 % і МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення) - на 91 %. Оскільки метаболізм R-варфарину не порушувався, вказане свідчить, що капецитабін пригнічує ізофермент 2С9 та не впливає на ізоферменти 1А2 та 3А4. У хворих, які одночасно приймають капецитабін і пероральні антикоагулянти&ndash;похідні кумарину, необхідно проводити ретельний моніторинг показників згортання крові (МНС чи протромбіновий час) і підбирати дозу антикоагулянту.
Фенітоїн. При одночасному застосуванні капецитабіну та фенітоїну траплялися окремі випадки підвищення концентрації фенітоїну у плазмі крові, що супроводжувалися виникненням симптомів інтоксикації фенітоїном. У хворих, які приймають капецитабін одночасно з фенітоїном, рекомендується регулярно контролювати концентрацію фенітоїну у плазмі крові.&nbsp;
Фолінова/фолієва кислота. Фолінова кислота суттєво не впливає на фармакокінетику капецитабіну та його метаболітів. Однак фолінова кислота впливає на фармакодинаміку капецитабіну, що може призвести до збільшення токсичності капецитабіну: максимальна переносима доза капецитабіну в режимі монотерапії при переривчастій схемі дозування становить 3000 мг/м2 на добу, а при комбінованому застосуванні з фоліновою кислотою (30 мг перорально двічі на день) &ndash; лише 2000 мг/м2 на добу. Підвищена токсичність може мати місце при переході з 5-ФУ/ЛВ (5-фторурацил і лейковорин) на схему лікування капецитабіном. Це явище також може спостерігатися при застосуванні фолієвої кислоти з метою усунення дефіциту фолієвої кислоти через схожість між фоліновою та фолієвою кислотами.
Соривудин і його аналоги. В літературі описана клінічно значуща взаємодія між соривудином та 5-ФУ в результаті пригнічення дигідропіримідиндегідрогенази соривудином. Така взаємодія потенційно може призвести до летального посилення токсичності фторпіримідинів. Тому Капецитабін КРКА не можна одночасно застосовувати із соривудином або його структурними аналогами на зразок бривудину (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Період між початком лікування капецитабіном та закінченням лікування соривудином або його структурними аналогами має становити щонайменше 4 тижні.&nbsp;
Антациди. Вивчався вплив антацидів, що містять алюмінію та магнію гідроксид, на фармакокінетику капецитабіну. Антациди, що містять алюмінію та магнію гідроксид, незначно підвищують концентрації капецитабіну і одного метаболіту (5'-ДФЦТ) в плазмі; на три основних метаболіти (5'-ДФУР, 5-ФУ і ФБАЛ) капецитабіну вони не впливають.
Алопуринол. Спостерігалася взаємодія між алопуринолом та 5-фторурацилом з можливим зниженням ефективності 5-фторурацилу. У зв&rsquo;язку з цим слід уникати одночасного застосування Капецитабіну КРКА та алопуринолу.&nbsp;
Інтерферон альфа. Максимальна переносима доза капецитабіну становить 2000 мг/м2 на добу при комбінованому застосуванні з інтерфероном альфа-2а (3 млн МО/м2 на добу) порівняно з 3000 мг/м2 на добу при застосуванні капецитабіну в режимі монотерапії.&nbsp;
Променева терапія. Максимальна переносима доза капецитабіну в режимі монотерапії при переривчастій схемі дозування становить 3000 мг/м2 на добу, при комбінованому застосуванні з променевою терапією раку прямої кишки &ndash; 2000 мг/м2 на добу при безперервному курсі променевої терапії чи щоденному 6-тижневому курсі променевої терапії у період з понеділка по п&rsquo;ятницю.&nbsp;
Оксаліплатин. При комбінованому застосуванні капецитабіну і оксаліплатину з бевацизумабом чи без, не відзначено клінічно значимої різниці в експозиції капецитабіну чи його метаболітів, вільної платини і сумарної платини.&nbsp;
Бевацизумаб. Не відзначено клінічно значущої дії бевацизумабу на фармакокінетичні параметри капецитабіну і його метаболітів присутності за наявності оксаліплатину.&nbsp;
Взаємодія з їжею&nbsp;
У всіх дослідженнях пацієнти були проінструктовані про прийом капецитабіну протягом 30 хв після вживання їжі. Оскільки наявні дані щодо безпеки та ефективності базуються на застосуванні капецитабіну з їжею, рекомендується приймати Капецитабін КРКА з їжею. Прийом капецитабіну з їжею приводить до сповільнення швидкості всмоктування капецитабіну.&nbsp;

Особливості застосування

Токсична дія, що залежить від дози: діарея, біль у животі, нудота, стоматит, долонно-підошовний синдром (долонно-підошовні шкірні реакції, долонно-підошовна еритродизестезія). Більшість небажаних ефектів оборотні і не потребують повної відміни препарату, хоча може виникнути необхідність в корекції дози або тимчасовій відміні препарату.
Діарея. За хворими з тяжкою діареєю слід ретельно спостерігати, проводячи їм регідратацію і відновлення втрати електролітів при дегідратації. Можуть бути призначені стандартні протидіарейні препарати (наприклад, лоперамід). Діарея ІІ ступеня за критеріями Національного онкологічного інституту Канади (NCIC СТС) визначається як збільшення кількості дефекацій до 4&ndash;6 разів на добу чи дефекації вночі; діарея ІІІ ступеня &ndash; як збільшення кількості дефекацій до 7&ndash;9 разів на добу чи нетримання калу і мальабсорбція. Діарея IV ступеня визначається як збільшення кількості дефекацій &ge;10/добу або масивна діарея з домішками крові, або необхідність призначення парентеральних вливань. При необхідності дозу препарату слід зменшити (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).&nbsp;
Дегідратація. Необхідно попереджувати розвиток дегідратації та здійснювати корекцію дегідратації у разі її виникнення. Дегідратація може швидко розвинутись у хворих з анорексією, астенією, нудотою, блюванням чи діареєю. При появі дегідратації ІІ ступеня (або вище) необхідно негайно припинити лікування Капецитабіном КРКА та провести корекцію дегідратації. Відновлення лікування можливе при адекватній корекції дегідратації та корекції/контролі причин преципітації. Корекція дози у разі виникнення преципітувальних побічних явищ проводиться у разі необхідності (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). Можлива гостра ниркова недостатність (потенційно летальна) у пацієнтів з існуючими порушеннями функції нирок або у разі одночасного лікування нефротоксичними лікарськими засобами.
Долонно-підошовний синдром (синоніми: долонно-підошовні шкірні реакції, долонно-підошовна еритродизестезія, периферична еритема, спричинена хіміотерапією). Долонно-підошовний синдром І ступеня не порушує щоденної активності хворого і проявляється онімінням, парестезіями, дизестезіями, поколюванням, безболісним набряком або почервонінням долонь і/або підошов і/або дискомфортом.&nbsp;
Долонно-підошовний синдром ІІ ступеня проявляється болісним почервонінням і набряками кистей рук і/або підошов; викликаний цими проявами дискомфорт порушує щоденну активність хворого.
Долонно-підошовний синдром ІІІ ступеня визначається як волога десквамація, утворення виразок, поява пухирів, гострий біль долонь і/або підошов і/або тяжкий дискомфорт, що не дає можливості пацієнтам працювати або займатися повсякденною діяльністю.
У разі появи долонно-підошовного синдрому ІІ або ІІІ ступеня прийом капецитабіну слід припинити до зникнення симптомів або їх зменшення до І ступеня; при наступній появі синдрому ІІІ ступеня дозу капецитабіну потрібно зменшити. Хворим, які одночасно отримують Капецитабін КРКА і цисплатин, не рекомендується застосування вітаміну B6 (піридоксин) з метою симптоматичного чи вторинного профілактичного лікування долонно-підошовного синдрому, оскільки опубліковані дані свідчать, що це може призвести до зниження ефективності цисплатину. Існує ряд доказів, що декспантенол ефективний для профілактики долонно-підошовного синдрому у пацієнтів, які отримували капецитабін.
Кардіотоксичність. Спектр прояву кардіотоксичності при лікуванні капецитабіном аналогічний такому при застосуванні інших фторпіримідинів і включає інфаркт міокарда, стенокардію, аритмії, кардіогенний шок, раптову смерть, зупинку серця, серцеву недостатність і зміни ЕКГ (включаючи дуже рідкісні випадки подовження інтервалу QT). Ці побічні ефекти частіше характерні для пацієнтів з ішемічною хворобою серця. При застосуванні капецитабіну повідомлялося про випадки серцевих аритмій (включаючи фібриляцію шлуночків, піруетну шлуночкову тахікардію, брадикардію), стенокардії, інфаркту міокарда, серцевої недостатності, кардіоміопатії. З обережністю призначати Капецитабін КРКА пацієнтам із клінічно значущим захворюванням серця, аритміями і стенокардією.&nbsp;
Гіпо- чи гіперкальціємія. Під час лікування капецитабіном повідомлялося про гіпо- чи гіперкальціємію. З обережністю призначати Капецитабін КРКА пацієнтам із виявленою гіпо- чи гіперкальціємію.
Захворювання центральної чи периферичної нервової системи. З обережністю призначати Капецитабін КРКА пацієнтам із захворюванням центральної чи периферичної нервової системи, наприклад, з метастазами в головний мозок чи невропатією.&nbsp;
Цукровий діабет або порушення рівня електролітів. З обережністю призначати Капецитабін КРКА пацієнтам із цукровим діабетом або порушенням рівня електролітів, оскільки застосування капецитабіну може призводити до ускладнення їх перебігу.&nbsp;
Антикоагулянти &ndash; похідні кумарину. У дослідженні взаємодії з одноразовим застосуванням варфарину спостерігалося суттєве збільшення середньої величини площі під кривою &laquo;концентрація&ndash;час&raquo; (AUC) S-варфарину (на 57 %), що свідчить про наявність взаємодії, імовірно, в результаті пригнічення капецитабіном цитохрому Р450 2С9 ізоферменту. У хворих, які одночасно приймають капецитабін і пероральні антикоагулянти &ndash; похідні кумарину, необхідно проводити детальний моніторинг показників згортання крові (міжнародне нормалізоване співвідношення чи протромбіновий час) і підбирати дозу антикоагулянту.
Порушення функції печінки. У зв&rsquo;язку з відсутністю даних з безпеки та ефективності у хворих з порушенням функцій печінки під час застосування Капецитабіну КРКА необхідно проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів із порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості, незалежно від наявності метастазів у печінку. Якщо в результаті лікування капецитабіном спостерігається гіпербілірубінемія, що перевищує верхню межу норми більш ніж у 3 рази, або підвищується активність печінкових амінотрансфераз (АЛТ, ACT) більше ніж у 2,5 раза порівняно з верхньою межею норми, застосування капецитабіну слід припинити. Застосування капецитабіну як монотерапії можна відновити при зниженні рівня білірубіну і активності печінкових трансаміназ нижче за вказані межі.&nbsp;
Порушення функції нирок. Частота виникнення побічних реакцій ІІІ та ІV ступенів у хворих з порушенням функції нирок помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну &ndash; 30&ndash;50 мл/хв) підвищена порівняно з такою в загальній групі пацієнтів.&nbsp;
Дефіцит дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД): іноді внаслідок дефіциту активності ДПД спостерігалася неочікувана тяжка токсичність (наприклад стоматит, діарея, запалення слизових оболонок, нейтропенія та нейротоксичність), пов&rsquo;язана з 5-фторурацилом (5-ФУ).
У пацієнтів з низькою активністю ДПД або відсутністю активності ДПД, ферменту, який бере участь у розщепленні фторурацилу, існує підвищений ризик виникнення тяжких, небезпечних для життя або летальних побічних реакцій, спричинених фторурацилом. Хоча дефіцит ДПД неможливо встановити точно, відомо, що у пацієнтів з певними гомозиготними або деякими комбінованими гетерозиготними мутаціями в генетичному локусі DPYD, які можуть спричинити повну або практично повну відсутність ферментної активності ДПД (за визначенням лабораторних аналізів), спостерігається найвищий ризик небезпечної для життя або летальної токсичності, і таких пацієнтів не слід лікувати препаратом Капецитабін КРКА (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Для пацієнтів з повною відсутністю активності ДПД немає дози з доведеною безпекою.
Пацієнтів з частковим дефіцитом ДПД (зокрема, з гетерозиготними мутаціями гена DPYD) і для яких користь застосування капецитабіну переважає ризики (враховуючи доцільність призначення альтернативних режимів хіміотерапії не на основі фторпіримідину) слід лікувати з надзвичайною обережністю та проводити частий моніторинг із корекцією дози залежно від токсичності. Недостатньо даних, щоб рекомендувати певну дозу пацієнтам з частковою активністю ДПД за результатами проведення специфічного тесту.
У пацієнтів з нерозпізнаним дефіцитом ДПД, яких лікували капецитабіном, можуть спостерігатися прояви загрозливої для життя токсичності, подібні до гострого передозування (див. розділ &laquo;Передозування&raquo;). У разі гострої токсичності ІІ&ndash;IV ступеня лікування слід негайно припинити. Слід розглянути питання про остаточну відміну лікування, базуючись на клінічній оцінці виникнення, тривалості та тяжкості спостережуваної токсичності.
Офтальмологічні ускладнення. Стан пацієнтів слід ретельно контролювати щодо офтальмологічних ускладнень, таких як кератит або порушення з боку рогової оболонки, особливо при наявності порушень з боку органів зору в анамнезі. При клінічній необхідності слід розпочати лікування порушень зору.
Тяжкі шкірні реакції. Лікування Капецитабіном КРКА може спричинити тяжкі шкірні реакції, такі як синдром Стівенса&ndash;Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Слід остаточно припинити застосування Капецитабіну КРКА пацієнтам, у яких розвинулися тяжкі шкірні реакції протягом застосування препарату.
Оскільки препарат містить як допоміжну речовину безводну лактозу, пацієнтам із вродженою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа, порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід застосовувати Капецитабін КРКА.&nbsp;

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Препарат має незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами. Капецитабін може спричинити запаморочення, слабкість і нудоту.&nbsp;

Застосування у період вагітності або годування груддю

Жінки репродуктивного віку/контрацепція у чоловіків та жінок
Жінкам репродуктивного віку слід порадити запобігати вагітності протягом лікування капецитабіном. При настанні вагітності протягом лікування слід роз&rsquo;яснити пацієнтці потенційний негативний вплив на плід. Слід застосовувати ефективні методи контрацепції протягом лікування.
Вагітність
Застосування капецитабіну у вагітних не вивчалося, однак можна припустити, що застосування Капецитабіну КРКА може бути шкідливим для плода при застосуванні вагітним. У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин капецитабін спричиняв ембріолетальність та тератогенність, які є очікуваними ефектами похідних фторпіримідину. Застосування капецитабіну у період вагітності протипоказано.&nbsp;
Годування груддю
Не має даних щодо проникання капецитабіну у грудне молоко людини. У грудному молоці лактуючих мишей були виявлені значні кількості капецитабіну та його метаболітів. Тому при лікуванні капецитабіном не рекомендується годування груддю.
Фертильність
Відсутні дані про вплив капецитабіну на фертильність. У базові дослідження застосування капецитабіну були включені тільки ті чоловіки та жінки репродуктивного віку, які погоджувалися застосовувати прийнятні методи контролю народжуваності для запобігання вагітності протягом дослідження та відповідного терміну потому. У дослідженнях на тваринах спостерігався вплив на фертильність.

Спосіб застосування та дози

Діти

Безпека і ефективність капецитабіну для дітей не вивчалися.

Передозування

Симптоми гострого передозування: нудота, блювання, діарея, мукозит, подразнення шлунково-кишкового тракту та кровотечі, а також пригнічення кісткового мозку. Лікування повинно включати стандартні терапевтичні та підтримувальні заходи з метою корекції клінічних проявів та запобігання можливих ускладнень.

Побічні реакції

Термін придатності

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 &deg;C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері; по 6 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску

КРКА, д.д., Ново место/КRKA, d.d., Novo mesto.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Шмар&rsquo;єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

Підлягає поверненню та обміну

Підлягає поверненню та обміну протягом 14 днів

	Кселода таблетки по 150 мг, 60 шт. Форма випуску: Таблетки 2198.54грн	2198.54грн
	Капецитабін Амакса таблетки по 500 мг, 120 шт. Форма випуску: Таблетки 2776.86грн	2776.86грн
	Капецитабін-Віста таблетки по 500 мг, 120 шт. Форма випуску: Таблетки 2785.10грн	2785.10грн
	Капецитабін КРКА таблетки по 500 мг, 120 шт. Форма випуску: Таблетки 2772.95грн	2772.95грн
	Капецитабін-Віста таблетки по 500 мг, 120 шт. Форма випуску: Таблетки 5743.43грн	5743.43грн
	Кселода таблетки по 500 мг, 120 шт. Форма випуску: Таблетки 6253.64грн	6253.64грн

Аналоги і замінники для Капецитабін КРКА табл. п/о 150мг №60