Name: Дезтрон р-н д/інф. 0,8мг/мл 5мл фл. №1
Brand: Актавіс, Італія
SKU: 1475.7917
Availability: InStock

Повні аналоги

Аналоги в інших формах випуску

Форма випуску

Лабораторіос Нормон С.А., Іспанія

Золта концентрат для розчину для інфузій по 4 мг/5 мл, 5 мл

Є в наявності

золедронова кислота

Фармекс Групп  Україна

Золедронова кислота-Фармекс концентрат для інфузій 0,8 мг/мл, флакон 5 мл, 1 шт.

Золедронова к-та Фармекс конц. д/інф. 0,8мг/мл фл. 5мл №1

ТОВ «Фармідея», Латвія

Золацид концентрат для розчину для інфузій 4мг/5мл, 1 шт.

Новартіс Швейцарія

Зомета концентрат для інфузій 4 мг/5мл, 1 шт.

Сінтон Хіспанія, Іспанія

Золендровіста концентрат для розчину для інфузій 4мг/5мл, 5 мл, 1 шт.

Золендровіста

Алтан Фармасьютікалз,С.А.,Іспанія

Золевіста розчин для інфузій по 5 мг/100 мл, 100 мл

Золевіста р-н д/інф.5мг/100мл  100мл №1

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

GTIN

Код АТС/ATX

Міжнародне найменування

Код Моріон

Лікарська форма

Виробник

Основні

Основні властивості

Актавіс, Італія

Дезтрон р-н д/інф. 0,8мг/мл 5мл фл. №1

Склад

діюча речовина: золедронова кислота;
5 мл концентрату містять золедронової кислоти моногідрату 4,264 мг еквівалентно золедроновій кислоті 4 мг;
1 мл концентрату містить золедронової кислоти моногідрату 0,8528 мг еквівалентно золедроновій кислоті 0,8 мг;
допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію цитрат трьохосновний дигідрат, вода для ін&rsquo;єкцій.

Концентрат для розчину для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТX М05В А08.

Фармакодинаміка

Золедронова кислота належить до класу бісфосфонатів, що специфічним чином діють на кісткову тканину. Вона є інгібітором остеокластичної кісткової резорбції.
Селективна дія бісфосфонатів на кістки базується на їхній високій спорідненості з мінералізованою кістковою тканиною, однак молекулярний механізм, що призводить до інгібіції остеокластичної активності, дотепер не з&rsquo;ясований. У ході довготривалих досліджень на тваринах було встановлено, що золедронова кислота інгібує кісткову резорбцію без негативного впливу на формування, мінералізацію та механічні властивості кісток.
Крім інгібіції остеокластичної кісткової резорбції, золедронова кислота чинить пряму протипухлинну дію на культивовані клітини мієломи та раку молочної залози людини завдяки інгібіції проліферації клітин та індукції апоптозу. Золедронова кислота може мати такі антиметастатичні властивості:
<ul>
<li>іn vivo &ndash; інгібіція остеобластної кісткової резорбції, яка діє на структуру мікрокристалічного матриксу кістки, що зменшує пухлинний ріст, антиангіогенна дія, протибольова дія;</li>
<li>іn vitro &ndash; інгібіція остеобластної проліферації, пряма цитостатична дія, пряма проапоптична дія на пухлинні клітини, синергічний цитостатичний ефект з іншими протипухлинними ліками, антиадгезивна та антиінвазивна дія.</li>
</ul>

Фармакокінетика

Після разової та багаторазової інфузії золедронової кислоти протягом 5 хв та 15 хв у дозах 2 мг, 4 мг, 8 мг та 16 мг її концентрація у плазмі крові швидко збільшується та досягає піку наприкінці періоду інфузії, після чого швидко знижується. Через 24 години вміст золедронової кислоти у плазмі крові становить менше 1 % порівняно з максимальним вмістом її одразу після введення. Після цього ще протягом достатньо тривалого часу золедронова кислота виявляється в плазмі крові на рівні 0,1 % від максимального вмісту після введення аж до повторної інфузії на 28-й день.
Золедронова кислота виводиться у 3 етапи:
<ul>
<li>1 та 2 етап: швидке двофазне виведення препарату із системної циркуляції з періодом напіввиведення 0,24 години та 1,87 години відповідно;</li>
<li>3 етап: довготривала фаза виведення з кінцевим періодом напіввиведення, що становить 146 годин.</li>
</ul>
Золедронова кислота не метаболізується та виводиться нирками у незміненому стані.
У перші 24 години із сечею екскретується 39 &plusmn; 16 % введеної дози. Залишкова кількість препарату зв&rsquo;язується з кістковою тканиною. Після цього повільно триває зворотне вивільнення золедронової кислоти з кісткової тканини у системну циркуляцію та її виведення нирками. Загальний плазмовий кліренс препарату становить 5,04 &plusmn; 2,5 л/г та не залежить від дози препарату. Дані з фармакокінетики золедронової кислоти у хворих з гіперкальціємією, у пацієнтів з печінковою або тяжкою нирковою недостатністю не вивчені. Виявлена низька спорідненість золедронової кислоти з клітинними компонентами крові.
Зв&rsquo;язування з білками плазми є низьким, незв&rsquo;язана фракція &ndash; від 60 % при 2 нг/мл до 77 % при 2000 нг/мл золедронової кислоти.
Особливі популяції
Діти
Обмежені фармакокінетичні дані щодо дітей з тяжкою формою порушення остеогенезу дають можливість припустити, що фармакокінетика золедронової кислоти у дітей віком від 3 до 17 років аналогічна такій у дорослих при застосуванні в еквівалентних дозах (мг/кг). Вік, маса, стать і кліренс креатиніну не впливають на системну експозицію золедронової кислоти.

Показання

Профілактика симптомів, пов&rsquo;язаних з ураженням кісткової тканини (патологічні переломи, компресія хребетного стовбура, ускладнення після хірургічних втручань і променевої терапії або гіперкальціємія, обумовлена злоякісною пухлиною), у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях.
Лікування гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини (золедронової кислоти), інших бісфосфонатів або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
Вагітність або період годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Не було відмічено клінічно значущої взаємодії при застосуванні золедронової кислоти одночасно з часто застосовуваними лікарськими засобами: протипухлинними препаратами, сечогінними засобами, антибіотиками, аналгетиками. Золедронова кислота не виявляє істотного зв&rsquo;язування з білками плазми крові і не пригнічує ферменти системи цитохрому P450 людини за даними, отриманими у ході досліджень in vitro, але ніяких спеціальних клінічних досліджень щодо вивчення лікарської взаємодії не проводилося.
Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні бісфосфонатів разом з аміноглікозидами, оскільки обидва препарати можуть спричиняти адитивний вплив, що призводить до зниження рівня сироваткового кальцію на більш тривалий термін, ніж потрібно. Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні бісфосфонатів і петльових діуретиків, оскільки вони можуть виявляти адитивний вплив, внаслідок чого може виникнути гіпокальціємія.
Необхідно бути обережним при застосуванні Дезтрону разом з іншими потенційно нефротоксичними препаратами. Слід також враховувати можливість розвитку гіпомагніємії протягом лікування.
У пацієнтів із множинною мієломою ймовірність підвищення ризику розвитку ниркової дисфункції може бути збільшена при застосуванні золедронової кислоти у поєднанні з талідомідом.
Необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні золедронової кислоти з антиангіогенними (зменшують кровопостачання пухлини) лікарськими засобами, оскільки існують дані про підвищення ризику виникнення остеонекрозу щелепи у таких пацієнтів.

Особливості застосування

Після розкриття флакона розчин хімічно і фізично стабільний протягом 24 годин при температурі 2-8 &ordm;C. З мікробіологічної точки зору препарат необхідно використати негайно. В іншому випадку за час і умови зберігання препарату до моменту застосування несе відповідальність користувач; препарат зазвичай слід зберігати не більше 24 годин при температурі 2-8 &ordm;C. Перед застосуванням препарат необхідно нагріти до кімнатної температури.
Загальні
Перед введенням Дезтрону слід переконатися в достатній гідратації пацієнтів. Гіпергідратації слід уникати у пацієнтів з ризиком розвитку серцевої недостатності.
Стандартні метаболічні параметри, пов&rsquo;язані з гіперкальціємією, такі як рівні кальцію, фосфатів і магнію, потрібно ретельно перевірити після початку терапії Дезтроном. Якщо виникає гіпокальціємія, гіпофосфатемія, гіпомагніємія, може бути необхідна короткочасна додаткова терапія. Неліковані пацієнти з гіперкальціємією зазвичай мають деякі порушення функції нирок, тому необхідний ретельний моніторинг показників функції нирок.
Пацієнти, які застосовують Дезтрон, не повинні одночасно застосовувати інші препарати, які містять золедронову кислоту або будь-які інші бісфосфонати одночасно.
Порушення функції нирок
При вирішенні питання про застосування Дезтрону хворим з гіперкальціємією, обумовленою злоякісною пухлиною, на тлі порушення функції нирок слід дослідити стан хворого і зробити висновок про те, чи переважає потенційна користь від лікування над можливим ризиком.
При прийнятті рішення про лікування пацієнтів з метастазами у кістки з метою запобігання симптомам, пов&rsquo;язаним із хребтом, слід враховувати, що початок ефекту настає через 2-3 місяці.
Були повідомлення щодо ниркових дисфункцій, пов&rsquo;язаних із застосуванням бісфосфонатів. Фактори, які збільшують можливість порушення ниркової функції, включають дегідратацію, раніше існуюче порушення функції нирок, багаторазові цикли Дезтрону або інших бісфосфонатів, а також застосування нефротоксичних засобів або проведення інфузії в коротший термін, ніж було рекомендовано дотепер. Хоча при введенні Дезтрону в дозі 4 мг протягом не менше 15 хв ризик зменшується, погіршення функції нирок можливе. Зафіксовано порушення функції нирок, прогресування до ниркової недостатності та потреби в діалізі у пацієнтів після застосування початкової дози або одноразового введення 4 мг золедронової кислоти. Підвищення рівня креатиніну в сироватці крові спостерігається також у деяких пацієнтів, які постійно приймають препарат у рекомендованих дозах для запобігання виникненню симптомів, пов&rsquo;язаних із захворюваннями хребта, хоча це відбувається досить рідко.
Перед прийомом кожної дози Дезтрону у пацієнтів необхідно оцінювати рівень креатиніну в сироватці крові. Після початку лікування пацієнтам із метастазами в кістки та жінкам із ранньою стадією раку молочної залози в постменопаузальному періоді під час лікування інгібіторами ароматази (AIs) для запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток при незначних або помірних порушеннях функції нирок рекомендуються нижчі дози Дезтрону (див. таблицю у розділі &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). Пацієнтам, у яких спостерігаються ознаки погіршення ниркової функції під час лікування, прийом препарату можна відновлювати лише тоді, коли рівень креатиніну повернеться до початкового значення у межах 10 % від початкової величини. Терапію слід відновлювати у тій самій дозі, що і до переривання лікування.
У зв&rsquo;язку з потенційним впливом бісфосфонатів, у тому числі Дезтрону, на функцію нирок, відсутністю розгорнутих даних із клінічної безпеки у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (під час клінічних випробувань визначається як креатинін сироватки &gt;400 мкмоль/л або &gt;4,5 мг/дл для пацієнтів із гіперкальціємією що індукована пухлиною, креатинін сироватки &gt;265 мкмоль/л або &gt;3 мг/дл для пацієнтів із метастазами в кістки та у жінок із ранньою стадією раку молочної залози у постменопаузальному періоді під час лікування інгібіторами ароматази (AIs) для запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток відповідно) і лише обмеженими фармакокінетичними даними у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну &lt;30 мл/хв), застосування Дезтрону пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю не рекомендується.
Порушення функції печінки
Відсутні певні рекомендації для пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, оскільки доступні лише обмежені клінічні дані.
Остеонекроз щелепи
Остеонекроз щелепи було зареєстровано у пацієнтів, переважно з онкологічними захворюваннями, які отримували лікування препаратами, що перешкоджають резорбції кісткової тканини, такими як золедронова кислота. Багато з цих пацієнтів також отримували хіміотерапію, кортикостероїди. Більшість випадків пов&rsquo;язані зі стоматологічними процедурами, такими як видалення зуба. Багато хто мав ознаки місцевої інфекції, включаючи остеомієліт.
Початок лікування або новий курс лікування слід відкласти, якщо у пацієнтів наявні незагоєні відкриті ураження м&rsquo;яких тканин у порожнині рота, за винятком медичних надзвичайних ситуацій. До початку лікування бісфосфонатами пацієнтам із супутніми факторами ризику рекомендується провести стоматологічний огляд із відповідним профілактичним стоматологічним лікуванням та індивідуальною оцінкою користі та ризику.
Фактори ризику, які необхідно враховувати при оцінюванні ризику розвитку остеонекрозу щелепи:
<ul>
<li>активність бісфосфонатів (більший ризик для більш активних складових), метод застосування (ризик вищий при парентеральному застосуванні) та акумулювання дози;</li>
<li>рак, супутні захворювання (наприклад, анемія, коагулопатії, інфекція), паління;</li>
<li>супутня терапія: хіміотерапія; інгібітори ангіогенезу, променева терапія голови та шиї, терапія кортикостероїдами;</li>
<li>стоматологічні захворювання в анамнезі, недостатня гігієна порожнини рота, пародонтоз, інвазивні стоматологічні процедури та погано прилеглі зубні протези.</li>
</ul>
У пацієнтів із вищезазначеними супутніми факторами ризику до початку лікування бісфосфонатами потрібно проводити стоматологічне обстеження з відповідною стоматологічною профілактикою.
Усім пацієнтам рекомендується підтримувати належну гігієну порожнини рота та зубів, проходити періодичну перевірку зубів та негайно повідомляти про будь-які пероральні симптоми, такі як рухливість зубів, біль або набряк, незагоєння виразок або виділення під час лікування за допомогою золедронової кислоти. Під час лікування інвазивні стоматологічні процедури слід проводити з обережністю, уникаючи безпосередньої близькості до місця застосування золедронової кислоти.
Під час лікування цим хворим слід уникати інвазивних стоматологічних процедур, якщо це можливо. Пацієнтам, у яких під час терапії бісфосфонатами розвинувся остеонекроз щелепи, стоматологічна операція може погіршити стан. Для пацієнтів, які потребують стоматологічної процедури, немає даних щодо зниження ризику некрозу щелепи у результаті припинення лікування бісфосфонатами.
Режим лікування для пацієнтів, у яких виникає остеонекроз щелепи, має розроблятись в тісній співпраці між лікуючим лікарем і лікарем стоматологом або хірургом-стоматологом, що має досвід лікування пацієнтів з остеонекрозом щелепи. Слід розглянути можливість тимчасової відміни золедронової кислоти до нормалізації стану та максимального зменшення факторів ризику.
Остеонекроз інших анатомічних структур
Остеонекроз зовнішнього слухового проходу спостерігався при прийомі бісфосфонатів, в основному під час тривалої терапії. Можливі фактори ризику остеонекрозу зовнішнього слухового проходу включають використання стероїдів та хіміотерапію, та/або місцеві фактори ризику, такі як інфекції або травми. Можливість остеонекрозу зовнішнього слухового проходу слід розглянути у пацієнтів, які отримують бісфосфонати та скаржаться на симптоми з боку органів слуху, в тому числі на хронічні інфекції вуха.
Крім того, наявні окремі спорадичні повідомлення про остеонекроз інших структур, у тому числі стегнової кістки і кульшового суглобу, переважно у дорослих пацієнтів з онкозахворюваннями, які отримували золедронову кислоту.
Кістково-м&rsquo;язовий біль
У ході постмаркетингових досліджень повідомлялося про тяжкий, а іноді інвалідизуючий біль у кістках, суглобах та/або м&rsquo;язах у пацієнтів, які застосовували золедронову кислоту. Однак такі повідомлення були нечастими. Час до появи симптомів варіював від одного дня до декількох місяців після початку лікування. У більшості пацієнтів відзначалося зменшення вираженості симптомів після припинення лікування. У цих пацієнтів відзначали рецидив симптомів при відновленні лікування золедроновою кислотою або іншим бісфосфонатом.
Атипові переломи стегнової кістки
Атипові підвертлюжні і діафізарні переломи стегнової кістки були зареєстровані при застосуванні бісфосфонатів, в першу чергу, у пацієнтів, яким застосовували довготривале лікування остеопорозу. Поперечні або короткі косі переломи можуть виникнути в будь-якому місці вздовж стегнової кістки від трохи нижче малого вертлюга до трохи вище надвиростка. Переломи виникають після мінімальної травми чи без травми, деякі пацієнти відчувають біль у стегні або паху протягом кількох тижнів або місяців, що часто асоціюється із характерною рисою стрес-переломів, перш ніж виникає повний перелом стегнової кістки. Переломи часто двосторонні, тому необхідно провести обстеження протилежної стегнової кістки у пацієнтів, яким застосовують терапію бісфосфонатами, які перенесли перелом тіла стегнової кістки. Також надходила інформація про погане зрощування цих переломів. Потрібно розглянути доцільність припинення терапії бісфосфонатами пацієнтів з підозрою на атиповий перелом стегна, виходячи із оцінки клінічного стану пацієнта, з урахуванням індивідуальної оцінки користі/ризику.
Необхідно рекомендувати пацієнтам під час лікування бісфосфонатами повідомляти про будь-який біль у ділянці стегна або паху. Пацієнтів з такими симптомами потрібно обстежити на наявність неповного перелому стегнової кістки.
Кількість натрію у препараті Дезтрон
Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в дозі, тобто є практично вільним від натрію.
Гіпокальціємія
Повідомлялось про випадки гіпокальціємії у пацієнтів, що застосовували золедронову кислоту. На фоні тяжкої гіпокальціємії розвивалися серцеві аритмії та неврологічні ускладнення (включаючи епілептичні напади, заціпеніння і тетанію). Повідомлялося про випадки тяжкої гіпокальціємії, які вимагали госпіталізації пацієнта. В деяких випадках, гіпокальціємія може бути небезпечною для життя.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Побічні ефекти, такі як запаморочення і сонливість, можуть впливати на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами, тому необхідна обережність під час керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами у період застосування золедронової кислоти.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дезтрон протипоказаний у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Дані щодо застосування золедронової кислоти для лікування вагітних жінок відсутні. Дослідження на тваринах продемонстрували токсичний вплив препарату на репродуктивну функцію, включаючи вади розвитку. Потенційний ризик для людини невідомий.
Період годування груддю. Невідомо, чи екскретується золедронова кислота у грудне молоко людини.
Фертильність. Потенційний небажаний вплив золедронової кислоти на фертильність вивчався на щурах батьківського та F1 поколінь. У результаті виявлено надмірно посилений фармакологічний ефект, що розглядається як пов&rsquo;язаний із гальмуванням мобілізації скелетного кальцію препаратом, що зумовило розвиток перинатальної гіпокальціємії, що є ефектом класу бісфосфонатів, дистоцію та дострокове припинення дослідження. Таким чином, результати не дають можливості зробити остаточні висновки щодо впливу золедронової кислоти на фертильність у людей.

Спосіб застосування та дози

Дезтрон вводять тільки лікарі, які мають досвід внутрішньовенного введення бісфосфонатів.
Перед введенням концентрат Дезтрону 4 мг/5 мл розводять у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Готовий розчин Дезтрону для інфузій вводять у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії протягом щонайменше 15 хв.
Концентрат Дезтрону не можна змішувати з розчинами для інфузій, що містять кальцій або інші двовалентні катіони, такими як лактатний розчин Рінгера, і необхідно вводити у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії з використанням окремої інфузійної системи.
Перед введенням і під час введення Дезтрону необхідно забезпечити достатню гідратацію пацієнта.
Профілактика симптомів, пов&rsquo;язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях
Дорослі і пацієнти літнього віку
Рекомендована доза Дезтрону становить 4 мг у вигляді інфузії кожні 3-4 тижні.
Пацієнтам також необхідне щоденне призначення препаратів кальцію перорально у дозі 500 мг і 400 МО вітаміну D на добу.
При прийманні рішення щодо лікування пацієнтів із метастазами в кістках для профілактики подій з боку скелетної системи слід враховувати, що початок настання лікувального ефекту становить 2-3 місяці.
Лікування гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною
Дорослі і пацієнти літнього віку
Рекомендована доза Дезтрону при гіперкальціємії (вміст кальцію у сироватці крові із коригуванням на альбумін &ge;12,0 мг/дл або 3,0 ммоль/л) становить 4 мг у вигляді одноразової інфузії.
Порушення функції нирок
Гіперкальціємія, обумовлена злоякісною пухлиною
Лікування гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною, у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок можливе лише після ретельної оцінки ризику застосування препарату та очікуваної користі. Клінічний досвід застосування препарату пацієнтам із рівнем креатиніну в сироватці крові &gt;400 мкмоль/л або &gt;4,5 мг/дл відсутній. Пацієнтам із гіперкальціємією, обумовленою злоякісною пухлиною, з рівнем креатиніну в сироватці крові &lt;400 мкмоль/л або &lt;4,5 мг/дл корекція дози не потрібна.
Профілактика симптомів, пов&rsquo;язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях
На початку лікування препаратом пацієнтів із множинною мієломою або метастатичним ураженням кісток внаслідок солідної пухлини слід визначити рівень креатиніну в сироватці крові і кліренс креатиніну. Кліренс креатиніну розраховують за формулою Кокрофта&ndash;Голта. Дезтрон не рекомендується пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок до початку терапії (кліренс креатиніну &lt;30 мл/хв). Клінічні дослідження щодо застосування препарату пацієнтам із рівнем креатиніну в сироватці крові &ge;265 мкмоль/л або &ge;3 мг/дл, не проводилися.
Пацієнтам із метастатичним ураженням кісток при порушенні функції нирок легкого або помірного ступеня тяжкості до початку терапії (кліренс креатиніну &ndash; 30-60 мл/хв) рекомендовано такі дози препарату:
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 100%;" border="1рх">
<tbody>
<tr>
<td style="width: 48.3501%;">Початковий рівень кліренсу креатиніну (мл/хв)</td>
<td style="width: 48.4908%;">Рекомендована доза Дезтрону (мг)*</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3501%;">&gt;60</td>
<td style="width: 48.4908%;">4</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3501%;">50-60</td>
<td style="width: 48.4908%;">3,5*</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3501%;">40-49</td>
<td style="width: 48.4908%;">3,3*</td>
</tr>
<tr>
<td style="width: 48.3501%;">30-39</td>
<td style="width: 48.4908%;">3*</td>
</tr>
</tbody>
</table>
* Дози розраховані з допущенням заданої AUC=0,66 мг&bull;год/л (кліренс креатиніну &ndash; 75 мл/хв). Для пацієнтів із порушеннями функції нирок передбачається зменшення дози до такого рівня, при якому досягається така AUC, як і в пацієнтів із кліренсом креатиніну 75 мл/хв.
Після початку терапії рівень креатиніну в сироватці крові слід вимірювати перед введенням кожної дози Дезтрону, у разі порушень функції нирок лікування слід відмінити. У ході клінічних досліджень порушення функції нирок були визначені таким чином:
<ul>
<li>для пацієнтів з нормальним початковим рівнем креатиніну в сироватці крові (&lt;1,4 мг/дл або &lt; 124 мкмоль/л) &ndash; підвищення на 0,5 мг/дл або 44 мкмоль/л;</li>
<li>для пацієнтів зі зміненим початковим рівнем креатиніну в сироватці крові (&gt; 1,4 мг/дл або &gt; 124 мкмоль/л) &ndash; підвищення на 1 мг/дл або 88 мкмоль/л.</li>
</ul>
Терапію Дезтроном потрібно відновлювати після повернення рівня креатиніну до початкового рівня у межах 10 % початкової величини (терапію слід відновлювати у тій же дозі, що й до переривання лікування).
Діти
Безпеку та ефективність застосування золедронової кислоти у дітей віком від 1 до 17 років не з&rsquo;ясовано. Немає рекомендацій щодо способу застосування у дітей.
Інструкції щодо приготування доз Дезтрону
Дози концентрату для розчину для інфузій в мілілітрах, які відповідають дозам Дезтрону в мг:
<ul>
<li>4,4 мл відповідає 3,5 мг;</li>
<li>4,1 мл відповідає 3,3 мг;</li>
<li>3,8 мл відповідає 3 мг.</li>
</ul>
Необхідну кількість рідкого концентрату слід розвести у 100 мл стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % глюкози для внутрішньовенної інфузії.&nbsp;
</div>

Діти

Дезтрон не рекомендується застосовувати у педіатричній практиці через обмежений досвід застосування препарату дітям.

Передозування

Клінічний досвід терапії гострого передозування Дезтроном обмежений. Повідомлялося про помилкове застосування золедронової кислоти у дозі до 48 мг. Пацієнти, яким застосовували дозу препарату, що перевищує рекомендовану, повинні знаходитися під постійним медичним наглядом, оскільки може виникнути порушення функції нирок (у т.ч. ниркова недостатність), зміна електролітного складу сироватки (у т.ч. концентрації кальцію, фосфатів і магнію). При виникненні гіпокальціємії рекомендується проведення інфузії кальцію глюконату за клінічними показниками. Лікування симптоматичне.

Побічні реакції

Протягом трьох днів після застосування золедронової кислоти зазвичай повідомлялося про гострофазні реакції, симптоми яких включали біль у кістках, гарячку, слабкість, артралгію, міалгію, озноб і артрит з набряками суглобів. Ці симптоми зазвичай зникають протягом декількох днів.
Найбільш важливими виявленими побічними реакціями були: порушення ниркової функції, некроз щелепи, гострофазні реакції, гіпокальціємія, порушення зору, фібриляція передсердь, анафілаксія, інтерстиціальна хвороба легенів.
Інформація про частоту небажаних реакцій при застосуванні золедронової кислоти у дозі 4 мг ґрунтується головним чином на даних, отриманих при проведенні тривалої терапії. Небажані реакції, пов&rsquo;язані із застосуванням золедронової кислоти, подібні до тих, про які повідомлялося при застосуванні інших бісфосфонатів, і можуть розвиватися приблизно в однієї третини всіх пацієнтів.
Побічні реакції класифіковані за частотою їх виникнення: дуже часто (&ge; 1/10), часто (&ge; 1/100, &lt; 1/10), нечасто (&ge; 1/1000, &lt; 1/100), рідко (&ge; 1/10000, &lt; 1/1000), дуже рідко (&lt; 1/10000), включаючи окремі повідомлення.
З боку системи крові та лімфатичної системи: часто &ndash; анемія; нечасто &ndash; тромбоцитопенія, лейкопенія; рідко &ndash; панцитопенія.
З боку імунної системи: нечасто &ndash; реакції підвищеної чутливості; рідко &ndash; ангіоневротичний набряк.
З боку психіки: нечасто &ndash; занепокоєність, розлади сну; рідко &ndash; сплутаність свідомості.
З боку нервової системи: часто &ndash; головний біль; нечасто &ndash; парестезія, запаморочення, смакові розлади, гіпостезія, гіперстезія, тремор, сонливість; дуже рідко &ndash; епілептичні напади, заціпеніння та тетанія (як наслідок гіпокальціємії).
З боку органів зору: часто &ndash; кон&rsquo;юнктивіт; нечасто &ndash; помутніння зору, склерит та запалення очниці; дуже рідко &ndash; увеїт, епісклерит.
З боку серцево-судинної системи: нечасто &ndash; артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, фібриляція передсердь; артеріальна гіпотензія, що спричинює синкопе або циркуляторний колапс; рідко &ndash; брадикардія; дуже рідко &ndash; аритмія серця (як наслідок гіпокальціємії).
З боку дихальної системи: нечасто &ndash; диспное, кашель, бронхоконстрикція; рідко &ndash; інтерстиціальна хвороба легенів.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто &ndash; нудота, блювання, анорексія; нечасто &ndash; діарея, запор, абдомінальний біль, диспепсія, стоматит, сухість у роті.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто &ndash; свербіж, висипання (включаючи еритематозні та макулярні висипання), підвищена пітливість.
З боку скелетно-м&rsquo;язової системи, сполучної тканини: часто &ndash; біль у кістках, міалгія, артралгія, генералізований біль; нечасто &ndash; м&rsquo;язові судоми, остеонекроз щелепи; дуже рідко &ndash; остеонекроз зовнішнього слухового проходу (несприятливі реакції, типові для бісфосфонатів) і інших анатомічних структур, у тому числі стегнової кістки і кульшового суглобу (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
З боку нирок та сечостатевої системи: часто &ndash; ниркові порушення; нечасто &ndash; гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія; рідко &ndash; набутий синдром Фанконі.
Загальні порушення і реакції у місці застосування препарату: часто &ndash; гарячка, грипоподібний стан (включаючи стомленість, озноб, нездужання і припливи); нечасто &ndash; реакції у місці ін&rsquo;єкції (включаючи біль, подразнення, припухлість, затвердіння), астенія, периферичний набряк, біль у грудях, збільшення маси тіла, анафілактичні реакції/шок, кропив&rsquo;янка; рідко &ndash; артрит та набряк суглобів як прояви гострофазних реакцій.
Відхилення лабораторних показників: дуже часто &ndash; гіпофосфатемія; часто &ndash; підвищення рівня креатиніну і сечовини в крові, гіпокальціємія; нечасто &ndash; гіпомагніємія, гіпокаліємія; рідко &ndash; гіперкаліємія, гіпернатріємія.
Порушення функції нирок
При застосуванні золедронової кислоти повідомлялося про погіршення функції нирок. На підставі аналізу даних з безпеки золедронової кислоти щодо попередження небажаних явищ, пов&rsquo;язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів з поширеними злоякісними захворюваннями частота порушень функції нирок, які вважалися пов&rsquo;язаними із застосуванням золедронової кислоти, була такою: множинна мієлома &ndash; 3,2 %, рак простати &ndash; 3,1 %, рак молочної залози &ndash; 4,3 %, рак легень та інші солідні пухлини &ndash; 3,2 %. Фактори, що можуть підвищувати ризик порушення функції нирок, включають дегідратацію, попереднє порушення функції нирок, багаторазові курси лікування золедроновою кислотою або іншими бісфосфонатами, а також одночасне застосування інших нефротоксичних засобів або скорочення рекомендованого часу інфузії. Повідомлялося про випадки погіршення функції нирок, прогресування ниркової недостатності і виникнення необхідності проведення гемодіалізу при першому або одноразовому застосуванні золедронової кислоти у дозі 4 мг.
Остеонекроз щелепи
Про випадки остеонекрозу (в основному щелепи) повідомлялося переважно у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які отримували золедронову кислоту. У багатьох із цих пацієнтів зафіксовано прояви місцевої інфекції, включаючи остеомієліт. Більшість випадків були пов&rsquo;язані зі стоматологічними процедурами, як наприклад видалення зуба. Остеонекроз щелепи має багато встановлених факторів ризику, зокрема діагностований рак, супутня терапія (наприклад, хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди) та супутні захворювання (наприклад, анемія, коагулопатії, інфекції, наявні захворювання ротової порожнини).
Хоча причинно-наслідкового зв&rsquo;язку не доведено, цим пацієнтам рекомендовано уникати інвазивних стоматологічних процедур.
Фібриляція передсердь
В одному дослідженні ефективності та безпеки золедронової кислоти при її застосуванні у дозі 5 мг один раз на рік порівняно з плацебо при лікуванні постменопаузального остеопорозу загальна частота фібриляції передсердь становила 2,5 % (96 із 3862) і 1,9 % (75 із 3852) у групах застосування відповідно золедронової кислоти 5 мг і плацебо. Частота фібриляції передсердь як серйозного небажаного явища становила 1,3 % (51 із 3862) і 0,6 % (22 із 3852) у групі золедронової кислоти у дозі 5 мг і плацебо відповідно. Така розбіжність, помічена у цьому дослідженні, не спостерігалася в інших випробуваннях золедронової кислоти, в тому числі при її застосуванні у дозі 4 мг кожні 3-4 тижні онкологічним хворим. Механізм підвищеної частоти фібриляції передсердь у цьому єдиному клінічному дослідженні невідомий.
Гострофазові реакції
Ці небажані реакції включають сукупність симптомів, таких як гарячку, міалгію, головний біль, біль у кінцівках, нудоту, блювання, діарею, артралгію та артрит з подальшим набряком суглобів. Дані реакції можуть починатися у перші 3 дні після інфузії Дезтрону, інколи також їх описують як грипоподібні симптоми або симптоми, що виникають після введення препарату.
Атипові переломи стегнової кістки
У період післяреєстраційного застосування рідко повідомлялося про атипові підвертлюгові та діафізарні переломи стегнової кістки (побічна реакція на бісфосфонати).
Побічні реакції, пов&rsquo;язані з гіпокальціємією
Гіпокальціємія є важливим ідентифікованим ризиком золедронової кислоти при застосуванні відповідно до затверджених показань. Є достатньо доказів, що підтверджують зв&rsquo;язок між застосуванням золедронової кислоти та розвитком гіпокальціємії, і як наслідок розвитку серцевої аритмії. Крім того, є докази зв&rsquo;язку між гіпокальціємією та розвитком неврологічних ускладнень (у тому числі епілептичні напади, заціпеніння і тетанія).

Термін придатності

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці. Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 5 мл у флаконі. По 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску

Актавіс Італія С.п.А.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Віа Пастеур, 10, 20014 Нервіано (Мілан), Італія.

Підлягає поверненню та обміну

Підлягає поверненню та обміну протягом 14 днів

	Золта концентрат для розчину для інфузій по 4 мг/5 мл, 5 мл Форма випуску: Концентрат 414.70грн	414.70грн
	Золедронова кислота-Фармекс концентрат для інфузій 0,8 мг/мл, флакон 5 мл, 1 шт. Форма випуску: Концентрат 869.65грн	869.65грн
	Золацид концентрат для розчину для інфузій 4мг/5мл, 1 шт. Форма випуску: Концентрат 3047.44грн	3047.44грн
	Зомета концентрат для інфузій 4 мг/5мл, 1 шт. Форма випуску: Концентрат 3862.24грн	3862.24грн
	Золендровіста концентрат для розчину для інфузій 4мг/5мл, 5 мл, 1 шт. Форма випуску: Концентрат 3881.41грн	3881.41грн
	Золевіста розчин для інфузій по 5 мг/100 мл, 100 мл Форма випуску: Розчин 5276.82грн	5276.82грн