Name: Інемплюс пор. д/ін. 1000 мг фл. №1
Brand: Ауронекст Фарма, Індія
SKU: 4046.5991
Availability: InStock

Повні аналоги

Аналоги в інших формах випуску

АЦС Добфар СПА Італія

Іміпенем/Циластин-Віста порошок для розчину для інфузій 500/500 мг, 10 шт.

Знижка 5% на 2 дні для всіх товарів: 01.04-30.04

Подарунковий сертифікат Подорожник (далі Сертифікат) можна використати для оплати вартості певних товарів в мережі аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; зі списку лікарських засобів, що зазначені нижче. Якщо сума товарів більше номіналу сертифіката, різниця оплачується покупцем будь-яким зручним способом оплати. При покупці на суму, меншу за позначену на сертифікаті, різниця не повертається та не переноситься на наступні покупки. Дія сертифіката розповсюджується на купівлю товарів зі знижкою та акційні пропозиції. Сертифікат не розповсюджується на купівлю товарів на сайті або в мобільному застосунку чи ботах та бронювання на сайтах прайсагрегаторах (Таблетки. юа, Ліки.юа та інш)&nbsp; . В одній покупці (один чек) можна використати кілька сертифікатів. Бонуси за програмою лояльності на суму сертифіката не нараховуються. Знижки за програмою лояльності не діють. Сертифікат не можна розбити на кілька купівель (кілька чеків) у межах номіналу та терміну дії сертифіката, він є одноразовим. Сертифікат не є іменним: використати може як особа, що особисто його придбала, так і будь-яка інша особа, яка предʼявила сертифікат на касі аптеки мережі Подорожник. Сертифікат не підлягає поверненню та зворотному обміну на грошовий еквівалент. Даним сертифікатом можна скористатись в аптеках мережі Подорожник у Сумській та Полтавській областях. Сертифікат поверненню та обміну на сертифікат іншого номіналу не підлягає. У разі втрати сертифікат не відновлюється. Товари придбані за рахунок сертифікату поверненню не підлягають, можна тільки обміняти на той самий товар належної якості, згідно чинного законодавства України. Термін дії вказаний на звороті сертифіката і не підлягає продовженню. Після закінчення терміну дії сертифікат вважається недійсним незалежно від причин, через які він не був використаний. Товари, які можна придбати розрахувавшись сертифікатом:

Сертифікати 38907831

Є в наявності

циластатин; іміпенем

Форма випуску

Венус Ремедіс Індія

Іміфорс порошок для розчину для інфузій 500/500 мг, 1 шт.

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

GTIN

Код Моріон

Лікарська форма

Код АТС/ATX

Міжнародне найменування

Виробник

Основні

Основні властивості

Ауронекст Фарма, Індія

Інемплюс пор. д/ін. 1000 мг фл. №1

Склад

діючі речовини: іміпенем і циластатин;
1 флакон містить іміпенему (еквівалентно іміпенему безводному) 500 мг, циластатину натрію (еквівалентно циластатину) 500 мг;
допоміжна речовина: натрію гідрокарбонат.

Порошок для розчину для ін&rsquo;єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок від білого до майже білого або блідо-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Іміпенем та інгібітор ферменту.
Код АТХ J01D H51.

Фармакодинаміка

У здорових добровольців внутрішньовенна інфузія препарату Інемплюс у дозі 500 мг протягом 20 хв призводила до пікових рівнів у плазмі іміпенему від 21 до 58 мкг/мл. Період напіввиведення іміпенему з плазми крові становив 1 годину. Приблизно 70 % застосованого антибіотика виявляли в інтактному вигляді в сечі протягом 10 годин, і подальшого виведення препарату з сечею не спостерігалося. При застосуванні препарату Інемплюс за схемою кожні 6 годин не спостерігалося накопичення іміпенему у плазмі крові або сечі у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Сумісне застосування препарату Інемплюс і пробенециду призводило до мінімального підвищення рівнів у плазмі крові і напіввиведення іміпенему з плазми крові. При застосуванні окремо іміпенем метаболізується у нирках дегідропептидазою-І. Індивідуальне відновлення в сечі було в діапазоні від 5 до 40 %, в середньому у кількох дослідженнях &ndash; 15-20 %. Зв&rsquo;язування іміпенему з протеїнами сироватки крові людини становить приблизно 20 %.
Циластатин &ndash; специфічний інгібітор ензиму дегідропептидази-І, він ефективно пригнічує метаболізм іміпенему, тому супутнє застосування іміпенему і циластатину дає змогу досягнути терапевтичних антибактеріальних рівнів іміпенему в сечі і плазмі. Пікові рівні у плазмі крові циластатину після 20-хвилинної внутрішньовенної інфузії препарату Інемплюс у дозі 500 мг знаходилися в діапазоні від 21 до 55 мкг/мл. Період напіввиведення циластатину із плазми крові становить приблизно 1 годину. Приблизно 70-80 % дози циластатину протягом 10 годин після застосування Інемплюсу виводиться у незміненому вигляді з сечею. Після цього циластатин не виявлявся в сечі. Приблизно 10 % виявляли у вигляді метаболіту N-ацетилу, який чинить пригнічувальну дію щодо дегідропептидази, порівнянну з такою материнського препарату. Сумісне застосування препарату Інемплюс і пробенециду призводило до збільшення удвічі рівня у плазмі крові і періоду напіввиведення циластатину, але не мало впливу на відновлення з сечею циластатину.
Зв&rsquo;язування циластатину з білками сироватки крові людини становить приблизно 40 %.
Ниркова недостатність
Після одноразової внутрішньовенної дози препарату Інемплюс &nbsp;250 мг/250 мг площа під кривою &laquo;концентрація &ndash; час&raquo; (AUC) для іміпенему збільшилася відповідно в 1,1, 1,9, та 2,7 раза у пацієнтів з незначною (кліренс креатиніну (CrCL 50-80 мл/хв/1,73 м2)), помірною (CrCL 30-&lt;50 мл/хв/1,73 м2) та тяжкою (CrCL &lt;30 мл/хв/1,73 м2) нирковою недостатністю порівняно з такою у пацієнтів з нормальною функцією нирок (CrCL &gt;80 мл/хв/1,73 м2), а площа під кривою &laquo;концентрація &ndash; час&raquo; (AUC) для циластатину збільшилася відповідно в 1,6, 2 та 6,2 раза у пацієнтів з незначною, помірною та тяжкою нирковою недостатністю порівняно з такою у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Після одноразової внутрішньовенної дози препарату Інемплюс 250 мг/250 мг, застосованої через 24 години після гемодіалізу, площа під кривою &laquo;концентрація &ndash; час&raquo; (AUC) для іміпенему та циластатину була більшою відповідно у 3,7 та 16,4 раза порівняно з такою у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Виведення з сечею, нирковий кліренс та плазмовий кліренс іміпенему та циластатину зменшуються разом зі зниженням ниркової функції після внутрішньовенного введення препарату Інемплюс. Коригування дози необхідне для пацієнтів з порушенням функції нирок.
Печінкова недостатність
Фармакокінетика іміпенему у пацієнтів з печінковою недостатністю не встановлювалася. Через обмежений обсяг печінкового метаболізму іміпенему очікується, що печінкова недостатність не впливатиме на його фармакокінетику. Тому не рекомендовано коригування дози для пацієнтів з печінковою недостатністю.
Діти
Середній кліренс та об&rsquo;єм розподілу для іміпенему були приблизно на 45 % вищими у дітей (віком від 3 місяців до 14 років) порівняно з дорослими. Площа під кривою &laquo;концентрація - час&raquo; (AUC) для іміпенему після застосування дози іміпенему/циластатину 15/15 мг/кг маси тіла у дітей була приблизно на 30 % вищою, ніж експозиція у дорослих, що одержували дозу 500 мг/500 мг. При більш високій дозі експозиція після застосування 25/25 мг/кг іміпенему/циластатину дітям була на 9 % вищою порівняно з експозицією у дорослих, які одержували дозу 1000 мг/1000 мг.
Пацієнти літнього віку
У здорових добровольців літнього віку (віком від 65 до 75 років з нормальною функцією нирок для їхнього віку) фармакокінетика одноразової внутрішньовенної дози препарату Інемплюс 500 мг/500 мг, що вводилася протягом 20 хвилин, узгоджувалася з очікуваними результатами у пацієнтів з незначною нирковою недостатністю, для яких будь-які зміни дози вважаються непотрібними. Середні величини напіввиведення іміпенему та циластатину з плазми крові становили відповідно 91 &plusmn; 7 хвилин та 69 &plusmn;15 хвилин. Багаторазове дозування не мало впливу на фармакокінетику іміпенему або циластатину, і не спостерігалося будь-якою накопичення іміпенему/циластатину.

Фармакокінетика

У здорових добровольців внутрішньовенна інфузія препарату Інемплюс у дозі 500 мг протягом 20 хв призводила до пікових рівнів у плазмі іміпенему від 21 до 58 мкг/мл. Період напіввиведення іміпенему з плазми крові становив 1 годину. Приблизно 70 % застосованого антибіотика виявляли в інтактному вигляді в сечі протягом 10 годин, і подальшого виведення препарату з сечею не спостерігалося. При застосуванні препарату Інемплюс за схемою кожні 6 годин не спостерігалося накопичення іміпенему у плазмі крові або сечі у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Сумісне застосування препарату Інемплюс і пробенециду призводило до мінімального підвищення рівнів у плазмі крові і напіввиведення іміпенему з плазми крові. При застосуванні окремо іміпенем метаболізується у нирках дегідропептидазою-І. Індивідуальне відновлення в сечі було в діапазоні від 5 до 40 %, в середньому у кількох дослідженнях &ndash; 15-20 %. Зв&rsquo;язування іміпенему з протеїнами сироватки крові людини становить приблизно 20 %.
Циластатин &ndash; специфічний інгібітор ензиму дегідропептидази-І, він ефективно пригнічує метаболізм іміпенему, тому супутнє застосування іміпенему і циластатину дає змогу досягнути терапевтичних антибактеріальних рівнів іміпенему в сечі і плазмі. Пікові рівні у плазмі крові циластатину після 20-хвилинної внутрішньовенної інфузії препарату Інемплюс у дозі 500 мг знаходилися в діапазоні від 21 до 55 мкг/мл. Період напіввиведення циластатину із плазми крові становить приблизно 1 годину. Приблизно 70-80 % дози циластатину протягом 10 годин після застосування Інемплюсу виводиться у незміненому вигляді з сечею. Після цього циластатин не виявлявся в сечі. Приблизно 10 % виявляли у вигляді метаболіту N-ацетилу, який чинить пригнічувальну дію щодо дегідропептидази, порівнянну з такою материнського препарату. Сумісне застосування препарату Інемплюс і пробенециду призводило до збільшення удвічі рівня у плазмі крові і періоду напіввиведення циластатину, але не мало впливу на відновлення з сечею циластатину.
Зв&rsquo;язування циластатину з білками сироватки крові людини становить приблизно 40 %.
Ниркова недостатність
Після одноразової внутрішньовенної дози препарату Інемплюс &nbsp;250 мг/250 мг площа під кривою &laquo;концентрація &ndash; час&raquo; (AUC) для іміпенему збільшилася відповідно в 1,1, 1,9, та 2,7 раза у пацієнтів з незначною (кліренс креатиніну (CrCL 50-80 мл/хв/1,73 м2)), помірною (CrCL 30-&lt;50 мл/хв/1,73 м2) та тяжкою (CrCL &lt;30 мл/хв/1,73 м2) нирковою недостатністю порівняно з такою у пацієнтів з нормальною функцією нирок (CrCL &gt;80 мл/хв/1,73 м2), а площа під кривою &laquo;концентрація &ndash; час&raquo; (AUC) для циластатину збільшилася відповідно в 1,6, 2 та 6,2 раза у пацієнтів з незначною, помірною та тяжкою нирковою недостатністю порівняно з такою у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Після одноразової внутрішньовенної дози препарату Інемплюс 250 мг/250 мг, застосованої через 24 години після гемодіалізу, площа під кривою &laquo;концентрація &ndash; час&raquo; (AUC) для іміпенему та циластатину була більшою відповідно у 3,7 та 16,4 раза порівняно з такою у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Виведення з сечею, нирковий кліренс та плазмовий кліренс іміпенему та циластатину зменшуються разом зі зниженням ниркової функції після внутрішньовенного введення препарату Інемплюс. Коригування дози необхідне для пацієнтів з порушенням функції нирок.
Печінкова недостатність
Фармакокінетика іміпенему у пацієнтів з печінковою недостатністю не встановлювалася. Через обмежений обсяг печінкового метаболізму іміпенему очікується, що печінкова недостатність не впливатиме на його фармакокінетику. Тому не рекомендовано коригування дози для пацієнтів з печінковою недостатністю.
Діти
Середній кліренс та об&rsquo;єм розподілу для іміпенему були приблизно на 45 % вищими у дітей (віком від 3 місяців до 14 років) порівняно з дорослими. Площа під кривою &laquo;концентрація - час&raquo; (AUC) для іміпенему після застосування дози іміпенему/циластатину 15/15 мг/кг маси тіла у дітей була приблизно на 30 % вищою, ніж експозиція у дорослих, що одержували дозу 500 мг/500 мг. При більш високій дозі експозиція після застосування 25/25 мг/кг іміпенему/циластатину дітям була на 9 % вищою порівняно з експозицією у дорослих, які одержували дозу 1000 мг/1000 мг.
Пацієнти літнього віку
У здорових добровольців літнього віку (віком від 65 до 75 років з нормальною функцією нирок для їхнього віку) фармакокінетика одноразової внутрішньовенної дози препарату Інемплюс 500 мг/500 мг, що вводилася протягом 20 хвилин, узгоджувалася з очікуваними результатами у пацієнтів з незначною нирковою недостатністю, для яких будь-які зміни дози вважаються непотрібними. Середні величини напіввиведення іміпенему та циластатину з плазми крові становили відповідно 91 &plusmn; 7 хвилин та 69 &plusmn;15 хвилин. Багаторазове дозування не мало впливу на фармакокінетику іміпенему або циластатину, і не спостерігалося будь-якою накопичення іміпенему/циластатину.

Показання

Лікування у дорослих та дітей віком від 1 року інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами, таких як:
<ul>
<li>внутрішньочеревні інфекції;</li>
<li>інфекції нижніх дихальних шляхів (тяжка пневмонія, включаючи лікарняну та вентиляторасоційовану пневмонію);</li>
<li>інтранатальні та післяпологові інфекції;</li>
<li>ускладнені інфекції сечостатевої системи;</li>
<li>ускладнені інфекції шкіри та м&rsquo;яких тканин;</li>
<li>інфекції кісток і суглобів;</li>
<li>септицемія;</li>
<li>ендокардит.</li>
</ul>
Препарат Інемплюс можна застосовувати при лікуванні пацієнтів з нейтропенією, що супроводжується гарячкою, імовірною причиною виникнення якої є бактеріальна інфекція.
Лікування пацієнтів з бактеріємією, що асоційована або імовірно асоційована з будь-якою з вищевказаних інфекцій.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату, інших препаратів карбапенему, гострі прояви підвищеної чутливості (наприклад, анафілактичні реакції, реакції шкіри тяжкого ступеня) до інших бета-лактамних антибіотиків (наприклад, пеніциліну або цефалоспоринів).
&nbsp;

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

У пацієнтів, які застосовували ганцикловір разом з препаратом Інемплюс для внутрішньовенного застосування, відзначалися генералізовані судоми. Ці препарати можна застосовувати сумісно тільки у разі, коли очікувана користь від застосування переважає можливий ризик.
Під час постмаркетингових досліджень повідомляли про зниження рівня вальпроєвої кислоти у плазмі крові при сумісному застосуванні з карбапенемами, а у деяких випадках повідомляли про раптові судоми. Тому не рекомендується одночасне застосування іміпенему та вальпроєвої кислоти/натрію вальпроату і слід розглянути можливість призначення альтернативної терапії антибактеріальними або протисудомними лікарськими засобами (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Одночасне застосування антибіотиків з варфарином може збільшити його антикоагуляційні ефекти. Було отримано багато звітів щодо збільшення антикоагуляційних ефектів пероральних антикоагулянтів, включаючи варфарин, у пацієнтів при одночасному прийомі з антибіотиками.
Ризик може змінюватися залежно від типу інфекції, віку та загального статусу пацієнта, тому важко оцінити роль антибіотика у збільшенні міжнародного нормалізованого відношення (INR). Рекомендується проводити частий моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (INR) під час та після супутнього застосування антибіотиків з пероральним засобом проти зсідання крові.
Супутнє застосування препарату Інемплюс та пробенециду призводило до мінімального збільшення концентрації іміпенему у плазмі крові та періоду напіввиведення іміпенему з плазми. Виведення з сечею активного (незасвоєного) іміпенему зменшувалося приблизно до 60 % дози, коли препарат Інемплюс застосовували з пробенецидом. Супутнє застосування препарату Інемплюс та пробенециду подвоювало рівень циластатину у плазмі крові та період напіввиведення циластатину, але не мало ніякого ефекту на виведення циластатину з сечею.

Особливості застосування

Відомі деякі клінічні та лабораторні дані, які вказують на часткову перехресну алергенність препарату Інемплюс та інших b-лактамних антибіотиків, пеніцилінів та цефалоспоринів. Тяжкі реакції (включаючи анафілаксію) спостерігаються при застосуванні більшості b-лактамних антибіотиків. Найвірогідніше такі реакції можуть виникнути у осіб з чутливістю до численних алергенів в анамнезі.
Перед початком терапії препаратом слід ретельно вивчити анамнез хворого на наявність реакції гіперчутливості до карбапенемів, пеніцилінів, цефалоспоринів, інших b-лактамних антибіотиків та інших алергенів. Якщо під час застосування препарату розвинулася алергічна реакція, препарат слід відмінити і вжити відповідних заходів.
Серйозні анафілактичні реакції вимагають невідкладної терапії.
Під час лікування іміпенемом/циластатином слід ретельно контролювати функції печінки через ризик печінкової токсичності (збільшення рівня трансаміназ, печінкова недостатність і блискавичний гепатит).
Пацієнтам з існуючими раніше захворюваннями печінки потрібно контролювати функції печінки під час лікування іміпенемом/циластатином. Немає потреби в коригуванні дози.
Під час лікування іміпенемом/циластатином можлива позитивна пряма або непряма проба Кумбса.
Перед будь-яким емпіричним лікуванням слід враховувати антибактеріальний спектр іміпенему/циластатину, особливо при станах, що становлять загрозу для життя пацієнта. Крім того, слід дотримуватися обережності через обмежену чутливість певних патогенів (асоційованих, наприклад, з бактеріальними інфекціями шкіри та м'яких тканин) до іміпенему/циластатину. Застосування іміпенему/циластатину є доцільним для лікування цих типів інфекцій, якщо конкретний патоген був уже задокументований і відомий як чутливий або коли існують дуже серйозні підстави вважати, що найбільш імовірний патоген (-и) є придатним (-и) для такого лікування. Супутнє застосування данного засобу проти стійкого до метициліну Staphylococcus aureus (MRSA) може бути показане, коли підозрюється або доведена участь MRSA-інфекцій при затверджених показаннях. Супутнє застосування аміноглікозиду може бути показане, коли підозрюється або доведена участь інфекцій Pseudomonas aeruginosa при затверджених показаннях.
Не рекомендується одночасне застосування іміпенему/циластатину та вальпроєвої кислоти/ натрію вальпроату (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Розвиток антибіотикасоційованого та псевдомембранозного коліту був зареєстрований як ускладнення при застосуванні майже всіх антибіотиків; форми його можуть бути від легких до таких, що загрожують життю пацієнта. Через це антибіотики необхідно з обережністю призначати пацієнтам, в анамнезі яких виявляються шлунково-кишкові захворювання, особливо коліти. Важливо пам&rsquo;ятати про можливість розвитку псевдомембранозного коліту, коли у пацієнта під час лікування антибіотиками розвивається діарея. Слід розглядати можливість припинення терапії іміпенемом/циластатином і застосування специфічного лікування Clostridium difficile. Не слід призначати лікарські засоби, які інгібують перистальтику.
Препарат Інемплюс не рекомендований для лікування менінгіту.
Іміпенем та циластатин накопичуються у пацієнтів зі зниженою функцією нирок. Якщо дозу не відкореговано з урахуванням функції нирок, можуть виникати побічні реакції з боку ЦНС.
Як і при терапії іншими антибіотиками групи &beta;-лактамів, при застосуванні препарату Інемплюс описані такі побічні ефекти з боку центральної нервової системи (ЦНС), як міоклонія, сплутаність свідомості або судоми, особливо тоді, коли були перевищені рекомендовані дози залежно від функції нирок та маси тіла. Зазвичай подібні розлади відзначалися у пацієнтів з ураженням ЦНС (травмами головного мозку або нападами судом в анамнезі) та/або у пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких можлива кумуляція препарату в організмі. У зв&rsquo;язку з цим, особливо для подібних пацієнтів, вкрай необхідно суворо дотримуватися рекомендованих доз та лікувального режиму. Терапію протисудомними препаратами потрібно продовжити пацієнтам із судомами в анамнезі.
Особливо уважно слід ставитися до неврологічних симптомів або судом у дітей з відомими факторами ризику судом або тих, які отримують супутнє лікування лікарськими препаратами для зниження інтенсивності судом.
Якщо у процесі лікування препаратом виникають фокальний тремор, міоклонія або судомні напади, пацієнти повинні пройти неврологічне обстеженння з призначенням протисудомної терапії, якщо до цього вона не була призначена. Якщо симптоми порушень з боку ЦНС зберігаються, то дозу препарату Інемплюс потрібно зменшити або зовсім відмінити препарат.
Інемплюс не показаний для лікування пацієнтів із кліренсом креатиніну &pound; 15 мл/хв/1,73 м2, за винятком тих випадків, коли через 48 годин буде проведено гемодіаліз. Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, Інемплюс рекомендується тільки тоді, коли позитивні результати лікування перевищують потенційний ризик розвитку судом.
Препарат Інемплюс 500 мг/500 мг містить 37,6 мг натрію (1,6 мг-екв.), що слід враховувати при застосовуванні його пацієнтам, які перебувають на контрольованій натрієвій (безсольовій) дієті.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дослідження впливу препарату на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами не проводили.
Проте деякі побічні ефекти (такі як галюцинації, запаморочення, сонливість, вертиго), пов&rsquo;язані із застосуванням препарату, можуть впливати на здатність деяких пацієнтів до керування автотранспортом та іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність
Адекватні належним чином контрольовані дослідження застосування іміпенему/циластатину вагітним жінкам не проводилися.
Дослідження на вагітних самках мавп виявили репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.
Призначати Інемплюс у період вагітності можна тільки у разі, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.
Період годування груддю
Іміпенем та циластатин екскретуються в невеликих кількостях у грудне молоко. У разі необхідності застосування препарату слід зважити користь від годування груддю для дитини та потенційний ризик, пов&rsquo;язаний із застосуванням препарату, для дитини.

Спосіб застосування та дози

Рекомендації доз для препарату Інемплюс стосуються кількості іміпенему/циластатину, яка буде застосовуватися.
Добову дозу препарату Інемплюс визначати, беручи до уваги тип інфекції, та розподіляють на декілька рівних введень, враховуючи ступінь чутливості патогена(-ів) та стан функції нирок пацієнта.
Дорослі пацієнти з нормальною функцією нирок
Рекомендований режим дозування для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну &ge; 90 мл/хв):
<ul>
<li>500 мг/500 мг через кожні 6 годин або</li>
<li>1000 мг/1000 мг через кожні 8 годин або через кожні 6 годин.</li>
</ul>
Для лікування інфекцій, встановленою або імовірною причиною яких є менш чутливі види бактерій (такі як Pseudomonas aeruginosa), та тяжких інфекцій (наприклад, у нейтропенічних пацієнтів з гарячкою) рекомендується застосування дози 1000 мг/1000 мг через кожні 6 годин.
Дозу слід знижувати, якщо кліренс креатиніну &lt; 90 мл/хв (див. таблицю 1).
Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4000 мг/4000 мг на добу.
Дорослі пацієнти із порушеннями функцій нирок
Щоб визначити знижену дозу для дорослих пацієнтів із порушеннями функції нирок, необхідно:
<ol>
<li>Визначити загальну добову дозу (тобто 2000/2000, 3000/3000 або 4000/4000 мг), яку зазвичай застосовують пацієнтам з нормальною функцією нирок.</li>
<li>Підібрати необхідний режим введення зниженої дози (див. таблицю 1) відповідно до кліренсу креатиніну пацієнта. Інформацію стосовно тривалості проведення інфузії див. нижче у розділі &laquo;Спосіб застосування&raquo;.</li>
</ol>
&nbsp;
Таблиця 1
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 64.9965%;" border="1">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 24.0098%;">Кліренс креатиніну (мл/хв)</td>
<td style="width: 24.0098%;">Загальна добова доза 2000 мг</td>
<td style="width: 24.0098%;">Загальна добова доза 3000 мг</td>
<td style="width: 24.0098%;">Загальна добова доза 4000 мг</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 24.0098%;">&ge; 90 (норма)</td>
<td style="width: 24.0098%;">500 кожні 6 годин</td>
<td style="width: 24.0098%;">1000 кожні 8 годин</td>
<td style="width: 24.0098%;">1000 кожні 6 годин</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 24.0098%;" colspan="4">знижена доза (мг) для пацієнтів із порушеннями функції нирок</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 24.0098%;">&lt; 90 &ndash; &ge; 60</td>
<td style="width: 24.0098%;">400 кожні 6 годин</td>
<td style="width: 24.0098%;">500 кожні 6 годин</td>
<td style="width: 24.0098%;">750 кожні 8 годин</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 24.0098%;">
&lt; 60 &ndash; &ge; 30
</td>
<td style="width: 24.0098%;">300 кожні 6 годин</td>
<td style="width: 24.0098%;">500 кожні 8 годин</td>
<td style="width: 24.0098%;">500 кожні 6 годин</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 24.0098%;">
30 &ndash; &ge; 15
</td>
<td style="width: 24.0098%;">200 кожні 6 годин</td>
<td style="width: 24.0098%;">500 кожні 12 годин</td>
<td style="width: 24.0098%;">500 кожні 12 годин</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
&nbsp;
 Пацієнти із кліренсом креатиніну &lt; 15 мл/хв
Інемплюс не слід призначати пацієнтам із кліренсом креатиніну &lt; 15 мл/хв, якщо протягом найближчих 48 годин їм не проводитимуть гемодіаліз.
Гемодіаліз
При лікуванні пацієнтів, у яких кліренс креатиніну &lt; 15 мл/хв і які перебувають на гемодіалізі, застосовують дози, рекомендовані пацієнтам із кліренсом креатиніну 15&ndash;29 мл/хв (див. таблицю 1).
Як іміпенем, так і циластатин виводяться протягом проведення гемодіалізу. Пацієнту необхідно ввести Інемплюс одразу ж після сеансу гемодіалізу і надалі вводити кожні 12 годин після його закінчення. Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі, а особливо ті, у кого основним захворюванням є захворювання ЦНС, потребують уважного спостереження; призначати Інемплюс таким пацієнтам рекомендується тільки за умови, що очікуваний ефект переважає можливий ризик виникнення судом (див. &laquo;Особливості застосування&raquo;).
На даний час існує недостатньо даних щодо застосування препарату Інемплюс пацієнтам, які перебувають на перитонеальному діалізі, тому не рекомендується застосовувати його для лікування цієї категорії пацієнтів.
Печінкова недостатність
Коригування дози не потрібне для пацієнтів з порушеннями функцій печінки.
Пацієнти літнього віку
Коригування дози не потрібне для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок.&nbsp;
Діти віком від 1 року
Для дітей віком &gt; 1 року рекомендована доза становить 15/15 або 25/25 мг/кг через кожні 6 годин.
Для лікування інфекцій, встановленою або ймовірною причиною яких є менш чутливі види бактерій (такі як Pseudomonas aeruginosa), та дуже тяжких інфекції (наприклад, у нейтропенічних пацієнтів з гарячкою), рекомендується застосування дози 25/25 мг/кг через кожні 6 годин.
Діти віком до 1 року
Не рекомендується застосовувати препарат дітям віком до 1 року через недостатню кількість клінічних даних.
Діти з порушенням функції нирок
Не рекомендується застосовувати препарат дітям з порушеннями функцій нирок (креатинін сироватки крові &gt; 2 мг/дл) через недостатню кількість клінічних даних.
Спосіб застосування
Кожну дозу, що не перевищує 500 мг/500 мг препарату Інемплюс для внутрішньовенного застосування, слід вводити протягом 20-30 хвилин. Кожну дозу, що перевищує 500 мг/500 мг, слід вводити протягом 40-60 хвилин. Якщо у пацієнта під час інфузії з&rsquo;являється нудота, необхідно зменшити швидкість введення препарату.
Приготування розчину для внутрішньовенного введення.ъх
Інемплюс для внутрішньовенної інфузії випускається у вигляді стерильного порошку у флаконах, що містять 500 мг еквіваленту іміпенему і 500 мг еквіваленту циластатину.
До складу препарату Інемплюс як буфер входить бікарбонат натрію, який забезпечує отримання розчину з рН від 6,5 до 8,5. Ці зміни рН не мають істотного значення, якщо розчин готувати і зберігати згідно з наведеними вказівками. У препараті Інемплюс для внутрішньовенного застосування міститься 37,5 мг натрію (1,6 мЕкв).
Стерильний порошок Інемплюс слід розводити так, як це зазначено у таблиці 2. Отриманий розчин необхідно струшувати до утворення прозорої рідини. Варіативність кольору розчину від безбарвного до жовтого не впливає на активність препарату.
&nbsp;
Таблиця 2
Приготування розчину Інемплюс для внутрішньовенного введення
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 42.7664%;" border="1px">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 32.3361%;">Доза Інемплюсу (іміпе500/500нем/циластатин)</td>
<td style="width: 32.3361%;">Потрібний об&rsquo;єм розчинника (мл)</td>
<td style="width: 32.3394%;">Приблизна середня концентрація Інемплюсу (мг/мл)</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 32.3361%;">50/50</td>
<td style="width: 32.3361%;">100</td>
<td style="width: 32.3394%;">5/5</td>
</tr>
</tbody>
</table>
</div>
 Приготування розчину Інемплюс у флаконах об&rsquo;ємом 20 мл
Вміст флакона потрібно суспендувати та довести до 100 мл відповідним розчином для інфузій.
Рекомендується додати приблизно 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду до флакона. За виняткових обставин, коли 0,9 % розчин натрію хлориду не можна застосовувати з клінічних причин, як розчинник можна застосовувати 5 % глюкозу.
Добре струсити та перенести суспензію, що утворилася, до ємності з розчином для інфузій.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ: СУСПЕНЗІЯ НЕ Є ГОТОВИМ РОЗЧИНОМ ДЛЯ ІНФУЗІЙ.
Повторити процедуру, додавши знов 10 мл розчину для інфузій для того, щоб увесь вміст флакона перейшов до розчину для інфузій. Суміш, що утворилася, потрібно струшувати, поки вона не стане прозорою.
Концентрація відновленого розчину після вищевказаної процедури становить приблизно 5 мг/мл іміпенему та циластатину.
Розведені розчини слід негайно застосовувати. Часовий інтервал між початком відновлення та закінченням внутрішньовенної інфузії не повинен перевищувати 2 години.

Діти

Оскільки недостатньо клінічних даних, не рекомендовано застосовувати Інемплюс дітям віком до 1 року та дітям з порушеннями функцій нирок (креатинін сироватки крові &gt; 2 мг/дл) (див. &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).

Передозування

Симптоми передозування, що можуть виникати, узгоджуються з профілем побічних реакцій; вони можуть включати судоми, сплутаність свідомості, тремор, нудоту, блювання, артеріальну гіпотензію, брадикардію.
Немає специфічної інформації щодо лікування при передозуванні препаратом. Препарат видаляється шляхом гемодіалізу. Однак ефективність цієї процедури при передозуванні не встановлена. Лікування симптоматичне.ri

Побічні реакції

У ході клінічних досліджень, до яких було включено 1723 пацієнти, які одержували внутрішньовенно іміпенем/циластатин, повідомляли про такі найпоширеніші системні побічні реакції, які, можливо, були пов&rsquo;язані з лікуванням: нудота (2,0 %), діарея (1,8 %), блювання (1,5 %), висипання (0,9 %), гарячка (0,5 %), артеріальна гіпотензія (0,4 %), судоми (0,4 %), запаморочення (0,3 %), свербіж (0,3 %), кропив&rsquo;янка (0,2 %), сонливість (0,2 %); місцевими побічними реакціями були: флебіт/тромбофлебіт (3,1 %), біль у місці ін&rsquo;єкції (0,7 %), еритема в місці ін&rsquo;єкції (0,4 %) та індурації вени (0,2 %); також відзначалося збільшення рівнів трансаміназ і лужної фосфатази в сироватці крові.
Нижченаведені побічні реакції та частота їх виникнення визначені на основі результатів клінічних досліджень і постмаркетингового досвіду. Побічні явища були розподілені за класами систем органів і частотою: дуже поширені (від &gt; 1/10), поширені (від &gt; 1/100 до &lt; 1/10), непоширені (від &gt; 1/1000 до &lt; 1/100), рідкі (від &gt; 1/10000 до &lt; 1/1000), дуже рідкі (від &lt; 1/10000) та частота невідома (не можна оцінити на підставі доступних даних).
Інфекції та інвазії: рідкі: псевдомембранозний коліт, кандидоз; дуже рідкі: гастроентерит.
З боку системи крові та лімфатичної системи: поширені: еозинофілія; непоширені: панцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз; рідкі: агранулоцитоз; дуже рідкі: гемолітична анемія, пригнічення функції кісткового мозку.
З боку імунної системи: рідкі: анафілактичні реакції.
З боку психіки: непоширені: психічні порушення, включаючи галюцинації та стани сплутаності свідомості.
З боку нервової системи: непоширені: судоми, міоклонічна активність, запаморочення, сонливість; рідкі: енцефалопатія, парестезія, фокальний тремор, спотворення смаку; дуже рідкі: погіршення тяжкої міастенії, головний біль; частота невідома: ажитація, дискінезія.
З боку органів слуху та лабіринту: рідкі: втрата слуху; дуже рідкі: вертиго, шум у вухах.
Кардіальні порушення: дуже рідкі: ціаноз, тахікардія, сильне серцебиття.
Судинні розлади: поширені: тромбофлебіт; непоширені: артеріальна гіпотензія; дуже рідкі: припливи.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідкі: диспное, гіпервентиляція, фарингеальний біль.
З боку травного тракту: поширені: діарея, блювання, нудота. Нудота та/або блювання, пов&rsquo;язані з лікарським препаратом, спостерігаються більш часто у пацієнтів із гранулоцитопенією, ніж у пацієнтів без гранулоцитопенії, що лікувалися препаратом. Рідкі: зміна кольору зубів та/або язика; дуже рідкі: геморагічний коліт, біль у животі, печія, глосит, гіпертрофія сосочків язика, збільшене слиновиділення.
Гепатобіліарні порушення: рідкі: печінкова недостатність, гепатит; дуже рідкі: блискавичний гепатит.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: поширені: висипання (наприклад, екзантематозні); непоширені: кропив&rsquo;янка, свербіж; рідкі: токсичний епідермальний некроліз, хвороба Квінке, синдром Стівенса&ndash;Джонсона, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит; дуже рідкі: гіпергідроз, зміни структури шкіри.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: дуже рідкі: поліартралгія, біль у торакальній ділянці хребта.
З боку нирок та сечовидільної системи: рідкі: гостра ниркова недостатність, олігурія/анурія, поліурія, зміна кольору сечі (безпечна, не слід плутати з гематурією). Вплив препарату Інемплюс на зміну функції нирок важко оцінити, оскільки звичайно були присутні фактори, що зумовлюють схильність до преренальної азотемії чи до погіршення ниркової функції.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже рідкі: генітальний свербіж.
Загальні порушення і стани у місці застосування: непоширені: гарячка, місцевий біль та індурація у місці ін&rsquo;єкції, еритема в місці ін&rsquo;єкції; дуже рідкі: дискомфорт у ділянці грудей, астенія/слабкість.
Дослідження: поширені: збільшення рівнів трансаміназ у сироватці крові, збільшення рівнів лужної фосфатази в сироватці крові; непоширені: позитивна пряма проба Кумбса, подовження протромбінового часу, зниження гемоглобіну, збільшення рівнів білірубіну в сироватці крові, збільшення рівнів креатиніну в сироватці крові, збільшення рівнів азоту сечовини крові.
У ході досліджень участю 178 дітей віком &gt; 3 місяців повідомляли про побічні реакції, цілком подібні до тих, що спостерігалися у дорослих пацієнтів.

Термін придатності

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 &deg;С.
Після розчинення препарат необхідно використати негайно.&nbsp;
Несумісність
Інемплюс для внутрішньовенного введення хімічно несумісний з лактатами (солями молочної кислоти) і його не слід розводити розчинниками, до складу яких вони входять. Незважаючи на це, Інемплюс можна вводити через ту ж внутрішньовенну систему, через яку здійснюється інфузія розчинів лактату.
Інемплюс для внутрішньовенного введення не дозволяється змішувати з іншими антибіотиками.
Інемплюс для внутрішньовенного введення не дозволяється змішувати з іншими лікарськими засобами, окрім тих, які зазначені в підрозділі &laquo;Приготування розчину для внутрішньовенного введення&raquo;.

Упаковка

По 1 флакону з порошком у картонній коробці.

Категорія відпуску

Ауронекст Фарма Пвт. Лтд., Індія.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Ділянка №2, Маітрівіхар, Амеерпет, м. Хайдарабад - 500038, штат Телангана, Індія.

Підлягає поверненню та обміну

Підлягає поверненню та обміну протягом 14 днів

	Іміпенем/Циластин-Віста порошок для розчину для інфузій 500/500 мг, 10 шт. 3115.53грн	3115.53грн
	Іміфорс порошок для розчину для інфузій 500/500 мг, 1 шт. Форма випуску: Порошок для приготування розчину для інфузій 423.89грн	423.89грн