Name: Цефтатім-1000 порошок для розчину для ін’єкцій по 1000 мг, 1 шт.
Brand: Манкайд Фарма Лімітед Індія
SKU: 2369.2409
Availability: InStock

цефтріаксон

Діюча речовина

Торгівельна назва

Категорія

GTIN

Країна виробник

Імпортний

Дозування

Форма випуску

Температура зберігання

Зберігати цей засіб необхідно лише за кімнатної температури від 5 до 25 &deg;С.

Температура хранения

Термін придатності

Спосіб введення

Код АТС/ATX

Рецептурний відпуск

Препарат відпускається лише за рецептом. При придбанні в аптеці медикаментозного засобу необхідно мати при собі рецепт або витяг з призначенням лікаря на даний препарат, які фармацевт зобов'язаний вимагати у вас для його відпустки. Застосовуватись такі препарати повинні суворо за призначенням лікаря.

Рецептурна відпустка тільки за рецептом

Кількість в упаковці

Міжнародне найменування

Код Моріон

Виробник

Основні

Алергікам

Положення &laquo;З обережністю&raquo; має на увазі, що цей засіб має деякі ризики для здоров'я у цієї категорії людей. Використовувати цей медикамент можна у разі, якщо користь перевищує можливі ризики і лише після попередньої консультації з лікарем.

Алергікам з обережністю

Водіям

Водіям з обережністю

Вагітним

Вагітним з обережністю

Годуючим матерям

Годуючим матерям з обережністю

Дітям

Цей засіб можна застосовувати дітям із зазначеного віку. Однак у будь-якому разі, перед застосуванням рекомендується консультація лікаря. Для дітей віком до 2 років будь-які медикаменти повинні застосовуватися тільки за призначенням лікаря.

Дітям з народження

Кому можна

Основні властивості

Манкайд Фарма Лімітед Індія

Цефтатім

Цефтатім-1000 порошок для розчину для ін’єкцій по 1000 мг, 1 шт.

Склад

діюча речовина: цефтриаксон;
1 флакон містить цефтриаксону натрію еквівалентно 1000 мг цефтриаксону.

Лікарська форма

Порошок для розчину для ін&rsquo;єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок від білого до жовтувато-помаранчевого кольору.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини III покоління. Цефтриаксон. Код АТХ J01D D04.

Фармакодинаміка

Механізм дії
Цефтриаксон пригнічує синтез клітинної стінки бактерій після приєднання до пеніцилінозв&rsquo;язуючих білків. У результаті припиняється біосинтез клітинної стінки (пептидоглікану), що призводить до лізису бактеріальної клітини та її загибелі.
Резистентність
Бактеріальна резистентність до цефтриаксону може розвиватися внаслідок дії одного або декількох механізмів:
<ul>
<li>гідролізу бета-лактамазами, включаючи бета-лактамази розширеного спектра, карбапенемази і ферменти Amp C, які можуть бути індуковані або стійко пригнічені у деяких аеробних грамнегативних бактерій;</li>
<li>зниженої афінності пеніцилінозв&rsquo;язуючих білків щодо цефтриаксону;</li>
<li>непроникності зовнішньої мембрани у грамнегативних бактерій;</li>
<li>бактеріального ефлюксного насоса.</li>
</ul>
Випробовування на чутливість
Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК), встановлена Європейським комітетом із випробовування на антимікробну чутливість (EUCAST), є наступною:
<div class="table-responsive custom-scroll">
<table class="table" style="border-collapse: collapse; width: 100%;" border="1px">
<tbody>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 32.6264%; height: 35px; text-align: center;" rowspan="2">Патогенний мікроорганізм</td>
<td style="width: 64.3852%; height: 13px; text-align: center;" colspan="2">Метод розведень (МІК, мг/л)</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 32.0458%; height: 22px; text-align: center;">Чутливий</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 22px; text-align: center;">Резистентний</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 32.6264%; height: 22px;">Enterobacteriaceae</td>
<td style="width: 32.0458%; height: 22px;">&le; 1</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 22px;">&gt; 2</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 32.6264%; height: 22px;">Staphylococcus spp.</td>
<td style="width: 32.0458%; height: 22px;">a</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 22px;">a</td>
</tr>
<tr style="height: 44px;">
<td style="width: 32.6264%; height: 44px;">Streptococcus spp. (группы A, B, C и G)</td>
<td style="width: 32.0458%; height: 44px;">b</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 44px;">b</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 32.6264%; height: 22px;">Streptococcus pneumoniae</td>
<td style="width: 32.0458%; height: 22px;">&le; 0,5с</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 22px;">&gt; 2</td>
</tr>
<tr style="height: 10px;">
<td style="width: 32.6264%; height: 10px;">Viridans группы Streptococci</td>
<td style="width: 32.0458%; height: 10px;">&le; 0,5</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 10px;">&gt;0,5</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 32.6264%; height: 22px;">Haemophilus influenzae</td>
<td style="width: 32.0458%; height: 22px;">&le; 0,12с</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 22px;">&nbsp;&gt;0,12</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 32.6264%; height: 22px;">Moraxella catarrhalis</td>
<td style="width: 32.0458%; height: 22px;">&le; 1</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 22px;">&gt; 2</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 32.6264%; height: 22px;">Neisseria gonorrhoeae</td>
<td style="width: 32.0458%; height: 22px;">&le; 0,12</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 22px;">&gt;0,12</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 32.6264%; height: 22px;">Neisseria meningitidis</td>
<td style="width: 32.0458%; height: 22px;">&le; 0,12с</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 22px;">&gt;0,12</td>
</tr>
<tr style="height: 22px;">
<td style="width: 32.6264%; height: 22px;">Не пов&rsquo;язані з видом</td>
<td style="width: 32.0458%; height: 22px;">&le; 1d</td>
<td style="width: 32.3394%; height: 22px;">&gt; 2</td>
</tr>
</tbody>
</table>
&nbsp;
</div>
a &ndash; висновок про чутливість зроблено на основі чутливості до цефокситину;
b &ndash; висновок про чутливість зроблено на основі чутливості до пеніциліну;
c &ndash; рідко зустрічаються ізоляти з МІК, що перевищує граничні значення чутливості; якщо таке спостерігається, слід провести повторне тестування, а у разі підтвердження &ndash; відправити у референтну лабораторію;
d &ndash; граничні значення стосуються добової внутрішньовенної дози 1 г &times; 1 та високої дози, щонайменше 2 г &times; 1.
&nbsp;
Клінічна ефективність щодо конкретних збудників
Поширеність набутої резистентності може змінюватися географічно та в часі для окремих видів, тому бажано мати інформацію про місцеву резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності, коли локальна поширеність резистентності така, що користь застосування цефтриаксону, принаймні щодо лікування деяких видів інфекцій, викликає сумніви, слід звернутися до експертів.
Поширені чутливі види
Грампозитивні аероби
Staphylococcus aureus (метициліночутливий)*, коагулазонегативні стафілококи (метициліночутливі)*, Streptococcus pyogenes (групи A), Streptococcus agalactiae (групи B), Streptococcus pneumoniae, Streptococci групи Viridans.
Грамнегативні аероби
Borrelia burgdorferi, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoea, Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, Providencia spp., Treponema pallidum.
Види, які можуть набувати резистентності
Грампозитивні аероби
Staphylococcus epidermidis+, Staphylococcus haemolyticus+, Staphylococcus hominis+.
Грамнегативні аероби
Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli**, Klebsiella pneumoniae**, Klebsiella oxytoca**, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Serratia marcescens.
Анаероби
Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium perfringens.
Резистентні мікроорганізми
Грампозитивні аероби
Enterococcus spp., Listeria monocytogenes.
Грамнегативні аероби
Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Stenotrophomonas maltophilia.
Анаероби
Clostridium difficile.
Інші:
Chlamydia spp., Chlamydophila spp., Mycoplasma spp., Legionella spp., Ureaplasma urealyticum.
* - Усі метицилінорезистентні стафілококи резистентні до цефтриаксону.
+ - Частота резистентності &gt;50 % щонайменше в одному регіоні.
** - Штами, що продукують бета-лактамазу розширеного спектра, завжди резистентні.

Фармакокінетика

Всмоктування
Внутрішньом&rsquo;язове введення
Після внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції середній піковий рівень цефтриаксону у плазмі крові становить приблизно половину від такого, що спостерігається після внутрішньовенного введення еквівалентної дози. Максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) після одноразового внутрішньом&rsquo;язового введення 1 г препарату становить 81 мг/л та досягається через 2&ndash;3 години після введення. Площа під кривою &laquo;концентрація &ndash; час&raquo; (AUC) у плазмі крові після внутрішньом&rsquo;язового введення дорівнює такій після внутрішньовенного введення еквівалентної дози.
Внутрішньовенне введення
Після внутрішньовенного болюсного введення цефтриаксону у дозі 500 мг і 1 г середній піковий рівень цефтриаксону у плазмі крові становить приблизно 120 і 200 мг/л відповідно. Після внутрішньовенних інфузій цефтриаксону в дозі 500 мг, 1 г і 2 г рівень цефтриаксону у плазмі крові становить приблизно 80, 150 і 250 мг/л відповідно.
Розподіл
Об&rsquo;єм розподілу цефтриаксону становить 7&ndash;12 л. Концентрації, що набагато перевищують мінімальні пригнічувальні концентрації для більшості значущих збудників інфекцій, виявляються у тканинах, включаючи легені, серце, жовчовивідні шляхи, печінку, мигдалики, середнє вухо та слизову носа, кістки, а також спинномозкову, плевральну та синовіальну рідини, секрет простати. Збільшення Cmax на 8&ndash;15 % спостерігалося при повторному введенні; рівноважний стан досягався у більшості випадків протягом 48&ndash;72 годин залежно від шляху введення.
Проникнення в окремі тканини
Цефтриаксон проникає в оболонки головного мозку. Пенетрація більш виражена при запаленні оболонок головного мозку. Середня пікова концентрація цефтриаксону у спинномозковій рідині у пацієнтів з бактеріальним менінгітом становить до 25 % від такої у плазмі крові порівняно з 2 % у пацієнтів без запалення оболонок головного мозку. Пікові концентрації цефтриаксону у спинномозковій рідині досягаються приблизно через 4&ndash;6 годин після внутрішньовенної ін&rsquo;єкції. Цефтриаксон проходить через плацентарний бар&rsquo;єр, а також у малих концентраціях виявляється у грудному молоці (див. розділ &laquo;Застосування у період вагітності або годування груддю&raquo;).
Зв&rsquo;язування з білками
Цефтриаксон оборотно зв&rsquo;язується з альбуміном. Зв&rsquo;язування з білками плазми крові становить приблизно 95 % при концентрації у плазмі крові менше 100 мг/л. Зв&rsquo;язування є насичуваним, ступінь зв&rsquo;язування зменшується зі зростанням концентрації (до 85 % при концентрації у плазмі крові 300 мг/л).
Біотрансформація
Цефтриаксон не піддається системному метаболізму, а перетворюється у неактивні метаболіти під дією кишкової флори.
Виведення
Загальний плазмовий кліренс цефтриаксону (зв&rsquo;язаного і незв&rsquo;язаного) становить 10&ndash;22 мл/хв. Нирковий кліренс становить 5&ndash;12 мл/хв. 50&ndash;60 % цефтриаксону виводиться у незміненому вигляді нирками, насамперед шляхом гломерулярної фільтрації, 40&ndash;50 % &ndash; у незміненому вигляді з жовчю. Період напіввиведення цефтриаксону у дорослих становить приблизно 8 годин.
Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю
У пацієнтів із порушеннями функції нирок або печінки фармакокінетика цефтриаксону змінюється незначною мірою, відзначається лише незначне збільшення періоду напіввиведення (менше ніж у 2 рази), навіть у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок.
Відносно помірне збільшення періоду напіввиведення при порушенні функції нирок пояснюється компенсаторним збільшенням позаниркового кліренсу у результаті зменшення зв&rsquo;язування з білками і відповідним збільшенням позаниркового кліренсу загального цефтриаксону.
У пацієнтів із порушеннями функції печінки період напіввиведення цефтриаксону не збільшується у зв&rsquo;язку з компенсаторним збільшенням ниркового кліренсу. Це відбувається також у результаті збільшення вільної фракції цефтриаксону у плазмі крові, що спричиняє парадоксальне збільшення загального кліренсу препарату зі збільшенням об&rsquo;єму розподілу паралельно до такого загального кліренсу.
Пацієнти літнього віку
У пацієнтів віком від 75 років середній період напіввиведення зазвичай у 2&ndash;3 рази вищий, ніж у дорослих молодого віку.
Діти
Період напіввиведення цефтриаксону подовжений у новонароджених віком до 14 днів. Рівень вільного цефтриаксону може надалі зростати у результаті дії таких факторів як зменшення клубочкової фільтрації та порушення зв&rsquo;язування з білками крові. У дітей період напіввиведення менший, ніж у новонароджених або дорослих.
Плазмовий кліренс і об&rsquo;єм розподілу загального цефтриаксону вищі у дітей, ніж у дорослих.
Лінійність/нелінійність
Фармакокінетика цефтриаксону є нелінійною, і всі основні фармакокінетичні параметри, за винятком періоду напіввиведення, залежать від дози і зменшуються меншою мірою, ніж пропорційно до дози. Нелінійність спостерігається у результаті насичення зв&rsquo;язування з білками плазми крові, тому для загального цефтриаксону це спостерігається у плазмі крові, а для вільного (незв&rsquo;язаного) &ndash; ні.
Фармакокінетичний/фармакодинамічний взаємозв&rsquo;язок
Як і в інших бета-лактамів, фармакокінетичний/фармакодинамічний індекс, який демонструє найкращу кореляцію з ефективністю in vivo, є відсотком інтервалу дозування, при якому незв&rsquo;язана концентрація залишається вище МІК цефтриаксону для окремих цільових видів (тобто %T &gt; МІК).
Доклінічні дані з безпеки
Існуючі дані досліджень на тваринах вказують на те, що високі дози кальцієвої солі цефтриаксону призводили до утворення конкрементів та осадів у жовчному міхурі собак і мавп, які виявилися оборотними. Дослідження на тваринах не виявили токсичної дії на репродуктивну систему та генотоксичність. Дослідження канцерогенності цефтриаксону не проводилися.

Показання

Застосовують для лікування таких інфекцій у дорослих і дітей, включаючи доношених новонароджених (від народження):
<ul>
<li>бактеріальний менінгіт;</li>
<li>позалікарняна пневмонія;</li>
<li>госпітальна пневмонія;</li>
<li>гострий середній отит;</li>
<li>внутрішньочеревні інфекції;</li>
<li>ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит);</li>
<li>інфекції кісток, суглобів;</li>
<li>ускладнені інфекції шкіри і м&rsquo;яких тканин;</li>
<li>гонорея;</li>
<li>сифіліс;</li>
<li>бактеріальний ендокардит.</li>
</ul>
Препарат можна застосовувати для:
<ul>
<li>лікування гострого ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень у дорослих;</li>
<li>лікування дисемінованого бореліозу Лайма (раннього (ІІ стадія) і пізнього (ІІІ стадія)) у дорослих та дітей, у тому числі новонароджених від 15 днів;</li>
<li>передопераційної профілактики інфекцій у місці хірургічного втручання;</li>
<li>пацієнтам із нейтропенією, у яких виникла гарячка з підозрою на бактеріальну інфекцію;</li>
<li>пацієнтам із бактеріємією, яка виникла у зв&rsquo;язку з будь-якою зі зазначених інфекцій або якщо є підозра на будь-яку із вищезазначених інфекцій.</li>
</ul>
Препарат слід призначати разом з іншими антибактеріальними препаратами у випадку, якщо можливий спектр бактеріальних збудників не підпадає під його спектр дії (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Слід брати до уваги офіційні рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних засобів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до цефтриаксону або до будь-якого іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад, анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу бета-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів).
Цефтриаксон протипоказаний:
<ul>
<li>недоношеним новонародженим віком &le; 41 тиждень з урахуванням терміну внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження)*;</li>
<li>доношеним новонародженим (віком &le; 28 днів):
<ul>
<li>із гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв&rsquo;язування білірубіну, імовірно, порушене*;</li>
<li>які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальційвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Побічні реакції&raquo;).</li>
</ul>
</li>
</ul>
* - У дослідженнях іn vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв&rsquo;язку з альбуміном сироватки крові, що може призводити до розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів.
Перед внутрішньом&rsquo;язовим введенням цефтриаксону слід обов&rsquo;язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовувати як розчинник (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;). Див. інструкцію для медичного застосування лідокаїну, особливо протипоказання.
Розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.
&nbsp;
Особливі заходи безпеки
Концентрації для внутрішньовенної ін&rsquo;єкції &ndash; 100 мг/мл, концентрації для внутрішньовенної інфузії &ndash; 50 мг/мл (для додаткової інформації див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).
Приготування розчинів для ін&rsquo;єкцій та інфузій
Рекомендується використовувати свіжоприготований розчин. Про умови зберігання відновленого лікарського засобу див. розділ &laquo;Термін придатності&raquo;.
Цефтриаксон не слід змішувати в одному шприці з будь-яким лікарським засобом, окрім 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду (виключно для внутрішньом&rsquo;язових ін&rsquo;єкцій).
Інфузійну лінію слід промивати після кожного введення
Для внутрішньовенного введення 1 г цефтриаксону розчиняють у 10 мл води для ін&rsquo;єкцій. Отриманий розчин слід ввести протягом 5 хвилин, безпосередньо у вену або через катетер для внутрішньовенної інфузії.
Для внутрішньом&rsquo;язового введення 1 г цефтриаксону розчиняють у 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду. Отриманий розчин слід ввести шляхом глибокої внутрішньом&rsquo;язової ін&rsquo;єкції. Дози, що перевищують 1 г, слід розділити та вводити у більш ніж одну ділянку.
Об&rsquo;єм рідини, що витісняє 1 г цефтриаксону, становить 0,71 мл води для ін&rsquo;єкцій та 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду. При додаванні 10 мл води для ін&rsquo;єкцій кінцева концентрація розчину складає 93,37 мг/мл. При додаванні 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду кінцева концентрація розчину складає 237,53 мг/мл.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Розчинники, що містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, не слід використовувати для розчинення цефтриаксону у флаконах або для подальшого розведення розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону також можуть утворюватися при змішуванні цефтриаксону з кальційвмісними розчинами в одній інфузійній системі. Цефтриаксон не можна вводити одночасно з розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, у тому числі з кальційвмісними розчинами для тривалих інфузій, такими як розчини для парентерального харчування, за допомогою Y-подібної системи. Однак решті пацієнтів, крім новонароджених, цефтриаксон та кальційвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, якщо між інфузіями ретельно промити систему сумісною рідиною. У дослідженнях іn vitro з використанням плазми пуповинної крові дорослих та новонароджених було показано, що новонародженим загрожує підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo;, &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;, &laquo;Побічні реакції&raquo; та &laquo;Несумісність&raquo;).
Сумісне застосування препарату з пероральними антикоагулянтами може посилювати ефект антагоніста вітаміну К та ризик кровотечі. Рекомендується часто перевіряти міжнародне нормалізоване співвідношення та належним чином корегувати дозу антагоніста вітаміну К як під час, так і після терапії цефтриаксоном (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).
Існують суперечливі дані щодо потенційного посилення токсичного впливу аміноглікозидів на нирки при їх застосуванні разом із цефалоспоринами. У таких випадках слід ретельно дотримуватися рекомендацій щодо моніторингу рівня аміноглікозидів (та функції нирок) у клінічній практиці.
У дослідженні in vitro при застосуванні хлорамфеніколу у комбінації з цефтриаксоном спостерігалися антагоністичні ефекти. Клінічна значущість цих даних невідома.
Не було зареєстровано випадків взаємодії між цефтриаксоном та кальційвмісними препаратами для перорального застосування або взаємодії між цефтриаксоном для внутрішньом&rsquo;язового введення та кальційвмісними препаратами (для внутрішньовенного або перорального застосування).
У пацієнтів, які застосовують цефтриаксон, можливі хибнопозитивні результати тесту Кумбса.
Цефтриаксон, як і інші антибіотики, може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію.
Подібним чином при визначенні глюкози у сечі за допомогою неферментних методів результати можуть бути хибнопозитивними. З цієї причини у період застосування цефтриаксону слід визначати рівень глюкози у сечі за допомогою ферментних методів.
Порушень функції нирок не спостерігалося після супутнього застосування великих доз цефтриаксону та потужних діуретиків (наприклад, фуросеміду).
Одночасне застосування пробенециду не знижує виведення цефтриаксону.

Особливості застосування

Реакції гіперчутливості
Як і при застосуванні всіх бета-лактамних антибіотиків, повідомляли про випадки серйозних реакцій гіперчутливості, іноді з летальними наслідками (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). У випадку тяжких реакцій гіперчутливості застосування цефтриаксону слід негайно припинити та вжити належних невідкладних заходів. Перед початком лікування слід встановити, чи є у пацієнта в анамнезі тяжкі реакції гіперчутливості до цефтриаксону, інших цефалоспоринів або до інших типів бета-лактамних засобів. Слід з обережністю застосовувати цефтриаксон пацієнтам з наявністю в анамнезі нетяжкої гіперчутливості до інших бета-лактамних препаратів.
При застосуванні цефтриаксону зареєстровані випадки таких тяжких побічних реакцій з боку шкіри як синдром Стівенса&ndash;Джонсона або синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз) та DRESS-синдром (медикамензні висипання з еозинофілією та системними проявами), які можуть становити загрозу життю або мати летальний наслідок, однак частота цих явищ невідома (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).
Енцефалопатія
Повідомлялося про енцефалопатію при застосуванні цефтріаксону (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;), особливо у пацієнтів літнього віку з тяжкою нирковою недостатністю (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;) або розладами центральної нервової системи. Якщо підозрюється енцефалопатія, пов&rsquo;язана із застосуванням цефтріаксону (наприклад, зниження рівня свідомості, зміна психічного стану, міоклонія, судоми), слід розглянути питання про припинення застосування цефтріаксону.
Взаємодія з лікарськими засобами, що містять кальцій
Описані випадки утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону у легенях та нирках недоношених та доношених немовлят віком менше 1 місяця з летальним наслідком. Щонайменше одному з цих пацієнтів цефтриаксон та кальцій вводили у різний час та через різні внутрішньовенні інфузійні системи. Згідно з наявними науковими даними, не зареєстровано підтверджених випадків утворення внутрішньосудинних преципітатів, крім як у новонароджених, яким вводили цефтриаксон та кальційвмісні розчини або будь-які інші кальційвмісні препарати. У дослідженнях іn vitro було показано, що новонародженим загрожує підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону порівняно з пацієнтами інших вікових груп.
При застосуванні цефтриаксону пацієнтам будь-якого віку препарат не можна змішувати або вводити одночасно з будь-якими розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, навіть при використанні різних інфузійних систем або введенні препаратів у різні інфузійні ділянки. Проте пацієнтам віком від 28 днів цефтриаксон та кальційвмісні розчини можна вводити послідовно, один після одного, за умови введення препаратів через різні інфузійні системи у різні ділянки тіла або заміни чи ретельного промивання інфузійної системи між введенням цих засобів фізіологічним сольовим розчином, щоб запобігти утворенню преципітату. Пацієнтам, які потребують постійних інфузій кальційвмісних розчинів для повного парентерального харчування (ППХ), лікар може призначити альтернативні антибактеріальні засоби, застосування яких не пов&rsquo;язане з подібним ризиком утворення преципітатів. Якщо застосування цефтриаксону пацієнтам, які потребують постійного харчування, визнано необхідним, розчини для ППХ та цефтриаксон можна вводити одночасно, хоча і через різні інфузійні системи та у різні ділянки тіла. Також введення розчинів для ППХ можна призупинити на час інфузії цефтриаксону та промити інфузійні системи між введенням розчинів (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Побічні реакції&raquo; та &laquo;Несумісність&raquo;).
Діти
Безпека та ефективність застосування цефтриаксону у дітей були встановлені для доз, описаних у розділі &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;. У дослідженнях було показано, що цефтриаксон, як деякі інші цефалоспорини, може витісняти білірубін зі зв&rsquo;язку з альбуміном сироватки крові.
Цефтриаксон протипоказаний недоношеним та доношеним новонародженим, яким загрожує ризик розвитку білірубінової енцефалопатії (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;).
Імуноопосередкована гемолітична анемія
Випадки імуноопосередкованої гемолітичної анемії спостерігалися у пацієнтів, які отримували антибактеріальні засоби класу цефалоспоринів, у тому числі цефтриаксон (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). Тяжкі випадки гемолітичної анемії, в тому числі з летальним наслідком, були зареєстровані у період лікування цефтриаксоном як у дорослих, так і у дітей.
Якщо під час застосування цефтриаксону у пацієнта виникає анемія, слід розглянути діагноз анемії, асоційованої зі застосуванням цефалоспорину, та припинити застосування цефтриаксону до встановлення етіології захворювання.
Довготривале лікування
При довготривалому лікуванні слід регулярно проводити розгорнутий аналіз крові.
Коліт/надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів
Випадки коліту та псевдомембранозного коліту, асоційованих із застосуванням антибактеріальних засобів, були зареєстровані на тлі застосування майже всіх антибактеріальних засобів, у тому числі цефтриаксону. Тяжкість цих захворювань може коливатися від легкої до такої, що загрожує життю. Тому важливо враховувати можливість такого діагнозу в пацієнтів, у яких під час або після застосування цефтриаксону виникла діарея (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). Слід обміркувати припинення терапії цефтриаксоном та застосування відповідних засобів проти Clostridium difficile. Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, застосовувати не слід.
Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, можуть виникати суперінфекції, спричинені нечутливими до препарату мікроорганізмами.
Тяжка ниркова та печінкова недостатність
У випадку тяжкої ниркової та печінкової недостатності рекомендований ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності застосування лікарського засобу (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;).
Вплив на результати серологічних досліджень
При застосуванні цефтриаксону тест Кумбса може давати хибнопозитивні результати. Також цефтриаксон може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на наявність галактоземії (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).
При визначенні глюкози у сечі неферментними методами можуть бути отримані хибно-позитивні результати. Протягом застосування цефтриаксону рівень глюкози у сечі слід визначати за допомогою ферментних методів аналізу (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).
Застосування цефтриаксону може помилково знижувати показники глюкози в крові, отримані в деяких системах контролю рівня глюкози у крові. Потрібно обов&rsquo;язково звернутися до інструкцій щодо використання для кожної системи. При необхідності слід використовувати альтернативні методи тестування.
Натрій
1 грам препарату містить 3,6 ммоль натрію. Це слід взяти до уваги пацієнтам, які дотримуються дієти із контрольованим вмістом натрію.
Спектр антибактеріальної активності
Цефтриаксон має обмежений спектр антибактеріальної активності і може бути непридатним для застосування як монотерапії при лікуванні певних типів інфекцій, крім випадків, коли збудник вже підтверджений (див. розділ &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;). У випадку полімікробних інфекцій, коли серед підозрюваних збудників є резистентні до цефтриаксону мікроорганізми, слід розглянути застосування додаткових антибіотиків.
Застосування лідокаїну
Якщо застосовувати розчин лідокаїну як розчинник, цефтриаксон можна вводити лише внутрішньом&rsquo;язово. Перед введенням препарату слід обов&rsquo;язково врахувати протипоказання до застосування лідокаїну, застереження та іншу відповідну інформацію, наведену в інструкції для медичного застосування лідокаїну (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;). Розчин лідокаїну у жодному випадку не можна вводити внутрішньовенно.
Жовчнокам&rsquo;яна хвороба
У випадку наявності на сонограмі тіней слід зважити на можливість утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону. Затінення, що помилково вважалися жовчними каменями, спостерігалися на сонограмах жовчного міхура, і частота їх виникнення зростала при застосуванні цефтриаксону у дозі 1 г/добу та вище. Особливої обережності слід дотримуватися при застосуванні препарату дітям. Такі преципітати зникають після припинення терапії цефтриаксоном. У рідкісних випадках утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону супроводжувалося симптоматикою. При наявності симптомів рекомендується консервативне нехірургічне лікування, і лікар має прийняти рішення про припинення застосування препарату, спираючись на оцінку користі/ризику у кожному конкретному випадку (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).
Жовчний стаз
Випадки панкреатиту, можливо, спричинені непрохідністю жовчних шляхів, були зареєстровані у пацієнтів, які отримували цефтриаксон (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). Більшість із таких пацієнтів мали фактори ризику розвитку холестазу та утворення біліарного сладжу, такі як попередня інтенсивна терапія, тяжка хвороба та повне парентеральне харчування. Не можна виключати, що ініціюючим або додатковим фактором розвитку цього порушення може бути утворення у жовчних шляхах преципітатів внаслідок застосування цефтриаксону.
Нирковокам&rsquo;яна хвороба
Зареєстровані випадки утворення ниркових каменів, що зникали після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). У випадку наявності симптомів слід зробити ультразвукове обстеження. Рішення щодо застосування препарату пацієнтам із наявністю в анамнезі ниркових каменів або гіперкальціурії приймає лікар, спираючись на оцінку користі/ризику у кожному конкретному випадку.
Реакція Яриша&ndash;Герксгеймера
У деяких пацієнтів з інфекціями, спричиненими спірохетами, може розвинутися реакція Яриша&ndash;Герксгеймера невдовзі після початку лікування цефтриаксоном. Реакція Яриша&ndash;Герксгеймера є зазвичай самообмежувальним станом або ж може потребувати симптоматичного лікування. Якщо розвинулася така реакція, лікування антибіотиком припиняти не слід.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Під час лікування цефтриаксоном можуть виникнути небажані ефекти (наприклад, запаморочення), які можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;). Пацієнти мають бути обережними під час керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність
Цефтриаксон проникає через плацентарний бар&rsquo;єр. Дані щодо застосування цефтриаксону вагітним жінкам обмежені. Дослідження на тваринах не свідчать про безпосередній або опосередкований шкідливий вплив на ембріон/плід, пери- та постнатальний розвиток (див. розділ &laquo;Доклінічні дані з безпеки&raquo;). Під час вагітності, зокрема у І триместрі, цефтриаксон можна застосовувати, лише якщо користь перевищує ризик.
Період годування груддю
Цефтриаксон проникає у грудне молоко у низьких концентраціях, але при застосуванні препарату у терапевтичних дозах не очікується жодного впливу на немовлят. Проте не можна виключати ризик розвитку діареї та грибкової інфекції слизових оболонок. Слід враховувати можливість сенсибілізації. Потрібно прийняти рішення щодо припинення годування груддю або припинення/відмови від застосування цефтриаксону з урахуванням користі від грудного годування для дитини та користі від терапії для жінки.
Фертильність
У дослідженнях репродуктивної функції не було виявлено ознак небажаного впливу на чоловічу або жіночу фертильність.

Спосіб застосування та дози

Діти

Лікарський засіб застосовувати дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;.

Передозування

При передозуванні можуть проявлятися симптоми нудоти, блювання та діареї. Концентрація цефтриаксону не може бути знижена гемодіалізом або перитонеальним діалізом. Специфічного антидоту немає. Лікування передозування повинно бути симптоматичним.

Побічні реакції

Побічними реакціями, що найчастіше спостерігалися при застосуванні цефтриаксону, є еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, діарея, висипання та підвищення рівня печінкових ферментів.
Частоту виникнення побічних реакцій на цефтриаксон визначали за даними клінічних досліджень.
За частотою реакції класифіковані таким чином: дуже часто (&ge; 1/10), часто (&ge; 1/100 &ndash; &lt; 1/10), нечасто (&ge; 1/1000 &ndash; &lt; 1/100), рідко (&ge; 1/10000 &ndash; &lt; 1/1000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).
Інфекції та інвазії: нечасто &ndash; грибкові інфекції статевих органів; рідко &ndash; псевдомембранозний коліт*; частота невідома &ndash; суперінфекції*.
З боку системи крові та лімфатичної системи: часто &ndash; еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія; нечасто &ndash; гранулоцитопенія, анемія, розлади коагуляції; частота невідома &ndash; гемолітична анемія*, агранулоцитоз.
З боку імунної системи: частота невідома &ndash; анафілактичний шок, анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, реакції гіперчутливості*, реакція Яриша&ndash;Герксгеймера*.
З боку нервової системи: нечасто &ndash; головний біль, запаморочення; рідко &ndash; енцефалопатія; частота невідома &ndash; судоми.
З боку органів слуху і рівноваги: частота невідома &ndash; вертиго.
З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння: рідко &ndash; бронхоспазм.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто &ndash; діарея*, рідкі випорожнення; нечасто &ndash; нудота, блювання; частота невідома &ndash; панкреатит*, стоматит, глосит.
З боку гепатобіліарної системи: часто &ndash; підвищення рівня печінкових ферментів; частота невідома &ndash; преципітати у жовчному міхурі*, ядерна жовтяниця, гепатит1, холестатичний гепатит1, 2.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто &ndash; висипання; нечасто &ndash; свербіж; рідко &ndash; кропив&rsquo;янка; частота невідома &ndash; синдром Стівенса&ndash;Джонсона*, токсичний епідермальний некроліз* (синдром Лайєлла), мультиформна еритема, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, медикаментозні висипання з еозинофілією та системними проявами (DRЕSS-синдром)*.
З боку нирок та сечовидільної системи: рідко &ndash; гематурія, глюкозурія; частота невідома &ndash; олігурія, утворення преципітатів у нирках (оборотні).
Загальні розлади та реакції у місці введення препарату: нечасто &ndash; флебіт, біль у місці інʼєкції, пропасниця; рідко &ndash; набряк, озноб.
Дані лабораторних аналізів: нечасто &ndash; підвищення рівня креатиніну у крові; частота невідома &ndash; хибнопозитивні результати тесту Кумбса*, хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію*, хибнопозитивні результати неферментних методів визначення глюкози*.
* - Див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;.
1 - Зазвичай має оборотний характер при припиненні прийому цефтриаксону.
2 - Див. Розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;.
&nbsp;
Опис окремих побічних реакцій
Інфекції та інвазії
Випадки діареї після застосування цефтриаксону можуть бути пов&rsquo;язані із Clostridium difficile. Слід призначити відповідну кількість рідини та електролітів (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону
Рідкісні випадки тяжких небажаних реакцій, іноді з летальним наслідком, зареєстровані у недоношених та доношених новонароджених (віком &lt;28 днів), яким внутрішньовенно вводили цефтриаксон та препарати кальцію. При аутопсії у легенях та нирках були виявлені преципітати кальцієвої солі цефтриаксону. Високий ризик утворення преципітатів у новонароджених є наслідком малого об&rsquo;єму крові та довшого, ніж у дорослих, періоду напіввиведення цефтриаксону (див. розділи &laquo;Фармакодинаміка&raquo;, &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Зареєстровані випадки утворення преципітатів у нирках, переважно у дітей віком від 3 років, які отримували великі добові дози препарату (наприклад, &ge;80 мг/кг/добу або загальні дози понад 10 грамів), а також мали додаткові фактори ризику (наприклад, обмежене споживання рідини, постільний режим). Утворення преципітатів може супроводжуватися симптомами або може бути безсимптомним та може призвести до обструкції сечоводу та виникнення гострої ниркової недостатності, що зазвичай є оборотним після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Зареєстровані випадки утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону у жовчному міхурі, переважно у пацієнтів, яким препарат вводили у дозах, вищих за стандартну рекомендовану дозу. У дітей, за даними проспективних досліджень, частота утворення преципітатів при внутрішньовенному введенні препарату була різною (у деяких дослідженнях &ndash; понад 30 %). При повільному введенні препарату (протягом 20&ndash;30 хвилин) частота утворення преципітатів нижча. В такому разі утворення преципітатів зазвичай не супроводжується симптомами, але у рідкісних випадках виникали такі клінічні симптоми як біль, нудота і блювання. У таких випадках рекомендується симптоматичне лікування. Після припинення застосування цефтриаксону преципітати зазвичай зникають (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці у захищеному від світла місці при температурі не вище 30 &deg;С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Після розчинення термін придатності розчину складає не більше 24 годин при температурі 2‑8 &deg;C або не більше 6 годин при температурі 25 &deg;C.
З мікробіологічної точки зору розчинений лікарський засіб слід використовувати негайно. Якщо його не використали негайно, відповідальність за дотримання часу та умов зберігання несе користувач, також не слід перевищувати терміни, зазначені вище, задля зберігання хімічної та фізичної стійкості під час використання.
Несумісність
На підставі літературних даних цефтриаксон не сумісний з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом та аміноглікозидами.
Розчини, що містять цефтриаксон, не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, окрім тих, які зазначені у розділі &laquo;Особливі заходи безпеки&raquo;, та не додавати один до одного. Зокрема, розчини, що містять кальцій (наприклад, розчин Рінгера, розчин Гартмана), не слід застосовувати для розчинення цефтриаксону у флаконі або для подальшого розведення розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворюватися осад. Цефтриаксон не слід змішувати або вводити одночасно з розчинами, що містять кальцій, включаючи загальне парентеральне харчування (див. розділи &laquo;Протипоказання&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo;, &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo; та &laquo;Побічні реакції&raquo;).
У разі призначення лікування комбінацією іншого антибіотика з цефтриаксоном введення не повинно відбуватися в одному шприці або в тому ж розчині для інфузій.
Цей лікарський засіб не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком зазначених у розділі &laquo;Особливі заходи безпеки&raquo;.

Упаковка

По 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску

Манкайнд Фарма Лімітед.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Віледж Кішанпура, П.О. Джамнівала, Техсіл, Паонта Сахіб, Дістрікт Сірмоур 173025, Хімачал Прадеш, Індія.

Джерело інструкції

Інструкцію лікарського засобу взято з офіційного джерела — <a href='http://www.drlz.com.ua/' target='_blank'>Державного реєстру лікарських засобів України</a>.

Не підлягає поверненню та обміну

Згідно законодавства України: Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають