Name: Абіратерон-Віста табл. п/о 500мг конт. №60
Brand: Сінтон Хіспанія, Іспанія
SKU: 6845.2443
Availability: InStock

Повні аналоги

Аналоги в інших формах випуску

Аналоги з подібним терапевтичним ефектом

GTIN

Міжнародне найменування

Код АТС/ATX

Форма випуску

Код Моріон

Виробник

Основні

Основні властивості

Сінтон Хіспанія, Іспанія

Абіратерон-Віста табл. п/о 500мг конт. №60

Склад

діюча речовина: абіратерону ацетат;
1 таблетка містить абіратерону ацетату 500 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, гіпромелоза (Е 464), натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат; оболонка: спирт полівініловий (Е 1203), титану діоксид (Е 171), макрогол (Е 1521), тальк (Е 553b), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою фіолетового кольору, овальної форми, приблизною довжиною 19 мм та шириною 11 мм з гравіюванням &laquo;A7TN&raquo; &nbsp;з одного боку та &laquo;500&raquo; з іншого боку.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні та імуномодулюючі засоби. Засоби, що застосовуються для гормональної терапії. Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Інші антагоністи &nbsp;гормонів і подібні засоби. Абіратерон. Код АТХ L02B X03.

Фармакодинаміка

Механізм дії
Абіратерону ацетат in vivo метаболізується до абіратерону, який є інгібітором біосинтезу андрогену. Зокрема, абіратерон селективно інгібує фермент 17&alpha;-гідроксилазу/C17,20-ліазу (CYP17). Даний фермент необхідний для біосинтезу андрогену у тканинах яєчок, кори надниркових залоз та пухлини простати. CYP17 каталізує перетворення прегненолону та прогестерону до попередників тестостерону, ДГЕА та андростендіону відповідно через&nbsp;
17&alpha;-гідроксилювання та розщеплення зв&rsquo;язку C17,20. Пригнічення CYP17 також призводить до підвищення продукції мінералокортикоїдів наднирковими залозами (див. розділ &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Андрогенчутливий рак передміхурової залози відповідає на лікування, яке знижує рівень андрогенів. Однак терапія, спрямована на зниження рівня андрогенів, зокрема застосування агоністів лютеїнізуючого гормону рилізинг гормону (ЛГРГ) або проведення орхіектомії, знижують продукування андрогенів у яєчках, але не впливають на продукцію андрогенів наднирковими залозами або тканинами пухлини. Лікування із застосуванням препарату Абіратерон-Віста знижує сироватковий рівень тестостерону до невизначуваних показників при одночасному застосуванні з агоністами ЛГРГ (або проведення орхіектомії).
Абіратерон-Віста зменшує рівні сироваткового тестостерону та інших андрогенів сильніше, ніж агоністи ЛГРГ або орхіектомія. Це є результатом селективного пригнічення CYP17, необхідного для біосинтезу андрогенів. Cпецифічний антиген передміхурової залози (ПСА) є біологічним маркером у пацієнтів з раком передміхурової залози. У ході клінічного дослідження ІІІ фази у пацієнтів після невдало проведеної хіміотерапії із застосуванням таксанів, у пацієнтів, які приймали абіратерону ацетат (38 %), порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо (10 %), відзначалося зниження рівня ПСА не менше ніж на 50 % початкового рівня.

Фармакокінетика

Фармакокінетику абіратерону та абіратерону ацетату досліджували у здорових добровольців, пацієнтів з метастазуючим раком передміхурової залози та пацієнтів без раку з печінковою або нирковою недостатністю. Абіратерону ацетат швидко метаболізується in vivo до абіратерону, який є інгібітором біосинтезу андрогену.
Всмоктування
Після перорального застосування абіратерону ацетату натще максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 2 години. Застосування абіратерону ацетату разом з їжею порівняно з прийомом препарату натще призводить майже до 17-кратного підвищення системної дії абіратерону залежно від вмісту жирів у їжі. Тому прийом Абіратерону-Віста під час їди потенційно може призвести до варіювання системної дії препарату. Отже, препарат Абіратерон-Віста не можна приймати з їжею. Препарат Абіратерон-Віста слід застосовувати щонайменше за 1 годину до або через 2 години після їди. Таблетки потрібно ковтати не розжовуючи та запивати достатньою кількістю рідини.
Розподіл.
Зв&rsquo;язування 14C-абіратерону з білками плазми людини становить 99,8 %. Об&rsquo;єм розподілу дорівнює 5630 л, вказуючи на те, що абіратерон широко розподіляється у периферичних тканинах.
Біотрансформація.
Після перорального застосування 14C-абіратерону ацетату у вигляді капсул абіратерону ацетат гідролізується до абіратерону, який далі піддається реакціям сульфування, гідроксилювання та окислення переважно печінкою. Більша частина циркулюючого радіоактивного препарату (приблизно 92 %) виявляється у формі метаболітів абіратерону.
З 15 метаболітів, які можна виявити, на два основні метаболіти &ndash; абіратерону сульфат та N-оксид абіратерону сульфат &ndash; припадає приблизно по 43 % загальної радіоактивності.&nbsp;
Виведення.
Середній період напіввиведення абіратерону з плазми крові становить приблизно 15 годин; з огляду на дані, отримані у здорових добровольців. Після перорального застосування 1000 мг 14C-абіратерону ацетату приблизно 88 % радіоактивної дози виявлялося у калі та приблизно 15 % у сечі. Основними компонентами, які виділяються з калом, є незмінений абіратерону ацетат та абіратерон (приблизно 55 % та 22 % від призначеної дози відповідно).
Пацієнти з печінковою недостатністю.
Фармакокінетику абіратерону ацетату оцінювали у пацієнтів з уже наявною печінковою недостатністю легкого або помірного ступеня (клас A і В за класифікацією Чайлда&minus;П&rsquo;ю, відповідно) і у контрольної групи здорових добровольців. Системний вплив абіратерону після одноразового перорального застосування препарату в дозі 1 г підвищувався приблизно на 11 % та 260 % у пацієнтів з уже наявною печінковою недостатністю легкого або помірного ступеня відповідно. Середній період напіввиведення абіратерону подовжувався приблизно до 18 годин у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня і приблизно до 19 годин у пацієнтів з печінковою недостатністю помірного ступеня.
У ще одному дослідженні фармакокінетику абіратерону оцінювали у 8 пацієнтів з уже наявною печінковою недостатністю тяжкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлда-П&rsquo;ю) та 8 здорових добровольців з нормальною функцією печінки. Порівняно зі здоровими добровольцями, у пацієнтів з тяжким порушенням функцій печінки системний вплив (AUC) абіратерону збільшувався на 600 %, а фракція незв&rsquo;язаної діючої речовини &ndash; на 80 %.&nbsp;
Пацієнтам з печінковою недостатністю легкого ступеня підбір дози не потрібен. Слід з обережністю застосовувати препарат Абіратерон-Віста пацієнтам з печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості і лише у разі, якщо користь від лікування значно переважає потенційні ризики (див. розділи &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Абіратерон-Віста не слід застосовувати пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділи &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;, &laquo;Протипоказання&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Пацієнтам, у яких розвивається гепатотоксичність у ході лікування із застосуванням абіратерону ацетату, може бути потрібне призупинення лікування та корекція дози (див. розділи &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo; та &laquo;Особливості застосування&raquo;).
Пацієнти з нирковою недостатністю.
Фармакокінетику абіратерону ацетату порівнювали у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності на постійному гемодіалізі та контрольною групою пацієнтів з нормальною функцією нирок. Системний вплив абіратерону після одноразового перорального застосування препарату в дозі 1000 мг не підвищувався у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які знаходяться на гемодіалізі. Отже, при застосуванні препарату Абіратерон-Віста у пацієнтів з нирковою недостатністю, включаючи тяжку ниркову недостатність, у зниженні дози немає потреби. Однак слід з обережністю призначати Абіратерон-Віста хворим на рак передміхурової залози з нирковою недостатністю тяжкого ступеня, оскільки клінічні дані про застосування абіратерону ацетату таким пацієнтам відсутні.

Показання

Препарат Абіратерон-Віста показаний для застосування у комбінації з преднізоном або &nbsp;преднізолоном для лікування:
<ul>
<li>метастазуючого кастраційно-резистентного раку передміхурової залози з безсимптомним або м&rsquo;яким перебігом у дорослих чоловіків після незадовільного результату андрогенної блокади та яким хіміотерапія клінічно не показана;</li>
<li>метастазуючого кастраційно-резистентного раку передміхурової залози у дорослих чоловіків, захворювання яких прогресує під час або після попередньої хіміотерапії із застосуванням доцетакселу.</li>
</ul>

Протипоказання

<ul>
<li>Підвищена чутливість до діючої речовини або до допоміжних речовин.</li>
<li>Лікарський засіб Абіратерон-Віста протипоказаний вагітним та жінкам репродуктивного віку.</li>
<li>Тяжка печінкова недостатність (клас С за шкалою Чайлда-П&rsquo;ю) (див. розділи &laquo;Спосіб застосування та дози&raquo;, &laquo;Особливості застосування&raquo; та &laquo;Фармакокінетика&raquo;).</li>
<li>Лікарський засіб Абіратерон-Віста з преднізоном або преднізолоном протипоказаний у комбінації з Ra-223.</li>
</ul>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Вплив їжі на абіратерону ацетат.&nbsp;
Застосування Абіратерону-Віста з їжею значною мірою підвищує всмоктування абіратерону ацетату. Ефективність та безпека застосування Абіратерону-Віста з їжею не встановлені, тому Абіратерон-Віста не можна застосовувати разом з їжею.
Вплив інших лікарських засобів на абіратерон.&nbsp;
У ході дослідження фармакокінетичних взаємодій з участю здорових добровольців, які спочатку застосовували рифампіцин, потужний індуктор CYP3A4, у дозі 600 мг на добу протягом 6 днів, а потім разову дозу 1000 мг абіратерону ацетату, середній рівень AUC&infin; абіратерону у плазмі крові знижувався на 55 %.
Слід уникати застосування сильних індукторів CYP3A4 (наприклад фенітоїн, карбамазепін, рифампіцин, рифабутин, рифапентин, фенобарбітал, звіробій звичайний (Hypericum perforatum)), за винятком випадків відсутності терапевтичної альтернативи.
В окремому клінічному дослідженні з участю здорових добровольців одночасне застосування кетоконазолу, сильного інгібітора CYP3A4, не мало клінічно важливого впливу на фармакокінетику абіратерону.&nbsp;
Вплив абіратерону на інші лікарські засоби.
Абіратерон є інгібітором печінкових ферментів CYP2D6 та CYP2C8, за допомогою яких відбувається метаболізм лікарських засобів. У ході дослідження, яке проводили з метою визначення ефектів абіратерону ацетату (з преднізоном) на одноразову дозу субстрату декстрометорфану CYP2D6, системна експозиція (AUC) декстрометорфану підвищувалася приблизно у 2,9 раза. Значення AUC24 для декстрорфану, активного метаболіту декстрометорфану, підвищувалося на 33 %.
Рекомендується з обережністю застосовувати абіратерон з лікарськими засобами, що активуються або метаболізуються CYP2D6, зокрема з лікарськими засобами, які мають вузький терапевтичний індекс. Тому слід розглянути питання про зниження дози лікарського засобу, який метаболізується CYP2D6 та має вузький терапевтичний індекс. Такими лікарськими засобами, зокрема, є метопролол, пропранолол, дезипрамін, венлафаксин, галоперидол, рисперидон, пропафенон, флекаїнід, кодеїн, оксикодон, трамадол (трьом останнім необхідний CYP2D6 для утворення активних аналгезуючих метаболітів).
У ході дослідження CYP2C8 лікарських взаємодій з участю здорових добровольців при застосуванні піоглітазону з разовою дозою 1000 мг абіратерону ацетату AUC піоглітазону збільшувалася на 46 %, та AUC кожного з активних метаболітів піоглітазону M-III та M-IV знижувалися на 10 %. Хоча ці результати вказують на відсутність клінічно важливого збільшення системного впливу лікарських засобів, які метаболізуються переважно за допомогою CYP2C8, при одночасному застосуванні їх з абіротироном, за пацієнтами слід ретельно спостерігати щодо ознак токсичності, пов&rsquo;язаної з одночасним застосуванням субстратів CYP2C8 з вузьким терапевтичним індексом.
Головні метаболіти абіратерону &ndash; абіратерону сульфат та N-оксид абіратерону сульфат in vitro продемонстрували пригнічення транспортера OATP1B1. Як наслідок, це може призвести до підвищення концентрацій лікарських засобів, що виводяться за допомогою OATP1B1. Клінічних даних для підтвердження транспортерзалежних взаємодій немає.
Лікарські засоби, що подовжують інтервал QT.
Оскільки андроген-деприваційна терапія може призвести до подовження інтервалу QT, слід з обережністю застосовувати абіратерону з лікарськими засобами, що можуть подовжувати інтервал QT, або препаратами, що можуть спричиняти шлуночкову тахікардію типу &laquo;пірует&raquo;, такими як антиаритмічні засоби класу IA (наприклад, хінідин, дизопірамід) або класу III (наприклад, аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), метадон, моксифлоксацин, антипсихотичні препарати.
Застосування зі спіронолактоном.
Спіронолактон зв&rsquo;язується з рецепторами андрогену, що може призвести до підвищення рівня специфічного антигену передміхурової залози (ПСА). Одночасне застосування з абіратероном не рекомендується.
Лікування абіратероном і преднізоном або преднізолоном у комбінації з Ra-223 протипоказано через підвищений ризик переломів і тенденції до збільшення летальності серед хворих на рак передміхурової залози з безсимптомним або м&rsquo;яким перебігом.
Рекомендується, щоб подальше лікування Ra-223 не починати протягом принаймні 5 днів після останнього введення абіратерону ацетату в комбінації з преднізоном або преднізолоном.

Особливості застосування

Артеріальна гіпертензія, гіпокаліємія та затримка рідини та серцева недостатність через надлишок мінералокортикоїдів.
Абіратерон-Віста може спричинити артеріальну гіпертензію, гіпокаліємію та затримку рідини в організмі внаслідок підвищення рівня мінералокортикоїдів, що є результатом пригнічення CYP17. Одночасне застосування кортикостероїдів пригнічує активність адренокортикотропного гормону (АКТГ), що призводить до зниження частоти та ступеня тяжкості цих побічних ефектів. Слід з обережністю застосовувати препарат при лікуванні пацієнтів, у яких загострення основного захворювання може проявлятися підвищенням артеріального тиску, гіпокаліємією (на тлі прийому серцевих глікозидів) або затримкою рідини, наприклад, при серцевій недостатності, тяжкій або нестабільній стенокардії, нещодавно перенесеному інфаркті міокарда або шлуночковій аритмії, та пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.
Абіратерон-Віста слід з обережністю застосовувати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями в анамнезі. З досліджень ІІІ фази із застосуванням абіратерону ацетату виключали пацієнтів з неконтрольованою гіпертензією, клінічно значущими захворюваннями серця, про що свідчать інфаркт міокарда або артеріальні тромботичні явища протягом останніх 6 місяців, тяжка або нестабільна стенокардія, серцева недостатність ІІІ або ІV ступеня за шкалою NYHA (дослідження з участю пацієнтів, яким попередньо застосовували хіміотерапію) або серцева недостатність від ІІ до IV ступеня (дослідження з участю пацієнтів з уперше діагностованим раком передміхурової залози або яким хіміотерапія клінічно не показана), значення фракції викиду лівого шлуночка ˂ 50 %.&nbsp;
З досліджень з участю пацієнтів з уперше діагностованим раком передміхурової залози або яким хіміотерапія клінічно не показана, виключали пацієнтів з фібриляцією передсердь та іншими видами серцевих аритмій, що потребували медичного втручання. Безпека застосування абіратерону ацетату для пацієнтів з фракцією викиду лівого шлуночка ˂ 50 % або серцевою недостатністю ІІІ або ІV ступеня за шкалою NYHA (дослідження з участю пацієнтів, яким попередньо застосовували хіміотерапію) або серцевою недостатністю від ІІ до IV ступеня (дослідження з участю пацієнтів з уперше діагностованим раком передміхурової залози або яким хіміотерапія клінічно не показана) не встановлена (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).&nbsp;
Перед початком лікування пацієнтів зі значним ризиком виникнення застійної серцевої недостатності (наприклад серцевою недостатністю, неконтрольованою гіпертензією або ішемічною хворобою серця в анамнезі) слід провести оцінку серцевої діяльності (наприклад, за допомогою ехокардіограми). Слід пролікувати серцеву недостатність та оптимізувати серцеву функцію перед початком терапії препаратом Абіратерон-Віста. Необхідно контролювати артеріальну гіпертензію, гіпокаліємію та затримку рідини. Протягом лікування слід вимірювати артеріальний тиск, рівень калію, затримку рідини (збільшення маси тіла, периферичний набряк) та інші прояви застійної серцевої недостатності кожні 2 тижні протягом перших трьох місяців та у подальшому кожного місяця, відхилення слід коригувати. У пацієнтів, у яких спостерігалася гіпокаліємія на фоні лікування абіратерону ацетату, спостерігалося подовження інтервалу QT. При клінічно значущих відхиленнях функції серця слід проводити відповідну терапію та при необхідності розглянути припинення лікування препаратом Абіратерон-Віста.
Гепатотоксичність та печінкова недостатність
У ході клінічних досліджень повідомляли про випадки підвищення рівня печінкових ферментів, що призводило до відміни лікування або коригування дози препарату. Слід контролювати рівні сироваткових трансаміназ перед застосуванням препарату Абіратерон-Віста, а також кожні 2 тижні протягом перших 3 місяців лікування та кожного місяця у подальшому. У разі розвитку клінічних симптомів або ознак, що вказують на розвиток гепатотоксичності, слід негайно визначити рівень сироваткових трансаміназ. Якщо рівень АЛТ або АСТ перевищує верхню межу норми більше ніж у 5 разів, лікування Абіратероном-Віста слід негайно припинити та провести ретельну оцінку функції печінки. Відновити лікування із застосуванням зниженої дози препарату Абіратерон-Віста можна лише за умови нормалізації функції печінки у пацієнта до початкового рівня.
У разі розвитку тяжкої гепатотоксичності (рівень АЛТ або АСТ в 20 разів перевищує верхню межу норми) препарат слід відмінити та у подальшому уникати призначення абіратерону.
Пацієнти з вірусним гепатитом в активній фазі не брали участі у клінічних дослідженнях абіратерону ацетату, тому немає даних щодо застосування препарату Абіратерон-Віста цій популяції.
Немає даних щодо безпеки та ефективності застосування багаторазових доз абіратерону ацетату пацієнтам з помірною або тяжкою печінковою недостатністю (клас В або С за шкалою Чайлда&minus;П&rsquo;ю). Слід з обережністю застосовувати препарат Абіратерон-Віста пацієнтам з помірною печінковою недостатністю і лише у разі, якщо користь від лікування значно переважає потенційні ризики. Не слід застосовувати Абіратерон-Віста пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю.&nbsp;
У постмаркетинговий період рідко повідомляли про випадки гострої печінкової недостатності та фульмінантного гепатиту, деякі з них мали летальний наслідок (див. розділ &laquo;Побічні реакції&raquo;).&nbsp;
Відміна кортикостероїдів та локалізація стресових ситуацій
У разі відміни преднізону або преднізолону слід ретельно контролювати стан пацієнта стосовно проявів недостатності кори надниркових залоз. Якщо прийом Абіратерону-Віста продовжується після відміни кортикостероїдів, слід відслідковувати стан пацієнта щодо надлишку мінералокортикоїдів.
Якщо пацієнт переніс тяжку стресову ситуацію, йому можуть бути показані підвищені дози преднізону або преднізолону впродовж та після стресової ситуації.
Щільність кісток
У чоловіків з метастазуючим раком простати (кастраційно-резистентний рак передміхурової залози) можливе зниження щільності кісткової тканини. Застосування Абіратерон-Віста в комбінації з глюкокортикостероїдами може посилити цей ефект.
Попереднє застосування кетоконазолу
Можна очікувати більш низькі показники чутливості до Абіратерону-Віста у пацієнтів, які раніше отримували кетоконазол.
Гіперглікемія
Застосування глюкокортикоїдів може збільшувати гіперглікемію, тому пацієнтам з цукровим діабетом слід часто вимірювати рівень цукру в крові.
Застосування при хіміотерапії.
Безпека та ефективність одночасного застосування абіротерону ацетату з цитотоксичною хіміотерапією не встановлені.
Непереносимість допоміжних речовин.
До складу Абіратерон-Віста входить лактоза. Пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, лактазою недостатністю або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не повинні приймати препарат Абіратерон-Віста. Препарат містить більше 1 ммоль натрію в одній дозі (2 таблетки), що потрібно врахувати пацієнтам, які перебувають на контрольованій натрієвій дієті.
Потенційні ризики
У чоловіків з метастазуючим кастраційно-резистентним раком простати, включно з тими, хто проходить терапію препаратом Абіратерон-Віста, можуть виникати анемія та статева дисфункція.
Ефекти з боку скелетних м&rsquo;язів.
Повідомляли про випадки міопатії та рабдоміолізу у пацієнтів, які отримували абіратерону ацетат. Більшість випадків розвивалися протягом перших 6 місяців лікування і минали після відміни абіратерону ацетату. Слід з обережністю приймати пацієнтам, які одночасно отримують лікарські засоби, застосування яких пов&rsquo;язують з розвитком міопатії/рабдоміолізу.
Взаємодії з іншими лікарськими засобами.
Слід уникати одночасного застосування Абіратерону-Віста з потужними індукторами CYP3A4, за винятком випадків, коли відсутня терапевтична альтернатива через ризик зниження системного впливу абіратерону (див. розділ &laquo;Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій&raquo;).
Комбінація абіратерону та преднізону/преднізолону з Ra-223.
Лікування абіратероном та преднізоном/преднізолоном у комбінації з Ra-223 протипоказане (див. розділ &laquo;Протипоказання&raquo;) через підвищений ризик переломів та тенденцію до підвищеної летальності у пацієнтів з раком передміхурової залози без симптомів або з мало вираженими симптомами, що спостерігається у клінічних дослідженнях.
Не рекомендується розпочинати подальше лікування Ra-223 менше ніж через 5 днів після останнього прийому препарату Абіратерон-Віста у комбінації з преднізоном/преднізолоном.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Абіратерон-Віста не впливає або проявляє незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Жінки репродуктивного віку.
Дані щодо застосування Абіратерону-Віста вагітним жінкам відсутні. Даний лікарський засіб протипоказаний жінкам, які потенційно можуть завагітніти.
Вагітність
Препарат Абіратерон-Віста не показаний для застосування жінкам. Абіратерону ацетат протипоказаний вагітним та жінкам, які потенційно можуть завагітніти.
Контрацепція у чоловіків та жінок
Дані про присутність абіратерону або його метаболітів у спермі відсутні. Слід застосовувати презерватив при статевому контакті з вагітною жінкою. Якщо пацієнт живе статевим життям з жінкою репродуктивного віку, то слід використовувати презерватив у комбінації з іншими ефективними методами контрацепції. Дослідження на тваринах продемонстрували наявність репродуктивної токсичності. &nbsp;
Період лактації
Препарат Абіратерон-Віста не застосовувати жінкам.
Фертильність
Абіратерон впливав на фертильність тварин під час досліджень, але цей вплив був оборотним.

Спосіб застосування та дози

Спосіб застосування
Препарат слід приймати натще (щонайменше через 2 години після їди, а також слід уникати прийому їжі протягом 1 години після застосування препарату). Таблетку приймати цілою, не розжовуючи та не подрібнюючи. Рекомендовано запивати водою.
Рекомендована доза абіратерону становить 1000 мг (2 таблетки по 500 мг) як одноразова добова доза. Застосування препарату разом з їжею збільшує системний &nbsp;вплив абіратерону.
Препарат застосовувати у комбінації з преднізоном або преднізолоном. Рекомендована доза преднізону або преднізолону становить 10 мг на добу.
Пацієнтам, яким не проводили хірургічну кастрацію, слід продовжувати медичну кастрацію аналогом гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ) упродовж лікування препаратом Абіратерон-Віста.
Перед початком лікування із застосуванням абіратерону слід провести контроль рівнів сироваткових трансаміназ, а також контролювати їх рівень кожні 2 тижні впродовж перших 3 місяців лікування, а потім &ndash; кожного місяця. Щомісячно слід контролювати рівень артеріального тиску, сироваткового калію та затримку рідини. Пацієнтів з високим ризиком застійної серцевої недостатності слід контролювати кожні 2 тижні протягом перших трьох місяців лікування, а потім &ndash; кожного місяця.
Пацієнтам з гіпокаліємією в анамнезі або у яких розвивається гіпокаліємія під час лікування препаратом Абіратерон-Віста слід підтримувати рівень калію &ge; 4,0 мМ.
Пацієнтам, у яких розвивається токсичність 3 рівня, включаючи артеріальну гіпертензію, гіпокаліємію, набряк та немінералокортикоїдну токсичність, лікування слід припинити та вжити відповідних лікувальних заходів. Лікування препаратом Абіратерон-Віста можна відновлювати лише після того, як симптоми токсичності знизяться до рівня 1 або зникнуть.
У разі пропуску добової дози як Абіратерону-Віста, так і преднізону або преднізолону лікування слід відновити наступного дня, застосовуючи звичайну добову дозу.
Гепатотоксичність
Лікування слід негайно призупинити до нормалізації функції печінки у пацієнтів, у яких на тлі лікування розвивається гепатотоксичність (рівень АЛТ &nbsp;або АСТ перевищує норму більше ніж у п&rsquo;ять разів). Відновлення лікування можливе після нормалізації функції печінки зі зниженої дози препарату &ndash; 500 мг (1 таблетка) 1 раз на добу. У таких пацієнтів слід проводити контроль рівня сироваткових трансаміназ протягом 3 місяців лікування та щомісячно у подальшому. Якщо прояви гепатотоксичності з&rsquo;являються при прийомі зниженої дози 500 мг на добу, лікування слід припинити.
Якщо у пацієнта на тлі прийому препарату розвивається тяжка гепатотоксичність (рівень АЛТ або АСТ перевищує верхню межу норми у 20 разів), лікування абіратероном слід відмінити та в подальшому не відновлювати.
Печінкова недостатність
Пацієнтам з печінковою недостатністю класу А за класифікацією Чайлда&minus;П&rsquo;ю в анамнезі коригування дози не потрібне.
Було продемонстровано, що помірна печінкова недостатність (клас В за шкалою Чайлда&minus;П&rsquo;ю) збільшувала системний вплив абіратерону, що застосовували перорально у дозі 1000 мг 1 раз на добу, у 4 рази. &nbsp;Немає даних щодо клінічної безпеки та ефективності застосування багаторазових доз абіратерону ацетату пацієнтам з помірною або тяжкою печінковою недостатністю (клас В або С за шкалою Чайлда&minus;П&rsquo;ю). Не можна передбачити коригування дози. Слід ретельно зважити можливість застосування препарату Абіратерон-Віста пацієнтам з помірною печінковою недостатністю, користь від лікування повинна значно переважати над потенційним ризиком. Абіратерон-Віста не можна застосовувати пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю.
Ниркова недостатність
Пацієнти з нирковою недостатністю не потребують корекції дози абіратерону. Немає клінічного досвіду застосування препарату пацієнтам з раком простати та тяжкою нирковою недостатністю. Слід бути обережними при застосуванні абіратерону даній категорії пацієнтів.

Діти

Препарат не призначений для застосування дітям.

Передозування

Досвід передозування препарату Абіратерон-Віста обмежений.
Спеціального антидоту не існує. Тому у разі передозування прийом Абіратерон-Віста слід призупинити і призначити симптоматичне лікування та моніторинг на випадок аритмії, гіпокаліємії і симптомів затримки рідини. Також слід провести оцінку функції печінки.

Побічні реакції

Термін придатності

Умови зберігання

Для лікарського засобу не вимагається спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 60 таблеток у пластиковому контейнері, по 1 контейнеру в картонній коробці.

Категорія відпуску

Сінтон Хіспанія, С. Л.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Вул. К/Кастелло, no1, Сант Боі де Ллобрегат, Барселона, 08830, &nbsp;Іспанія.

Підлягає поверненню та обміну

Підлягає поверненню та обміну протягом 14 днів