Name: Діфорс у таблетках по 5мг/80мг, 30 шт.
Brand: Фарма Старт Україна
SKU: 3409.4043
Price: 224.09 UAH
Availability: InStock
Rating: 5 (1 reviews)

Повні аналоги

Аналоги в інших формах випуску

Форма випуску

АТ "Фармак", Україна

Корсар АМ таблетки по 5 мг/160 мг, 30 шт.

Корсар АМ табл. п/о 5мг/160мг №30

ТОП 500+: Знижки 2%

У мережі аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; діє урядова програма &ldquo;Національний кешбек&rdquo; Найбільша мережа аптек України &ldquo;Подорожник&rdquo; долучилася до програми &ldquo;Національний кешбек&rdquo;.&nbsp; Клієнти мережі, купуючи товари українського виробництва, мають можливість отримувати 10% кешбеку.&nbsp; Щоб користуватися програмою, потрібно: 
<ul>
<li>Подати заявку через сайт чи мобільний застосунок банку, який бере участь у програмі, або звернутися до відділення.</li>
</ul>
 
<ul>
<li>Визначити картки, якими ви плануєте оплачувати українські товари, і надати банку дозвіл на передачу інформації про транзакції з цих карток в магазинах-учасниках програми.</li>
</ul>
 
<ul>
<li>Відкрити картку для виплат Національний кешбек.</li>
</ul>
 
<ul>
<li>У застосунку Дія відкрити розділ Сервіси, обрати Національний кешбек і натиснути на Вибрати картку для виплати.</li>
</ul>
 Програма працює при покупці товарів українських виробників, які беруть в ній участь. На <a href="/" target="_blank" rel="noopener">сайті</a> мережі аптек "Подорожник" товари, які беруть участь в ініціативі, мають позначку "Національний кешбек". Мережа аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; пропонує своїм клієнтам широкий вибір таких товарів, серед яких ліки, БАДи, вітаміни, засоби для краси та догляду.&nbsp; &ldquo;Ми ретельно підготувалися, щоб програма запрацювала, надавши можливість широкого вибору таких товарів нашим клієнтам. Враховуючи, що у нас понад 2000 аптек у малих і великих населених пунктах України, ми забезпечуємо доступ до цієї вигідної програми для мільйонів людей. Дякуємо державі за такі важливі й потрібні ініціативи та за співпрацю заради блага людей і підтримки їхнього здоров&rsquo;я&rdquo;, &ndash; розповів СЕО мережі аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; Тарас Коляда. &nbsp; Накопичення, які українці будуть отримувати в межах програми можна буде витратити на різні послуги, оплативши їх безготівковим способом. Це можуть бути послуги медичні, комунальні, спорт, кіно, квитки на потяг та інші. Також є можливість задонатити їх на ЗСУ чи купити військові облігації. Максимальний обсяг кешбека, який можна отримати &ndash; 3 тисячі гривень за місяць. Клієнтів запрошують користуватися програмою, підтримувати українського виробника і отримувати вигідний кешбек з можливістю витратити ці накопичення в подальшому. Довідка. Мережа аптек "Подорожник" &ndash; найбільша в Україні й працює на фармацевтичному ринку понад 25 років. Налічує більше 2000 аптек по всій Україні у малих і великих населених пунктах. Клієнтами мережі є понад 18 мільйонів українців. Асортимент Подорожника перевищує 25 000 товарів.&nbsp; Головна місія компанії &ndash; надавати якісну фармопіку українцям за будь-яких обставин. У межах програми лояльності клієнту пропонують акції, кешбек з кожної покупки, підбирають для нього персональні пропозиції до Дня народження чи свят, долучаються до державних ініціатив і благодійності.&nbsp; Довідка. Координатором програми &ldquo;Національний Кешбек&rdquo; виступає Міністерство економіки України. В реалізації проєкту беруть участь Міністерство цифрової трансформації України, Державна податкова служба, АТ &ldquo;Ощадбанк&rdquo; та уповноважені банки України і Урядовий контактний центр. Технологічним партнером в реалізації програми виступає міжнародна платіжна система Mastercard. Операційним партнером проєкту є міжнародна компанія платіжних технологій Visa.

Національний кешбек

Нараховані кошти від держави ви можете використати, оплативши лікарські засоби у аптеках мережі аптек &ldquo;Подорожник&rdquo; по всій Україні. Деталі при покупці та оплаті товару дізнавайтеся у фармацевтів. Ми піклуємося про вас і дбаємо, щоб розширювати доступ до препаратів. Усе заради вашого здоров&rsquo;я.

Оплачуйте товари 1000 гривень з програми «Зимова єПідтримка»

Є в наявності

амлодипін; валсартан

КВЗ Україна

Комбісарт таблетки по 5 мг/160 мг, 30 шт.

Корсар АМ таблетки по 10 мг/160 мг, 30 шт.

Корсар АМ табл. п/о 10мг/160мг №30

Комбісарт таблетки по 10 мг/160 мг, 30 шт.

КРКА Словенія

Валодіп таблетки по 5 мг/80 мг, 30 шт.

Корсар АМ таблетки по 5 мг/80 мг, 30 шт.

Корсар АМ табл. п/о 5мг/80мг №30

Валодіп таблетки по 5 мг/160 мг, 30 шт.

Фарма Старт Україна

Діфорс у таблетках по 5мг/160мг, 30 шт.

Валодіп таблетки по 10 мг/160 мг, 30 шт.

Діфорс XL таблетки, 10мг/160 мг, 30 шт.

Діфорс

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

амлодипін

валсартан

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Міжнародне найменування

Упаковка

Первинна упаковка

Дозування

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Лікарська форма

Код АТС/ATX

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Код Моріон

Кількість в упаковці

Спосіб введення

Виробник

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Діабетикам

Діабетикам з обережністю

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Положення &laquo;Заборонено&raquo; передбачає, що користь від застосування цього препарату для цієї категорії людей набагато нижча від можливих ризиків. Використовувати такий препарат не рекомендується, оскільки це може завдати істотної шкоди здоров'ю.

Вагітним заборонено

Годуючим матерям

Годуючим матерям заборонено

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям заборонено

Кому можна

Основні властивості

Діфорс у таблетках по 5мг/80мг, 30 шт.

Склад

діючі речовини:&nbsp;амлодипіну бесілат та валсартан;
&nbsp;
1 таблетка містить амлодипіну бесілату 6,94 мг у перерахуванні на амлодипін 5 мг та 80&nbsp;мг валсартану або амлодипіну бесілату 6,94 мг у перерахуванні на амлодипін 5 мг та 160 мг валсартану, або амлодипіну бесілату 13,88 мг у перерахуванні на амлодипін 10 мг та 160 мг валсартану;
&nbsp;
допоміжні речовини:&nbsp;кальцію гідрофосфат, дигідрат;&nbsp;целюлоза мікрокристалічна; натрію кроскармелоза; гідроксипропілцелюлоза; кремнію діоксид колоїдний безводний; тальк; магнію стеарат; покриття для нанесення оболонки Opadry II White (поліетиленгліколь, спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171)).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
&nbsp;
Основні фізико-хімічні властивості:&nbsp;двоопуклі таблетки круглої форми, вкриті плівковою оболонкою білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Комбіновані препарати інгібіторів ангіотензину ІІ. Код АТХ С09D B01.

Фармакодинаміка

Діфорс&nbsp;містить два антигіпертензивні компоненти з додатковими механізмами контролю артеріального тиску у пацієнтів з есенціальною гіпертензією: амлодипін належить до класу антагоністів кальцію, а валсартан &ndash; до класу антагоністів ангіотензину ІІ. Комбінація цих інгредієнтів має адитивний антигіпертензивний ефект, знижуючи артеріальний тиск більшою мірою, ніж кожен із компонентів окремо.
&nbsp;
Амлодипін.
Амлодипін інгібує трансмембранне проникнення іонів кальцію у гладкі м&rsquo;язи серця і судин. Механізм антигіпертензивної дії амлодипіну зумовлений прямим релаксуючим впливом на гладкі м&rsquo;язи судин, що зумовлює зменшення периферичного судинного опору і призводить до зниження артеріального тиску. Експериментальні дані підтверджують, що амлодипін зв&rsquo;язується у дигідропіридинових і негідропіридинових місцях зв&rsquo;язку. Скоротливі процеси серцевого м&rsquo;яза і гладких м&rsquo;язів судин залежать від проходження позаклітинного кальцію у ці клітини через специфічні іонні канали.
&nbsp;
Після введення терапевтичних доз пацієнтам з артеріальною гіпертензією амлодипін спричиняє вазодилатацію, що призводить до зниження артеріального тиску в положеннях пацієнта лежачи і стоячи. Таке зниження артеріального тиску не супроводжується істотною зміною швидкості серцевих скорочень або рівнів катехоламінів у плазмі крові при тривалому&nbsp;застосуванні.
&nbsp;
Ефект корелює з концентраціями у плазмі крові у пацієнтів молодого і літнього віку.
&nbsp;
У пацієнтів&nbsp;з артеріальною гіпертензією&nbsp;та нормальною функцією нирок терапевтичні дози амлодипіну призводять до зниження ренального судинного опору і підвищення рівня гломерулярної фільтрації, а також ефективного ниркового потоку плазми без змін фракції, що фільтрується, або протеїнурії.
&nbsp;
Як і у випадку з іншими блокаторами кальцієвих каналів, вимірювання гемодинаміки серцевої функції у спокої та при навантаженні (або при ходьбі) у пацієнтів з нормальною функцією шлуночків, пролікованих амлодипіном, у цілому показали невелике підвищення серцевого індексу без істотного впливу на dP/dt або на кінцевий діастолічний тиск, або на об&rsquo;єм лівого шлуночка. У гемодинамічних дослідженнях амлодипін не виявляв негативного інотропного ефекту при застосуванні терапевтичних доз у інтактних тварин та людей, навіть при сумісному введенні з бета-блокаторами людям.
&nbsp;
Амлодипін не змінює функцію синусно-передсердного вузла або передсердно-шлуночкової провідності у здорових тварин або людей. Відомо, що у клінічних дослідженнях при застосуванні амлодипіну в комбінації з бета-блокаторами у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією змін показників електрокардіограми не відзначено.
&nbsp;
Спостерігалися позитивні клінічні ефекти амлодипіну у пацієнтів з хронічною стабільною стенокардією, вазоспастичною стенокардією та ішемічною хворобою, що була підтверджена ангіографічно.
&nbsp;
Застосування пацієнтам з артеріальною гіпертензією
Рандомізоване подвійно сліпе дослідження захворюваності і летальності &ndash; проведено з метою порівняння нових методів терапії: застосування амлодипіну у дозі 2,5&ndash;10 мг на добу (блокатора кальцієвих каналів) або лізиноприлу у дозі 10&ndash;40 мг на добу (інгібітору АПФ) як першої лінії терапії у порівнянні із застосуванням тіазидного діуретика хлорталідону у дозі 12,5&ndash;25 мг на добу при легкій та помірній артеріальній гіпертензії.
&nbsp;
Первинною кінцевою точкою були ішемічна хвороба серця з летальним наслідком або нелетальний інфаркт міокарда. Значущих відмінностей у первинній кінцевій точці при порівнянні терапії амлодипіном та хлорталідоном не спостерігалося. Серед вторинних кінцевих точок кількість випадків розвитку серцевої недостатності була значущо більшою в групі застосування амлодипіну у порівнянні з групою застосування. Однак не було відмічено значущих відмінностей за показником летальності з усіх причин між групами застосування амлодипіну та хлорталідону.
&nbsp;
Валсартан.
Валсартан є активним, потужним і специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину ІІ, що призначений для внутрішнього застосування. Він діє вибірково на рецептори підтипу АТ1, які є рідко поширені і відповідають за&nbsp;&nbsp;ефекти ангіотензину ІІ.&nbsp;Підвищені рівні ангіотензину II внаслідок блокади АТ1-рецепторів валсартаном можуть стимулювати вільні АТ2-рецептори, що врівноважує ефект АТ1-рецепторів.&nbsp;Валсартан не має будь-якої часткової активності агоніста відносно&nbsp;АТ1-рецепторів&nbsp;і має набагато більшу (приблизно у 20000 разів) спорідненість з&nbsp;АТ1-рецепторами, ніж з АТ2-рецепторами.
&nbsp;
Валсартан не пригнічує&nbsp;ангіотензинперетворювальний фермент (АПФ), відомий також під назвою кінінази ІІ, який перетворює ангіотензин І в ангіотензин ІІ і руйнує брадикінін.&nbsp;З огляду на відсутність впливу на АПФ та потенціювання активності брадикініну чи субстанції Р, застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ зазвичай не супроводжується кашлем.&nbsp;У клінічних дослідженнях, де валсартан порівнювався з інгібітором АПФ, частота випадків сухого кашлю була значно меншою (Р&nbsp;&lt;&nbsp;0,05) у пацієнтів, які лікувалися валсартаном, ніж у пацієнтів, які приймали інгібітор АПФ (2,6 % порівняно з 7,9 % відповідно).
&nbsp;
У пацієнтів, які раніше лікувалися інгібітором АПФ, розвивався сухий кашель. При лікуванні валсартаном це ускладнення було відзначено у 19,5 % випадків, а при лікуванні тіазидним діуретиком &ndash; у&nbsp; 19 % випадків, тоді як у групі хворих, які отримували лікування інгібітором АПФ, кашель спостерігався у 68,5 % випадків (Р &lt; 0,05). Валсартан не вступає у взаємодію і не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, які, як відомо, відіграють важливу роль у регуляції функцій серцево-судинної системи.
&nbsp;
Призначення препарату пацієнтам з артеріальною гіпертензією призводить до зниження артеріального тиску, не впливаючи при цьому на частоту пульсу.
&nbsp;
У більшості пацієнтів після призначення внутрішньо разової дози препарату початок антигіпертензивної активності відзначається в межах 2 годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається в межах 4&ndash;6 годин.
&nbsp;
Антигіпертензивний ефект зберігається більше 24 годин після прийому разової дози. За умови регулярного застосування препарату максимальний терапевтичний ефект зазвичай досягається протягом 2&ndash;4 тижнів і утримується на досягнутому рівні в ході тривалої терапії. Раптова відміна валсартану не призводить до відновлення артеріальної гіпертензії або до інших побічних клінічних явищ.
&nbsp;
Встановлено, що прийом валсартану значно знижує рівень госпіталізації пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (NYHA&nbsp;&nbsp;класу II&ndash;IY). Більш значущий ефект досягався у пацієнтів, які не отримували&nbsp;&nbsp;інгібітори АПФ або бета-блокатори. Також встановлено, що прийом валсартану знижував серцево-судинну летальність у клінічно стабільних пацієнтів з патологією лівого шлуночка або лівошлуночковою дисфункцією після інфаркту міокарда.
&nbsp;
Інші дослідження:&nbsp;подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС).
Відомо, що у двох великих рандомізованих контрольованих дослідженнях вивчали застосування комбінації інгібітору АПФ та АРА. У даних дослідженнях при порівнянні з монотерапією не було виявлено значущих позитивних відмінностей щодо впливу на нирки та/або серцево-судинну систему та летальність, тоді як був встановлений підвищений ризик розвитку гіперкаліємії, гострого ураження нирок та/або гіпотензії. З урахуванням подібності фармакокінетичних властивостей дані результати також релевантні для інших інгібіторів АПФ та АРА.&nbsp;Таким чином, не слід сумісно застосовувати інгібітори АПФ та АРА пацієнтам із діабетичною нефропатією.
&nbsp;
Відомо, що проводилося дослідження, метою якого було виявлення користі додавання аліскірену до стандартної терапії інгібітором АПФ чи АРА у пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу та хронічною хворобою нирок, серцево-судинним захворюванням чи поєднанням останніх. Дослідження було припинено на ранній стадії через підвищений ризик виникнення ускладнень терапії. Летальність з причини серцево-судинної патології та інсульти чисельно були більш частими у групі застосування аліскірену, ніж у групі плацебо, при цьому у групі застосування аліскірену порівняно з групою плацебо також більш часто повідомлялося про розвиток небажаних явищ та серйозних небажаних явищ особливого значення (гіперкаліємія, гіпотензія та порушення функції нирок).
&nbsp;
Валсартан/амлодипін.
Комбінація амлодипін/валсартан у пацієнтів з артеріальною гіпертензією спричиняє антигіпертензивний ефект упродовж приблизно 24 годин. Раптова відміна препарату не призводить до швидкого підвищення артеріального тиску.
&nbsp;
У пацієнтів, у яких артеріальний тиск адекватно контролюється амлодипіном, при неприйнятних набряках комбінована терапія може забезпечити аналогічний контроль артеріального тиску при зменшенні набряків.

Фармакокінетика

Лінійність.&nbsp;Валсартан і амлодипін проявляють лінійність фармакокінетики.
&nbsp;
Амлодипін.
&nbsp;
Всмоктування.&nbsp;Після внутрішнього застосування терапевтичних доз амлодипіну&nbsp;окремо максимальна концентрація (Сmax) у плазмі крові&nbsp;досягається протягом 6-12 годин. Розрахована абсолютна біодоступність становить від 64 до 80 %. Їжа істотно впливає на біодоступність амлодипіну.
&nbsp;
Розподіл. Об&rsquo;єм розподілу становить приблизно 21 л/кг. Відомо, що&nbsp;у дослідженнях амлодипіну&nbsp;in vitro&nbsp;доведено, що у пацієнтів,&nbsp;хворих на есенціальну гіпертензію, приблизно 97,5 % циркулюючого препарату зв&rsquo;язується з білками плазми.
&nbsp;
Біотрансформація.&nbsp;Амлодипін інтенсивно (приблизно 90&nbsp;%) метаболізується у печінці до неактивних метаболітів.
&nbsp;
Виведення.&nbsp;Виведення амлодипіну з плазми крові двофазне, з періодом напіввиведення приблизно 30-50 годин. Рівноважні рівні у плазмі крові досягаються після постійного&nbsp;введення протягом 7-8 днів. 10 % початкового амлодипіну і 60&nbsp;% метаболітів амлодипіну виводяться із сечею.
&nbsp;
Валсартан.
&nbsp;
Всмоктування.&nbsp;Після прийому препарату внутрішньо пік концентрації&nbsp;(Сmax)&nbsp;&nbsp;валсартану у плазмі досягається протягом 2-4 годин. Середня величина абсолютної біодоступності препарату становить 23&nbsp;%.&nbsp;Їжа знижує експозицію валсартану, як показує AUC (концентрація у плазмі &ndash; час), приблизно на 40 %, а пік концентрації у плазмі (Сmах) &ndash; на 50 %, хоча через 8 годин після застосування концентрація валсартану у плазмі однакова для групи, яка приймала препарат натще, і групи пацієнтів, яка приймала препарат після їди. Зниження AUC не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного ефекту, тому валсартан можна приймати незалежно від прийому їжі.
&nbsp;
Розподіл.&nbsp;Рівноважний об&rsquo;єм розподілу валсартану після внутрішньовенного введення становить приблизно 17 л, що вказує на те, що валсартан розподіляється у тканинах неінтенсивно. Валсартан міцно зв&rsquo;язується з білками плазми (94-97 %), головним чином із сироватковим альбуміном.
&nbsp;
Біотрансформація.&nbsp;Валсартан значною мірою не трансформується, оскільки тільки 20 % дози переходить у метаболіти. У плазмі крові в низьких концентраціях (менше 10 % від AUC валсартану) ідентифікований гідроксиметаболіт, який фармакологічно неактивний.
&nbsp;
Виведення.&nbsp;Для валсартану характерна багатоекспоненціальна кінетика виведення&nbsp;(час напіввиведення Т1/2a&nbsp;&lt;&nbsp;1 години і Т1/2b&nbsp;приблизно 9 годин).&nbsp;&nbsp;Валсартан виводиться головним чином у незміненому стані з калом (приблизно 83&nbsp;% від дози) і сечею (близько 13 % від дози). Після внутрішньовенного введення кліренс валсартану у плазмі крові становить приблизно&nbsp;&nbsp;2 л/год, а його ренальний кліренс &ndash; приблизно 0,62 л/год (приблизно 30 % від загального кліренсу). Період напіввиведення валсартану &ndash; 6 годин.
&nbsp;
Валсартан/амлодипін.
Після перорального застосування препарату&nbsp;Діфорс&nbsp;пік концентрації (Сmax)&nbsp;у плазмі крові валсартану і амлодипіну досягається за 3 і 6-8 годин відповідно. Швидкість і ступінь всмоктування препарату&nbsp;Діфорс&nbsp;еквівалентні біодоступності валсартану та амлодипіну&nbsp;при призначенні окремо.
&nbsp;
Особливі популяції.
&nbsp;
Діти.
Дані про фармакокінетику препарату у дітей відсутні.
&nbsp;
Пацієнти літнього віку (віком від 65 років).
Час досягнення Сmax&nbsp;амлодипіну у плазмі крові приблизно однаковий у пацієнтів молодшого віку і пацієнтів літнього віку. У пацієнтів літнього віку кліренс амлодипіну має тенденцію до зниження, що призводить до зростання AUC і подовження періоду напіввиведення. Середня системна AUC валсартану в осіб літнього віку на 70 % вища, ніж у пацієнтів молодшого віку, тому необхідно дотримуватися обережності при підвищенні дози.
&nbsp;
Ниркова недостатність.
Порушення функції нирок істотно не впливають на фармакокінетику амлодипіну.&nbsp;Як і очікувалося стосовно до сполуки, нирковий кліренс якої становить лише 30 %&nbsp;&nbsp;загального плазмового кліренсу, кореляції між станом функції нирок і системною експозицією валсартану не відзначалося.
&nbsp;
Порушення функції печінки.
У пацієнтів з печінковою недостатністю знижується кліренс амлодипіну, що призводить до підвищення AUC приблизно на 40-60 %. У&nbsp;середньому у&nbsp;пацієнтів&nbsp;із легкими&nbsp;і помірними хронічними захворюваннями печінки експозиція (визначена за значеннями AUC) валсартану в середньому вдвічі перевищує таку у здорових добровольців&nbsp;(відібрані за віком, статтю та масою тіла). Пацієнти, які мають захворювання печінки, повинні бути обережними при застосуванні препарату.

Показання

Есенціальна гіпертензія у пацієнтів, артеріальний тиск яких не регулюється&nbsp;за допомогою монотерапії амлодипіном або валсартаном.

Протипоказання

<ul>
<li>Підвищена чутливість до активної субстанції, похідних дигідропіридину або до будь-якого з компонентів препарату.</li>
<li>Тяжкі порушення функції печінки, біліарний цироз печінки або холестаз.</li>
<li>Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину (АРА), включаючи валсартан, або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) з аліскіреном пацієнтам із цукровим діабетом або порушенням функції нирок (швидкість клубочкової&nbsp;&nbsp;фільтрації (ШКФ) &lt; 60 мл/хв/1,73 м2).</li>
<li>Вагітні або жінки, які планують&nbsp;завагітніти (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).</li>
<li>Тяжка гіпотензія.</li>
<li>Шок (включаючи кардіогенний шок).</li>
<li>Обструкція вивідного тракту лівого шлуночка (наприклад,&nbsp;гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія і&nbsp;стеноз аорти тяжкого ступеня).</li>
<li>Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Медикаментозні взаємодії.
Дослідження міжлікарських взаємодій препарату Діфорс з іншими лікарськими засобами не проводили.
&nbsp;
Лікарські засоби, при супутньому застосуванні яких слід бути уважними.
&nbsp;
Інші гіпотензивні препарати.
Часто застосовувані гіпотензивні препарати (наприклад, альфа-блокатори, діуретики) та інші лікарські засоби, які можуть спричиняти появу гіпотензивних небажаних явищ (наприклад, трициклічні антидепресанти, альфа-блокатори, що застосовуються для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози), можуть посилювати гіпотензивну дію комбінації.
&nbsp;
Взаємодії, пов&rsquo;язані з амлодипіном.
&nbsp;
Супутнє застосування не рекомендоване.
&nbsp;
Грейпфрут або грейпфрутовий сік.
Не рекомендується застосування амлодипіну з грейпфрутовим соком або з грейпфрутом, оскільки у деяких пацієнтів біодоступність може бути збільшена, що призведе до посилення гіпотензивного ефекту препарату.
&nbsp;
Лікарські засоби, при супутньому застосуванні яких слід бути уважними.
&nbsp;
Інгібітори CYP3A4.
Супутнє застосування амлодипіну з більш чи менш потужними інгібіторами CYP3A4 (інгібіторами протеази, азоловими протигрибковими, макролідами, такими як&nbsp;&nbsp;еритроміцин або кларитроміцин, верапаміл або дилтіазем)&nbsp;може призвести до значного посилення системного впливу амлодипіну. Клінічні прояви таких фармакокінетичних змін можуть бути посиленими у пацієнтів літнього віку. Можуть бути необхідними клінічний моніторинг та корекція доз.
&nbsp;
Індуктори CYP3A4 (протисудомні препарати (наприклад карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, фосфенітоїн, примідон), рифампіцин, звіробій звичайний (Hypericum perforatum).
&nbsp;
При супутньому застосуванні&nbsp;індукторів&nbsp;CYP3A4 концентрація амлодипіну в плазмі може змінюватися. Отже, слід контролювати артеріальний тиск і регулювати дозування під час і після супутнього застосування, особливо у разі потужних індукторів CYP3A4 (наприклад рифампіцину,&nbsp;Hypericum perforatum).
&nbsp;
Симвастатин.
Багаторазове застосування доз 10 мг амлодипіну з 80 мг симвастатину призводить до&nbsp;&nbsp;збільшення експозиції симвастатину на 77 % порівняно із застосуванням одного симвастатину. Рекомендовано знижувати добову дозу симвастатину до 20 мг для пацієнтів, які застосовують амлодипін.
&nbsp;
Дантролен (інфузії).
Відомо, що у тварин спостерігалися летальні випадки вентрикулярних фібриляцій та кардіоваскулярних колапсів у зв&rsquo;язку з гіперкаліємією після застосування верапамілу та дантролену внутрішньовенно. Через ризик гіперкаліємії рекомендується уникати супутнього застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін,&nbsp;&nbsp;пацієнтам,&nbsp;схильним до розвитку&nbsp;злоякісної гіпертермії та при лікуванні злоякісних гіпертермій.&nbsp;
&nbsp;
Лікарські засоби, при супутньому застосуванні яких слід бути уважними
&nbsp;
Інші.
У ході клінічних досліджень амлодипін не впливав на фармакокінетику аторвастатину, діоксину, варфарину або циклоспорину.
&nbsp;
Взаємодії, пов&rsquo;язані з валсартаном.
&nbsp;
Супутнє застосування не рекомендоване.
&nbsp;
Літій.
При одночасному застосуванні&nbsp;літію з&nbsp;інгібіторами АПФ&nbsp;або антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ, включаючи валсартан,&nbsp;відзначалося оборотне підвищення сироваткових концентрацій літію і його токсичності. Супутнє застосування валсартану і літію не рекомендується. Якщо ж застосування такої комбінації необхідне, слід ретельно контролювати рівень літію в сироватці крові.&nbsp;Ризик підвищення токсичності літію може бути надалі підвищений при сумісному застосуванні препарату Діфорс із діуретиками.
&nbsp;
Калійзберігаючі діуретики, калієві добавки, замінники солі, що містять калій, та інші препарати, які можуть підвищувати рівень калію.
&nbsp;
Якщо лікарські засоби, що впливають на калієві канали, призначають у комбінації з валсартаном, слід передбачити частий контроль вмісту калію у плазмі.
&nbsp;
Лікарські засоби, при супутньому застосуванні яких слід бути уважними.
&nbsp;
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), у тому числі селективні інгібітори ЦОГ-2, ацетилсаліцилова кислота (&gt;3 г/добу) і неселективні НПЗП.
При супутньому застосуванні антагоністів ангіотензину II і НПЗП можливе послаблення гіпотензивної дії. Також супутнє застосування антагоністів ангіотензину II і НПЗП підвищує ризик погіршення ниркових функцій та підвищення рівня калію в сироватці крові. Тому на початку лікування рекомендується контролювати стан функції нирок, а також забезпечувати належний рівень рідини в організмі пацієнта.
&nbsp;
Інгібітори переносника накопичення (рифампіцин, циклоспорин) або ефлюксного переносника (ритонавір).
Результати досліджень&nbsp;in&nbsp;vitro&nbsp;з тканиною печінки людини показали, що валсартан є субстратом печінкового переносника накопичення&nbsp;OATP1B1 та печінкового ефлюксного переносника&nbsp;MRP2. Супутнє застосування інгібіторів переносника накопичення (рифампіцин, циклоспорин) або ефлюксного переносника (ритонавір) можуть збільшувати системну експозицію валсартану.
&nbsp;
Подвійна блокада РААС з АРА, інгібіторами АПФ або аліскіреном.
Результати клінічних досліджень показали, що подвійна блокада РААС при комбінованому застосуванні інгібіторів АПФ, АРА чи аліскірену призводить до збільшення частоти виникнення таких небажаних явищ, як гіпотензія, гіперкаліємія та&nbsp;зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність), порівняно з лікуванням одним лікарським засобом, що впливає на РААС. Тому&nbsp;супутнє застосування АРА &ndash; включаючи валсартан &ndash; або інгібіторів АПФ з аліскіреном протипоказане пацієнтам з цукровим діабетом або порушеннями функції нирок&nbsp;&nbsp;(ШКФ &lt; 60 мг/хв/1,73 м2).
&nbsp;
Інші.
При монотерапії валсартаном не встановлені клінічно значущі лікарські взаємодії з такими препаратами: циметидин, варфарин, фуросемід, дигоксин, атенолол, індометацин, гідрохлоротіазид, амлодипін, глібенкламід.

Особливості застосування

Безпека та ефективність амлодипіну при лікуванні гіпертензивного кризу не встановлені.
&nbsp;
Пацієнти з дефіцитом в організмі натрію та/або об&rsquo;єму циркулюючої крові.
У пацієнтів з неускладненою артеріальною гіпертензією (0,4 %) спостерігалася надмірна гіпотензія.
&nbsp;
У пацієнтів з активованою ренін-ангіотензиновою системою (зі зниженим вмістом натрію та/або об&rsquo;ємом циркулюючої крові, які одержують високі дози діуретиків), які приймають блокатори ангіотензинових рецепторів, може виникати симптоматична гіпотензія. Рекомендовано корекцію цього стану перед застосуванням препарату&nbsp;Діфорс&nbsp;або ретельний медичний нагляд на початку терапії.
&nbsp;
При виникненні артеріальної гіпотензії при застосуванні препарату&nbsp;Діфорс&nbsp;пацієнта слід покласти на спину і, якщо необхідно, провести внутрішньовенну інфузію фізіологічного розчину. Після стабілізації артеріального тиску можна продовжити лікування.
&nbsp;
Гіперкаліємія.
Слід з обережністю проводити одночасне лікування калієвими добавками, калійзберігаючими діуретиками, сольовими замінниками, що містять калій, або іншими препаратами, які можуть підвищувати рівень калію (гепарин та інші), а також необхідний частий контроль рівня калію у плазмі крові.
&nbsp;
Стеноз ниркової артерії.
Препарат Діфорс слід застосовувати з обережністю для лікування гіпертензії у пацієнтів з однобічним або двобічним стенозом ниркової артерії або стенозом єдиної нирки, оскільки рівні сечовини та креатиніну в сироватці крові можуть збільшуватися.
&nbsp;
Трансплантація нирки.
Немає досвіду безпечного застосування препарату&nbsp;Діфорс&nbsp;пацієнтам з нещодавно перенесеною трансплантацією нирки.
&nbsp;
Порушення функції печінки.
Валсартан виводиться головним чином у незміненому стані з жовчю.&nbsp;Період напіввиведення амлодипіну подовжується та показник&nbsp;AUC (концентрація у плазмі &ndash; час) вищий у пацієнтів з ушкодженнями функції печінки; рекомендації щодо дозувань не встановлені.&nbsp;&nbsp;Особлива обережність необхідна при застосуванні препарату Діфорс пацієнтам з порушенням функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості або обструктивними захворюваннями жовчного міхура.&nbsp;Максимальна рекомендована доза для пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки без холестазу становить 80 мг валсартану.
&nbsp;
Порушення функції нирок.
Пацієнтам з порушеннями функції нирок легкого або помірного ступеня (ШКФ &gt;&nbsp;30&nbsp;мл/хв/1,73&nbsp;м2) корекція дози не потрібна. При помірних порушеннях ниркових функцій рекомендується контролювати рівні калію і креатиніну в крові.
&nbsp;
Супутнє застосування антагоністів рецепторів ангіотензину, включаючи валсартан,&nbsp;&nbsp;або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту з аліскіреном протипоказано&nbsp;&nbsp;пацієнтам з порушеннями функції нирок&nbsp;&nbsp;(ШКФ &lt; 60 мг/хв/1,73 м2).
&nbsp;
Ангіоневротичний набряк.
Набряк Квінке, у тому числі набряк гортані та голосової щілини, що можуть призвести до обструкції дихальних шляхів, та/або набряк обличчя, губ, глотки та/або язика, спостерігався у пацієнтів, які застосовували валсартан. Деякі із цих пацієнтів мали в анамнезі набряк Квінке при прийомі інших препаратів, у тому числі інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Застосування&nbsp;&nbsp;препарату Діфорс слід негайно припинити при виникненні набряку Квінке, повторне застосування не рекомендоване.
&nbsp;
Первинний гіперальдостеронізм.
Пацієнтам з первинним гіперальдостеронізмом не слід приймати антагоніст ангіотензину II валсартан, оскільки їх ренін-ангіотензинова система порушена у зв&rsquo;язку з основним захворюванням.
&nbsp;
Серцева недостатність/після перенесеного інфаркту міокарда.
Внаслідок пригнічення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у чутливих пацієнтів можливі порушення функцій нирок.&nbsp;У пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, у яких функції нирок можуть залежати від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) та антагоністів рецепторів ангіотензину спричиняло розвиток олігурії та/або прогресуючої азотемії, а також (у рідкісних випадках) гостру ниркову недостатність та/або летальний наслідок. Подібні результати відзначалися при застосуванні валсартану.&nbsp;
&nbsp;
Пацієнтам із серцевою недостатністю або після перенесеного інфаркту міокарда слід оцінювати функцію нирок. Відомо, що у довгостроковому плацебо-контрольованому дослідженні амлодипіну у пацієнтів із серцевою недостатністю неішемічного походження класу III і IV за класифікацією NYHA (Нью-Йоркської кардіологічної асоціації) при застосуванні амлодипіну частота випадків розвитку набряку легень була вищою порівняно з такою при застосуванні плацебо, однак не було значної різниці у появі або погіршенні серцевої недостатності.
&nbsp;
Пацієнтам із застійною серцевою недостатністю блокатори кальцієвих каналів, включаючи амлодипін, слід застосовувати з обережністю, оскільки вони можуть підвищувати ризик серцево-судинних&nbsp;подій&nbsp;та&nbsp;летальних&nbsp;випадків.
&nbsp;
Стеноз аорти і мітрального клапана.
Як і при лікуванні іншими вазодилататорами, особливо обережними повинні бути пацієнти, у яких констатовано виражений стеноз аорти невисокого ступеня або стеноз мітрального клапана.
&nbsp;
Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС).
Існують дані, що сумісне застосування інгібіторів АПФ, АРА або аліскірену підвищує ризик розвитку гіпотензії, гіперкаліємії та зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність). Тому не рекомендується проводити подвійну блокаду РААС шляхом комбінованого застосування інгібіторів АПФ, АРА або аліскірену.
&nbsp;
Якщо подвійна блокада є абсолютно необхідною, її слід проводити винятково під наглядом спеціаліста зі здійсненням частого ретельного моніторингу функції нирок, концентрацій електролітів та артеріального тиску. Не слід сумісно застосовувати інгібітори АПФ та АРА пацієнтам з діабетичною нефропатією.
&nbsp;
Застосування препарату Діфорс не вивчали у пацієнтів з іншими захворюваннями, крім артеріальної гіпертензії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

У пацієнтів, які застосовують Діфорс, може виникати запаморочення або відчуття слабкості після прийому препарату, тому вони повинні враховувати це під час керування автотранспортом та роботі з потенційно небезпечними механізмами.
&nbsp;
Амлодипін може слабко або помірно впливати на здатність керувати автотранспортом або&nbsp;&nbsp;працювати з іншими механізмами. Якщо пацієнти під час застосування амлодипіну відчувають&nbsp;запаморочення, головний біль, втому або нудоту, їх реакція може порушуватися.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність.
Діфорс протипоказано застосовувати вагітним або жінкам, які планують завагітніти.
&nbsp;
Якщо вагітність встановлена у процесі терапії, прийом препарату Діфорс слід&nbsp;негайно припинити та при необхідності замінити іншим лікарським засобом зі встановленим профілем безпеки щодо застосування вагітним.
&nbsp;
Дані епідеміологічних досліджень ризику тератогенності після впливу інгібіторів АПФ протягом І триместру вагітності не були переконливими; проте деяке зростання ризику виключати не можна. Хоча дані контрольованих епідеміологічних досліджень антагоністів рецепторів ангіотензину II (АРАII) відсутні, подібний ризик може виникати при застосуванні препаратів цього класу.&nbsp;Відомо, що застосування АРА II протягом ІІ і ІІІ триместрів вагітності, як відомо, чинить токсичну дію на плід у&nbsp;людини (зниження ниркової функції, олігогідрамніон, затримка осифікації кісток черепа) та новонародженого (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія).
&nbsp;
Якщо з ІІ триместру вагітності застосовували АРА II, рекомендується ультразвукове дослідження ниркової функції та стану кісток черепа плода.
&nbsp;
Немовлята, матері яких приймали АРА II, повинні перебувати під ретельним наглядом щодо розвитку артеріальної гіпотензії.
&nbsp;
Період годування груддю.
Амлодипін виділяється в грудне молоко. Частка материнської дози, отриманої немовлям, оцінюється з інтерквартильним діапазоном 3&ndash;7%, максимум 15%. Вплив амлодипіну на немовлят невідомий.
&nbsp;
Оскільки інформація про застосування препарату Діфорс у період годування груддю відсутня, препарат не рекомендується застосовувати в період годування груддю; бажано застосовувати альтернативні препарати з вивченим профілем безпеки, особливо в разі годування груддю новонароджених або недоношених дітей.
&nbsp;
Фертильність.
Клінічних досліджень впливу на фертильність не проводили.
&nbsp;
Валсартан.
Відомо, що валсартан не спричиняв небажаних реакцій з боку репродуктивної системи у самців та самок щурів при пероральному застосуванні у дозах до 200 мг/кг на добу. Дана доза у 6 разів перевищує максимальну рекомендовану дозу для людини у перерахуванні на мг/м2&nbsp;(у розрахунках використовувалася доза 320 мг на добу для перорального прийому пацієнтом масою 60 кг).
&nbsp;
Амлодипін.
У деяких пацієнтів, які проходили лікування блокаторами кальцієвих каналів, повідомлялося про випадки оборотних біохімічних змін у голівках сперматозоїдів. Клінічних даних з приводу впливу амлодипіну на фертильність недостатньо. Відомо, що в одному з досліджень на щурах були виявлені небажані реакції з боку фертильності самців.

Спосіб застосування та дози

Пацієнти, у яких артеріальний тиск не регулюється монопрепаратами амлодипіну або валсартану, можуть бути переведені на комбіновану терапію препаратом Діфорс. Рекомендована доза ‒ 1 таблетка на добу. Діфорс приймати незалежно від прийому їжі, запиваючи його невеликою кількістю води.
&nbsp;
Пацієнтів, які приймають валсартан і амлодипін окремо, можна перевести на Діфорс, що містить ті ж самі дози компонентів. Перед переходом на комбінацію фіксованих доз рекомендується індивідуальний підбір дози окремих компонентів (тобто амплодипіну і валсартану).&nbsp;У разі клінічної необхідності можна розглянути можливість безпосередньої заміни монотерапії на комбінацію фіксованими дозами.
&nbsp;
Максимальна добова доза &ndash; 1 таблетка препарату Діфорс 80 або 1 таблетка препарату Діфорс 160, або 1 таблетка препарату Діфорс XL (максимально допустимі дози компонентів препарату &ndash; 10 мг за вмістом амлодипіну, 320&nbsp;мг за вмістом валсартану).
&nbsp;
Дозування в окремих групах пацієнтів.
&nbsp;
Порушення функції нирок.
Немає доступних клінічних даних щодо застосування пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок.
&nbsp;
Для пацієнтів із легкими і помірними порушеннями функції нирок немає необхідності у коригуванні дози препарату Діфорс.
&nbsp;
У пацієнтів з порушеннями функції нирок помірного ступеня тяжкості рекомендується контролювати рівні калію і креатиніну у крові.
&nbsp;
Супутнє застосування препарату Діфорс з аліскіреном протипоказано пацієнтам з порушеннями функції нирок (ШКФ &lt; 60 мг/хв/1,73 м2).
&nbsp;
Цукровий діабет.
Супутнє застосування препарату Діфорс з аліскіреном протипоказано пацієнтам з цукровим діабетом.
&nbsp;
Порушення функції печінки.
Препарат Діфорс протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки.
&nbsp;
З обережністю слід застосовувати Діфорс пацієнтам з порушеннями функції печінки або обструктивними захворюваннями жовчних шляхів.
&nbsp;
Максимальна рекомендована доза для пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки без холестазу становить 80 мг валсартану.
&nbsp;
Рекомендації з дозування амлодипіну пацієнтам з легким або помірним порушенням функції печінки не розроблені. При переведенні таких пацієнтів з артеріальною гіпертензією (див. розділ &laquo;Показання&raquo;) і порушенням функції печінки на амлодипін або препарат Діфорс необхідно призначати найменшу з рекомендованих доз амлодипіну в монотерапії або у складі комбінованої терапії.
&nbsp;
Пацієнти літнього віку (від 65 років).
Для пацієнтів літнього віку рекомендовані звичайні дозові схеми, однак слід дотримуватися обережності при підвищенні дози препарату.&nbsp;При переведенні таких пацієнтів з артеріальною гіпертензією (див. розділ &laquo;Показання&raquo;) і порушенням функції печінки на амлодипін або препарат Діфорс необхідно призначати найменшу з рекомендованих доз амлодипіну в монотерапії або у складі комбінованої терапії.
&nbsp;
Педіатрична популяція.
Безпека та ефективність застосування препарату Діфорс дітям (віком до 18 років) не досліджена. Дані відсутні.

Діти

Дослідження лікування цим препаратом дітей (віком до 18 років) не проводили. Тому до отримання більш повної інформації препарат Діфорс не рекомендується застосовувати для лікування дітей.

Передозування

Симптоми.
Дотепер немає досвіду вивчення передозування препаратом&nbsp;Діфорс. Основним симптомом передозування валсартану, ймовірно, є виражена артеріальна гіпотензія із запамороченням. Передозування амлодипіну може призвести до наростаючої периферичної вазодилатації і, ймовірно, до рефлекторної тахікардії. Повідомляли про значну і потенційно пролонговану системну гіпотензію, аж до шоку і летального наслідку.
&nbsp;
Лікування.
Якщо препарат прийнято нещодавно, слід викликати блювання або промити шлунок. Всмоктування амлодипіну значно знижується при застосуванні активованого вугілля одразу&nbsp;&nbsp;або впродовж 2 годин після прийому амлодипіну.
&nbsp;
Клінічно значуща артеріальна гіпотензія, спричинена передозуванням препаратом&nbsp;Діфорс,&nbsp;&nbsp;вимагає активної підтримки стану серцево-судинної системи, включаючи частий контроль серцевої і дихальної функцій, підняття нижніх кінцівок, увагу до об'єму циркулюючої рідини і сечовипускання. Для відновлення судинного тонусу та артеріального тиску можна застосовувати судинозвужувальний препарат при відсутності протипоказань для його застосування. При стійкому зниженні артеріального тиску, яке є наслідком блокади кальцієвих каналів, може бути доцільним внутрішньовенне введення кальцію глюконату.
&nbsp;
Виведення валсартану та амлодипіну за допомогою гемодіалізу малоймовірне.

Побічні реакції

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 &deg;C.

По 10 таблеток у блістері; по 1 або по 3 блістери в картонній пачці.

Категорія відпуску

ТОВ &laquo;Фарма Старт&raquo;.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають

Перейшов з валсартану, бо монотерапія перестала працювати, зараз тиск нормально стабілізувався, приймаю 1 пігулку в день